Кафедра філософії, політології та психології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра філософії, політології та психології за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 93
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ "Categorical imperative" of I. Kant as a universal philosophical-legal paradigm(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У даному дослідженні здійснюється концептуалізація феномена «категоричного імператива» на основі кореляції універсальних імперативів та сучасних морально-етичних установок. Мета і завдання. Ключовим завданням дослідження є визначення місця і ролі класичної філософсько-правової парадигми І. Канта в умовах розвитку сучасних міжнародних правових інститутів. Методологія дослідження. Автор в процесі дослідження використовує історико-філософський, соціокультурний та філософсько-правовий підходи, і хоча дана проблема вже розглядалася з точки зору соціальної філософії, її необхідно було проаналізувати і в контексті сучасного філософсько-правового дискурсу. Також застосовуються онтологічний і герменевтичний методи, що дозволили проаналізувати фундаментальні постулати про мораль, про буття моральної особистості в філософських текстах І. Канта. Культурно-історичний і компаративний принципи сприяли зіставленню і виявленню протилежних рис минулої та сучасної морально-етичних систем. Результати дослідження. Людство в процесі історії вже створило численну кількість ефективних правових систем і практик, а також універсальних учень про мораль. Відмічається, що всі ці системи істотно змінили суспільство і людину, вплинули на розвиток цивілізації в цілому, визначили характер сучасних міжнародних відносин. Також філософи-класики і, зокрема І. Кант, розглядали можливість створення найкращої моделі справедливого суспільства, ядром якого є мораль і моральність. Обговорення. Ідеї І. Канта, його учнів та послідовників набувають нового сенсу на початку ХХ століття й знаходять відображення в роботах А. Шопенгауера, А. Камю. Зокрема Х. Хофмайстер підкреслив, що присвоєння війні «високого значення» таїть в собі небезпеку її сприйняття як засобу. Він попереджає про ризики цілковитої втрати моральності. Висновки. Зроблено висновки про те, що сьогоднішнє «суспільство благ і розваг» на залишило місця для моральної людини, яка б поважала традиції, сім’ю, батьківщину. Лише моральна особистість здатна мислити «чисте право» як метафізичну домінанту. Чисте право як універсальна модель відображує суть «Вищого блага», що визначає всезагальний порядок речей у природі та суспільстві. І цей регулюючий принцип екстраполюється в сферу практичного права (державного права, міжнародного права).Документ Category of fairness in socio-philosophical interpretations of the contemporary system of international relations(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Феномен справедливости, являясь фундаментальной категорией в современной философии, этике, аксиологии, философии политики, политической этике, философии права, концептуализируется на основе подходов – социокультурного, политикокультурного, лингвистического, компаративного, Осуществляется его социально-философская деконструкция в парадигме классической модели международных отношений. Показано, что именно такая модель предусматривает выработку справедливых подходов, позволяющих всем представителям международного сообщества равноценно выстраивать собственную жизнь, учитывая культурные традиции, особенности менталитета, нюансы национальной экономики и образования.Документ Concept of "absolute right" of G. Hegel in modern changing world(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Показано, що міжнародні правові інститути застосовують силу закону не симетрично по відношенню до тих чи інших представників світового співтовариства, а їхні стратегічні інтереси ігноруються. Мета. У даному дослідженні здійснено концептуалізацію феномену «абсолютного права» як основного принципу в архітектоніці універсальних моральних і етичних парадигм, а також сучасних інституційно-правових систем. У дискурсі панлогічної філософсько-правової парадигми Г. Гегеля вимірюється актуальність «абсолюту» і «права», що є ключовим завданням. Методологія дослідження. Філософсько-правові та філософсько-історичні підходи використовуються для порівняння фундаментальних позицій Г. Гегеля, що представляють «Закон» як соціальну норму і «Закон» як моральну волю, а також здійснено перевірку їхньої сумісності в дискурсах історичного і логічного. Метод герменевтики дозволив інтерпретувати тексти Г. Гегеля з погляду психічного розуміння. Цей метод сприяв ефективній психологічній обробці текстової інформації, що призвело до правильного використання ключових категорій, які представлені в тексті – «закон», «право», «моральність», «мораль». Показано, що гегелівські роботи сформували спеціальні рівні, фази та чинники розуміння. Результати. Обґрунтовано, що право, с одного боку, являється похідною всіх суспільних зв’язків та відносин, що склалися історично, а також воно легітимується в деякому колективному Дусі як загальне поняття та як сукупність усіх правових знань. Обговорення. Підтверджено, що в різних державах правові інститути й законодавчі органи формувалися з урахуванням власних культурних та історичних традицій, однак у процесі глобалізації відбувається «накладання» на них західних принципів застосування правових норм. Висновки. Концепція Г. Гегеля про «абсолютне право» ґрунтується на ідеї самостійного розвитку абсолютної мети волі. У той же час, кінцева ланка в розвитку абсолютної мети волі, яка перетворюється на кожному етапі сходження на добро, є реалізація правди добра. Тільки тоді вона зможе наблизитися до абсолютного знання. Кульмінацією її розвитку є розуміння абсолютної ідеї. Абсолютне право стає свідомим в центрі своєї самості і свободним, здатним до нескінченного саморозвитку. Абсолютне право є втіленням «чистої ідеєю свободи». Абсолютне право ідентичне абсолютному духу.Документ Digital Technology Evolution of the Industrial Revolution From 4G to 5G in the Context of the Challenges of Digital Globalization(2023) Клюєнко, Едуард Олександрович; Воронкова, Валентина Григорівна; Нікітенко, Віталіна Олександрівна; Олексенко, Роман Іванович; Андрюкайтене, Регіна; Харченко, Юлія Володимирівна; Voronkova, Valentyna; Nikitenko, Vitalina; Oleksenko, Roman; Andriukaitiene, Regina; Kharchenko, Julia; Kliuienko, Eduard(ua) The development of a new generation of information technologies and engineering equipment directly affects the path of scientific research and innovation. As a result of these processes, new trends are developing, such as information technology, AI, digital education and medicine, etc. The 4th Industrial Revolution is the result of digital transformation. These processes are the basis for the evolution from the 4th to the 5th industrial revolution. The article analyses the fifth generation of 5G mobile telecommunication systems, which is a new wireless communication standard that will bring significant improvements in the data transfer speed of connecting many devices simultaneously.Документ Features influence the phenomenon of protopolitical on contemporary international relations(2017) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia(en) Article based on socio-cultural and ontological approaches implemented conceptualization of the phenomenon of protopolitical as a factor of influence on the international scene.Документ Features of application of fundamental knowledge in innovative space: ontological aspec(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Сідоркіна, Олена; Фабрика, Алла Анатоліївна; Русул, Олег Васильович; Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Sidorkina, Olena; Fabrika, Alla; Rusul, Oleg(en) The analysis of the innovative space with a complex structure and configuration has been conducted by showing that its space-time frame is uncertain due to the high dynamics. The results obtained from the analysis of virtuum as a kind of multidimensional reality , forming a new image of society and, at the same time, generating and combining new knowledge. Knowledge and innovation are shown as the fundamental dominant of the current model of society and as the result this model combines the characteristics of informational, cybercultural, technogenic, virtual, and innovative society. On this basis, the main purpose of the research was implementation of the correlation of innovative creations and new epistemes, which were the foundation of the innovative space. The ontological approach that became the theoretical basis of this research showed that the innovative space is understood as one of the multidimensional sphere of social existence as such, including all actors of innovation. The results of the research confir med that fundamental knowledge is updating the epistemological resource, at the same time, the mechanisms and methodology of research are constantly changing, technical and technological tools are being modernized and all of these factors influence on innovative space. Besides, innovative space as an artificial environment is correcting social and natural phenomena.Документ Features of functional dependence of random phenomena and values in social being in conditions of its unstability (the environmental position)(2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Drotyanko, Lyubov; Kharchenko, Sergej; Kolomiets, Oleg(en) The analysis of the phenomenon of "random" and the principle of the relationship of random phenomena in social reality in the conditions of its instability has been conducted. On this basis, the key task was the conceptualization of the random phenomena in the scales of typology of fundamental and social interactions. It has been confirmed that the concept of "random" in terms of instability is more effectively described through ontological, phenomenological, transcendental and functional approaches and in the context of environmental position. A probability principle was applied when describing the randomness of abstract values. It has been proved that even minor aberrations at one or another point of space at different systemic levels of the material world can profoundly change the metric properties of systems, cause their instability. The results of the research confirmed that the unstable social system does not return to the state of equilibrium from which it has came out for different reasons, but continuously it moves away from it or makes unacceptably large fluctuations around it. And functional dependence between random phenomena and quantities under conditions of social instability is possible as stability of a different kind.Документ Future psychologists experiencing the crisis of professional self-determination: features of motivational sphere(2018) Ржевська-Штефан, Злата Олександрівна; Rzhevska-Shtefan, Z.(en) The paper is aimed at identifying the features of the future psychologists’ professional learning motivation under the conditions of experiencing the crisis of professional self-determination on the border of the 3rd and 4th year of study. The research was held at the Faculty of Psychology and Pedagogy of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University during the years 2017-2018 and involved 47 3 rd year and 63 4 th year psychology students. The following methods were used: psychodiagnostic techniques “Motivation to study at a higher education institution” by Ilyina and “Personality orientation” by Bas. The data was compared to similar research conducted in the years 2003-2004. The study showed that the psychology students of recent years show more acute signs of experiencing the crisis of professional self-determination and the features of their motivational sphere could be characterised as mostly negative. The characteristic feature of the 3rd year students is high indicators of external motivation: egoistic “self-orientation” combined with dominating motives to obtain a diploma. For the 4th year students, the general decrease in motivation is combined with a trend of cognitive motivation decline. This tendency is mainly typical for the group of students who show an unwillingness to change the decision once made in relation to their choice of profession in spite of having negative attitude thereto. The accumulation of negative trends was interpreted in terms of the eco-facilitation approach as a forthcoming adaptive reaction of the eco-system.Документ Georg Hegel’s “philosophy of science” as a methodology for researching socio-historical processes(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Стежко, Зоя Василівна; Шалімова, Наталія Станіславівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Stezhko, Zoya Vasylivna; Shalimova, Nataliia Stanislavivna(ua) У статті аналізується філософська концепція Г. Гегеля як система доказових знань, які базуються на раціональному осмисленні дійсності, та як система принципів і категорій із методологічними можливостями в області філософії науки, зокрема історії. Актуальність теми визначається необхідністю пошуку рішення тисячолітньої проблеми закономірностей у соціально-історичних процесах та надання історії статусу науки. Метоюстатті є внесення посильного вкладу у визначення методологічних можливостей філософської концепції Г. Гегеля в поясненні, передбаченні та прогнозуванні соціально-історичних процесів – у контексті раціональної епістемології. Методи та результати дослідження. Методологією є принципи, категорії та методи раціональної філософії – сходження від абстрактного до конкретного, єдності історичного та логічного, а також загальнонаукові методи – аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, узагальнення, абстрагування. Представлено глибинну внутрішню логіку взаємопереходів філософських категорій концепції Г. Гегеля, яка визначає рух абстракції від початкової раціоналізації розмаїття конкретних історичних подій до розуміння їхньої глибинної цілісності та каузальності. Обґрунтована можливість формування загальних законів історії, проте: 1) лише в історико-філософському дискурсі; 2) лише у прийнятних рамках багатозначності (із визнанням принципової неможливості повної раціоналізації історичних подій). Проаналізовано причини, що знижують практичну ефективність імплементації методологічних вимог. Робиться висновок про необхідність переорієнтації державної політики на повагу до філософської методології. Розглянуто специфіку розуміння Г. Гегелем свободи й історичної необхідності та їхній вплив на формування загальних законів історії. Визначено місце та роль ірраціональних суб’єктивних чинників постмодернізму в «канві» пізнання законів суспільного розвитку. Проілюстровано ефективність методологічних вимог філософії Г. Гегеля в галузі історії на прикладі діалектики кількісних та якісних змін.Документ Key determinants of global legal institutions (philosophical aspect)(НАУ, 2022) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) В статті обґрунтовується теза, що з одного боку, правові інститути виконують конкретну законодавчо-правову функцію. З іншого боку, сила закону може блокуватися з політичних, економічних чи інших умовних причин. У сучасному глобальному правовому соціумі сформувався загальний образ правових інститутів, який, як єдина модель, «накладається» на інші, існуючі в ньому, моделі, нібито «підганяючи» їх під себе. «Правовий інститут», як такий, виконує свою класичну функцію як механізм та сукупність правил, що регулюють ту чи іншу сферу діяльності, як спеціальний, закріплений у нормативно-правових актах різного рівня, порядок регулювання суспільних відносин, заснований на встановлених та забезпечених державою правових засобах. Глобальний правовий інститут регулює суспільні відносини, засновані на встановлених та забезпечених тим чи іншим об'єднанням держав правових засобах. Метою даного дослідження є концептуалізація ключових детермінантів розвитку глобальних правових інститутів та експлікація даного терміна в рамках сучасного соціально-філософського та філософськоправового дискурсу. Ключовим завданням стало осмислення феномену глобальних правових інститутів та його впливу на сучасний глобальний правовий соціум. Соціально-філософський та філософсько-правовий методологічні принципи дозволили: розглянути глобальні правові інститути, їхню структуру, механізми формування соціальних зв'язків крізь призму сучасного суспільства, людини, культури, релігії, права; виявити зв'язки глобальних правових інститутів з іншими явищами права; зафіксувати когерентність сформульованих та кодифікованих правових норм з базовими ідеями та моральними цілями, що лежать в їхній основі; оновити понятійний апарат соціальної філософії та філософії права в частині трактування правових інститутів. У результатах дослідження доведено, що ключові детермінанти глобальних правових інститутів є відображенням глобальної системи права з точки зору її структури, а також логіки її розвитку. Логічні зв'язки між структурними ланками глобальних правових інститутів встановлюються за умови створення найстійкішої глобальної наддержавної правової системи. Такий логічний зв'язок визначається характером, обсягом, якістю та змістом суспільних відносин, на перший погляд опосередкованих правом. У дискусії підтверджено, що глобальні правові інститути можуть сформуватися на стику різних наднаціональних та наддержавних утворень, об'єднань, спілок, альянсів. Вони представлені як сукупність юридичних норм, що регулюють відносини усередині цих утворень. У висновках доведено, що ключовими детермінантами глобальних правових інститутів є: правове регулювання норм та протоколів через наявність множини глобальних несхожих правових систем; несиметричність норм юридичної відповідальності, де теоретична та практична моделі юридичної відповідальності часто не корелюють через складність конструкції цілісної глобальної правової системи.Документ La Convergencia De La tecnología Y La innovación En El Espacio Complejo Moderno(2023) Клюєнко, Едуард Олександрович; Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Клочек, Лілія Валентинівна; Русул, Олег Васильович; Kluenko, E.; Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Klochek, Lilia; Kluenko, Eduard; Rusul, Oleg(ua) The purpose of the study is to conceptualize the phenomenon of vergence of technologies and innovations in the context of building a society as a complex system by modernizing the innovation environment. To achieve the goal, general scientific and special -scientific methods of cognition were used, in particular, dialectical, formal-logical, analysis and synthesis, system-structural. The key methodological principles, spatial-topological and ontological, were presented. It is confirmed that the concept of "vergence" is the state of systems at the point of intersection of divergent and convergent processes, as well as their balancing. Vergence as a method of creative thinking was used in this study primarily to solve problems and tasks related to the synchronism of various contradictory processes (reconciles the processes of "scattering", "accele ration" and "gathering", "braking"). The value of this approach was in finding multiple solutions to ambiguous problems. The results of the study confirmed that the vergent interaction of technologies and innovations, the merging of funds and resources that contribute to the modernization of the innovation space, their analysis and synchronism, excluded the position of rest in the social system and, on the contrary, gave rise to a situation of accelerated but controlled dynamism.Документ Legal and illegal actions "confrontation": socio-philosophical dimension(НАУ, 2021) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Визначено, що соціокультурна, політична, економічна, управлінська, господарська, а також правова обумовленість дії права формують його специфічне системоутворююче ядро. Право має зовнішню площину, яка пов'язана з формами і методами права, правовими законами, правомірною поведінкою суб'єктів права, а також внутрішню площину, яка формує поточне розуміння права в контексті його історичної динаміки. Правова дія виникає з ядра природного права, пов'язаного з потребами та інтересами людей, а також визначає якість державної влади. Держава, в свою чергу, забезпечує умови для правової дії, оскільки виробляє спеціальні механізми, які призначені для правового регулювання. Зміна смислового ядра права, поступове нівелювання природного права як базової традиції, відмова від традиції як такої, породжує нову реальність і «нову нормальність», в якій немає межі між правовою дією і неправовою дією. Метою дослідження є аналіз змісту термінів «правова дія» і «неправова дія» з метою їхньої подальшої концептуалізації. Ключовим завданням стало осмислення феномену «конфлікту» між правовою дією і неправовою дією в термінах філософської онтології, соціальної філософії, філософії права. Методологія і результати дослідження. Філософсько-правовий, філософсько-лінгвістичний, а також компаративний методологічні принципи допомогли показати, що соціальне пізнання правової дійсності дійсно протікає в процедурах розуміння, інтерпретації, освоєння соціальної реальності, однак повне розуміння не завжди присутнє, а іноді відсутнє взагалі, що й породжує конфронтацію між правовою дією і неправовою дією. Якщо «інтерпретація» підмінює «розуміння», тоді всі природні канони руйнуються, включаючи канони природного права. Обговорення. Показано, що традиції у міжнародній та міжкультурній правовій дійсності є різними, тому вони й не збігаються, і конфронтація між правовою дією та неправовою дією наростає. Однак у межах нової глобальної правової нормальності правове регулювання нерідко здійснюється як однобічний механізм, що діє в рамках якоїсь однієї ціннісної моделі, непридатної для носіїв різних правових традицій. У висновках «правову дію» представлено як фактор, що зберігає деякий справедливий баланс у суспільстві, а також є похідною правової держави, яка все ще продовжує формуватися під впливом природного права, традиції, канону як базових підвалин суспільства і держави. Доведено, що «правова дія» формує базові принципи правової поведінки як соціально значущої зовнішньої практичної діяльності, що оцінюється з різних позицій: політичної, правової, моральної. «Неправова дія», в свою чергу, є протилежним фактором, що порушує баланс суспільних відносин, нівелює або знищує традицію. «Неправова дія» породжує «протестну нетрадиційність», що, в свою чергу, порушує порядок, норми, правила поведінки, табу, створює штучні традиції.Документ Link of accidental and non-accidental in multiverse of imaginary realities(НАУ, 2019) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna(ua) У статті обговорюється явище «невипадкового», яке, більш за все, стає домінуючим у певному конспірологічному сенсі цього слова. Звідси, його необхідно було розглянути у науковій площині і поставити наступну мету, а саме – визначити принцип взаємозв'язку випадкового і невипадкового в мультиверсумі уявних реальностей. Мета обумовлює головне завдання: концептуалізувати «випадкове» і «невипадкове» у шкалах типології фундаментальної та соціальної взаємодій. Результати дослідження. Автор показує, що поняття «випадкове» і «невипадкове» мають довгу історію з точки зору семантичного та герменевтичного підходів. Вони є похідними від філософських категорій «необхідність» і «випадковість». Категорії «необхідність» і «випадковість» є універсальними, вони репрезентують різні характеристики причинно-наслідкових зв’язків. Тобто, їх потрібно було розглянути і в онтологічному, і в епістемологічному, і в феноменологічному контекстах. «Необхідність» і «випадковість» показані як філософські категорії, що відображають різні типи зв’язків об’єктів і явищ. Тому розуміння категорії «необхідності» передбачає наявність фундаментальних знань про природу буття. Онтологічний, епістемологічний, та феноменологічний підходи дозволили виявити глибинні рівні взаємодії між природними і соціальними процесами. Обговорення. Ж. Бодріяр попереджає, що наука і техніка зіштовхують людину з нереальним світом поза істиною. М. Кастельс називає його новим комунікативним простором – Інтернет-галактикою. Н. Кетрін Хейлз вказує на процеси кодування та конструювання постлюдського. Висновки. При описі випадковості автор застосував ймовірнісний, стохастичний принцип. Імовірність визначається як структур-медіатор (посередник, що вказує на практичну сферу перетину випадкових та невипадкових подій), який забезпечує умовний баланс між їхніми проявами. Отже, невипадкове визначається як те, що є відмінним від випадкового, як неминуча подія. Воно залежить від волі людини (або людей) а також може залежати від волі деяких сил вищого порядку. Останні виробляють механізми, що забезпечують розвиток суспільного життя і цілого Всесвіту. Випадкове – протилежне невипадковому, воно не залежить від чиєїсь волі.Документ Management of social virtuum as a singular space-time continuum and its logistics: phenomenological divergence and convergence(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Sergej, Kharchenko,; Lavrinenko, Svetlana ,; Antipova, Olga(en) The analysis of the dynamic infrastructure of the social virtuum as an increasing variety of social spheres and dimensions has been conducted. It was shown that to build its logistics in accordance with the cyclical, linear and rhizome changes that from radically re-equip is quite problematic; and therefore, society as a virtuum was explained largely as an abstraction, which, however, can exist as a material formation in space and time. On this basis, the main purpose of the research was conceptualization of the primary mechanisms for managing the social virtuum as a singular space-time continuum based on phenomenological divergence and convergence, as well as an analysis of its conditional logistics and the complexity of its virtual topology. The phenomenological method as the theoretical basis of this research showed the social virtuum as an interconnected unity of various principles of existence in its economic, political, cultural, civilizational, virtual, spiritual dimensions and as a set of events experienced by individuals as continuous primary experiences. The divergent and convergent approaches depicted social processes in continuous interaction, providing progressive movement, stable development and functioning of all existing subsystems of a complex society.Документ Metaphysical Portrait of Melitopol in the Symbolic Circle "Honey - Milk - Water" (The Problem of Symbolic Resources in Tourist Activities)(2023) Клюєнко, Едуард Олександрович; Олексенко, Роман; Білоус, Влада; Kliuienko, Eduard; Oleksenko, Roman; Bilohur, Vlada; Radchenko, Liudmyla; Bortnykov, Yevheni(ua) The purpose of the proposed research is to create a metaphysical portrait sketch of Melitopol in the symbolic circle "honey - milk - water" in the context of attracting symbolic resources problem in tourism. In an intensive way, and following the strengthening of homo viator phenomenon in the global world, research in the touristic field and philosophy of tourism are increasingly turning their attention to the "internal resource", including in this concept, in addition to natural and ulturalhistorical, also symbolic resource. The work uses such methods as dialectical and metaphysical, the principle of comprehensiveness of research, the general logical method, and other methods of scientific research. Tourist legend as an applied direction can become an effective marketing mechanism, as a result of which it is possible, using a symbolic resources variety and tools, to create humanitarian and social development perspectives, agreed and identified through analysis of mythological structures and conceptual shells for harmonious and effective development of these territories. In this aspect, tourism as one of the mass culture branches will produce tourist flows directed to previously elaborated territorial brands.Документ Overcoming the environmental crisis in the forestry sector of Ukraine in the context of the ecocentric paradigm(2022) Oleksenko, R.; Gulac, О.; Kaluha, V.; Kravchenko, O.; Yukhymenko, N.(en) The purpose of the scientific research is to determine and justify the need to harmonize the environmental legislation of Ukraine and the EU in the field of forest resources, based on the prism of the "ecocentric paradigm and a new worldview". To achieve this goal, general scientific and special scientific methods of cognition were used, in particular dialectical, formal-logical, analysis and synthesis, system-structural, comparative-legal, formal-legal, predictive. The author substantiates the creation of an environmental strategy of Ukraine, which would be based on the principles of sustainable development, based on the need for greening forest management, among other things. It is noted that the harmonization of the legislation of Ukraine and the EU is aimed at implementing legal guarantees for the comprehensive application of the principle of mutual benefit and the principle of environmental cooperation in order to liberalize economic relations between Ukraine and its neighbors, on the one hand, and prevent environmental damage, on t he other. It is proposed to introduce a whole range of measures, starting from the highest state level, aimed at increasing the level of greening the nature management of forest resources.Документ Purpose and Features of Teaching Philosophical Disciplines at Tertiary Educational Institutions while Training Specialists of Various Knowledge Areas(2020) Лавриненко, Світлана Олександрівна; Lavrynenko, Svitlana; Krymets, Liudmyla; Leshchenko, Alona; Chaika, Yana; Holovina, Olha(en) Today there is a downward trend in the credibility of the humanities in university education including philosophy, it isevidenced by the reduction of popularity and the number of teaching hours. Nevertheless, according to students and professors, philosophy is an interesting and necessary discipline for specialists of various knowledge areas. The article is devoted to the study of the basic purpose and features of teaching philosophical disciplines at tertiary educational institutions. Training specialists in various fields in times of urgent need for total revision of the educational paradigm and principles of teaching not only in tertiary education but also throughout the entire system of Ukrainian education as a whole. In the course of the investigation, the methods of interdisciplinary approach, system analysis, social-cultural method, social-activity and concrete-historical approach have been applied. In the framework of the study conducted, the basic functions of philosophical disciplines have been identified that make them an integral part of the educational process at the tertiary educational institution, namely: a) philosophy as a system of world perception formation; b) philosophy as a methodology of scientific research; c) philosophy as the grounding of moral and ethical education; d) philosophy as the basis for critical thinking formation. In the course of investigation it was possible to identify some of the most important general formation principles of the required competences while studying philosophical disciplines, which are further necessary for the comprehensive learning of educational material at a sufficient level. Innovative principles and technologies of modern education help create the relevant matrix of pedagogical design, which makes it possible to better understand the processes and phenomena studied in different disciplines, to comprehend them, to conduct reflection. In the article it was possible to analyze the value of philosophical education for students of tertiary educational institutions of all training areas, to prove the need for such knowledge for the formation of professional, scientific, research, political and social competences of a future adult human, a responsible worker and a concerned citizen.Документ Reasons for bifurcation of the legal discourse basis (synergetic and philosophical-linguistic approaches)(НАУ, 2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Kharchenko, Sergej(ua) У сучасному глобальному світі – в його політичній, економічній, культурній, соціальній сферах, а також у міжнародних відносинах – спостерігається деяке порушення динаміки, що знаходить своє відображення в численних дискусіях про верховенство права. Тенденції невизначеності виникають у такий період розвитку міжнародно-правової системи або окремої національної правової системи, коли попередній стабільний, лінійний та передбачуваний шлях розвитку цих систем стає неможливим. Метою дослідження є концептуалізація феномена правового дискурсу, а також аналіз біфуркаційних тенденцій, що впливають на базові напрямки його розвитку. Методологєю дослідження в даному дослідженні виступають синергетичний і філософськолінгвістичний підходи. Результати дослідження. Сталий розвиток глобальних правових систем піддається випадковим відхиленням з причини віртуалізації права та семантизації правового дискурсу. Нестійкими стають два або кілька нових станів правових систем. Віртуальне право і реальне право «накладаються», у результаті чого починають діяти окремі протоколи. Створюється враження, що в сучасний період така модель правового дискурсу починає домінувати. При цьому механізми саморегулювання правової системи підтримують її в подвійному стані, а перехід на ту чи іншу траєкторію стає проблематичним. Обговорення. У філософсько-правових знаннях в умовах перехідного періоду розвитку сучасного суспільства трансформується значення категорій "право", "правовий дискурс", "правова система", "юридична дія". У той же час ефективно використовується мова синергетики, яка описує сутність невизначеності та хаосу. У висновках продемонстровано, що основи правового дискурсу з неминучістю трансформуються, розвиваються, порушуються з урахуванням особливостей соціального розвитку. Найбільш виразно це відбивається в мові права. Переформатування правової системи обумовлене нескінченно складним поєднанням впливів на неї суб'єктів права і якості їхніх правових дій.Документ Society management as a topological diversity(НАУ, 2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna(ua) Показано, що соціум як онтологічне багатоманіття фіксує в своєму просторі гранично широкий спектр параметричних можливостей. Соціум конструюється за допомогою застосування параметричного моделювання з використанням параметрів елементів ідеальної моделі та співвідношень між ними. Вступ. Соціум розуміється як певний гранично повний «гіперпростір», в якому взаємодіють і постійно змінюються соціальні системи; а також як множина з додатковими структурами певного типу. Метою дослідження є концептуалізація соціуму як топологічного багатоманіття і мінливої складності в термінах філософської онтології, соціальної філософії та топології. Завданням дослідження. є аналіз механізмів управління соціумом як топологічним багатоманіттям. Методологія дослідження. Топологія як методологічний принцип використовується при порівнянні онтологічного баготоманіття з топологічним багатоманіттям, а також при описі соціуму як складності, в якій перетинаються онтологічні простори культури, цивілізації, політики, економіки, мистецтва, релігії, історії, науки, техніки, комунікації, духовності, віртуума, де кожна сфера є підмножиною в онтологічному просторовому багатоманітті. Підтверджено, що управління соціумом як онтологічним багатоманіттям передбачає: побудову ідеальної моделі досліджуваного соціального простору; порівняння параметрів ідеальної та реальної моделей; формування висновків і рекомендацій щодо корекції управлінських механізмів, що впливають на соціальний простір, соціальний об'єкт, стосунків між суб'єктами; побудову прогнозу щодо подальшого функціонування соціального простору. Обговорення Обґрунтовано, що соціум як складне багатоманіття є чимось набагато більшим, ніж будь-яке топологічне різноманіття. Управління цією онтологічною складністю як єдиним цілим є проблематичним через нескінченну кількість змінних, які впливають на соціальні події. Висновки Соціальне управління охоплює матеріальну, інтелектуальну, демографічну, культурну сфери. Частково через їхню крайню складність сюди залучаються біосфера, ноосфера, інфосфера, віртуум-сфера, духовна сфера та інші сфери.Документ Solving medical problems and their impact on the development of a healthy personality in a digital environment(2022) Олексенко, Роман Іванович; Нікітенко, Віталіна Олександрівна; Воронкова, Валентина Григорівна; Oleksenko, Roman; Voronkova, Valentynа; Nikitenko, Vìtalina; Falko N.; Kovalova O.(en) The aim of scientific research is to analyze the problems of medicine and to examine the regularities of healthy personality formation in order to transit from disease to health, and this requires changes in the development of medicine. Under the conditions of digitalization, exponential increase in data and convergence of technologies, medicine must move to a new level - cell-based medicine, stem cells, the latest genome editing technology.The research methodology is based on the use of analytical, logical, historical, comparative and axiological methods, which help to reveal the problems of medicine, decoding the human genome, transplantation of many human organs, using 3D-printers. Analyses have shown that digital platforms are changing the way health care is being provided. This article reveals that the solution of medical problems and their impact on the formation of a healthy person in a digital environment is the convergence of sensors, networks and the individual intellect, which transforms the principles of diagnostics. This article outlines the main directions of digital technology development in medicine, which uses robotics, 3D-printing, and its implementation in medicine, demanding their further implementation – artificial intelligence, genomics, quantum computing, which change the medicines themselves. Practical value of research lies in philosophical understanding of digital technology, the use of which is necessary to identify diseases at an early stage of their emergence, for continuous monitoring and diagnostics of the human body, aimed at transition from diseases to a healthy lifestyle and a healthy personality, which requires a personal virtual therapist.