Artistic interpretation as the basis of creative and performing activity of the future teacher-musician
Вантажиться...
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ЦДПУ ім. В. Винниченка
Анотація
(en) At the present stage of our society development demands are intensified not only to the professional rise of teachers, but also to their personal qualities, which are detected in the ability to navigate in a variety of contradictions of the modern world, to be prepared for permanent changes, to acquire the competence in accordance with the chosen specialization independently, to identify personal ways of creative self-realization, self-development, self-education and self-affirmation in professional career and livelihoods. According to the needs of modern society requirements for individual of teacher-musician, his ability to use gained professional experience in independent practice creative activity under universal artistic and aesthetic values and worldviews, to acquire skills to own the means of selfknowledge and the world are significantly increased.
In the article the theoretical analysis of psychological and educational works is carried out, that enables to determine the artistic and interpretative competence as a key structure in the professional training of future teachersmusicians; it is proved that artistic and interpretive expertise is a professional integrative significant personal quality, which provides the ability of future teacher in different kinds of creative and performing activity; the features of artistic and interpretative process as the basis of creative and performing activity of future teacher is disclosed; artistic and interpretative skills that are complex and integrative structure and are founded in various types of creative and performing activity are defined. The fact that the formation of artistic and interpretational skills determines the level of musical and performing competence of future professionals is established.
The main methods, which influence positively to the formation of students’ artistic and interpretational skills, develop of personal and spiritual sphere of future professionals (capacity for emotional empathy, stage-empathy transformation, reflection) are revealed: the method of musical and theoretical analysis, the method of art analogies, and the method of artistic and creative projects. Using a wide range of active and interactive methods in the process of art and performing interpretation of musical compositions while studying of professional disciplines ensures the optimum process of formation of artistic and interpretative competence of future teachers-musicians, the promotion of artistic and interpretational skills, the development of professional personal qualities of future specialists.
(ua) На сучасному етапі розвитку нашого суспільства посилюються вимоги не тільки до професійного зростання вчителя, а й до його особистісних якостей, що виявляються в здатності орієнтуватися в розмаїтті протиріч сучасного світу, бути готовим до перманентних змін, самостійно набувати компетенцій згідно з обраним фахом, визначати особистісні способи творчої самореалізації, саморозвитку, самоосвіти й самоствердження в професійній кар’єрі й життєдіяльності. Відповідно до запитів сучасного суспільства значно зростають вимоги до особистості педагога-музиканта, його здатності використовувати набутий професійний досвід у самостійній практичній творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими художньо-естетичними цінностями та світоглядними позиціями, набувати вмінь володіти засобами пізнання себе та навколишнього світу. У статті здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць, що уможливило визначити художньо-інтерпретаційну компетентність як ключову в структурі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів; обґрунтовано, що художньо-інтерпретаційна компетентність – це інтегративна професійно значуща особистісна якість, що передбачає здатність майбутнього педагога у різних видах творчо-виконавської діяльності; розкрито особливості художньо-інтерпретаційного процесу як основи творчо-виконавської діяльності майбутнього педагога; визначено художньо-інтерпретаційні вміння, що мають складну інтегративну структуру й виявляються в різних видах творчо-виконавської діяльності. Встановлено, що сформованість художньо-інтерпретаційних умінь визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Основними методами, які позитивно впливають на формування художньо-інтерпретаційних умінь студентів, розвиток особистісно-духовної сфери майбутніх фахівців (здатності до емоційного співпереживання, сценічно-емпатійного перевтілення, рефлексії), виявлено: метод музично-теоретичного аналізу, метод художніх аналогій, метод художньо-творчих проектів. Використання широкого спектру активних та інтерактивних методів в процесі художньо-виконавської інтерпретації музичних творів під час вивчення фахових дисциплін оптимально забезпечує процес формування художньо-інтерпретаційної компетентності майбутніх педагогів-музикантів, сприяє формуванню художньо-інтерпретаційних умінь, розвитку професійно особистісних якостей майбутніх фахівців.
(ru) На современном этапе развития нашего общества ужесточаются требования не только к профессиональному росту учителя, но и к его личностных качеств, проявляющихся в способности ориентироваться в многообразии противоречий современного мира, быть готовым к перманентным изменениям, самостоятельно приобретать компетенций согласно выбранной специальности, определять личностные способы творческой самореализации, саморазвития, самообразования и самоутверждения в профессиональной карьере и жизнедеятельности. В соответствии с запросами современного общества значительно возрастают требования к личности педагога-музыканта, его способности использовать накопленный профессиональный опыт в самостоятельной практической творческой деятельности в соответствии с универсальными общечеловеческими художественно-эстетическими ценностями и мировоззренческими позициями, приобретать умения владеть средствами познания себя и окружающего мира. В статье осуществлен теоретический анализ психолого-педагогических трудов, что позволило определить художественно-себя интерпретационную компетентность как ключевую в структуре профессиональной подготовки будущих педагогов-музыкантов; обосновано, что художественно- интерпретационная компетентность – это интегративная профессионально значимое личностное качество, что предполагает способность будущего педагога в различных видах творческо-исполнительской деятельности; раскрыты особенности художественно-интерпретационного процесса как основы творческо- исполнительской деятельности будущего педагога; определено художественно-интерпретационные умения, что имеют сложную интегративную структуру и проявляются в различных видах творческо- исполнительской деятельности. Установлено, что сформированность художественно-интерпретационных умений определяет уровень музыкально-исполнительской компетентности будущих специалистов. Основными методами, которые положительно влияют на формирование художественно- интерпретационных умений студентов, развитие личностно-духовной сферы будущих специалистов (способности к эмоциональному сопереживанию, сценически-емпатійного перевоплощения, рефлексии), выявлено: метод музыкально-теоретического анализа, метод художественных аналогий, метод художественно-творческих проектов. Использование широкого спектра активных и интерактивных методов в процессе художественно-исполнительской интерпретации музыкальных произведений во время изучения профессиональных дисциплин оптимально обеспечивает процесс формирования художественно- интерпретационной компетентности будущих педагогов-музыкантов, способствует формированию художественно-интерпретационных умений, развития профессионально личностных качеств будущих специалистов.
(ua) На сучасному етапі розвитку нашого суспільства посилюються вимоги не тільки до професійного зростання вчителя, а й до його особистісних якостей, що виявляються в здатності орієнтуватися в розмаїтті протиріч сучасного світу, бути готовим до перманентних змін, самостійно набувати компетенцій згідно з обраним фахом, визначати особистісні способи творчої самореалізації, саморозвитку, самоосвіти й самоствердження в професійній кар’єрі й життєдіяльності. Відповідно до запитів сучасного суспільства значно зростають вимоги до особистості педагога-музиканта, його здатності використовувати набутий професійний досвід у самостійній практичній творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими художньо-естетичними цінностями та світоглядними позиціями, набувати вмінь володіти засобами пізнання себе та навколишнього світу. У статті здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць, що уможливило визначити художньо-інтерпретаційну компетентність як ключову в структурі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів; обґрунтовано, що художньо-інтерпретаційна компетентність – це інтегративна професійно значуща особистісна якість, що передбачає здатність майбутнього педагога у різних видах творчо-виконавської діяльності; розкрито особливості художньо-інтерпретаційного процесу як основи творчо-виконавської діяльності майбутнього педагога; визначено художньо-інтерпретаційні вміння, що мають складну інтегративну структуру й виявляються в різних видах творчо-виконавської діяльності. Встановлено, що сформованість художньо-інтерпретаційних умінь визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Основними методами, які позитивно впливають на формування художньо-інтерпретаційних умінь студентів, розвиток особистісно-духовної сфери майбутніх фахівців (здатності до емоційного співпереживання, сценічно-емпатійного перевтілення, рефлексії), виявлено: метод музично-теоретичного аналізу, метод художніх аналогій, метод художньо-творчих проектів. Використання широкого спектру активних та інтерактивних методів в процесі художньо-виконавської інтерпретації музичних творів під час вивчення фахових дисциплін оптимально забезпечує процес формування художньо-інтерпретаційної компетентності майбутніх педагогів-музикантів, сприяє формуванню художньо-інтерпретаційних умінь, розвитку професійно особистісних якостей майбутніх фахівців.
(ru) На современном этапе развития нашего общества ужесточаются требования не только к профессиональному росту учителя, но и к его личностных качеств, проявляющихся в способности ориентироваться в многообразии противоречий современного мира, быть готовым к перманентным изменениям, самостоятельно приобретать компетенций согласно выбранной специальности, определять личностные способы творческой самореализации, саморазвития, самообразования и самоутверждения в профессиональной карьере и жизнедеятельности. В соответствии с запросами современного общества значительно возрастают требования к личности педагога-музыканта, его способности использовать накопленный профессиональный опыт в самостоятельной практической творческой деятельности в соответствии с универсальными общечеловеческими художественно-эстетическими ценностями и мировоззренческими позициями, приобретать умения владеть средствами познания себя и окружающего мира. В статье осуществлен теоретический анализ психолого-педагогических трудов, что позволило определить художественно-себя интерпретационную компетентность как ключевую в структуре профессиональной подготовки будущих педагогов-музыкантов; обосновано, что художественно- интерпретационная компетентность – это интегративная профессионально значимое личностное качество, что предполагает способность будущего педагога в различных видах творческо-исполнительской деятельности; раскрыты особенности художественно-интерпретационного процесса как основы творческо- исполнительской деятельности будущего педагога; определено художественно-интерпретационные умения, что имеют сложную интегративную структуру и проявляются в различных видах творческо- исполнительской деятельности. Установлено, что сформированность художественно-интерпретационных умений определяет уровень музыкально-исполнительской компетентности будущих специалистов. Основными методами, которые положительно влияют на формирование художественно- интерпретационных умений студентов, развитие личностно-духовной сферы будущих специалистов (способности к эмоциональному сопереживанию, сценически-емпатійного перевоплощения, рефлексии), выявлено: метод музыкально-теоретического анализа, метод художественных аналогий, метод художественно-творческих проектов. Использование широкого спектра активных и интерактивных методов в процессе художественно-исполнительской интерпретации музыкальных произведений во время изучения профессиональных дисциплин оптимально обеспечивает процесс формирования художественно- интерпретационной компетентности будущих педагогов-музыкантов, способствует формированию художественно-интерпретационных умений, развития профессионально личностных качеств будущих специалистов.
Опис
Ключові слова
teacher-musician, creative and performing activity, artistic and interpretive competence, artistic and interpretative skills, педагог-музыкант, творческо-исполнительская деятельность, художественно- интерпретационная компетентность, художественно-интерпретационные умения, педагог-музикант, творчо-виконавська діяльність, художньо-інтерпретаційна компетентність, художньо-інтерпретаційні вміння
Бібліографічний опис
Horbenko H. B. Artistic interpretation as the basis of creative and performing activity of the future teacher-musician / Helen Borysivna Horbenko // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Педагогічні науки = Research Bulletin. Series: Pedagogical Sciences/ ред. кол.: В. Ф. Черкасов [та ін.]. – Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018. – Вип. 161. – С. 76-80.