Перегляд {{ collection }} за Ключові слова "art"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Features of collective musical activity of students in extracurricular time
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Brodsky, Gennadiy Leonidovich; Бродський, Геннадій Леонідович; Бродский, Геннадий Леонидович
(uk) Успішна діяльність учителя музики неможлива без стійкого інтересу до професії, до мистецтва, без творчого пошуку, самовдосконалення, бажання працювати з дітьми. Формування зазначених якостей особистості повинно відбуватися на студентській лаві як під час навчання, так і в позанавчальній діяльності. Цьому сприяє участь студентів у роботі аматорських музичних колективів як одній із форм організації художньо-творчої діяльності майбутнього педагога-музиканта.
Integration of art current subjects into the system of school education in Ukraine
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Kyrkina, Snizhana Vitaliyivna; Куркина, Снежана Витальевна; Куркіна, Сніжана Віталіївна
(uk) У запропонованій статті автор намагається визначити місце й роль дисциплін культурологічного, мистецького спрямування в парадигмі сучасної освіти в Україні. Обґрунтовано вплив вищевказаних дисциплін на процес формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості. Доведено, що лише створення єдиного освітнього простору на основі інтеграції дисциплін «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура» дозволяє підвищити ефективність навчально-виховного процесу в школі, сприяє формуванню цілісної картини світу, духовності, художньо-естетичних здібностей.
Особистісно-естетичний компонент корекційної освіти
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Шишова, Інна Олексіївна; Shishova, Inna
(uk) Складовою діяльності педагога є корекційна робота із дітьми, що потребують особливого підходу. Умовами підготовки майбутніх фахівців до роботи в умовах інклюзивної освіти є: поповнення змісту професійної підготовки теоретичними питаннями щодо проблеми; забезпечення студентів навичками і вміннями корекційно-виховної роботи; організація комплексу практичних занять контекстового характеру. У статті досліджено особистісно-естетичний компонент у структурі корекційної освіти.
Розвиток художньо-конструктивних умінь у студентів образотворчих та педагогічних спеціальностей
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Малежик, Юлія Миколаївна; Малежик, Юлия Николаевна; Malezhik, Yuliya Nikolayevna
(uk) У статті висвітлено особливості розвитку художньо-конструктивних умінь у студентів художньо-графічних відділень на заняттях з дисциплін дизайнерського спрямування образотворчих та педагогічних спеціальностей. Уточнено поняття «вміння», «конструювання», «конструктивна діяльність» та «художньо-конструктивні вміння». Проаналізовано й запропоновано ряд завдань і методик щодо розвитку у студентів художньо-конструктивних умінь у процесі опанування конкретними навчальними предметами з образотворчого циклу, зокрема, «Формоутворення».
Смак у тексті й поза текстом: естетичний та літературознавчий аспекти
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Михида, Сергій Павлович
(ua) Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником форму-вання людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального стано-вища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мис-тецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мис-тецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналі-зовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до пере-оцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розу-мова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індиві-дуального вибору особистості.