Перегляд {{ collection }} за Автор "Громко, Татьяна Васильевна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Актуальні аспекти вивчення лексики північно-західного ареалу степового говору
(РОДОВІД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
(uk) Проаналізовано історичні та лінгвістичні фактори, що вплинули на формування лексики північно-західного ареалу степового говору, поширеного на території Кіровоградської області. Указані усі відомі лінгвогеографічні, лексикографічні студії та розвідки, в яких фіксуються окремі говірки Кіровоградщини, зокрема її степовий говір. Подано дані часткового картографування та лексикографічного опису народної географічної термінології на матеріалі Кіровоградщини.
Вивчення регіональної лексичної специфіки народних географічних термінів Центральної України
(СПД «Охотнік», 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
Географическая лексика центральноукраинского региона как объект украинской диалектологии
(Vědecko vydavatelské centrum «Sociosféra-CZ», 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
(en) This article observes the author's study of the popular geographic vocabulary of the Central Ukrainian region (based on the material of the Kirovohrad region), which showed the numerous dialectal formations. The identification of the factors shaping and functioning of regional geographic vocabulary demonstrates the influence of extralinguistic and intralinguistic factors. The geographical vocabulary of Central Ukraine is characterized by polysemanticism, expressiveness, wide variability.
Географічна лексика в збірці оповідань Михайла Стельмаха «Березовий сік»
(Нілан-ЛТД, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
(uk) У статті описується використання М. Стельмахом географічної лексики в оповіданнях збірки «Березовий сік». Аналіз їх свідчить про любов автора до свого краю, обізнаність із життям земляків у воєнні роки, розуміння ним ужитих назв географічних об’єктів для розкриття характеру персонажа, його світосприйняття, естетичних смаків. Відзначена географічна лексика закономірно вплітається в мовну тканину оповідань, адже вони разом з іншими лексико-семантичними групами створює цілісну картину життя мешканців під час окупації.
Досвід збирання і дослідження онімної лексики села Піщаний Брід Добровеличківського району
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromkо, Тetiana; Волійчак, Галина Петрівна; Voliychak, Halyna
(ua) Стаття подає говірковий матеріал однієї з груп онімної лексики села Піщаний Брід. Ваконіми класифікуються за мотиваційними особливостями номінації: зовнішніми особливостями тварини, періодом народження, ставленням власника тощо. Сучасні методи збирання діалектного матеріалу забезпечують повноту обстеження говірки. З’ясовано, що клички бикам і коровам можуть надаватися господарями та іншими людьми, пов’язаними з доглядом за ними, а також при народженні й упродовж життя тварин. Серед проаналізованих ваконімів виділяються надані за людськими іменами, за прізвищами, іменами, прізвиськами, національністю господарів, за норовом, характером тварин тощо.
Діалектні тексти як елемент автоенографії говірконосія
(Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
Краєзнавство як регіональний компонент у професійній підготовці майбутнього фахівця
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Gromko, Tatyana Vasylivna; Danylyk, Oksana Klimivna
(uk) Краєзнавство як регіональний компонент використовується в контексті професійної підготовки майбутнього фахівця. Систематизація роботи в цьому напрямку полягає у співпраці та спільній діяльності університету з установами й організаціями, школами та соціокультурними установами, у вивченні практичного краєзнавства, а також у вдосконаленні інноваційних підходів до проведення краєзнавчих досліджень. Вони мають не тільки теоретичну, а й велику практичну значимість, сприяють розкриттю внутрішнього ціннісного потенціалу особистості вихователя і вихованця, їх самовизначення, саморозвитку та самовдосконалення.
Лексикографія народної географічної термінології України
(Четыре четверти, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.; Данилюк, О. К.; Danyliuk, O. K.
(ru) Анализ лексикографических изданий славянской географической терминологии подан с констатацией недостаточного исследования с этой точки зрения украинского диалектного ареала. Проанализированы авторские словари. Констатируются региональные лексикографические начала к заполнению лакун народной географической терминологии на всеукраинском континууме, которые будут способствовать созданию Словаря народной географической терминологии Украины.
Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві
(2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana
(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.
Народні географічні терміни на позначення каменя в центральноукраїнських говірках
(Аксіома, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
(uk) Народні географічні терміни на позначення каменю об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: розмір, походження. Діалектні й говіркові особливості зумовлюють варіативність аналізованих слів за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення.
Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках
(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana
(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.
Особливості семантичної модифікації народних географічних термінів Центральної України
(ФОП Однорог Т. В., 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
Різновиди діалектизмів у мові п’єс І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого)
(ФОП Однорог Т. В., 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
Самостійна робота з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів історичного фаху
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tatyana Vasulivna
(ua)Стаття присвячується самостійній роботі студентів з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» як важливій формі організації навчального процесу, що посідає чільне місце у формуванні й розвитку фахових лінгвістичних компетентностей гуманітарних галузей, зокрема й історичної. Запропоновано ряд завдань, які базуються на фахових текстах, зокрема різновидів наукового стилю історичного спрямування. При цьому особлива роль у доборі текстів вбачається в активізації регіонального компонента текстів для самостійного опрацювання, оскільки вони спонукають до самостійної пізнавальної діяльності.
Специфіка самостійної роботи з української мови (за професійним спрямуванням)
(Візаві, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна
Специфіка формування термінологічної компетентності майбутніх правознавців
(Національний університет «Острозька академія», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
(uk) У статті зосереджено увагу на одній з центральних проблем сучасної професійної освіти – формуванню термінологічної компетентності як обов’язкового складника мовленнєвої культури фахівців. Частково розв’язати цю проблему покликаний курс української мови (за професійним спрямуванням), у контексті якого проаналізовано теоретичні й практичні питання, опрацювання і засвоєння яких підвищить рівень термінологічної культури майбутніх юристів.
Специфіка формування фахової мовнокомунікативної компетенції у студентів нефілологічних спеціальностей (курс «українська мова за професійним спрямуванням»)
(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich; Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana Vasylivna
(uk) Фахова мовнокомунікативна компетенція – це індикатор наявності системи професійних знань, комунікативних умінь і навичок, антропоцентричної ціннісної орієнтації, загальної гуманітарної культури, інтегральних показників культури мовлення, необхідних для якісної професійної діяльності з перспективою карʼєрного зростання. Тому важливе завдання сучасної системи освіти – створення належних умов для формування професійної мовнокомунікативної компетенції. Важливу роль у комплексній реалізації цієї стратегічної мети відіграє навчальний курс «Українська мова за професійним спрямуванням», який дає в руки майбутнього професіонала основне знаряддя фахового спілкування – уміння грамотно й чітко висловити свою думку.
Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки
(КОД, 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tatiana
(uk) У статті описується сучасний стан текстографії говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області степового говору південно-східного наріччя. Наводяться приклади уже висвітлених і досі не опублікованих зразків діалектних текстів цієї говірки. З’ясовано значення діалектних текстів для вивчення української мови та її говорів, а також окреслено перспективи збирання матеріалів для текстотеки говірки і створення належної емпіричної бази для досліджень діалектного мовлення, поповнення корпусу текстів української діалектної мови. Автор підкреслює перспективність цього напрямку мовознавчого дослідження в плані опублікування текстів місцевого мовлення.
Сучасні засади української діалектної текстографії
(СПД «Охотнік», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
Українські словники народної географічної термінології і проблеми діалектології
(Ліра, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.
(ua) Аналіз лексикографічних видань слов’янської географічної термінології засвідчує недостатнє з цього погляду дослідження українського діалектного континууму. Проаналізовано два словники народної географічної термінології. Констатовано регіональні лексикографічні начала до заповнення лакун народної географічної термінології на всеукраїнському континуумі, які сприятимуть створенню Словника народної географічної термінології України.