Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели

Abstract

(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.

(en) The paper deals with the findings of the research dedicated to the study of word-building in the Iranian and Slavonic languages in the comparativehistorical aspect. The task of the article was comparative analysis of Iranian and Slavonic lexemes with common Indo-European roots in diachrony and synchrony. Particularly, their etymology and peculiarities of functioning have been reviewed. In the course of the research the hypothesis of the common Indo-European legacy for word-building of the two language groups (Iranian and Slavonic) has been proved. At the same time the evidence for the common innovations for the age of Slavonic and Iranian contacts has been found. The prototypes and derivatives have been analyzed in detail with the selection of typologically common and specific linguistic features of derivation. The methodology of this research involved the inductive and deductive methods, the method of contrastive analysis and ethnic methodological conversation analysis. The analyzed word-building parallels and the conclusions are of great relevance for both comparative and historic and general linguistics. Comparativistics also employs the typological reference point. It is not only the presence of morphologically identical and chronologically similar complexes (combinations of morphemes) in two typologically not distant languages that is important. There should also be typological similarity of the processes of the word structure modification in case one and the same element is used. This proves the potential possibility of the equal development of the group of non-distantly related units in different languages. The perspective is seen in reviewing this issue in the different groups of the Indo-European languages.