Естетичне виховання засобами природи в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Abstract

(ua) У статті висвітлено погляди В. О. Сухомлинського на естетичне виховання учнів засобами природи. У педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського естетичне виховання посідає вагоме місце. Доведено, що особливого значення естетичному вихованню педагог надавав у молодшому шкільному віці. Саме на цьому періоді життя естетичні почуття посідають своєрідне місце у духовному житті. Краса природи є першою і найдоступнішою людині. Сприйнятливість до природи є особливістю дитячого віку. Природа є світом, що оточує людину в дитинстві, вона є наочним мірилом цінностей, джерелом багатства. Важливо вчасно допомогти дитині побачити світ навколо себе, переживши естетичні почуття. Виховання природою здійснювалось педагогом у «школі під голубим небом», яка відкривала перед дітьми вікно у світ завдяки урокам мислення, милування, дивування природними об’єктами і явищами, мандрівками у поле, на берег ставка, в сад, на високий курган, у ліс. Встановлено, що в естетичному вихованні важливо навчити вмінню правильно бачити й чути навколишній світ, що означає формувати смак до естетичного у природі та в житті загалом. Виходячи з того, що дитина за своєю природою є допитливим дослідником, відкривачем світу, педагог прагнув, щоб перед дітьми відкрився навколишній світ у живих фарбах, яскравих образах, трепетних звуках. Для осмислення молодшими школярами навколишнього потрібно багато часу й сил, а тому серед природи їм треба дати можливість послухати, подивитися, відчути. Показано, що педагог навчав дітей описувати кольори та відтінки образу, сприйнятого раніше лише за допомогою слуху. Краса навколишнього світу є джерелом натхнення для дітей. В. О. Сухомлинський навчав дітей у такій послідовності : спочатку побачити й відчути, потім назвати, передати словом, написати оповідання, вірш чи казку. Естетична творча діяльність учнів Павлиської школи спрямовувалася на охорону природи, прикрашання землі власною працею, озеленення території школи, створення куточків краси, алей, квітників. Засобом залучення молодших школярів до неповторної краси рідного краю були свята, які організовувалися у школі та спрямовувалися на розвиток у дітей здатності дорожити живим і прекрасним. (en) The article highlights the views of V. O. Sukhomlynskyi on the aesthetic education of students using nature. In the pedagogical heritage of V. O. Sukhomlynskyi, aesthetic education occupies an important place. It has been proven that the teacher attached special importance to aesthetic education in elementary school age. It is during this period of life that aesthetic feelings occupy a special place in spiritual life. The beauty of nature is the first and most accessible to man. Sensitivity to nature is a feature of childhood. Nature is the world that surrounds a person in childhood, it is a visual measure of values, a source of wealth. It is important to help the child to see the world around him in time, having experienced aesthetic feelings. Education in nature was carried out by a teacher in the "school under the blue sky", which opened a window to the world for children thanks to lessons in thinking, admiring, marveling at natural objects and phenomena, trips to the field, to the shore of the pond, to the garden, to a high mound, to the forest. It has been established that in aesthetic education it is important to teach the ability to see and hear the surrounding world correctly, which means forming a taste for the aesthetic in nature and in life in general. Based on the fact that a child is by nature an inquisitive researcher, a world discoverer, the teacher wanted the children to see the world around them in vivid colors, bright images, and thrilling sounds. It takes a lot of time and effort for younger schoolchildren to understand the environment, and therefore they should be given the opportunity to listen, see, and feel in the midst of nature. It is shown that the teacher taught children to describe the colors and shades of an image perceived earlier only by hearing. The beauty of the surrounding world is a source of inspiration for children. V. O. Sukhomlynskyi taught children in the following sequence: first to see and feel, then to name, to convey in words, to write a story, a poem or a fairy tale. The aesthetic creative activity of students of the Pavlyshka School was aimed at protecting nature, beautifying the earth with their own work, landscaping the school territory, creating beauty spots, alleys, and flower gardens. The means of attracting younger schoolchildren to the unique beauty of their native land were the holidays, which were organized at the school and aimed at developing children's ability to appreciate the living and beautiful.