Вплив освітньої автономії на якість освіти (на прикладі німецьких початкових училищ півдня України кінця ХІХ - початку ХХ ст.)

Abstract

(ua) На основі архівних джерел автори зробили спробу дослідити вплив автономії німецьких початкових училищ півдня України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) на якість освіти. Перші німецькі переселенці мали досить широкі права й користувалися прихильністю імперської влади. Вони прагнули, з одного боку, до збереження своєї ідентичності, національної, культурної й общинної автономії, певного дистанціювання від органів місцевої влади, а з іншого – до участі в житті нової батьківщини. Автори стверджують, що саме через те, що німецькі поселенці тривалий час мали значну адміністративну, релігійну, в тому числі й освітню, автономію, це позитивно вплинуло на якість їхньої початкової ланки освіти. Німецькі поселенці зуміли створити широку мережу початкових шкіл, якою охопили майже всіх дітей. Також позитивно вплинув на рівень писемності серед німців збільшений термін навчання (6-7 років). Автори статті зазначають, що навчання в тогочасних німецьких школах було змішаним і охоплювало як хлопчиків так і дівчат. За цим показником рівень охоплення початковою освітою дівчат у німецьких колоніях був набагато вищим, ніж у інших національностей. Німецькі колоністські громади усвідомлювали важливість початкового всеобучу для німецьких дітей, тому вкладали значні кошти у розвиток та функціонування своїх початкових шкіл. Також установлено, що вчителі німецьких початкових училищ мали можливість більшість предметів викладати рідною мовою дітей, використовувати більш прогресивні методики навчання, часто це були унікальні авторські розробки, постійно обмінюватися передовим педагогічним досвідом, підвищувати свій фаховий рівень. Досліджено історію проведення конференцій учителів німецьких початкових училищ. На основі архівних джерел автори встановили, що саме конференції вчителів німецьких початкових училищ були першими в тогочасній Російській імперії – їх почали проводити ще у 30-х рр. ХІХ ст. Єдина перерва в їх проведенні була наприкінці 80-х – початку 90-х рр. ХІХ ст. в період посилення реакції. На думку авторів, усі ці фактори позитивно вплинули на те, що відсоток письменних серед німців був найвищим в Російській імперії. З часом німці Російської імперії поступово втрачали свої права й привілеї, а їх утиски посилювалися. Все це спричинило до появи першої могутньої хвилі еміграції німців з Росії до Канади, США, Аргентини, Бразилії.