Аналіз рекомендацій Євгена Маланюка українському суспільству як подолати «хворобу» малоросійства

Abstract

Використовуючи есей Євгена Маланюка «Малоросійство», автори намагаються розкрити емоційне сприйняття та роздуми українського інтелектуала про невдачі в боротьбі за державність та складність українського самовизначення в умовах імперських впливів. Твір Є. Маланюка справді має характер глибокої культурологічної розвідки, що аналізує витоки і прояви національної слабкості та відсутності державної свідомості серед українців, а також пропонує шляхи подолання цього феномену. Є. Маланюк, як відомо, добре розумів складність і багатогранність цієї «хвороби», яку він вважав хронічною і пов’язаною з багатовіковим поневоленням та колоніальними умовами існування України під чужими імперіями. Твір Євгена Маланюка не просто визначає феномен малоросійства, але й висвітлює корені цієї «хвороби» українства, її глибокі культурно-історичні причини, які нівелюють національну свідомість, політичну волю та державницькі прагнення. Автор вправно поєднує історичний аналіз із культурологічним, показуючи, як малоросійство стало результатом зовнішнього і внутрішнього впливу на українське суспільство. У статті зазначається, що Є. Маланюк напрочуд точно показує, як імперська Росія активно працювала над формуванням в українців почуття меншовартості та безсилля, використовуючи різноманітні інструменти – від культури та мистецтва до системи освіти. Через цей процес українці не лише втрачали свою національну ідентичність, а й ставали частиною великої імперії, поглиненими її культурою і цінностями. Важливою є концепція малоросійства як «національної хвороби», що проявляється в політичній слабкості, духовному каліцтві, нездатності до самостійного мислення та самовизначення. Це, за словами Є. Маланюка, не лише невміння чи небажання бути державним народом, а й внутрішнє підкорення своїм колонізаторським силам, які активно працюють над тим, щоб позбавити українців національної гідності та історичної пам’яті. Твір Є. Маланюка не тільки ставить діагноз українській нації, але й пропонує вихід – через формування міцної національної свідомості, відновлення історичної пам’яті, розвиток культури і, зрештою, через утвердження власної, незалежної держави. Ідеї Євгена Маланюка, хоча й написані в середині ХХ століття, вражають своєю актуальністю і в сучасному контексті. В умовах російської агресії, спроби імперської держави знову підкорити Україну, питання національної самоідентифікації, збереження української державності стали центральними. Твір Є. Маланюка надає важливі інструменти для розуміння того, як необхідно відновлювати національну ідентичність і як боротися з внутрішніми проявами слабкості та підкореності.