Художня трансформація внутрішніх конфліктів у ліриці Т. Шевченка періоду заслання

Abstract

(uk) У статті осмислюються особливості психосвіту Тараса Шевченка крізь призму його мегатексту періоду заслання. Листування, спогади й поезії цього часу виявляють складну психологічну кризу, викликану обмеженням свободи. До усталеної в літературознавстві тези про духовний стоїцизм митця додаються міркування щодо конфронтації зі сформованою раніше Моделлю Світу й художньої версії виходу із внутрішнього конфлікту.(ru) В статье осмысливаются особенности психологического мира Тараса Шевченко сквозь призму его мегатекста периода ссылки. Переписка, воспоминания и поэзии этого времени обнаруживают сложный психологический кризис, вызванный ограничением свободы. К установившимся в литературоведении тезисам о духовном стоицизме художника добавляются рассуждения относительно конфронтации со сложившейся ранее Моделью Мира и художественной версией выхода из внутреннего конфликта.(en) The paper focuses on Taras Shevchenko psychoworld peculiarities through the prism of his megatext during the period o f exile. Letter communication, recollections, and verses o f this period disclose complex psychological crisis caused by freedom deprivation. Traditionally stated thesis about spiritual stoicism of the poet is supplemented by speculations as for confrontation with already formed Model of the World, and as for artistic version o f overcoming the iimer conflict.