Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ «Брама до пекла» – Янівський концентраційний табір смерті(Scientific Collection «InterConf», 2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Вивчення Янівського табору має важливе значення в історії Голокосту, що став трагічною подією Другої світової війни, під час якої більш як шість мільйонів євреїв були безжально вбиті нацистським режимом. Повноцінні дослідження Янівського концтабору українськими дослідниками розпочалися після незалежності України, але на сьогодні їх вкрай мало. У радянський період Голокост та геноцид єврейського населення було мало дослідженою темою, саме тому історія Янівського табору залишається і по сьогодення недостатньо висвітленою та розкритою, і залишається в тіні порівняно з іншими таборами смерті нацистської Німеччини. Основними джерелами з вивчення цієї теми виступають спогади в’язнів, які зуміли пережити геноцид, свідчення колаборантів та працівників табору. Саме вони дають змогу описати період «остаточного розв’язання єврейського питання» нацистів у дистрикту «Галичина» та в таборі смерті. Метою статті є описання місця Янівського табору в історії геноциду єврейського народу, з’ясування злочинів, що відбувалися в таборі, розглянути систему, що утворилася всередині табору, показати життя в’язнів у таборі.Документ Практикум із курсу «Державотворчі та культурницькі процеси в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Модерний час»(ПОЛІМЕД-Сервіс, 2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Практикум з історії країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Ранньомодерний час (VI–XVІІІ ст.) рекомендований для вивчення студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Державотворчі та культурницькі процеси в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Модерний час». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання із середньовічної та ранньомодерної історії болгар, сербів, хорватів, словенців, чехів, словаків та поляків, методичні рекомендації до них. У практикумі пропонуються питання для обговорення та дискусій, вказуються основні терміни й поняття з курсу, зазначаються ключові дати та події, які необхідні для розуміння специфіки цивілізаційного поступу відповідного народу. Для поглибленого вивчення окремих політичних, соціальних, господарських, культурних проблем з історії слов’янських народів студентам підібрані документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть студентам виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку країн регіону, формуванню в них навичок самостійної роботи з матеріалами джерел.Документ Особливості використання етнографічного матеріалу в шкільному курсі історії(2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Сучасна історична освіта в Україні передбачає набуття учнями цілісних знань і компетентностей про політичну, соціальну, економічну, історичну, етнографічну, культурну сфери буття українців і народів світу, вивчення їхнього минулого та сьогодення. Бурхливі події останніх десятиліть із новою силою примусили людство звернути увагу на проблеми етнічності. Процеси розширення міжкультурних зв’язків, об’єднання Європи, розпад цілої низки багатонаціональних держав, етнічні конфлікти, напруженість, непорозуміння, повністю відкинули гуманістичні ілюзії про єдність людства. Усе це часто є породженням стереотипного сприйняття інших народів, їхньої культури, поведінки, плодом ментальної упередженості, масового соціального невігластва. У зв’язку із цим виникла нагальна необхідність у поглибленому вивченні етнічних процесів минулого й сьогодення. Ось чому знання з етнографії народів світу та власного народу є актуальними й необхідними для сучасної людини ХХІ століття. З цією метою в навчальні плани університетів для студентів гуманітарних спеціальностей була включена нова дисципліна «Етнологія», що передбачає вивчення і засвоєння студентами питань теорії етносу, етногенезу й етнічної історії, традиційних і сучасних форм життєдіяльності етносів різних континентів, особливостей міжетнічної комунікації, етнічної картини світу, етнічної свідомості та інше. Для сучасних вчителів історії важливо використання етнографічного матеріалу в шкільних курсах історії України та всесвітньої історії, щоб ефективніше, ґрунтовніше, повніше, різноманітніше, з позиції гуманізму, загальнолюдських цінностей подавати уроки з історії чи проводити факультативні заняття, виховні години. Без загального уявлення про етногенез та етнічну минувшину, розуміння особливостей традиційно-побутової культури, специфіки громадського побуту, сімейно-шлюбних відносин, календарної обрядовості неможливе усвідомлення складності етнокультурного розвитку людства.