Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
20 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Електронна демократія : стан та перспективи впровадження в Україні(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, Kateryna Yevgenivna(ua) У статті аналізується стан впровадження найпоширеніших інструментів електронної демократії в Україні. Розглядається сутність поняття електронна демократія як сучасної форми демократії. Визначено, що вказана форма демократії сприяє активній участі громадян у процесах розробки та прийняття державних рішень, підвищує прозорість та рівень довіри до органів державної влади завдяки інтеграції новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у систему публічного управління. Підкреслюється, що система електронної демократії ґрунтується на залученні громадськості до управлінських процесів на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях. Також досліджено нормативно-правові акти, які регулюють впровадження і функціонування інструментів електронної демократії в Україні. Автор вказує, що чинна законодавча база є недостатньо ефективною для повноцінного забезпечення функціонування електронної демократії в країні та потребує суттєвого вдосконалення з огляду на швидкість розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Автор прийшла до висновку, що електронна демократія відкриває значні можливості для оновлення українського суспільства та активнішого залучення громадян до політичного життя. Проте, щоб цей напрям розвивався успішно, необхідно подолати низку викликів, таких як підвищення рівня цифрової грамотності серед населення, забезпечення захисту кіберпростору, формування відповідної нормативно-правової бази та впровадження електронної демократії в усі ключові сфери суспільного життя. (en) The article analyzes the state of implementation of the most common electronic democracy tools in Ukraine. The essence of the concept of electronic democracy as a modern form of democracy is considered. It is determined that this form of democracy promotes the active participation of citizens in the processes of developing and making state decisions, increases transparency and the level of trust in state authorities due to the integration of modern information and communication technologies into the public administration system. It is emphasized that the electronic democracy system is based on the involvement of the public in management processes at the local, regional and national levels. The normative and legal acts that regulate the implementation and functioning of electronic democracy tools in Ukraine are also studied. The author indicates that the current legislative framework is not effective enough to fully ensure the functioning of electronic democracy in the country and requires significant improvement given the rapid development of information and communication technologies. The author concluded that electronic democracy opens up significant opportunities for the renewal of Ukrainian society and a more active involvement of citizens in political life. However, for this direction to develop successfully, it is necessary to overcome a number of challenges, such as increasing the level of digital literacy among the population, ensuring the protection of cyberspace, forming an appropriate regulatory framework, and implementing e-democracy in all key areas of public life.Документ Особливості співучасті у кримінальних правопорушеннях зі спеціальним суб'єктом(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Мілова, Тетяна Миколаївна; Трошкіна, Катерина Євгенівна; Milova, Tetiana Mykolayivna; Troshkina, Kateryna Yevgenivna(ua) Стаття досліджує особливості співучасті у кримінальних правопорушеннях зі спеціальним суб'єктом. За допомогою системного аналізу та використання сучасних теоретичних підходів розглянуто поняття співучасті, що включає участь осіб у скоєнні кримінального правопорушення, які можуть мати особливий статус або вплив на подію. Розглянуто різні види співучасті, включаючи організаторство, підбурювання, сприяння та співдію. Аналізуються можливі мотивації та обставини, які спонукають осіб до участі у кримінальних правопорушеннях зі спеціальним суб'єктом. Окрема увага приділяється ролі та впливу спеціальних суб'єктів, таких як особи зі спеціальним статусом або представники владних структур. Досліджуються можливі наслідки співучасті у кримінальних правопорушеннях, включаючи адміністративну відповідальність, кримінальне переслідування та інші санкції. Стаття також розглядає методи виявлення та протидії співучасникам у кримінальних правопорушеннях, які можуть використовуватися правоохоронними органами та судовими інстанціями. Зокрема, розглядаються правові норми, процесуальні правила та методи доказування, які допомагають виявити та притягти до відповідальності осіб, які беруть участь у кримінальних правопорушеннях зі спеціальним суб'єктом. Це дослідження спрямоване на збагачення наукового розуміння співучасті у кримінальних правопорушеннях з урахуванням специфіки участі осіб із спеціальним статусом. Відзначається, що врахування цих особливостей є важливим для ефективного захисту законності та правосуддя. (en) The article examines the peculiarities of complicity in criminal offenses with a special subject. With the help of systematic analysis and the use of modern theoretical approaches, the concept of complicity, which includes the participation of persons in the commission of a criminal offense who may have a special status or influence on the event is examined. The various types of complicity, including organizing, inciting, facilitating, and complicity are examined. Possible motivations and circumstances that encourage individuals to participate in criminal offenses with a special subject are analyzed. Particular attention is paid to the role and influence of special subjects, such as persons with special status or representatives of power structures. Possible consequences of complicity in criminal offenses are explored, including administrative responsibility, criminal prosecution and other sanctions. The article also considers the methods of identifying and countering accomplices in criminal offenses that can be used by law enforcement agencies and judicial authorities. In particular, legal norms, procedural rules and methods of proof that help identify and bring to justice persons who participate in criminal offenses with a special subject are considered. This study is aimed at enriching the scientific understanding of complicity in criminal offenses, taking into account the specifics of the participation of persons with a special status. It is noted that taking into account these features is important for the effective protection of legality and justice.Документ Особливості переходу об’єктів авторського права у суспільне надбання(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Щербак, Артем Валерійович; Troshkina, Kateryna Yevgenivna; Shcherbak, Artem Baleriyovych(ua) Стаття присвячена особливостям переходу об’єктів авторського права до суспільного надбання. Визначено, що суспільне надбання є одним із основних елементів системи забезпечення авторських прав, в основі якої покладений баланс інтересів творчих людей, творців різноманітних об’єктів авторського права, а також користувачів і суспільства в цілому. Суспільним надбанням вважаються твори, які не охороняються як об’єкти авторського права у зв’язку із закінченням строку дії майнових авторських прав на них. А також твори, що не підпадають під охорону авторським правом. Законодавча практика зарубіжних країн виділяє такі способи, якими твори потрапляють у суспільне надбання: закінчення терміну дії авторського права; не виконання правил поновлення авторських прав власником авторських прав; розміщення власником авторських прав твору навмисно у суспільному надбанні, відоме як «присвята»; закон про авторське право не захищає такі види творів. Автори прийшли до висновку, що суспільне надбання – це усі твори та об’єкти інтелектуальної власності, термін дії авторських прав яких закінчився зі згоди автора чи через певний час після його смерті; такі твори належать громадськості, а не окремому автору чи митцю; будь-хто може використовувати твір, що є суспільним надбанням, без отримання дозволу, але ніхто ніколи не може ним володіти. Статус суспільного надбання дасть змогу будь-якій людині створювати продукцію з героями та отримувати від цього прибуток. (en) The article is devoted to the peculiarities of the transfer of copyright objects to the public domain. It was determined that the public domain is one of the main elements of the copyright protection system, which is based on the balance of interests of creative people, creators of various copyright objects, as well as users and society as a whole. Works that are not protected as objects of copyright due to the expiration of the property copyright on them are considered public property. And also works that are not protected by copyright. The legislative practice of foreign countries distinguishes the following ways in which works fall into the public domain: expiration of the copyright term; non-fulfillment of copyright renewal rules by the copyright owner; the intentional placing of a work in the public domain by the copyright owner, known as "dedication"; copyright law does not protect these kinds of works. The authors came to the conclusion that the public domain is all works and objects of intellectual property whose copyright has expired with the consent of the author or after a certain time after his death; such works belong to the public and not to the individual author or artist; anyone can use a public domain work without permission, but no one can ever own it. Public domain status will allow anyone to create products with heroes and make a profit from it.Документ Національний орган інтелектуальної власності : особливості європейської практики функціонування(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Метою наукового дослідження виступає детальний аналіз особливостей організації та діяльності національного органу інтелектуальної власності в європейський країнах. Аналіз європейського досвіду діяльності органів інтелектуальної власності є необхідним фундаментом для українського механізму в контексті імплементації позитивних аспектів та інтеграції в європейське середовище. В результаті проведеного дослідження, зроблено висновок про те, що в таких європейських країнах як Велика Британія, Франція, Німеччина, Іспанія та Польща не склалося єдиної універсальної моделі побудови національних органів інтелектуальної власності; кожній державі притаманна особлива система органів інтелектуальної власності; при цьому, незважаючи на різноплановість підвідомчості та організаційної структури національних органів інтелектуальної власності кожної з зазначених країн, існує декілька загальних особливостей – регулювання національним інституційним законом, підвідомчість одному з урядових галузевих міністерств, конкурсний відбір штату (очільника та членів, з їх поділом на кваліфікованих членів та експертів).Документ Особливості застосування медіації у сфері авторського права(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Статтю присвячено дослідженню загальних засад запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів у сфері авторського права в Україні. На сьогодні інститут медіації в Україні перебуває на етапі розроблення, що підтверджується активною науковою діяльністю вчених, які акцентують увагу на перевагах медіації та наголошують на необхідності її запровадження. Встановлено, що використання медіації для вирішення конфліктів з приводу інтелектуальної власності – один із найперспективніших напрямів з погляду розвитку інститутів медіації та обумовлені причини цього. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання медіації в Україні та процедури медіації в національному законодавстві держав-членів ЄС. Серед переваг посередництва виділяють: економічність (здійснення медіації не потребує сплати судового збору та інших судових витрат); прийняття сторонами самостійного взаємовигідного рішення; збереження конфіденційності (важливо спорах, що потенційно можуть зашкодити діловій репутації сторін, особливо у спорах щодо інтелектуальної власності).Документ Генеза спадкового права в Україні(2021) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Колісніченко, Владислав Андрійович; Troshkinа, K.; Kolisnichenko, V.(ua) У статті розглянуті основні етапи становлення, розвитку та особливості еволюції інституту спадкування в Україні. Спадкове право – це один із найдавніших напрямків права, який ніколи не втрачав актуальність як в теоретичному дослідженні, так в практичному застосуванні, оскільки питання переходу майна від померлої особи до його нащадків та близьких родичів існував ще за часів Римської імперії, звідки й бере початок досліджуваний інститут. Спадщина – це сукупність різноманітних об’єктів цивільних правовідносин, з яких особливість кожного створює для сфери спадкування свої виклики та проблеми, які необхідно досліджувати – право постійного користування землею, право довічного успадкованого володіння землею, спадкова трансмісія, тощо. Стаття направлена на дослідження джерел спадкового права, починаючи з відомих документів римських часів закінчуючи сучасними законодавчими актами, які регулюють відносини пов’язані із спадкуванням. Аналіз інституту спадкування через призму історичного розвитку суспільства та права в цілому дає можливість виокремити загальні тенденції, які були притаманні певному періоду часу, а також прослідкувати яким чином змінювалась позиція держави щодо переходу майна від померлого до його родичів, еволюцію поглядів на цей процес.Документ Технологічні засоби захисту авторських прав на електронні книги: США та Україна(Полімед-Сервіс, 2018) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Мітькова, Ілона Сергіївна; Troshkina, K.; Mitkova, I.(uk) Стаття присвячена аналізу технологічних засобів захисту авторських прав на електронні книги через призму досвіду США та України. У результаті дослідження продемонстровано багатоаспектну систему заходівзахисту авторських прав. Підкреслено переваги та недоліки застосування DRM-систем для охорони авторського продукту. Акцентовано увагу на перспективних зарубіжних законодавчих актах, що є доцільними для імплементації до національного законодавства. Автори вказують на популяризовані методи обходу технологічних засобів захисту авторських прав та шляхи їх попередження. Здійснено порівняльний аналіз процедури реєстрації авторського права на електронну книгу як обов’язкової умови при судовому позові для охорони права інтелектуальної власності.Документ Правове регулювання діяльності наукових парків в Україні(2021) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Стаття присвячена актуальній тематиці правового регулювання наукових парків в Україні та світі. У рамках проведеного дослідження вивчено сутність поняття наукового парку та ґенеза розвитку законодавства щодо діяльності наукових парків. Досліджено особливості видів наукових парків. Деталізовано питання регулювання діяльності наукового парку як суб’єкту правовідносин. Визначено загальні тенденції міжнародно-правового регулювання діяльності наукових парків. Автор прийшов до висновку, що наукові парки довели свою дієвість та ефективність у розробці, впровадженні та розповсюдженні сучасних інноваційних технологій, зіграли визначну роль у підвищенні рівня науки в Україні, а також у підготовці висококваліфікованих наукових кадрів. Проте починаючи із середини 2000-х рр. практично всі показники діяльності технопарків почали стрімко падати. Головна причина криється в недотриманні державою законодавства та постійній його зміні, припиненні державної підтримки у вигляді надання пільг та зменшенні податкового навантаження, блокуванні інноваційних проектів та фактичної відсутності бюджетного фінансування наукової сфери.Документ Peculiarities of establishment of the institute of citizenship In ukraine and certain foreign countries(2020) Troshkina, Kateryna Evgenivna; Трошкіна, Катерина Євгенівна(ua) У статті досліджуються основні історичні етапи формування національного інституту громадянства та відповідно в окремих зарубіжних країнах. Автором здійснено історичний екскурс правового статусу громадянства в Стародавньому Римі та Греції в контексті розмежування пов’язаних понять громадянства та інституту громадянства. Окрім того, у представленому дослідженні вивчаються особливості його законодавчого закріплення, зокрема зауважені особливості цього процесу в період античності та буржуазної революції в Західній Європі. Також автором розкрито взаємозв’язок процесу становлення досліджуваного інституту в зарубіжних країнах крізь призму поетапного розширення обсягу прав громадян. Автором звертається увага на характерну тенденцію розвитку поняття інституту громадянства, а саме поширення його на нові для тогочасного суспільства соціальні категорії, включаючи жінок, переселенців, мігрантів, іноземців. У статті представлені доктринальні бачення іноземних науковців щодо характерних ознак періодизації становлення інституту громадянства. Зауважено, що етапи становлення інституту громадянства загальноприйнято класифікувати саме за відповідними нормативно-правовими актами. У ході дослідження проаналізовано перші конституції та закони про громадянство в зарубіжних країнах, а саме США, Франції, Німеччині. Акцентовано увагу на значній ролі історико-політичних подій на процес формування інституту громадянства в різних державах та безпосередньо його нормативного закріплення. Розглянуто історико-правовий аспект процесу формування інституту громадянства на українських землях, визначено основні етапи його розвитку в добу національно -визвольних змагань. Автором наголошується, що становлення інституту громадянства в Україні розпочалося значно пізніше, ніж у представлених у дослідженні країнах. Насамперед автор обумовлює зазначений факт історико-політичними особливостями формування української державності та нації.Документ Правове регулювання авторської винагороди за законодавством України(ФОП Озеров Г. В., 2020) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.(ua) Стаття присвячена аналізу нормативно-правового регулюбвання виплати авторської винагороди. Досліджено основні види авторської винагороди за чинним національним законодавством. Встановлено, шо розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб’єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори. Найважливішим майновим правом авторів винаходів є право на винагороду за інтелектуальну діяльність, яка сприяє становленню перспективних сфер науки та технологій. Авторська винагорода являє собою певну виплату на користь автора твору, зумовлену використанням даного твору іншою особою. Право на винагороду не відноситься до числа особистих немайнових або майнових авторських прав. Законодавче закріплення гарантій авторської винагороди є логічною необхідністю для розвитку винахідницької творчої діяльності в Україні. Законодавством України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування і мінімальні ставки винагороди за використання об’єктів суміжних прав та пор ядок їх індексації. Незважаючи на економічну природу винагороди, її правова сутність, в цілому, є суттєвим аспектом авторських правомочностей і, крім того, дозволяє дати оцінку діючої авторсько-правовій системі, як на рівні окремих організаціях, так і в масштабах країни. Визначено, що національне законодавство достатньо фрагментарно втілює основні принципи виплати винахідницького гонорару, що безумовно викликає гальмування прогресивних процесів винахідників та спричиняє виникнення юридичних спорів між винахідниками, роботодавцями та іншими суб’єктами правовідносин у сфері винахідництва.