Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/8
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Language globalization : peculiarities and perspectives(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Leleka, T. O.; Лелека, Тетяна Олександрівна(en) The article is devoted to the problem of the language globalization, which has covered the public space at the beginning of the 21st century. The relevance of the topic is due to the fact that the globalization processes manifest themselves in different ways in the languages and require the research at different language levels. This problem as a linguistic and social phenomenon is associated with the transformations that have affected the various fields of social life, as well as the intensity of intercultural communication processes. It is known that language responds to all the social changes and reflects the human relations. The globalization processes and the status of English in the world have led to the innovations in different languages. Firstly, the language globalization is primarily represented through the processes of borrowing from English in many languages. The system of the recipient language is replenished not only with lexical items. This process covers all the language levels. For example, the analytical nature of English can be observed in synthetic languages. The analytical constructions and phrases have entered the Ukrainian language system. Secondly, the phenomenon of global bilingualism is also related to the globalization of language because of the number of the loanwords in the language and the growing need to learn English. This type of bilingualism is inherent in speakers of many languages due to the growing role of English in the world and the need to introduce the latest technologies. The constant use of the English loanwords has led to the fact that specific words of the Ukrainian language are replaced by the English loanwords ones even when there is no necessity for this. Thus, we can observe a trend where English is becoming more popular in the world and strengthening its status as a global language. Also we identify another reason for the internationalization of the English language, which is related to the fact of economy of language means as a law of development of any language. The consequences of such language globalization can be different. The development of the intercultural communication creates the conditions for the creation of a single language space, which will improve the social interaction. On the other hand, it can lead to a loss of language identification. This issue remains open and requires further research. (ua) Стаття присвячена проблемі мовної глобалізації, що охопила суспільний простір на початку ХХІ століття. Актуальність теми пов’язана з тим, що глобалізаційні процеси по-різному проявляються у мовах та потребують дослідження на різних мовних рівнях. Глобалізація як лінгвістичне та суспільне явище пов’язана з трансформаціями, що охопили різні сфери життя, а також з інтенсивністю процесів міжкультурної комунікації. Мова реагує на суспільні зміни та відображає усі соціальні відносини. Глобалізаційні процеси та статус англійської мови у світовому просторі призвели до інновацій у різних мовах. По-перше, мовна глобалізація, передусім, спостерігається через процеси запозичення з англійської мови у багатьох мовах світу. Система мови реципієнта поповнюється не лише лексичними одиницями. Процес запозичення охоплює усі мовні рівні. Наприклад, прояви аналітизму англійської мови спостерігаються в синтетичних мовах. Аналітичні конструкції словосполучення увійшли в систему української мови. По-друге, з глобалізацією мови пов'язано явище глобального білінгвізму через насиченість мови іншомовними словами та необхідність вивчення англійської мови. Цей тип білінгвізму притаманний носіям багатьох мов через зростання ролі англійської мови у світі та необхідністю впровадження новітніх технологій. Постійне використання англійських запозичень призводить до того, що питомі слова української мови замінюються запозиченими навіть тоді, коли в цьому немає потреби. Отже, ми спостерігаємо тенденцію популярності англійської мови у світі та впровадження її статусу як світової. Також можна виявити ще одну причину інтернаціоналізації англійської мови, що пов’язана з фактом економії мовних засобів як закону розвитку будь-якої мови. Наслідки такої мовної глобалізації можуть бути різними. Розвиток міжкультурної комунікації створює умови для створення єдиного мовного простору, що покращить суспільну взаємодію. З іншого боку, це може призвести до втрати мовної ідентифікації. Це питання залишається відкритим та потребує подальшого дослідження.