Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/8
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Образ художника-творця: порівняльний зріз (на матеріалі творів О’Генрі та Дж. Толкієна)(КОД, 2019) Козій, Ольга Борисівна; Kozii, Olha(uk) Однією з головних рис літературного простору ХХ століття є звернення митців до проблеми створення мистецтва, до особливостей творчого процесу. Стаття є спробою порівняльного аналізу новели О’Генрі «Останній листок» та казки Дж. Толкієна «Листок Ніггля». Вирішенням цієї проблеми є утвердження думки про те, що митцем є не лише той, хто творить, а й той, хто ладен зрозуміти прекрасне. Справжній шедевр живе власним життям, вибудовує світ навколо себе, є життєдайним і життєстверджуючим, перемагає смерть і переростає її межі.Документ Тяжкий хрест спадковості: психофізіологічний аспект творів В. Винниченка у контексті часу(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Козій, Ольга Борисівна; Kozii, Olha(uk) Творчість В. Винниченка-драматурга не можна назвати типовою. Вона зросла на специфічному ґрунті тогочасного життя, власного дуже багатопланового досвіду та еклектично засвоєних політичних, економічних, соціальних ідей. Дослідження у сфері психології та психіатрії спричинили виникнення нової проблематики. Митці-сучасники В. Винниченка звертаються до аспектів підсвідомого, комплексів, фобій, психічних захворювань. Для п’єс В. Винниченка характерні трагічні фінали, в основі яких лежать невідповідності між внутрішнім самоусвідомленням та ґендерним суспільним статусом, на межі зіткнення чоловічих та жіночих прагнень, а також через аспект спадковості, під яким розуміємо і – у вузькому розумінні – спадкові хвороби, і – у глобальному – давні, тваринні чи первісні інстинкти. Герої В. Винниченка і його сучасників ведуть боротьбу із власною сутністю у будь-якому її вияві. Однією із причин загострення цієї боротьби є процес болісного самопізнання, крізь який проходять як герої, так і автор. Із проблеми спадковості вичленовуємо проблему спадкоємності, згідно якої люди сприймаються як продукти свого часу, наслідують стиль поведінки інших. Також цю проблему можна розглядати у плані патології, певної психічної хвороби.