Кафедра філософії, політології та психології
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/28
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Unfair action and its legitimation in international space: philosophical and legal context(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(en) This investigation is devoted to the conceptualization of the "unfair action" phenomenon; determination of mechanisms of its legitimation in international space. The article states that understanding of fairness in primitive society was associated with unconditional execution of certain rules, regulations. In ancient Greece, the concept of "benefit" was remotely equal to fairness. In public mind, the concept of "benefit" slowly converted into the demand for a punishment for the breach ofa general rule. Over time, the model of benefit was converted into a more sophisticated practice of empowering people. It is described that Christian morality allowed the equality of all people before the God. Feudal morals laid the basic proportional fairness. The quintessence of this model was the "noble origin". In bourgeois society fairness provided legal equality of individuals in civil society. Gradually political, legal, economic, academic institutions were formed. Modern ethical debates are focused on theories of fairness within which individuals in their social life are seen as interconnected elements, both mutually needed and in thatsense, equal to each other. Individuals, living in the community, form a whole, a society, with common goals and interests. In general, in a broad sense, unfairness is the folly of public life; it can be defined as the common denominator of all socially immoral disordered relations among people, as the last immoral-appeal instance in public affairs. It coincides with the immorality in its projection on the social sector; it is the lack of virtue in social institutions.Документ Особенности влияния морального императива на правовые институты: социально-философский аспект(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу морального імперативу на інститути права.Документ Философско-правовая концепция М. Сперанского и ее влияние на перспективы развития современного международного политического сообщества(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу класичної філософсько-правової моделі розвитку світового політикуму на міжнародні відносини. Феномени права, міжнародного права розглянуті в контексті моральних імперативів і представлені в численних історико-філософських наративах. Такий підхід зумовлений тим, що сучасний світ швидко міняється, однак класичні вчення залишаються незмінними.Документ Category of fairness in socio-philosophical interpretations of the contemporary system of international relations(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Феномен справедливости, являясь фундаментальной категорией в современной философии, этике, аксиологии, философии политики, политической этике, философии права, концептуализируется на основе подходов – социокультурного, политикокультурного, лингвистического, компаративного, Осуществляется его социально-философская деконструкция в парадигме классической модели международных отношений. Показано, что именно такая модель предусматривает выработку справедливых подходов, позволяющих всем представителям международного сообщества равноценно выстраивать собственную жизнь, учитывая культурные традиции, особенности менталитета, нюансы национальной экономики и образования.Документ Concept of "absolute right" of G. Hegel in modern changing world(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Показано, що міжнародні правові інститути застосовують силу закону не симетрично по відношенню до тих чи інших представників світового співтовариства, а їхні стратегічні інтереси ігноруються. Мета. У даному дослідженні здійснено концептуалізацію феномену «абсолютного права» як основного принципу в архітектоніці універсальних моральних і етичних парадигм, а також сучасних інституційно-правових систем. У дискурсі панлогічної філософсько-правової парадигми Г. Гегеля вимірюється актуальність «абсолюту» і «права», що є ключовим завданням. Методологія дослідження. Філософсько-правові та філософсько-історичні підходи використовуються для порівняння фундаментальних позицій Г. Гегеля, що представляють «Закон» як соціальну норму і «Закон» як моральну волю, а також здійснено перевірку їхньої сумісності в дискурсах історичного і логічного. Метод герменевтики дозволив інтерпретувати тексти Г. Гегеля з погляду психічного розуміння. Цей метод сприяв ефективній психологічній обробці текстової інформації, що призвело до правильного використання ключових категорій, які представлені в тексті – «закон», «право», «моральність», «мораль». Показано, що гегелівські роботи сформували спеціальні рівні, фази та чинники розуміння. Результати. Обґрунтовано, що право, с одного боку, являється похідною всіх суспільних зв’язків та відносин, що склалися історично, а також воно легітимується в деякому колективному Дусі як загальне поняття та як сукупність усіх правових знань. Обговорення. Підтверджено, що в різних державах правові інститути й законодавчі органи формувалися з урахуванням власних культурних та історичних традицій, однак у процесі глобалізації відбувається «накладання» на них західних принципів застосування правових норм. Висновки. Концепція Г. Гегеля про «абсолютне право» ґрунтується на ідеї самостійного розвитку абсолютної мети волі. У той же час, кінцева ланка в розвитку абсолютної мети волі, яка перетворюється на кожному етапі сходження на добро, є реалізація правди добра. Тільки тоді вона зможе наблизитися до абсолютного знання. Кульмінацією її розвитку є розуміння абсолютної ідеї. Абсолютне право стає свідомим в центрі своєї самості і свободним, здатним до нескінченного саморозвитку. Абсолютне право є втіленням «чистої ідеєю свободи». Абсолютне право ідентичне абсолютному духу.Документ "Categorical imperative" of I. Kant as a universal philosophical-legal paradigm(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У даному дослідженні здійснюється концептуалізація феномена «категоричного імператива» на основі кореляції універсальних імперативів та сучасних морально-етичних установок. Мета і завдання. Ключовим завданням дослідження є визначення місця і ролі класичної філософсько-правової парадигми І. Канта в умовах розвитку сучасних міжнародних правових інститутів. Методологія дослідження. Автор в процесі дослідження використовує історико-філософський, соціокультурний та філософсько-правовий підходи, і хоча дана проблема вже розглядалася з точки зору соціальної філософії, її необхідно було проаналізувати і в контексті сучасного філософсько-правового дискурсу. Також застосовуються онтологічний і герменевтичний методи, що дозволили проаналізувати фундаментальні постулати про мораль, про буття моральної особистості в філософських текстах І. Канта. Культурно-історичний і компаративний принципи сприяли зіставленню і виявленню протилежних рис минулої та сучасної морально-етичних систем. Результати дослідження. Людство в процесі історії вже створило численну кількість ефективних правових систем і практик, а також універсальних учень про мораль. Відмічається, що всі ці системи істотно змінили суспільство і людину, вплинули на розвиток цивілізації в цілому, визначили характер сучасних міжнародних відносин. Також філософи-класики і, зокрема І. Кант, розглядали можливість створення найкращої моделі справедливого суспільства, ядром якого є мораль і моральність. Обговорення. Ідеї І. Канта, його учнів та послідовників набувають нового сенсу на початку ХХ століття й знаходять відображення в роботах А. Шопенгауера, А. Камю. Зокрема Х. Хофмайстер підкреслив, що присвоєння війні «високого значення» таїть в собі небезпеку її сприйняття як засобу. Він попереджає про ризики цілковитої втрати моральності. Висновки. Зроблено висновки про те, що сьогоднішнє «суспільство благ і розваг» на залишило місця для моральної людини, яка б поважала традиції, сім’ю, батьківщину. Лише моральна особистість здатна мислити «чисте право» як метафізичну домінанту. Чисте право як універсальна модель відображує суть «Вищого блага», що визначає всезагальний порядок речей у природі та суспільстві. І цей регулюючий принцип екстраполюється в сферу практичного права (державного права, міжнародного права).