"Categorical imperative" of I. Kant as a universal philosophical-legal paradigm

Abstract

(ua) У даному дослідженні здійснюється концептуалізація феномена «категоричного імператива» на основі кореляції універсальних імперативів та сучасних морально-етичних установок. Мета і завдання. Ключовим завданням дослідження є визначення місця і ролі класичної філософсько-правової парадигми І. Канта в умовах розвитку сучасних міжнародних правових інститутів. Методологія дослідження. Автор в процесі дослідження використовує історико-філософський, соціокультурний та філософсько-правовий підходи, і хоча дана проблема вже розглядалася з точки зору соціальної філософії, її необхідно було проаналізувати і в контексті сучасного філософсько-правового дискурсу. Також застосовуються онтологічний і герменевтичний методи, що дозволили проаналізувати фундаментальні постулати про мораль, про буття моральної особистості в філософських текстах І. Канта. Культурно-історичний і компаративний принципи сприяли зіставленню і виявленню протилежних рис минулої та сучасної морально-етичних систем. Результати дослідження. Людство в процесі історії вже створило численну кількість ефективних правових систем і практик, а також універсальних учень про мораль. Відмічається, що всі ці системи істотно змінили суспільство і людину, вплинули на розвиток цивілізації в цілому, визначили характер сучасних міжнародних відносин. Також філософи-класики і, зокрема І. Кант, розглядали можливість створення найкращої моделі справедливого суспільства, ядром якого є мораль і моральність. Обговорення. Ідеї І. Канта, його учнів та послідовників набувають нового сенсу на початку ХХ століття й знаходять відображення в роботах А. Шопенгауера, А. Камю. Зокрема Х. Хофмайстер підкреслив, що присвоєння війні «високого значення» таїть в собі небезпеку її сприйняття як засобу. Він попереджає про ризики цілковитої втрати моральності. Висновки. Зроблено висновки про те, що сьогоднішнє «суспільство благ і розваг» на залишило місця для моральної людини, яка б поважала традиції, сім’ю, батьківщину. Лише моральна особистість здатна мислити «чисте право» як метафізичну домінанту. Чисте право як універсальна модель відображує суть «Вищого блага», що визначає всезагальний порядок речей у природі та суспільстві. І цей регулюючий принцип екстраполюється в сферу практичного права (державного права, міжнародного права).(en) This study is carried out by conceptualization of the phenomenon of "categorical imperative" on the basis of correlation of universal imperatives and modern moral-ethical attitudes. The key task of the study is to determine the place and role of classical philosophical-legal paradigm of I. Kant in terms of development of contemporary international legal institutions. The author uses historical-philosophical, cultural and philosophical-legal approaches, ontological and hermeneutic methods, cultural-historical and comparative principles. In the course of history the humanity has already created many legal systems and practices, as well as the universal teachings of morality which radically changed society, influenced on the development of human civilization, defined the nature of contemporary international relations. The classical philosophers, in particular I. Kant, also searched the possibility of creating the best model of fair society, whose core is morality. However, today's "society of benefits and entertainment", leaves no place for a moral person who honors tradition, family, and Homeland. It is shown that only moral personality is capable to think "pure law" as metaphysical dominating. Pure law as a universal model captures the essence of the greater good, which defines the universal order of things in nature and society. And this governing principle extrapolated into the realm of practical (public, international) law.