Кафедра філософії, політології та психології

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/28

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

"Categorical imperative" of I. Kant as a universal philosophical-legal paradigm
(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) У даному дослідженні здійснюється концептуалізація феномена «категоричного імператива» на основі кореляції універсальних імперативів та сучасних морально-етичних установок. Мета і завдання. Ключовим завданням дослідження є визначення місця і ролі класичної філософсько-правової парадигми І. Канта в умовах розвитку сучасних міжнародних правових інститутів. Методологія дослідження. Автор в процесі дослідження використовує історико-філософський, соціокультурний та філософсько-правовий підходи, і хоча дана проблема вже розглядалася з точки зору соціальної філософії, її необхідно було проаналізувати і в контексті сучасного філософсько-правового дискурсу. Також застосовуються онтологічний і герменевтичний методи, що дозволили проаналізувати фундаментальні постулати про мораль, про буття моральної особистості в філософських текстах І. Канта. Культурно-історичний і компаративний принципи сприяли зіставленню і виявленню протилежних рис минулої та сучасної морально-етичних систем. Результати дослідження. Людство в процесі історії вже створило численну кількість ефективних правових систем і практик, а також універсальних учень про мораль. Відмічається, що всі ці системи істотно змінили суспільство і людину, вплинули на розвиток цивілізації в цілому, визначили характер сучасних міжнародних відносин. Також філософи-класики і, зокрема І. Кант, розглядали можливість створення найкращої моделі справедливого суспільства, ядром якого є мораль і моральність. Обговорення. Ідеї І. Канта, його учнів та послідовників набувають нового сенсу на початку ХХ століття й знаходять відображення в роботах А. Шопенгауера, А. Камю. Зокрема Х. Хофмайстер підкреслив, що присвоєння війні «високого значення» таїть в собі небезпеку її сприйняття як засобу. Він попереджає про ризики цілковитої втрати моральності. Висновки. Зроблено висновки про те, що сьогоднішнє «суспільство благ і розваг» на залишило місця для моральної людини, яка б поважала традиції, сім’ю, батьківщину. Лише моральна особистість здатна мислити «чисте право» як метафізичну домінанту. Чисте право як універсальна модель відображує суть «Вищого блага», що визначає всезагальний порядок речей у природі та суспільстві. І цей регулюючий принцип екстраполюється в сферу практичного права (державного права, міжнародного права).
Category of fairness in socio-philosophical interpretations of the contemporary system of international relations
(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) Феномен справедливости, являясь фундаментальной категорией в современной философии, этике, аксиологии, философии политики, политической этике, философии права, концептуализируется на основе подходов – социокультурного, политикокультурного, лингвистического, компаративного, Осуществляется его социально-философская деконструкция в парадигме классической модели международных отношений. Показано, что именно такая модель предусматривает выработку справедливых подходов, позволяющих всем представителям международного сообщества равноценно выстраивать собственную жизнь, учитывая культурные традиции, особенности менталитета, нюансы национальной экономики и образования.
Concept of "absolute right" of G. Hegel in modern changing world
(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) Показано, що міжнародні правові інститути застосовують силу закону не симетрично по відношенню до тих чи інших представників світового співтовариства, а їхні стратегічні інтереси ігноруються. Мета. У даному дослідженні здійснено концептуалізацію феномену «абсолютного права» як основного принципу в архітектоніці універсальних моральних і етичних парадигм, а також сучасних інституційно-правових систем. У дискурсі панлогічної філософсько-правової парадигми Г. Гегеля вимірюється актуальність «абсолюту» і «права», що є ключовим завданням. Методологія дослідження. Філософсько-правові та філософсько-історичні підходи використовуються для порівняння фундаментальних позицій Г. Гегеля, що представляють «Закон» як соціальну норму і «Закон» як моральну волю, а також здійснено перевірку їхньої сумісності в дискурсах історичного і логічного. Метод герменевтики дозволив інтерпретувати тексти Г. Гегеля з погляду психічного розуміння. Цей метод сприяв ефективній психологічній обробці текстової інформації, що призвело до правильного використання ключових категорій, які представлені в тексті – «закон», «право», «моральність», «мораль». Показано, що гегелівські роботи сформували спеціальні рівні, фази та чинники розуміння. Результати. Обґрунтовано, що право, с одного боку, являється похідною всіх суспільних зв’язків та відносин, що склалися історично, а також воно легітимується в деякому колективному Дусі як загальне поняття та як сукупність усіх правових знань. Обговорення. Підтверджено, що в різних державах правові інститути й законодавчі органи формувалися з урахуванням власних культурних та історичних традицій, однак у процесі глобалізації відбувається «накладання» на них західних принципів застосування правових норм. Висновки. Концепція Г. Гегеля про «абсолютне право» ґрунтується на ідеї самостійного розвитку абсолютної мети волі. У той же час, кінцева ланка в розвитку абсолютної мети волі, яка перетворюється на кожному етапі сходження на добро, є реалізація правди добра. Тільки тоді вона зможе наблизитися до абсолютного знання. Кульмінацією її розвитку є розуміння абсолютної ідеї. Абсолютне право стає свідомим в центрі своєї самості і свободним, здатним до нескінченного саморозвитку. Абсолютне право є втіленням «чистої ідеєю свободи». Абсолютне право ідентичне абсолютному духу.
Features of application of fundamental knowledge in innovative space: ontological aspec
(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Сідоркіна, Олена; Фабрика, Алла Анатоліївна; Русул, Олег Васильович; Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Sidorkina, Olena; Fabrika, Alla; Rusul, Oleg
(en) The analysis of the innovative space with a complex structure and configuration has been conducted by showing that its space-time frame is uncertain due to the high dynamics. The results obtained from the analysis of virtuum as a kind of multidimensional reality , forming a new image of society and, at the same time, generating and combining new knowledge. Knowledge and innovation are shown as the fundamental dominant of the current model of society and as the result this model combines the characteristics of informational, cybercultural, technogenic, virtual, and innovative society. On this basis, the main purpose of the research was implementation of the correlation of innovative creations and new epistemes, which were the foundation of the innovative space. The ontological approach that became the theoretical basis of this research showed that the innovative space is understood as one of the multidimensional sphere of social existence as such, including all actors of innovation. The results of the research confir med that fundamental knowledge is updating the epistemological resource, at the same time, the mechanisms and methodology of research are constantly changing, technical and technological tools are being modernized and all of these factors influence on innovative space. Besides, innovative space as an artificial environment is correcting social and natural phenomena.
Features of functional dependence of random phenomena and values in social being in conditions of its unstability (the environmental position)
(2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Drotyanko, Lyubov; Kharchenko, Sergej; Kolomiets, Oleg
(en) The analysis of the phenomenon of "random" and the principle of the relationship of random phenomena in social reality in the conditions of its instability has been conducted. On this basis, the key task was the conceptualization of the random phenomena in the scales of typology of fundamental and social interactions. It has been confirmed that the concept of "random" in terms of instability is more effectively described through ontological, phenomenological, transcendental and functional approaches and in the context of environmental position. A probability principle was applied when describing the randomness of abstract values. It has been proved that even minor aberrations at one or another point of space at different systemic levels of the material world can profoundly change the metric properties of systems, cause their instability. The results of the research confirmed that the unstable social system does not return to the state of equilibrium from which it has came out for different reasons, but continuously it moves away from it or makes unacceptably large fluctuations around it. And functional dependence between random phenomena and quantities under conditions of social instability is possible as stability of a different kind.
Key determinants of global legal institutions (philosophical aspect)
(НАУ, 2022) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) В статті обґрунтовується теза, що з одного боку, правові інститути виконують конкретну законодавчо-правову функцію. З іншого боку, сила закону може блокуватися з політичних, економічних чи інших умовних причин. У сучасному глобальному правовому соціумі сформувався загальний образ правових інститутів, який, як єдина модель, «накладається» на інші, існуючі в ньому, моделі, нібито «підганяючи» їх під себе. «Правовий інститут», як такий, виконує свою класичну функцію як механізм та сукупність правил, що регулюють ту чи іншу сферу діяльності, як спеціальний, закріплений у нормативно-правових актах різного рівня, порядок регулювання суспільних відносин, заснований на встановлених та забезпечених державою правових засобах. Глобальний правовий інститут регулює суспільні відносини, засновані на встановлених та забезпечених тим чи іншим об'єднанням держав правових засобах. Метою даного дослідження є концептуалізація ключових детермінантів розвитку глобальних правових інститутів та експлікація даного терміна в рамках сучасного соціально-філософського та філософськоправового дискурсу. Ключовим завданням стало осмислення феномену глобальних правових інститутів та його впливу на сучасний глобальний правовий соціум. Соціально-філософський та філософсько-правовий методологічні принципи дозволили: розглянути глобальні правові інститути, їхню структуру, механізми формування соціальних зв'язків крізь призму сучасного суспільства, людини, культури, релігії, права; виявити зв'язки глобальних правових інститутів з іншими явищами права; зафіксувати когерентність сформульованих та кодифікованих правових норм з базовими ідеями та моральними цілями, що лежать в їхній основі; оновити понятійний апарат соціальної філософії та філософії права в частині трактування правових інститутів. У результатах дослідження доведено, що ключові детермінанти глобальних правових інститутів є відображенням глобальної системи права з точки зору її структури, а також логіки її розвитку. Логічні зв'язки між структурними ланками глобальних правових інститутів встановлюються за умови створення найстійкішої глобальної наддержавної правової системи. Такий логічний зв'язок визначається характером, обсягом, якістю та змістом суспільних відносин, на перший погляд опосередкованих правом. У дискусії підтверджено, що глобальні правові інститути можуть сформуватися на стику різних наднаціональних та наддержавних утворень, об'єднань, спілок, альянсів. Вони представлені як сукупність юридичних норм, що регулюють відносини усередині цих утворень. У висновках доведено, що ключовими детермінантами глобальних правових інститутів є: правове регулювання норм та протоколів через наявність множини глобальних несхожих правових систем; несиметричність норм юридичної відповідальності, де теоретична та практична моделі юридичної відповідальності часто не корелюють через складність конструкції цілісної глобальної правової системи.
La Convergencia De La tecnología Y La innovación En El Espacio Complejo Moderno
(2023) Клюєнко, Едуард Олександрович; Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Клочек, Лілія Валентинівна; Русул, Олег Васильович; Kluenko, E.; Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Klochek, Lilia; Kluenko, Eduard; Rusul, Oleg
(ua) The purpose of the study is to conceptualize the phenomenon of vergence of technologies and innovations in the context of building a society as a complex system by modernizing the innovation environment. To achieve the goal, general scientific and special -scientific methods of cognition were used, in particular, dialectical, formal-logical, analysis and synthesis, system-structural. The key methodological principles, spatial-topological and ontological, were presented. It is confirmed that the concept of "vergence" is the state of systems at the point of intersection of divergent and convergent processes, as well as their balancing. Vergence as a method of creative thinking was used in this study primarily to solve problems and tasks related to the synchronism of various contradictory processes (reconciles the processes of "scattering", "accele ration" and "gathering", "braking"). The value of this approach was in finding multiple solutions to ambiguous problems. The results of the study confirmed that the vergent interaction of technologies and innovations, the merging of funds and resources that contribute to the modernization of the innovation space, their analysis and synchronism, excluded the position of rest in the social system and, on the contrary, gave rise to a situation of accelerated but controlled dynamism.
Legal and illegal actions "confrontation": socio-philosophical dimension
(НАУ, 2021) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) Визначено, що соціокультурна, політична, економічна, управлінська, господарська, а також правова обумовленість дії права формують його специфічне системоутворююче ядро. Право має зовнішню площину, яка пов'язана з формами і методами права, правовими законами, правомірною поведінкою суб'єктів права, а також внутрішню площину, яка формує поточне розуміння права в контексті його історичної динаміки. Правова дія виникає з ядра природного права, пов'язаного з потребами та інтересами людей, а також визначає якість державної влади. Держава, в свою чергу, забезпечує умови для правової дії, оскільки виробляє спеціальні механізми, які призначені для правового регулювання. Зміна смислового ядра права, поступове нівелювання природного права як базової традиції, відмова від традиції як такої, породжує нову реальність і «нову нормальність», в якій немає межі між правовою дією і неправовою дією. Метою дослідження є аналіз змісту термінів «правова дія» і «неправова дія» з метою їхньої подальшої концептуалізації. Ключовим завданням стало осмислення феномену «конфлікту» між правовою дією і неправовою дією в термінах філософської онтології, соціальної філософії, філософії права. Методологія і результати дослідження. Філософсько-правовий, філософсько-лінгвістичний, а також компаративний методологічні принципи допомогли показати, що соціальне пізнання правової дійсності дійсно протікає в процедурах розуміння, інтерпретації, освоєння соціальної реальності, однак повне розуміння не завжди присутнє, а іноді відсутнє взагалі, що й породжує конфронтацію між правовою дією і неправовою дією. Якщо «інтерпретація» підмінює «розуміння», тоді всі природні канони руйнуються, включаючи канони природного права. Обговорення. Показано, що традиції у міжнародній та міжкультурній правовій дійсності є різними, тому вони й не збігаються, і конфронтація між правовою дією та неправовою дією наростає. Однак у межах нової глобальної правової нормальності правове регулювання нерідко здійснюється як однобічний механізм, що діє в рамках якоїсь однієї ціннісної моделі, непридатної для носіїв різних правових традицій. У висновках «правову дію» представлено як фактор, що зберігає деякий справедливий баланс у суспільстві, а також є похідною правової держави, яка все ще продовжує формуватися під впливом природного права, традиції, канону як базових підвалин суспільства і держави. Доведено, що «правова дія» формує базові принципи правової поведінки як соціально значущої зовнішньої практичної діяльності, що оцінюється з різних позицій: політичної, правової, моральної. «Неправова дія», в свою чергу, є протилежним фактором, що порушує баланс суспільних відносин, нівелює або знищує традицію. «Неправова дія» породжує «протестну нетрадиційність», що, в свою чергу, порушує порядок, норми, правила поведінки, табу, створює штучні традиції.
Reasons for bifurcation of the legal discourse basis (synergetic and philosophical-linguistic approaches)
(НАУ, 2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Kharchenko, Sergej
(ua) У сучасному глобальному світі – в його політичній, економічній, культурній, соціальній сферах, а також у міжнародних відносинах – спостерігається деяке порушення динаміки, що знаходить своє відображення в численних дискусіях про верховенство права. Тенденції невизначеності виникають у такий період розвитку міжнародно-правової системи або окремої національної правової системи, коли попередній стабільний, лінійний та передбачуваний шлях розвитку цих систем стає неможливим. Метою дослідження є концептуалізація феномена правового дискурсу, а також аналіз біфуркаційних тенденцій, що впливають на базові напрямки його розвитку. Методологєю дослідження в даному дослідженні виступають синергетичний і філософськолінгвістичний підходи. Результати дослідження. Сталий розвиток глобальних правових систем піддається випадковим відхиленням з причини віртуалізації права та семантизації правового дискурсу. Нестійкими стають два або кілька нових станів правових систем. Віртуальне право і реальне право «накладаються», у результаті чого починають діяти окремі протоколи. Створюється враження, що в сучасний період така модель правового дискурсу починає домінувати. При цьому механізми саморегулювання правової системи підтримують її в подвійному стані, а перехід на ту чи іншу траєкторію стає проблематичним. Обговорення. У філософсько-правових знаннях в умовах перехідного періоду розвитку сучасного суспільства трансформується значення категорій "право", "правовий дискурс", "правова система", "юридична дія". У той же час ефективно використовується мова синергетики, яка описує сутність невизначеності та хаосу. У висновках продемонстровано, що основи правового дискурсу з неминучістю трансформуються, розвиваються, порушуються з урахуванням особливостей соціального розвитку. Найбільш виразно це відбивається в мові права. Переформатування правової системи обумовлене нескінченно складним поєднанням впливів на неї суб'єктів права і якості їхніх правових дій.
Spiritual virtuum: the interaction of the finite and the infinite
(2022) Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Харченко, Сергій Петрович; Харченко, Юлія Володимирівна
Spiritual virtuum: the interaction of the finite and the infinite
(2022) Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович
(en) The virtuum is shown as one of the dimensions of society. The conceptualization of the phenomenon of the spiritual virtuum in the context of the interaction of the virtuum infinite in being and finite in the digital reality of the cyber-techno-sphere is the goal of this study. The phenomenon of the virtuum is considered within the framework of socio-philosophical, ontological, and transcendental approaches. Each virtual object is finite and discontinuous. In the spiritual virtuum the boundary is conditional and imaginary. The position is summarized that a computer designer who is able to adapt to various life situations, in order to manage virtual reality. The spiritual virtuum or the peculiar life of the Digital Spirit can be understood as a property of the soul, consisting in the predominance of spiritual, moral, and intellectual interests over material ones.
Sustainability of social being as an effect of transforming non-random events into constructive energy (synergetic and transcendent approaches)
(2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Фабрика, Алла Анатоліївна; Русул, Олег Васильович; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Kharchenko, Sergej; Sidorkina, Olena; Fabrika, Alla; Rusul, Oleg
(en) The analysis of the conversion of non-random events into constructive energy has been conducted. “Non-randomness” is shown as a complex philosophic and theological category that has a deep eschatological meaning, actualizing the highest meaning of divine being, and a lot of manifestations of being in all its dialectical complexity and antinomy of its logic. On this basis, the main purpose of the research was conceptualization of the sustainability of social being as an effect of transforming non-random events into constructive energy. Synergetic and transcendent approaches as the theoretical basis of this research showed that the process of converting randomness into non-randomness is quite laborious, it requires a long time and as a result of this transformation, a pattern is revealed that allows synchronizing the synergy of scientific ideas, theories of being, scientific pictures of the world, as well as approaches to building a new everyday life in social virtuum. The results of the research confirmed that non-random events can be someone or something manageable and consciously ordered which creates sustainability. Sustainability is shown as the ability of society as a complex system to maintain its current state under the influence of external and internal factors. Random events are transformed into non-random events, since this is logical for the human mind and necessary for a comfortable life in society. If the social system becomes emergent, then applicable to historical time and the situation, appropriate approaches, evaluation criteria, methods, strategies and tactics are developed to minimize fluctuations.
The vergence of technology and innovation in modern complex space
(2023) Харченко, Юлія Володимирівна; Харченко, Сергій Петрович; Клочек, Лілія Валентинівна; Клюєнко, Едуард Олександрович; Русул, Олег Васильович; Kharchenko, Julia; Kharchenko, Sergej; Klochek, Lilia; Kluenko, Eduard; Rusul, Oleg
(en) The purpose of the study is to conceptualize the phenomenon of vergence of technologies and innovations in the context of building a society as a complex system by modernizing the innovation environment. To achieve the goal, general scientific and special -scientific methods of cognition were used, in particular, dialectical, formal-logical, analysis and synthesis, system-structural. The key methodological principles, spatial-topological and ontological, were presented. It is confirmed that the concept of "vergence" is the state of systems at the point of intersection of divergent and convergent processes, as well as their balancing. Vergence as a method of creative thinking was used in this study primarily to solve problems and tasks related to the synchronism of various contradictory processes (reconciles the processes of "scattering", "accele ration" and "gathering", braking"). The value of this approach was in finding multiple solutions to ambiguous problems. The results of the study confirmed that the vergent interaction of technologies and innovations, the merging of funds and resources that contribute to the modernization of the innovation space, their analysis and synchronism, excluded the position of rest in the social system and, on the contrary, gave rise to a situation of accelerated but controlled dynamism.
The logic of reconstruction of the new world order and the legitimisation of post truth in legal discourse
(2024) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
Unfair action and its legitimation in international space: philosophical and legal context
(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(en) This investigation is devoted to the conceptualization of the "unfair action" phenomenon; determination of mechanisms of its legitimation in international space. The article states that understanding of fairness in primitive society was associated with unconditional execution of certain rules, regulations. In ancient Greece, the concept of "benefit" was remotely equal to fairness. In public mind, the concept of "benefit" slowly converted into the demand for a punishment for the breach ofa general rule. Over time, the model of benefit was converted into a more sophisticated practice of empowering people. It is described that Christian morality allowed the equality of all people before the God. Feudal morals laid the basic proportional fairness. The quintessence of this model was the "noble origin". In bourgeois society fairness provided legal equality of individuals in civil society. Gradually political, legal, economic, academic institutions were formed. Modern ethical debates are focused on theories of fairness within which individuals in their social life are seen as interconnected elements, both mutually needed and in thatsense, equal to each other. Individuals, living in the community, form a whole, a society, with common goals and interests. In general, in a broad sense, unfairness is the folly of public life; it can be defined as the common denominator of all socially immoral disordered relations among people, as the last immoral-appeal instance in public affairs. It coincides with the immorality in its projection on the social sector; it is the lack of virtue in social institutions.
Особенности влияния морального императива на правовые институты: социально-философский аспект
(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу морального імперативу на інститути права.
Философско-правовая концепция М. Сперанского и ее влияние на перспективы развития современного международного политического сообщества
(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej
(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу класичної філософсько-правової моделі розвитку світового політикуму на міжнародні відносини. Феномени права, міжнародного права розглянуті в контексті моральних імперативів і представлені в численних історико-філософських наративах. Такий підхід зумовлений тим, що сучасний світ швидко міняється, однак класичні вчення залишаються незмінними.