Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
16 результатів
community.search.results.head
Документ Формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі особливості та виклики(2023) Чінчой, Олександр Олександрович; Клепар, Марія Василівна; Стинська, Вікторія Володимирівна; Chinchoy, Oleksandr Oleksandrovich; Klepar, Mariia Vasylivna; Stynska, Viktoriia Volodymyrivna(ua) Статтю присвячено актуальній проблемі формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі. Визначено, що компетентнісний підхід у освіті переміщує акценти з процесу накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок в площину формування й розвитку в учнів та студентів здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання і досвід у різних ситуаціях. Проаналізовано мету, зміст, функції полікультурної компетентності вчителя, різні підходи до трактування категорії «полікультурна компетентність». Узагальнено, що полікультурна компетентність - це інтегрована риса особистості, яка формується в процесі навчання і включає в себе комплекс полікультурних знань, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя та діяльності в сучасному багатокультурному суспільстві. Ця компетентність проявляється у здатності особистості ефективно вирішувати завдання суспільної діяльності через позитивну взаємодію з представниками різних культур. Враховуючи, що головною метою системи формування полікультурної компетентності є підготовка високоосвіченої особистості, яка здатна до творчої діяльності, готова до самореалізації та самовизначення в різних сферах життя, вільна від негативних етнокультурних стереотипів, та має світогляд громадянина світу, який відчуває загальнолюдську відповідальність за майбутнє нашої планети, виокремлено професійно значущі якості полікультурно компетентного педагога: творче ставлення до професійної діяльності; прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань; гуманістичний характер спілкування з учнями; усвідомлення себе носієм національної культури і полікультурності, посередником між культурою і освітою; усвідомлення педагогом важливості національного й полікультурного для розвитку особистості. Зроблено висновок, що враховуючи соціокультурний та культурологічний контексти професійної педагогічної діяльності, можна зробити висновок, що рівень професіоналізму учителя визначається ступенем сформованості його полікультурної компетентності, яка сприяє конструювання взаємин на основі системного утворення «особистість-особистість», культурних способів спілкування та взаємодії.Документ Методика формування креативного мислення студентів фахової передвищої освіти у процесі навчання фізики(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Садовий, Микола Ілліч; Пташко, Олена Олександрівна; Sadovyі, Mykola Illich; Ptashko, Olena Oleksandrivna(ua) Проблема формування креативного мислення здобувачів фахової передвищої освіти значно актуалізувалася в ході реалізації концепції нової української школи, коли важливим чинником успіху студента коледжу або технікуму стає його здатність до самовдосконалення та саморозвитку.Одним із шляхів вирішення проблеми є використанні креативних технологій ,нестандартних підходів, нових методів діяльності та моделей мислення. Тому виникла потреба розглянути методику формування креативного мислення, застосування креативних технологій у студентів фахової передвищої освіти при вивченні фізики.Документ Дефінітивний аналіз формування професійних компетентностей майбутніх вчителів технологічної освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Манойленко, Наталія Володимирівна; Манойленко, Наталия Владимировна; Manoylenko, Natalia Vladimirovna(ua) Стаття присвячена проведенню дефінітивного аналізу формування професійних компетентностей майбутніх вчителів технологічної освіти у вищих навчальних закладах. Останнім часом поняття «компетентність» вийшло на загально дидактичний і методологічний рівень, яке пов’язано з опануванням знань, умінь та навичок, спрямованих на здійснення діяльності технологічної підготовки майбутніх вчителів технологій. Це зумовило введення у вищу технологічну освіту України, таких понять як: «компетентність»,«професійна компетентність», «компетентнісний підхід» зі зміною освітніх переконань, цінностей, технічних засобів та методів навчання. В статті проаналізовано поняття «компетентність», «професійна компетентність», «компетентнісний підхід». Установлено, що більшість із цих понять не мають однозначного визначення, а трактуються дослідниками досить по різному в контексті досліджуваних ними проблем. Визначено завдання та умови формування професійних компетентностей майбутніх учителів технологічної освіти.Документ Формування ключових компетентностей в учнів старшої школи в процесі профільного навчання технологій виробництва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Чубар, Василь Васильович; Чубарь, Василий Васильевич; Chubar, Vasily Vasilyevich(uk) Стаття присвячена проблемі удосконалення формування ключових компетентностей в учнів старшої школи у процесі профільного навчання технологій виробництва. В дослідженні запропоновано напрямки реалізації компонентів ключових компетентностей у навчанні в процесі реалізації творчих проектів шляхом логічного, послідовного, методично обґрунтованого використання методик і технологій навчання одночасно на різних рівнях складності із врахуванням професійних намірів та пізнавальних можливостей старшокласників.Документ Формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Абрамова, Оксана Віталіївна; Попова, Тетяна Іванівна; Абрамова, Оксана Витальевна; Попова, Татьяна Ивановна; Abramova, Oksana Vitalyevna; Popova, Tetiyna Ivanivna(ua) У статті досліджуються багатомірність трактовки понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» та з’ясовано особливості формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі. Здійснено аналіз Стандарту вищої освіти України та виявлено перелік й характеристику компетентностей, які необхідні для майбутнього фахівця швейної галузі, а саме: інтегральні, загальні, спеціалізовані (фахові) компетентності. Розглянуто шляхи забезпечення досягнення програмних результатів навчання через удосконалення моделі методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості. З’ясована необхідність побудови освітнього процесу з урахуванням розвитку та прогнозування досягнень науки і техніки, вдосконалення методів та засобів навчання відповідно до викликів освіти, застосування сучасних освітніх технологій: інформаційних, комп’ютерних, візуалізації, педагогічної взаємодії, кейсових технологій тощо.Документ До питання формування компетентностей з безпеки життєдіяльності учнів на уроках технологій(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Садовий, Микола Ілліч; Дузенко, Святослав Миколайович; Дузенко, Святослав Николаевич; Sadovy, Nikolay Ilyich; Duzenko, Svyatoslav Nikolaevich(ua) У статті здійснено аналіз науково-методичної літератури з загальних питань дослідження. Виявлено та проаналізовано методи формування компетентностей з безпеки життєдіяльності учнів на уроках технологій. Реалізації компетентностей з безпеки життєдіяльності учнів можлива за використання відповідних методів навчання. Нами визначено, що існує багато варіантів класифікації методів навчання, однак єдиної виділено не було. Спільною ознакою всіх методів навчання є – діяльність. Тому за видами діяльності методи поділяються на три групи серед яких: методи спільної діяльності учасників педагогічного процесу, методи самовиховання і самоосвіти, методи педагогічного впливу суб’єкта педагогічного процесу на його об’єкт Впровадження будь-якого методу навчання на уроках потребує врахування того, що будь-яке навчання ефективніше тоді, коли воно базується на основній модальності сприйняття учня. Тому доцільно використовувати з запропонованими методами формування компетентностей з безпеки життєдіяльності старшокласників, також аудіальну та візуальну модальність. На приклад: фільми про надзвичайні ситуації, документальні відео, плакати, малюнки, фотографії, друкована продукція.Документ Компетентнісний та stem підходи в професійній підготовці майбутніх учителів математики(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Ботузова, Юлія Володимирівна; Ботузова, Юлия Владимировна; Botuzova, Yuliia Volodymyrivna(ua) В статті піднімається проблема необхідності інноваційного розвитку та модернізації освіти відповідно до вимог сучасності. Здійснюється аналіз нормативно-правової документації в сфері освіти та освітніх програм. Увага зосереджується на компетентнісному підході, який є одним із визначальних компонентів наступності та неперервності освітнього процесу. Також детально розглядають фахові компетентності майбутніх вчителів математики та їх взаємозв’язок із формуванням ключових та предметних компетентностей учнів закладів середньої освіти. Зазначається, що від майбутнього вчителя значною мірою залежить якісна підготовка учня нового покоління. Аналізується проблема зниження зацікавленості учнів дисциплінами природничо-математичного циклу. Розглядаються особливості впровадження STEM-освіти в Україні, яка спрямована на те, аби вмотивувати, зацікавити учнів до вивчення зазначених дисциплін, та реалізовується на всіх ланках освіти: початкова, базова, профільна; вища/професійна, педагогічна.Документ Забезпечення наступності при вивченні теми «Границя і неперервність функції» з курсу математичного аналізу в системі школа-університет педагогічного профілю(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Ботузова, Юлія Володимирівна; Ботузова, Юлия Владимировна; Botuzova, Yuliya Volodimirna; Гнезділова, Кіра Миколаївна; Гнездилова, Кира Николаевна; Gnezdilova, Kira Mykolaivn(uk) В статті розглядається проблема можливостей реалізації принципу наступності при вивченні теми «Границя і неперервність функції» з курсу математичного аналізу в системі «школа-університет педагогічного профілю» з використанням ІКТ. Здійснюється короткий аналіз освітньо-професійної програми підготовки сучасного вчителя математики та діючої навчальної програми з математики профільного рівня для учнів 10-11 класів. Наголошується на тому, що майбутні вчителі математики мають бути готові до формування в учнів ключових та предметних компетентностей, здійснення міжпредметних зв’язків, а також до застосування сучасних освітніх технологій та методик. Наводиться детальний приклад реалізації принципу наступності при вивченні понять «границя та неперервність функції» в шкільному курсі математики та в закладі вищої педагогічної освіти, який передбачає використання програмного засобу навчального призначення – GeoGebra.Документ Формування екологічної компетентності студентської молоді(КДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Найдьонова, Галина Георгіївна; Фурдуй, Ярослава Олегівна; Найдёнова, Галина Георгиевна,; Фурдуй, Ярослава Олеговна; Naidonova, Halyna Heorhiivna; Furdui, Yaroslava Olehivna(ua)У пропонованій статті йдеться про необхідність формування в студентської молоді екологічної компетентності. Зазначені умови підвищення ефективності навчально-виховного процесу з формування екологічної компетентності особистості.Документ Проблема компетентнісного підходу у вищій школі(2014) Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михайловна; Trifonova, O.(uk) У статті розглядається проблема формування понять компетенцій, ключових компетенцій, компетентнісного підходу у зарубіжній та українській вищій школі. Виокремлено методологічні основи побудови структури компетентнісного підходу для формування у студентів вищих навчальних закладів готовності до конкурентної праці.