Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Диференціація та інтеграція навчання природничих дисциплін – дві сторони єдиного освітнього процесу(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Сальник, Ірина Володимирівна; Salnyk, Iryna Volodymyrivna(ua) Розвиток суспільства зумовлює формування такої парадигми освіти, яка передбачає перехід до принципово нових систем навчання. Сучасна освіта розвивається в таких напрямах, які поєднують у собі діаметрально протилежні підходи. Саме так відбувається із природничою освітою, яка по своїй суті є інтегративною. Навчання учнів із широким діапазоном здібностей вимагає від учителів інноваційних ідей для навчання та врахування особливостей їх розвитку. Актуалізується проблема поєднання диференціації та інтеграції в природничий освіті. Метою статті є висвітлення особливостей комплексної реалізації диференційованого та інтегративного підходів у навчанні природничих наук як основи сучасного навчального середовища закладу загальної середньої освіти. У статті проаналізовані підходи українських та закордонних дослідників, що вивчали ідеї диференціації й інтеграції та особливості їх упровадження в освіті. Як концептуальна основа об’єднання двох протилежних підходів нами визначена теорія множинних інтелектів. Згідно з цією теорією у навчанні повинні бути враховані індивідуальні особливості інтелектуального розвитку учня. З іншого боку, інтеграція різних модальностей і дисциплін може задовольнити різні способи пізнання та розуміння, якими володіють учні з різними типами інтелекту. Основне завдання природничих наук – формування цілісних наукових знань, уявлень про єдину наукову картину світу. У статті показано, що наука поєднує процеси диференціації та інтеграції – єдність і цілісність світу, а також його різноманітність, специфічність різних форм матерії. За наслідками проведеного дослідження нами виділена STEM-освіта та проєктні технології навчання як засоби реалізації у навчанні природничих наук диференційованого та інтеграційного підходів. Залишаються проблемними питання підготовки вчителів, здатних реалізувати ці ідеї в умовах STEM орієнтованого середовища освіти. (en) The development of society determines the formation of such a paradigm of education, which involves the transition to fundamentally new systems of education. Modern education is developing in directions that combine diametrically opposed approaches. This is exactly what happens with science education, which is essentially integrative. On the other hand, learning students with a wide range of abilities requires teachers to come up with innovative ideas and take into account the peculiarities of student development. The problem of combining differentiation and integration in natural education is being updated. The purpose of the article is to highlight the features of the complex implementation of differentiated and integrative approaches in the teaching of natural sciences as the basis of the modern educational environment of a secondary school. The article analyzes the approaches of Ukrainian and foreign researchers who studied the ideas of differentiation and integration and the peculiarities of their implementation in education. We defined the theory of multiple intelligences as a conceptual basis for combining two opposite approaches. According to this theory, individual features of the student’s intellectual development should be taken into account in education. On the other hand, the integration of different modalities and disciplines can accommodate the different ways of knowing and understanding possessed by students with different types of intelligence. The main task of natural sciences is the formation of integral scientific knowledge, ideas about a unified scientific picture of the world. The article shows that science combines differentiation and integration: the unity and integrity of the world, as well as its diversity, the specificity of various forms of matter. Based on the results of the conducted research, we singled out STEM education and project learning technologies as means of implementing differentiated and integrative approaches in the learning of natural sciences. The issue of training teachers capable of implementing these ideas in the conditions of a STEM-oriented educational environment remains problematic.Документ Інтеграція кейс-технологій у процесі підготовки майбутніх вчителів природничих наук : методичний підхід до вивчення базових хімічних дисциплін(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Горбатюк, Наталія Миколаївна; Недайборщ, Наталія Петрівна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna; Horbatiuk, Nataliia Mykolayivna; Nedaiborshch, Nataliia Petrivna(ua) Стаття присвячена впровадженню в освітній процес кейс-технологій під час підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін на прикладі вивчення базових хімічних дисциплін. Метод кейс-технологій – це метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, що базується на навчанні через розв’язання конкретних задач-ситуацій (кейсів). Застосування кейс-методів у навчанні сприятиме розвитку у студентів різних навичок, які є важливими для їхньої професійної діяльності, аналізу, практичних навичок, творчого мислення, комунікативних навичок тощо. Через розв’язання кейс-завдань студенти розуміють, як вони можуть використовувати знання, здобуті під час вивчення базових природничих дисциплін, не лише в повсякденному житті, але й у майбутній професійній діяльності. Кейс-завдання можна ефективно використовувати на будь-якому етапі заняття для створення проблемної ситуації при поясненні нового матеріалу, що допомагає мотивувати студентів і актуалізувати їх знання. Також їх можна застосовувати на етапі рефлексії для узагальнення вивченого матеріалу. У статті розглянуті особливості створення кейсів для занять з хімічних дисциплін та критерії оцінювання роботи студентів над кейсами. Автори пропонують для оцінювання роботи студентів використовувати різні підходи. Зокрема, це може бути самооцінка в середині групи, оцінювання спостерігачем, який входить до групи, або голосування за найкращого «аналітика», «організатора» чи «за неординарне рішення» тощо. Такі методи допомагають студентам удосконалювати соціальні навички роботи в команді, контроль і самоконтроль. Автори стверджують, що використання кейс-завдань під час вивчення базових хімічних дисциплін дає можливість підвищити якість підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін, допомагаючи їм краще справлятися з реальними завданнями та викликами в професійній діяльності. Однак цей метод повинен використовуватися в поєднанні з іншими методами навчання, переважно традиційними. Вказано, що застосування методу case-study дає можливість активізувати процес навчання, сформувати позитивну мотивацію та оновити творчий потенціал вчителів. (en) The article is devoted to the implementation of case technologies in the educational process during the training of future science teachers, with a focus on studying basic chemistry disciplines. The case technology method is an active, problem-based situational analysis technique based on learning through solving specific situational problems (cases). Using case methods in education encourages the development of various skills in students that are essential for their professional work, including analytical, practical, creative thinking, and communication skills. In the offered article is exposed essence of method of keys, his purpose and task, place and value of method in professional preparation of future specialists. By solving case tasks, students understand how they can apply the knowledge gained in basic science disciplines not only in everyday life but also in their future professional activities. Case tasks can be effectively used at any stage of a lesson to create a problem situation when explaining new material, which helps motivate students and activate their knowledge. They can also be applied at the reflection stage to summarize the material studied. The article discusses the specifics of creating cases for chemistry classes and the criteria for assessing students’ work on cases. The authors propose using different approaches to assess students’ work, including self-assessment within the group, evaluation by an observer within the group, or voting for the best "analyst," "organizer," or "innovative solution." Such methods help students enhance their social skills for teamwork, control, and self-control. The authors argue that using case tasks in studying basic chemistry disciplines can improve the quality of training for future science teachers, equipping them to handle real-world tasks and challenges in their professional activities. However, this method should be combined with other teaching methods, particularly traditional ones. Along with this, the theoretical and methodical preparation of case technologies in institutions of higher education requires further improvement.Документ Використання ситуаційних завдань під час підготовки майбутніх вчителів природничих наук на прикладі вивчення дисципліни «Токсикологічна хімія екооб’єктів»(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Горбатюк, Наталія Миколаївна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna; Horbatiuk, Nataliia Mykolayivna(ua) Питанням екології та токсикології в закладах вищої освіти приділяється велика увага, що органічно вписується в загальний динамічний розвиток природничої освіти та забезпеченні якості підготовки вчителів природничих наук – хімії, фізики та біології. Необхідність формування готовності майбутніх учителів природничих наук до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи зумовлює актуальність та необхідність вивчення ними навчальної дисципліни «Токсикологічна хімія екооб’єктів» У цій статті наголошується на важливості формування базових знань з екотоксикології для майбутніх вчителів природничих наук, зокрема в області біологічних токсинів, промислових отрут, наркотичних та психотропних речовин, канцерогенів та мутагенних сполук. Особлива увага приділяється використанню ситуаційних завдань під час навчання курсу «Токсикологічна хімія екооб’єктів» як ефективного методу, що стимулює мотивацію та емоційність навчання. Курс спрямований на розвиток навичок пошуку та аналізу наукової інформації, а самостійна робота над ситуаційними завданнями розвиває творче мислення та творчі здібності студентів. Використання технології модульного вивчення дозволяє систематизувати матеріал і показати зв'язок теорії з практикою. Стаття містить приклади ситуаційних завдань, які викликають особливий інтерес студентів та поглиблюють їхнє розуміння впливу токсичних речовин на генетичний матеріал людини. Використання ситуаційних завдань дозволяє оцінити рівень підготовки студентів з точки зору компетентнісно-орієнтованого навчання, оскільки процес їх вирішення завжди передбачає використання навичок логічного мислення та роботи з інформацією. Вони можуть виступати як ресурс розвитку мотивації студентів для пізнавальної діяльності, сприяючи розвитку професійної самостійності та покращенню якості їхньої освіти та підготовки до викладання природничих дисциплін. Майбутні дослідження будуть зорієнтовані на розробку ситуаційних завдань екотоксикологічного змісту для підготовки майбутніх вчителів природничих наук в умовах навчальної та виробничої практик. (en) Ecology and toxicology are given significant attention in higher education institutions, aligning with the overall dynamic development of natural science education and ensuring the quality of training for teachers of natural sciences – chemistry, physics, and biology. The necessity of preparing future teachers for the development of students' ecological competence in primary schools underscores the relevance and importance of studying the educational discipline «Toxicological Chemistry of Ecoobjects». This article emphasizes the importance of forming foundational knowledge in ecotoxicology for future teachers of natural sciences, particularly in the areas of biological toxins, industrial poisons, narcotics and psychotropic substances, carcinogens, and mutagenic compounds. Special attention is given to the use of situational tasks in teaching the course «Toxicological Chemistry of Ecoobjects" as an effective method that stimulates motivation and emotional engagement in learning. The course aims to develop skills in searching and analyzing scientific information, and independent work on situational tasks enhances students' creative thinking and abilities. The use of modular learning technology allows for the systematization of material and demonstrates the connection between theory and practice. The article includes examples of situational tasks that capture students' particular interest and deepen their understanding of the impact of toxic substances on human genetic material. The use of situational tasks enables the assessment of students' preparedness from the perspective of competency-oriented learning, as solving them always involves the use of logical thinking skills and information processing. They can serve as a resource to motivate students for cognitive activities, contributing to the development of professional independence and the improvement of the quality of their education and preparation for teaching natural science disciplines. Future research will focus on developing situational tasks with ecotoxicological content for the training of future teachers of natural sciences in educational and industrial settings.Документ Активізація пізнавальної діяльності учнів старшої школи засобами цифрового супроводу в навчанні природничих наук(2023) Красота, Артур Михайлович(ua) Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 014 «Середня освіта (Природничі науки)». – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023. Актуальність дослідження: Пошук та використання сучасних форм та методів активізації пізнавальної діяльності в навчанні природничих наук є важливим аспектом інноваційного розвитку освіти. Це сприяє інтелектуальному розвитку учнів, підвищенню якості освіти та відповідності їхніх професійних намірів. Дана тема дослідження не лише відповідає сучасним тенденціям у сфері освіти, але і має великий потенціал для внесення позитивного вкладу в педагогічну практику, підвищуючи якість навчання та зацікавленість учнів у вивченні природничих наук. Метою даного дослідження є наукове обґрунтування та розроблення навчальних завдань, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності та розвиток дослідницьких умінь учнів старшої школи в процесі навчання природничих наук. Об'єктом дослідження є пізнавальна активність учнів старшої школи у навчанні природничих наук Предметом дослідження – активізація пізнавальної діяльності учнів старшої школи в навчанні природничих наук засобами цифрового супроводу освітнього процесу Для досягнення цієї мети передбачені такі завдання дослідження: 1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу в контексті розв'язання проблем підвищення пізнавальної активності учнів старшої школи цифровими засобами навчання природничих наук. 2. Обґрунтувати критерії та рівні пізнавальної активності учнів старшої школи в навчанні природничих наук. Визначити об'єктивні критерії та показники, що відзеркалюють пізнавальну активність учнів старшої школи у контексті розвитку дослідницьких умінь в навчанні природничих наук. 3. Розробити навчальні завдання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи з використанням використання цифрових засобів, зокрема віртуальних лабораторій та штучного інтелекту в навчанні природничих наук. 4. Виконати експериментальну перевірку ефективності розроблених завдань в контексті активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи з виростанням використання цифрових засобів, зокрема віртуальних лабораторій та штучного інтелекту в навчанні природничих наук. Наукова новизна: Дослідження полягає в науковому обґрунтуванні та розроблені навчальних завдань, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності та розвиток дослідницьких умінь учнів старшої школи в процесі навчання природничих наук. Практична значущість: розробленні та впровадженні інноваційних систем завдань з використанням цифрових інструментів. Результати дослідження надають можливість розробити та впровадити в навчальний процес інноваційні навчальні завдання, спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів засобами цифрового супроводу. В даній роботі були розроблені 10 навчальних завдань. На основі розроблених завдань проведено п’ять анкетувань відповідно критеріїв оцінювання пізнавальної діяльності учнів старшої школи в навчанні природничих наук. Основні результати дослідження: 1. Обґрунтовано необхідність та визначено критерії активізації пізнавальної діяльності в навчанні природничих наук. 2. Розроблена та експериментально перевірена методика активізації пізнавальної діяльності засобами цифрового супроводу. 3. Представлені результати ефективності використання розробленої методики в умовах старшої школи. Висновки та пропозиції: 1. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу в контексті розв'язання проблем підвищення пізнавальної активності учнів старшої школи цифровими засобами навчання природничих наук. 2. Обґрунтувано критерії та рівні пізнавальної активності учнів старшої школи в навчанні природничих наук. Визначено об'єктивні критерії та показники, що відзеркалюють пізнавальну активність учнів старшої школи у контексті розвитоку дослідницьких умінь в навчанні природничих наук. 3. Розроблені навчальні завдання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи з використанням використання цифрових засобів, зокрема віртуальних лабораторій та штучного інтелекту в навчанні природничих наук. 4. Виконано експериментальну перевірку ефективності розроблених завдань в контексті активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи з виростанням використання цифрових засобів, зокрема віртуальних лабораторій та штучного інтелекту в навчанні природничих наук. (en) Research Purpose: The aim of this research is to scientifically justify and develop educational tasks aimed at activating cognitive activity and developing research skills among high school students in the process of learning natural sciences. The research focuses on cognitive activity in the teaching of natural sciences in high school, with a specific emphasis on the activation achieved through digital support in the educational process. Research tasks: Analyze psychological and pedagogical literature in the context of addressing the challenge of increasing cognitive activity among high school students in the study of natural sciences using digital educational tools. Justify criteria and levels of cognitive activity among high school students in the study of natural sciences. Determine objective criteria and indicators reflecting cognitive activity in the context of developing research skills in the study of natural sciences. Develop educational tasks that contribute to the activation of cognitive activity among high school students using digital tools, including virtual laboratories and artificial intelligence in the teaching of natural sciences. Conduct an experimental verification of the effectiveness of the developed tasks in activating cognitive activity among high school students, with an emphasis on the use of digital tools such as virtual laboratories and artificial intelligence in the teaching of natural sciences. Scientific Novelty: This research contributes to the scientific justification and development of educational tasks aimed at activating cognitive activity and fostering research skills among high school students in the study of natural sciences. Practical Significance: The research involves the development and implementation of innovative task systems using digital tools. The results provide the opportunity to design and integrate innovative educational tasks aimed at activating cognitive activity through digital support into the educational process. The study includes the development of 10 educational tasks, and the effectiveness of these tasks was evaluated through five surveys based on criteria for assessing cognitive activity among high school students in the study of natural sciences. Main Research Results: Justified the necessity and defined criteria for activating cognitive activity in the study of natural sciences. Developed and experimentally verified a methodology for activating cognitive activity using digital support. Presented the results of the effectiveness of the developed methodology in the conditions of high school. Conclusions and Recommendations: Analyzed psychological and pedagogical literature concerning the enhancement of cognitive activity among high school students using digital tools in the study of natural sciences. Justified criteria and levels of cognitive activity among high school students in the study of natural sciences, determining objective criteria and indicators reflecting cognitive activity in the context of developing research skills. Developed educational tasks that contribute to the activation of cognitive activity among high school students, utilizing digital tools, including virtual laboratories and artificial intelligence in the teaching of natural sciences. Conducted an experimental verification of the effectiveness of the developed tasks, emphasizing the activation of cognitive activity among high school students through the use of digital tools, including virtual laboratories and artificial intelligence in the teaching of natural sciences.Документ Розвиток пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій(2023) Діденко, Валерія Сергіївна(ua) Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 014. Середня освіта (Природничі науки) – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023. Головним завданням перед НУШ (новою українською школою) є організація навчального процесу, який є зорієнтований на комплексність: підготовку учнів старшої школи, цілісний і гармонійний розвиток та особистісне зростання. У цьому випадку велике значення надається використанню інтерактивного методу, основною метою якого є інтенсивний розвиток самостійної пізнавальної діяльності та особливості творчих здібностей учнів старшої школи. Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів та сприяння їх активного, ґрунтовного та ефективного засвоєння учнями найважливіших знань, умінь та навичок з предмету є саме інтерактивний метод навчання. Тому, метою наукового дослідження є теоретико-методичне обґрунтування та розроблення методики розвитку пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати у науково-педагогічній літературі сутність поняття «пізнавальна активність», її особливості, структуру. 2. З’ясувати психолого-педагогічні особливості основи розвитку пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій. 3. Підібрати методики для розвитку пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій. 4. Виконати експериментальну перевірку ефективності розвитку пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій. Об’єкт дослідження – розвиток пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук. Предмет дослідження – методика розвитку пізнавальної активності учнів у навчанні природничих наук засобами інтерактивних технологій. Наукова новизна дослідження: − уточнено процес формування розвитку пізнавальної активності в учнів нового покоління підчас вивчення природничих наук з використанням інтерактивних технологій; − набула подальшого розвитку методика формування розвитку пізнавальної активності, за допомогою інтерактивних технологій. Практичне значення одержаних результатів полягає в: запропоновані в освітньому процесі приклади методики з наступними вправами: «Тропічний сад», «Привітання ліктями», «Літаючий килим», «Мій плакат», «Конструктор», «Ментальна карта», «Вільний лист», «Акваріум», «Бумеранг», «Гарячий стілець», «Дерево рішень», «Кейс-стаді», «Кубик блума», «Три речення», «Сорбонка», «інфо-здогадайка», «Автобусна зупинка», «Займи позицію» (шкала думок), «Сірники», «Земля, повітря, вогонь і вода», «Лабораторія», «Чемодан, кошик, м’ясорубка», «Все у мене в руках!», «Зарядка», «Анкета-газета», «Острови», «Яблунька»; запропоновані приклади тестувань з наступних тем: «Молекулярна фізика», «Неметалічні елементи, їхні сполуки у природі і техніці», «Молекулярний рівень». (en) Qualification work for a master's degree in 014 "Secondary Education (Natural Sciences)" – Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, Kropyvnytskyi, 2023. The main task of the new Ukrainian school is to organize an educational process that is focused on complexity: preparation of high school students, holistic and harmonious development, and personal growth. In this case, great importance is attached to the use of the interactive method, the main purpose of which is the intensive development of independent cognitive activity and personal creativity of high school students. One of the ways to intensify students' cognitive activity and promote their active, thorough and effective learning of the most important knowledge, skills and abilities in the subject is the interactive method of teaching. Therefore, the purpose of the research is to theoretically and methodologically substantiate and develop a methodology for the development of students' cognitive activity in teaching natural sciences using interactive technologies. Objectives of the study: 1. To analyze in the scientific and pedagogical literature the essence of the concept of "cognitive activity", its features, structure. 2. To find out the psychological and pedagogical features of the basis for the development of students' cognitive activity in teaching natural sciences by means of interactive technologies. 3. To select methods for the development of students' cognitive activity in teaching natural sciences using interactive technologies. 4. To perform an experimental test of the effectiveness of developing students' cognitive activity in teaching natural sciences using interactive technologies. The object of the study is the development of students' cognitive activity in teaching natural sciences. The subject of the study is the methodology of developing students' cognitive activity in teaching natural sciences using interactive technologies. Scientific novelty of the study: − clarified the process of forming the development of cognitive activity in new generation students in the study of natural sciences using interactive technologies; − the methodology of forming the development of cognitive activity using interactive technologies has been further developed. The practical significance of the results obtained is: examples of the methodology with the following exercises are proposed in the educational process: "Tropical Garden", "Elbow Greeting", "Flying Carpet", "My Poster", "Constructor", "Mental Map", "Free Letter", "Aquarium", "Boomerang", "Hot Chair", "Decision Tree", "Case Study", "Bloom Cube", "Three sentences", "Sorbonne", "Info-guess", "Bus stop", "Take a position" (scale of opinions), "Matches", "Earth, air, fire and water", "Laboratory", "Suitcase, basket, meat grinder", "Everything is in my hands! ", "Exercise", "Questionnaire-Gazette", "Islands", "Apple Tree"; examples of tests on the following topics are offered: "Molecular physics", "Non-metallic elements, their compounds in nature and technology", "Molecular level".Документ Розв’язування задач із природничих наук та астрономії засобами мови Python і поелементного аналізу(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Трифонова, Олена Михайлівна; Садовий, Микола Ілліч; Курнат, Галина Леонідівна; Tryfonova, Olena Mykhailivna; Sadovyі, Mykola Illich; Kurnat, Halyna Leonidivna(ua) Проблема активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти значно актуалізувалася в ході реалізації концепції нової української школи, коли докорінно змінилося соціальне замовлення на компетентну особистість. Одним із шляхів вирішення проблеми є реалізація методу поелементного аналізу та запровадження комп’ютерного моделювання з використанням мови Python. У методиці навчання природничих наук цей метод мало застосовується, хоч він є ефективним. Постала проблема розглянути методику використання цього методу в світлі нинішньої парадигми освіти та Концепції Нової української школи. Здійснено порівняння розуміння дослідниками поняття поелементний аналіз та узагальнено їх цілісне розуміння. На прикладі поелементного аналізу та комп’ютерного моделювання мовою Python розглянуто методику розв’язування задач на використання фундаментального поняття тяжіння.Документ Контекстні хімічні завдання як засіб реалізації інтегрованої підготовки майбутніх вчителів природознавчих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Бохан, Юлія Володимирівна; Бохан, Юлия Владимировна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Форостовская, Татьяна Александровна; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna(uk) В статті висвітлено дидактичні та функціональні можливості контекстних завдань під час викладання хімічних дисциплін (на прикладі загальної та неорганічної хімії), показана їх роль у формуванні інтегрованих природничих компетентностей майбутніх вчителів природознавчих дисциплін. В статті розкривається зміст поняття «контекстне завдання», розглядаються принципи їх розробки, обґрунтовується значення подібного типу завдань, роль і місце контекстних завдань у формуванні професійних компетентностей майбутнього фахівця під час підготовки вчителів природничих дисциплін (хімії, фізики, біології ). Висвітлено основні етапи процесу конструювання контекстних завдань.Документ Контекстні хімічні завдання як засіб реалізації інтегрованої підготовки майбутніх вчителів природознавчих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Бохан, Юлия Владимировна; Форостовская, Татьяна Александровна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna(uk) В статті висвітлено дидактичні та функціональні можливості контекстних завдань під час викладання хімічних дисциплін (на прикладі загальної та неорганічної хімії), показана їх роль у формуванні інтегрованих природничих компетентностей майбутніх вчителів природознавчих дисциплін. В статті розкривається зміст поняття «контекстне завдання», розглядаються принципи їх розробки, обґрунтовується значення подібного типу завдань, роль і місце контекстних завдань у формуванні професійних компетентностей майбутнього фахівця під час підготовки вчителів природничих дисциплін (хімії, фізики, біології ). Висвітлено основні етапи процесу конструювання контекстних завдань.