Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
11 результатів
community.search.results.head
Документ Особливості методики формування компетентностей студентів при навчанні елементної бази освітньої робототехніки, мехатроніки, САПР(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна(ua) Стаття присвячена проблемі методики формування предметних компетентностей студентів при навчанні елементної бази освітньої робототехніки, мехатроніки, систем автоматизованого проектування (САПР) та інших дисциплін спеціальності Професійна освіта (Цифрові технології). Ґрунтовно розглядається поняття «електронні ключі» в схемотехніці й електроніці, яке застосовується вже для позначення пристрою чи електронного компонента, що виконує функцію перемикання складних електричних сигналів. Ця функція докорінно відрізняється від функції традиційного механічного ключа електричного кола, де вже виконуються операції в логічних самоорганізуючих схемах, та інші подібні операції. Такі схеми базуються на напівпровідникових транзисторах, тиристорах, інтегральних схемах та ін., які з успіхом використовуються для управління електричними струмами в машинах, пристроях, установках самих різноманітних галузей. З винайденням діоду введено поняття діодного ключа, де робочим елементом є сам напівпровідниковий або електровакуумний діод – в одному напрямку відкритий, а у другому – закритий. Виокремлено біполярний транзистор і деталізовано індивідуальні виводи від кожного прошарку легованого напівпровідника. Емітер (Е) та колектор (К) є крайніми виводами, а від середнього прошарку відходить вивід база (Б). Скорочення латиницею: емітер (Е), колектор (С), база (В). Наголошено, що зовсім інший принцип дії закладено у приладах, де керуючим і контролюючим елементом модуляції робочого потоку носіїв зарядів (електронів чи дірок) у специфічному провідному каналі є не слабкі струми, як у біполярних транзисторах, а електричне поле. Таким електронним приладом є польовий транзистор: уніполярний MOSFET - Metal-Oxide-Semiconductor FET та біполярний JFET – Junction FET. У такому транзисторі струмом керує напруга, яка створює електричне поле (не струм, як у біполярному транзисторі). Відповідно виникла назва польовий (поле) транзистор. Керуюча напруга забезпечує зміну площі поперечного перерізу провідного каналу змінюючи величину напруженості електричного поля, а відповідно регулюється вихідна сила струму. Саме ці приклади сучасних технологій забезпечують формування професійних компетентностей студентів під час навчання елементної бази освітньої робототехніки, мехатроніки, САПР. (en) The article is devoted to the problem of the method of forming the subject competencies of students when teaching the elementary base of educational robotics, mechatronics, automated design systems (ADS) and other disciplines of the Vocational Education (Digital Technologies) specialty. The concept of «electronic keys» in circuit engineering and electronics, which is already used to designate a device or electronic component that performs the function of switching complex electrical signals, is thoroughly considered. This function is fundamentally different from the function of a traditional mechanical switch of an electric circuit, where operations in logical self-organizing circuits and other similar operations are already performed. Such circuits are based on semiconductor transistors, thyristors, integrated circuits, etc., which are successfully used to control electric currents in machines, devices, and installations of a wide variety of industries. With the invention of the diode, the concept of a diode switch was introduced, where the working element is the semiconductor or electrovacuum diode itself - open in one direction, and closed in the other. The bipolar transistor is singled out and the individual outputs from each layer of the doped semiconductor are detailed. The emitter (E) and collector (C) are the extreme terminals, and the base terminal (B) departs from the middle layer. Abbreviations in Latin: emitter (E), collector (C), base (B). It is emphasized that a completely different principle of action is embedded in devices where the controlling and controlling element of modulating the working flow of charge carriers (electrons or holes) in a specific conductive channel is not weak currents, as in bipolar transistors, but an electric field. Such an electronic device is a field-effect transistor: unipolar MOSFET - Metal-Oxide-Semiconductor FET and bipolar JFET - Junction FET. In such a transistor, the current is controlled by a voltage that creates an electric field (not a current, as in a bipolar transistor). Accordingly, the name field (field) transistor arose. The control voltage provides a change in the cross-sectional area of the conductive channel by changing the magnitude of the electric field intensity, and the output current strength is adjusted accordingly. It is these examples of modern technologies that ensure the formation of professional competencies of students during the training of the elementary base of educational robotics, mechatronics, and ADS.Документ Використання інтернет-технологій та соціальних медіа в освітньому процесі та професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти(2023) Мироненко, Наталя Василівна; Абрамова, Оксана Віталіївна; Пуляк, Ольга Василівна; Myronenko, Natalya Vasilivna; Abramova, Oksana Vitalyevna; Puliak, Olha Vasilivna(ua) Статтю присвячено дослідженню ролі інтернет-технологій і соціальних медіа в освітньому процесі та професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти й обґрунтування їх важливості для покращення навчання та комунікації між здобувачами та викладачами. Зазначено, що наразі Інтернет-технології та соціальні медіа широко застосовуються для реклами та створення іміджу закладу освіти, поширенню інформації про його діяльність та можливості, інформуванню про перелік та особливості освітніх програм й надання освітніх послуг, отримання зворотного зв’язку й відгуків від здобувачів освіти та інших стейкхолдерів, розважанню та залученню студентів та абітурієнтів до спільних заходів. Заклади освіти, зокрема й вищої освіти, використовують Інтернет-технології та соціальні медіа задля маркетингової стратегії. В статті розглядається важливість медіаграмотності для викладачів закладів вищої освіти в контексті використання соціальних медіа. Відзначається, що правильне сприйняття та критичне тлумачення інформації, навички створення медіатекстів та привернення уваги користувачів соціальних медіа є ефективними для розвитку ефективних стратегій взаємодії з аудиторією. Стаття акцентує увагу на необхідності етичного та грамотного поширення інформації для здобуття довіри читачів та залучення їх як постійних підписників. Також обговорюється важливість знань цільової аудиторії та створення унікального контенту для привернення її уваги та інтересу. Авторами статті як приклад ефективного застосування інтернет-технологій та соціальних медіа в освітньому процесі наведено досвід проведення конкурсу «Палітра талантів». Цей конкурс проводився в онлайновому форматі на базі Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Автори прийшли до висновку, що такі конкурси популяризують види мистецтва та дизайну, стають платформою для об’єднання спільнот, сторінки конкурсу в соцмережах використовуються для дискусій, рекламують заклад освіти, залучать до співпраці стейкхолдерів. Розглядаються фактори, які сприяють успішному впровадженню інтернет-технологій і соціальних медіа в освітній процес закладів вищої освіти та розробці ефективних стратегій використання соціальних медіа для досягнення навчальних цілей. На думку авторів, впровадження інтернет-технологій і соціальних медіа в освітній процес закладів вищої освіти, полегшують спільну роботу над проєктами та обмін ідеями, а також швидкий доступ до актуальної інформації. На основі аналізу різних типів соціальних медіа, виявлено основні способи та стратегії їх використання в закладах вищої освіти для покращення комунікації, співпраці та активного залучення здобувачів до навчання. (en) The article is devoted to the study of the role of Internet technologies and social media in the educational process and professional activities of teachers of higher education institutions and the substantiation of their importance for improving learning and communication between students and teachers. It is noted that currently, Internet technologies and social media are widely used to advertise and create an image of an educational institution, disseminate information about its activities and capabilities, inform about the list and features of educational programs and the provision of educational services, receive feedback and feedback from students and other stakeholders, entertain and involve students and applicants in joint events. Educational institutions, including higher education, use Internet technologies and social media for their marketing strategy. The article examines the importance of media literacy for teachers of higher education institutions in the context of using social media. It is noted that the correct perception and critical interpretation of information, the skills of creating media texts and attracting the attention of social media users are effective for the development of effective strategies for interaction with the audience. The article emphasizes the need for ethical and competent dissemination of information in order to gain the trust of readers and attract them as regular subscribers. The importance of knowing your target audience and creating unique content to capture their attention and interest is also discussed. The authors of the article present their experience of holding the «Palette of Talents» competition as an example of the effective use of Internet technologies and social media in the educational process. This competition was held online at the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University. The authors conclude that such contests popularize art and design, become a platform for uniting communities, and the contest pages on social media are used for discussions, advertising the educational institution, and engaging stakeholders in cooperation. The factors that contribute to the successful implementation of Internet technologies and social media in the educational process of higher education institutions and the development of effective strategies for using social media to achieve educational goals are considered. According to the authors, this affects the formation of a favorable environment for the introduction of Internet technologies and social media in the educational process of higher education institutions, which ensure the involvement of students, facilitate collaboration on projects and the exchange of ideas, as well as quick access to relevant information. Based on the analysis of different types of social media, the main ways and strategies for their use in higher education institutions to improve communication, cooperation, and active involvement of students in learning are identified.Документ Сугестивна технологія як засіб мотивації студентів до освітньої діяльності в умовах дистанційного навчання(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2023) Мироненко, Наталя Василівна; Пуляк, Ольга Василівна; Myronenko, Natalya Vasilivna; Puliak, Olha Vasilivna(ua) Статтю присвячено аналізу сугестивної технології навчання як одного із засобів формування позитивної мотивації студентів до здійснення освітньої діяльності в умовах дистанційного навчання.Зважаючи на обставини, які змушують студентів в Україні здійснювати освітню діяльність переважно на дистанційній формі навчання, спостерігається значне зменшення інтересу та мотивації до навчання, тому педагогам слід знаходити такі технології навчання, які б змогти активізувати творчо-інтелектуальну сферу діяльності студентів та підвищити позитивну мотивацію до освітньої діяльності. У якості такої технології авторами розкрито сутність та зміст сугестивно технології, яка відрізняється від інших тим, що при впровадженні її у освітній процес навчання здійснюється на основі емоційного навіювання у стані пильнування, що приводить до надзапам’ятовування. Авторами зроблено висновок, що впровадження сугестивного навчання в освітній процес студентів активізує їх творчо-інтелектуальну сферу, підвищує працездатність та знижує втому від роботи, створює позитивний емоційний мікроклімат, робить освітній процес більш продуктивним/Документ Використання інтерактивних технологій при викладанні курсу «Методика навчання дисциплін фахової підготовки»(РВВ ЦДПУ ім. В.Винниченка, 2023) Царенко, Iрина Леонтiївна; Tsarenko, Irina Leontyevna(ua) Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання на засадах компетентністного підходу під час вивчення курсу «Методика навчання дисциплін фахової підготовки» з використанням інтерактивних технологій. Зазначається, що використання інтерактивних технологій активізує мислення студентів, сприяє формуванню ключових і фахових компетентностей; забезпечує належний рівень оволодіння студентами навчальним матеріалом; активізує навчально-пізнавальну та дослідницьку діяльність; підвищує практичну орієнтованість освітнього процесу на майбутню професію. Визначено, що найбільш ефективним при організації освітнього процесу з курсу «Методика навчання дисциплін фахової підготовки» є такі інтерактивні методи: візуалізовані лекційні заняття, тренінги, дискусії, ділові та рольові ігри, які часто мають інтеграційний характер та передбачають поєднання традиційних і сучасних активних методів навчання. Обґрунтовано, характерні ознаки інтерактивного навчання, до яких відносяться: обов'язковість зворотного зв'язку; автономія та ініціативність студентів; співробітництво всіх учасників освітнього процесу; проблемний і рефлексивний характер навчання.Документ Аналітичний підхід до формування нормативної бази освітньої підготовки студентів(РВВ ЦДПУ ім. В.Винниченка, 2023) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна(ua) Ефективність управління освітнім процесом у значній мірі залежить від структурно-логічної взаємодії змісту та структури навчальних дисциплін. Тож виникає потреба науково обґрунтованого підходу до організації освітнього процесу. У статті на основі узагальненого графового зображення процесу управління освітнього процесу засоба ми стандарту спеціальності Професійна освіта (Цифрові технології), освітньо -професійної програми, навчального плану побудовані моделі формалізованого підходу до аналізу інтегральної, загальних і фахових компетентностей, навчальних досягнень спеціальності, що дозволяє структурувати нормативні документи у вигляді трикомпонентної структури: вхідний вплив; вихідний вплив; об’єкт. Розглянуто методику дворівневої кількісної та якісної оцінки взаємозв’язків у окресленій структурі. Приведена контент-аналітична методика оцінки термінологічної оцінки взаємозв’язків у змісті нормативних документів, зроблено певний акцент на методику оцінки смислового взаємозв’язку на основі теоретичних основ теорії графів.Документ Використання інтернет-технологій в освітньому процесі(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Шлянчак, Світлана Олександрівна; Щирбул, Олександр Миколайович; Shlyanchak, Svitlana Oleksandrivna; Shchyrbul, Oleksandr Mykolayovych(ua) Стаття присвячена проблемам використання інтернет-технологій в освітньому процесі при підготовці студентів спеціальності 015 Професійна освіта (Цифрові технології). На основі аналізу різних наукових, інформаційних джерел встановлено, що, на сьогодні, існує значна кількість інтернет-сервісів, котрі можна успішно використовувати для інтенсифікації освітнього процесу при навчанні студентів. Зокрема, використання Інтернет-технологій в освітньому процесі може відбуватися за такими напрямами: розробка дидактичних та методичних матеріалів; робота з соціумом (суспільством, як цілісною соціальною системою); формування та розвиток фахової компетентності майбутніх педагогів; розвиток управлінської діяльності в системі освіти та ін. Використання, описаних в публікації серверів, створює можливості майбутнім інженерам-педагогам значно покращити свої знання в галузі цифрових технологій, навчитися розробляти дидактичні матеріали для учнів й готувати себе до майбутньої професійної діяльності.Документ Удосконалення реалізації діяльнісного підходу в процесі профільного навчання старшокласників технологій перетворювальної діяльності(2021) Чубар, Василь Васильович; Chubar, Vasyl Vasylovych(ua) Стаття присвячена проблемі удосконалення реалізації діяльнісного підходу в процесі профільного навчання старшокласників технологій перетворювальної діяльності. У дослідженні запропоновано визначення змісту терміну «перетворювальна діяльність старшокласників» у процесі профільного навчання технологій; методику відбору змісту профільного навчання старшокласників технологій, яка ґрунтується на виявленні технологій перетворювальної діяльності та їхніх особливостей й оптимальній реалізації їх в освітньому процесі; організацію реалізації діяльнісного підходу у процесі профільного навчання старшокласників технологій, яка базується на теорії поетапного формування розумових дій, відповідно до якої знання розглядаються як похідне утворення від практичних дій; залежно від дидактичного завдання та етапу його реалізації застосовувати відповідні дидактичні методи і технології для формування компетентності з реалізації організаційно-підготовчих технологій, технологій реалізації обраного об’єкта та технологій аналізу результатів реалізації обраного об’єкта; напрямки подальшого дослідження проблеми.Документ Цифровізація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання в закладах вищої освіти(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Манойленко, Наталія Володимирівна; Кононенко, Сергій Олексійович; Крамаренко, Наталія Миколаївна; Manoylenko, Natalia Vladimirovna , .; Kononenko, Sergey Alekseevich; Kramarenko, Natalia Nikolaevna(ua) Цифровізація освітнього процесу закладів вищої освіти розглядається як провідний напрям підвищення результативності навчання, один з основних факторів підвищення якості освітнього процесу, що дозволяє вирішити теоретичні й практичні проблеми вищої освіти, закономірності, принципи, форми, методи, технології, зміст, а також особливості та умови, що забезпечують ефективне представлення освітніх послуг за допомогою інформаційних технологій та Інтернету. Окреслено рекомендації щодо цифровізації освітнього процесу. Сформульовано завдання щодо цифровізації освітнього процесу майбутніх вчителів трудового навчання та технологій; запропоновано модель перетворень освітнього процесу ЗВО.Документ Самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін як умова модернізації освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Терещенко, Оксана Василівна; Терещенко, Оксана Васильевна; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Ярова, Лариса Олегівна; Яровая, Лариса Олеговна; Yarova, Larysa Olegivna; Громова, Тетяна Валеріївна; Громова, Татьяна Валерьевна; Gromova, Tatiana Valerievna(uk) В статті розглянуті проблеми самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін. Визначено передумови масового характеру самонавчання. Виявлено умови ефективного самонавчання майбутніх учителів природничих дисциплін: компетентнісний підхід, психолого-педагогічний супровід самостійної роботи студентів, інформатизація освіти, синергетичний підхід до організації освітнього процесу.Документ Умови формування творчого потенціалу майбутнього викладача технологічної освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Богомаз-Назарова, Сніжана Миколаївна; Богомаз-Назарова, Снежана Николаевна; Bohomaz-Nazarova, Snizhana Mykolayivna(ua) У статті розглядаються питання, пов`язані з поняттям творчості, творчого потенціалу, творчих здібностей, творчого процесу, подані рекомендації щодо розвитку творчого потенціалу майбутнього викладача технологій за допомогою методів, прийомів та засобів, що генерують нові ідеї для творчості. Проведено аналіз методів професійної підготовки сучасного спеціаліста освітньої галузі. Зазначається необхідність використання компетентнісного підходу якій спрямований на підготовку майбутніх педагогів і полягає в набутті та розвитку у студентів під час навчання набору ключових, загальногалузевих та предметних компетентностей, які визначають його успішну професійну діяльність. Визначено, що для того, щоб навчати студентів творчості викладач має сам володіти достатнім рівнем творчого потенціалу. Студенти спеціальності «Технології», в більшій мірі, володіють певними творчими задатками та здібностями, мотивацією до вивчення нових прийомів та засобів, та досвідом творчої діяльності, отже роль викладача на практичних заняттях показати нові методи, прийоми та засоби творчої діяльності, розширити горизонти уяви та межі застосування цих методів у подальшій професійній діяльності, довести студентам необхідність і посильність розвитку свого творчого потенціалу. Обґрунтовано, що рівні творчої підготовленості слід використовувати не для оцінки творчого потенціалу школяра, а для обліку викладачем можливостей творчого просування кожного учня та диференційованого підходу до використання наявних методів і прийомів включення учнів у творчий процес.