Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53
Переглянути
9 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Ігрові технології розвитку соціальних емоцій дітей в закладах дошкільної освіти(2023) Єлдінова, Світлана Миколаївна(ua) Статтю присвячено вивченню ігрових технологій розвитку соціальних емоцій дітей в закладах дошкільної освіти. Демократизація суспільних взаємин пов’язана з визнанням нових орієнтирів виховання в педагогічній теорії та практиці роботи освітніх закладів. Сучасна зміна завдань і змісту виховання зумовлена новими реаліями в розвитку суспільства. Зростає роль аксіологічних засад виховання, адже індивід, який не має сформованих соціальних ціннісних орієнтацій, відчуває недовіру до довкілля, виявляє агресію, втрачає індивідуальність. Тому головне завдання виховання дитини в дошкільному закладі – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй здобути соціальний досвід, зрозуміти своє місце в соціумі. Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства. Завдяки спілкуванню з дорослими в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Визначено, що ігрова діяльність сприяє формуванню дитячого колективу, розвитку позитивних взаємин у ньому, закладенню початків суспільної спрямованості особистості на етапі дошкільного дитинства. У грі діти бачать зв’язок суспільної спрямованості поведінки з реальним життям. Дитина здобуває соціальний досвід безперервно, у грі в тому числі, а вихователь має постійно насичувати цей досвід гуманним змістом. Уся атмосфера дошкільного закладу, спілкування, спільна діяльність дітей має сприяти збагаченню соціального досвіду дошкільника. Цікавими мають бути ігри в сім’ю. Зі старшими дошкільниками варто пограти в гру «Наша родина», яка розширить знання дітей про сім’ю, навчить орієнтуватися в термінах, якими позначають ознаку родової спорідненості – сім’я, родина, рід, виховуватиме повагу до батьків, почуття гордості за свою родину, шанобливе ставлення до родинних традицій. Ми розглянули лише деякі ігрові технології розвитку соціальних емоцій дітей у закладах дошкільної освіти. Проте це дозволяє нам зробити висновок про важливість та необхідність використання ігрових технологій, які є важливим засобом розвитку та виховання молодшого покоління. (en) The article is sanctified to the study of playing technologies of development of social emotions of children in establishments of preschool education. Democratization of public mutual relations is related to confession of new reference-points of education in a pedagogical theory and practice of work of educational establishments. The modern change of tasks and maintenance of education is predefined by new realities in development of society. The role of principles of axiology of education grows, in fact an individual that does not have the former social valued orientations feels a mistrust to the environment, finds out aggression, loses individuality. Therefore, main task of education of child in preschool establishment – to expose to the child the social world and to help her to get social experience, understand the place in society. Table of contents of educational line «Child in society» envisages forming for the children of skills of the socially confessed behavior, ability to be oriented in the world of human mutual relations, willingness worried and feel for other. Cooperating with other people is the original type of including of child in human society, that requires to coordinate the interests, desires, operating under other members of society. Due to intermingling with adults interest and ability to understand other, become familiar with to joint activity with children and adults appear for a child, to unite with them the efforts for the achievement of general result, to estimate own possibilities, respect a desire and interests of other people. Certainly, that playing activity assists forming of child’s collective, development of positive mutual relations in him, to the bookmark of beginning of public orientation of personality on the stage of preschool childhood. In a game children see connection of public orientation of behavior with the real life. A child obtains social experience continuously, in a game including, and an educator must constantly satiate this experience humane maintenance. All atmosphere of preschool establishment, communication, joint activity of children, must assist enriching of social experience of preschool child. Interesting there must be playing family. With senior preschool children it costs to play in a game «Our family» that will extend knowledge of children about family will teach to be oriented in terms mark the sign of family cognation that – family, my family, our family will bring up respect to the parents, sense of pride for the new family, valid attitude toward domestic traditions. We considered only some playing technologies of development of social emotions of children in establishments of preschool education. However, it allows to us to draw conclusion about importance and necessity the uses of playing technologies, that are the important means of development and education of junior generation.Документ Віртуалізація як фактор євроінтеграції освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Галета, Ярослав Володимирович; Габелко, Олена Миколаївна; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich; Habelko, Olena Mykolaivna(ua) Одним з факторів, що впливають на особистість, є виникнення нових агентів соціалізації, які виявляються у процесі інформаційної взаємодії. Тому дослідження даних чинників впливу на соціалізацію особистості, причин і наслідків змін, яким підлягає особистісна структура, виявляється досить перспективним. Вихідною і фундаментальною передумовою при розгляді проблеми соціалізації є теза про нерозривну взаємодію людини і суспільства. В сучасних умовах віртуальний простір може значно впливати на соціальні процеси, в тому числі, на соціалізацію у просторі сучасного суспільства. У статті досліджено особливості соціалізації особистості в умовах віртуалізації суспільства. Віртуальність виступає феноменом, який можна інтерпретувати не лише як результат занурення людини в інформаційне поле, але і як артефакт культури, створений під впливом інформації і такий, що відбиває формування нового типу комунікаційної взаємодії. Встановлено, що поняття «віртуальна ідентичність» і «мережева ідентичність» увійшли до наукового обігу близько двадцяти років тому, проте чіткі дефініції їх досі не вироблені. Як правило, ці терміни використовуються в декількох сенсах: як характеристика приналежності до співтовариства, основна діяльність особистостей, які входять до неї, пов’язана з комп’ютерними технологіями; як синонім багатофакторної, динамічної, мінливої ідентичності; як результат самопрезентації особистості в соціальних мережах, її віртуальний образ, «двійник» або «проєкт»; як самостійний суб’єкт, альтернативна ідентичність, що діє у віртуальному світі й має відмінні від реальної ідентичності характеристики. З’ясовано, що віртуалізація соціуму і становлення мережевої культури, з одного боку, ускладнюють, а з іншої – збагачують процес формування персональної ідентичності. Віртуальна реальність створює нові можливості для конструювання ідентичності, розширюючи кількість «інших», з якими взаємодіє людина. Мережева або віртуальна ідентичність не можуть розглядатися як самостійні сутності, як суб’єкти поведінки й діяльності, як альтернативи «реальної» персональної ідентичності. Це лише один з аспектів ідентичності, результат самопрезентації особистості у віртуальному просторі. (en) One of the factors affecting personality is the emergence of new agents of socialization, which are revealed in the process of information interaction. Therefore, the study of these factors of influence on the socialization of the individual, the causes and consequences of changes to which the personal structure is subject, turns out to be quite promising. The initial and fundamental prerequisite for considering the problem of socialization is the thesis about the inseparable interaction of man and society. In modern conditions, virtual space can significantly influence social processes, including socialization in the space of modern society. The article examines the peculiarities of the socialization of the individual in the conditions of the virtualization of society. Virtuality is a phenomenon that can be interpreted not only as a result of human immersion in the information field, but also as a cultural artifact created under the influence of information and reflecting the formation of a new type of communication interaction. It has been established that the concepts of "virtual identity" and "network identity" entered scientific circulation about twenty years ago, but their clear definitions have not yet been developed. As a rule, these terms are used in several senses: as a characteristic of belonging to a community, the main activity of individuals who are part of it is related to computer technologies; as a synonym of multifactorial, dynamic, changing identity; as a result of self-presentation of an individual in social networks, his virtual image, "double" or "project"; as an independent subject, an alternative identity that operates in the virtual world and has characteristics different from the real identity. It was found that the virtualization of society and the formation of network culture, on the one hand, complicate, and on the other hand, enrich the process of personal identity formation. Virtual reality creates new opportunities for identity construction, expanding the number of "others" with whom a person interacts. Network or virtual identity cannot be considered as independent entities, as subjects of behavior and activity, as alternatives to "real" personal identity. This is only one of the aspects of identity, the result of the self-presentation of the individual in the virtual space.Документ Культура та соціалізація особистості(2018) Радул, Валерій Вікторович(uk) У статті репрезентовано різні підходи до розуміння поняття «культура», узагальнено тлумачення соціального змісту культури, а також акцентовано на впливові культури на соціалізацію особистості. Основним контекстом розвитку особистості при цьому обрано інтеграцію в соціальне культурне середовище.Документ Особистісна самореалізація майбутнього вчителя в навчально-виховному середовищі педагогічного університету(2003) Краснощок, Інна Петрівна; Krasnoschoc, I.(ua) Дисертація присвячена актуальній проблемі становлення особистісно ї самореалізації майбутніх учителів в навчально-виховному середовищі педагогічного університету. Обґрунтовано зміст, структуру та досліджено ефективні умови розвитку цього явища. Доведено, що особистісна самореалізація – це поняття, яке фіксує стан розвитку “соціальності” особистості майбутнього фахівця за допомогою характеру, спрямованості його діяльності на реалізацію суспільних ідеалів. Зазначено, що поступовий розвиток особистісної самореалізації майбутніх учителів досягається за рахунок активної їхньої включеності в середовище педагогічного університету. На основі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи обґрунтовано та запропоновано рівні становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів. Встановлено найбільш ефективні види діяльності стосовно розвитку особистісної самореалізації студентів педагогічного університету в мікросередовищі їхньої життєдіяльності, формуванні педагогічної культури та в умовах участі у науково -дослідній роботі. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих умов становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів у навчально -виховному середовищі.Документ Виховання дітей отроцького віку (7–14 років) за етнографічними джерелами ХІХ – першої чверті ХХ століття(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna(ua) В статті, на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст., схарактеризовані особливості виховання дітей-отроків у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що основним завданням східнослов’янського суспільства була підготовка цієї вікової групи до майбутнього продуктивного трудового життя. Уся увага і зусилля дорослих зосереджувалися на подальшому розвитку фізичних сил, поглибленні досвіду й практичних знань потрібних для майбутньої діяльності у дорослому віці.Документ Східнослов’янська педагогіка про ставлення до малої дитини (в етнографічних джерелах ХІХ – першої чверті ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Vladimirovna(uk) У статті на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст. схарактеризовані особливості ставлення до малої дитини у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що з першого дня народження на виховання та соціалізацію дитини впливала традиційна сільська сім’я. Спосіб життя родини й особливості спілкування з малям були визначальними щодо формування в дитини перших навичок, від яких значною мірою залежала її майбутня поведінка. Дітей у сім’ї з наймолодшого віку долучали до традицій. Розглядається ставлення східнослов’янських народів до дітей з психічними та фізичними вадами.Документ Початок створення системи позашкільної освіти в Україні (Х ст. – початок ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna(uk) У статті автор торкається проблеми періодизації історико-педагогічного процесу в Україні у період Х ст. – початок ХХ ст., а саме, створення системи позашкільної освіти в Україні. Проаналізовано напрацювання науковців щодо вивчення порушеної проблематики. На основі систематизації та узагальнення розвитку позашкільної освіти виділено послідовні етапи початку створення системи позашкільної освіти в Україні: І етап – до Х ст., який характеризується створенням передумов виникнення позашкільної освіти, а також спрямуванням її змісту на оволодіння елементарними трудовими вміннями і навичками; ІІ етап – Х–ХV ст.ст., де активізація освітньої діяльності призвела до розвитку шкільництва, позашкілля, появи перших методичних настанов, а також відкриття іноземних закладів, ознайомлення з іншими культурами; ІІІ етап – ХVI – початок ХХ ст., що полягав у подальшому розвитку позашкільної освіти, розширенні її змісту на засадах народних традицій, народної та козацької педагогіки, урізноманітненні форм організації в позашкільних та інших навчальних закладах.Документ Соціалізація особистості в умовах оновлення інформаційної культури суспільства(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Сьомак, Аліна Володимирівна; Галета, Ярослав Владимирович; Семак, Алина Владимировна; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych; Semak, Alina Vladimirovna(ua) У сучасних умовах актуальним є з'ясування специфіки соціалізації особистості в умовах віртуалізації соціальних процесів, що відбуваються. Проблематика соціальної віртуальної реальності поступово стає предметом наукових досліджень, але соціалізуючі можливості цієї реальності поки мало аналізуються вченими. У статті звертається увага на те, що при розкритті суті віртуальної реальності, з одного боку, її не можна розуміти занадто вузько, пов'язуючи лише з комп'ютеризацією суспільства, з використанням Інтернету, а з іншої – не слід тлумачити занадто широко й відносити до неї будь-які інновації в різних сферах суспільства. Найбільш конструктивним є пояснення сутності віртуальної реальності через поширення в суспільстві так званих симуляцій процесів і явищ, які можуть бути пов'язані з комп'ютеризацією, а можуть відбуватися і поза нею.Документ Східнослов’янська педагогіка про ставлення до малої дитини (в етнографічних джерелах ХІХ – першої чверті ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Окольнича, Татьяна Владимировна; Okolnycha, Tetiana Vladimirovna(uk) У статті на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст. схарактеризовані особливості ставлення до малої дитини у східнослов’янській народній педагогіці. У статті наголошується, що з першого дня народження на виховання та соціалізацію дитини впливала традиційна сільська сім’я. Спосіб життя родини й особливості спілкування з малям були визначальними щодо формування в дитини перших навичок, від яких значною мірою залежала її майбутня поведінка. Дітей у сім’ї з наймолодшого віку долучали до традицій. Розглядається ставлення східнослов’янських народів до дітей з психічними та фізичними вадами.