Кафедра дошкільної та початкової освіти

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Слов’янські топоніми на території Греції (етимологічний коментар). І
    (Кий, 2002) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
    Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи
    («Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
    (uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Народная этимология и лексическая архаика в формах донского гидронима Нетриус
    (2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich