Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53
Переглянути
20 результатів
community.search.results.head
Документ Слов’янські топоніми на території Греції (етимологічний коментар). І(Кий, 2002) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr IvanovichДокумент Еще раз о следах славяно-иранского взаимодействия в лексике славянских языков(2012) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr IvanovichДокумент Slavo-Iranica: композиты со слав. *mysl- : ИРАН. *mana-, *mazda-(Азбука, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) В статье представлены результаты сравнительно го анализа древней иранской и славянской лексики, образо ванной от этимологически тождественных основ (вос ходят к одному индоевропейскому архетипу), а именно – слав. *mysl- : иран. *mana- ʻсмыслʼ, ʻмысльʼ, ʻдухʼ, ʻволяʼ. Восстанавливаются элементы общей идеологии, выражае мой рассмотренной лексикой, и на этом основании делается вывод о формировании этого типа композит в эпоху древних контактов иранцев и славян.Документ Slavo-Alanica(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье рассматривается ряд лингвистических свидетельств контактов древних славян и алан – восточноиранского кочевого народа, который, согласно средневековым хро-нистам, а также по данным археологии, в VI в. н. э. заселял южнорусские степи, Приазовье и отчасти Крым. Фактологическую базу, на которую опирается автор в своих выводах, образует сумма этимологий, среди которых: а) славяно-аланские сепаратные семанти-ко-этимологические тождества на уровне формульных выражений поэтического, право-вого языка, образованных по общим для обоих языков клише (псл. *bьrati sьrdьce ~ алан. *zard [?]-varun; псл. *čariti kъrtІ~ ср.-иран. (алан.?) *karda kar[n]-; псл. *činiti koranІ~ алан. *kar[a]na, согд. vadu-karanāk); б) вероятные аланские заимствования в славянский сло-варь (*mā-goša ދлентяйތ, *ba-kandak или *ba-kandag ދритуальный хлебތ, *bārag или *barg[a] ދпастуший мешокތ, *barn[a] ދобязательствоތ, ދгарантия попеченияތ); в) весьма близкие типологические аналогии (псл. *ne-orbъ/*ne-orba ~ осет. magūsa | magosa и пр.). Ареал ве-роятных следов Slavo-Alanica, обозреваемых в статье, очерчивается степными говорами Украины, говорами Одесской и Херсонской областей, т.е. территориями, отчасти входившими в регион контактов асо-славянского племени антов и алан. На основании сказанного делается вывод о возможной принадлежности перечисленных лексических и фразеологических единиц к остаткам алано-антского адстрата, унаследованного местной славянской речью.Документ Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.Документ Значения ‘способ’ & ‘движение’, ‘курс’: к верификации одной этимологии(РИО СурГПУ, 2017) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.Документ Праславянский общественный термин *kъrdъ/*kъrtъ ‘род, семья’: генезис и ареал(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The paper deals with the etymological interpretation of Slavonic dialectal lexical group, denoting clan, family, and some its derivatives. The author tries to determine the origin of terminological semantics of these lexemes and characterize their relations to other related non-Slavic forms. Preliminary results of the analysis of mentioned social terms are the reasons to substantiate their genesis within the etymological cluster with Indo-European *(s)ker- ʻcutʼ and figure out the closest terminological and etymological concordance in the Celtic archaic vocabulary. The formation of a common terminological semantics of genetically identical Slavonic and Celtic words took place in the epoch of cultural contacts of these ethnoses on the territory of Czechia, Moravia and Pannonia. Ultimately the author makes the precise conclusion about reflexes of the mentioned etymon, which indicate the semantic shift towards ʻto cutʼ > ʻto separateʼ > ʻto grow, thriveʼ, ʻto take rootʼ. Meanings ʻto be bornʼ, ʻliveʼ in Slavonic words evolved from ʻto grow, thriveʼ as a particular case of semantic history within system of derivatives from the stem *(s)ker-. Consequently social terms *kъrdъ/*kъrtъ ʻclan, familyʼ were derived from these verbs.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – III(ИЛИ РАН, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сарматоаланских слов.Документ Miscellanea etymologica: Slavica. II(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).Документ Miscellanea etymologica: Slavica(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдения за структурой указанных лексем позволило автору прийти к выводу о том, что большинство из них являются либо архаизмами праславянской эпохи (*čapeltь, *čьlpa, *glyxota, *xъlporъ, *kъrnopętъ, *molsnǫti, *žaxnǫti), либо дериватами, образованными по древним словообразовательным моделям, сохранившим актуальность в славянских диалектах (вичекóвзнути, чикúлдúха, чулúндá). Помимо исконной реликтовой лексики, автор смог выделить несколько древних заимствований из иранских и тюркских языков, интегрированных в славянский словарь в разное время (иран. *gātra-/*gāϑra-, *kandī-gunyā (*kandi-γunyā), тюрк. sagsagan). Остальная лексика, ставшая объектом исследования, отражает либо далеко зашедший процесс фонетического изменения уже известных слов в диалектах, либо процессы позднего диалектного словотворчества с глубоко индивидуальными ареальными особенностями (специально характеризуются в каждом случае).