Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
8 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Естетичне виховання засобами природи в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Радул, Ольга Сергіївна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Radul, Olga Serhiyivna; Tkachenko, Olga Mikhailivna(ua) У статті висвітлено погляди В. О. Сухомлинського на естетичне виховання учнів засобами природи. У педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського естетичне виховання посідає вагоме місце. Доведено, що особливого значення естетичному вихованню педагог надавав у молодшому шкільному віці. Саме на цьому періоді життя естетичні почуття посідають своєрідне місце у духовному житті. Краса природи є першою і найдоступнішою людині. Сприйнятливість до природи є особливістю дитячого віку. Природа є світом, що оточує людину в дитинстві, вона є наочним мірилом цінностей, джерелом багатства. Важливо вчасно допомогти дитині побачити світ навколо себе, переживши естетичні почуття. Виховання природою здійснювалось педагогом у «школі під голубим небом», яка відкривала перед дітьми вікно у світ завдяки урокам мислення, милування, дивування природними об’єктами і явищами, мандрівками у поле, на берег ставка, в сад, на високий курган, у ліс. Встановлено, що в естетичному вихованні важливо навчити вмінню правильно бачити й чути навколишній світ, що означає формувати смак до естетичного у природі та в житті загалом. Виходячи з того, що дитина за своєю природою є допитливим дослідником, відкривачем світу, педагог прагнув, щоб перед дітьми відкрився навколишній світ у живих фарбах, яскравих образах, трепетних звуках. Для осмислення молодшими школярами навколишнього потрібно багато часу й сил, а тому серед природи їм треба дати можливість послухати, подивитися, відчути. Показано, що педагог навчав дітей описувати кольори та відтінки образу, сприйнятого раніше лише за допомогою слуху. Краса навколишнього світу є джерелом натхнення для дітей. В. О. Сухомлинський навчав дітей у такій послідовності : спочатку побачити й відчути, потім назвати, передати словом, написати оповідання, вірш чи казку. Естетична творча діяльність учнів Павлиської школи спрямовувалася на охорону природи, прикрашання землі власною працею, озеленення території школи, створення куточків краси, алей, квітників. Засобом залучення молодших школярів до неповторної краси рідного краю були свята, які організовувалися у школі та спрямовувалися на розвиток у дітей здатності дорожити живим і прекрасним. (en) The article highlights the views of V. O. Sukhomlynskyi on the aesthetic education of students using nature. In the pedagogical heritage of V. O. Sukhomlynskyi, aesthetic education occupies an important place. It has been proven that the teacher attached special importance to aesthetic education in elementary school age. It is during this period of life that aesthetic feelings occupy a special place in spiritual life. The beauty of nature is the first and most accessible to man. Sensitivity to nature is a feature of childhood. Nature is the world that surrounds a person in childhood, it is a visual measure of values, a source of wealth. It is important to help the child to see the world around him in time, having experienced aesthetic feelings. Education in nature was carried out by a teacher in the "school under the blue sky", which opened a window to the world for children thanks to lessons in thinking, admiring, marveling at natural objects and phenomena, trips to the field, to the shore of the pond, to the garden, to a high mound, to the forest. It has been established that in aesthetic education it is important to teach the ability to see and hear the surrounding world correctly, which means forming a taste for the aesthetic in nature and in life in general. Based on the fact that a child is by nature an inquisitive researcher, a world discoverer, the teacher wanted the children to see the world around them in vivid colors, bright images, and thrilling sounds. It takes a lot of time and effort for younger schoolchildren to understand the environment, and therefore they should be given the opportunity to listen, see, and feel in the midst of nature. It is shown that the teacher taught children to describe the colors and shades of an image perceived earlier only by hearing. The beauty of the surrounding world is a source of inspiration for children. V. O. Sukhomlynskyi taught children in the following sequence: first to see and feel, then to name, to convey in words, to write a story, a poem or a fairy tale. The aesthetic creative activity of students of the Pavlyshka School was aimed at protecting nature, beautifying the earth with their own work, landscaping the school territory, creating beauty spots, alleys, and flower gardens. The means of attracting younger schoolchildren to the unique beauty of their native land were the holidays, which were organized at the school and aimed at developing children's ability to appreciate the living and beautiful.Документ Феноменологія фізичної культури студентів(2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna(ua) Одним із головних завдань професійної освіти сьогодні є модернізація фізкультурної освіти, формування у майбутніх фахівців професійних знань з обраної спеціальності, високої фізичної працездатності, особистісної фізичної культури тощо. У статті розкрито сучасні підходи до розуміння поняття «фізична культура» та особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах закладу вищої освіти. З’ясовано, що фізична культура є складовою частиною культури людства. Вона втілює єдність матеріального і духовного: вона, з одного боку, націлена і має своїми результатами «соціальне перетворення» свого тіла; з іншого, виступає як процес і результат збагачення людини знаннями і способами цього перетворення. Іншими словами, фізична культура суспільства знаходиться в прямій залежності від особистої фізичної культури кожного члена цього суспільства. фізичну культуру слід розглядати як особливий вид культурної діяльності, спрямованої на зміцнення і підтримку здоров'я, підтримка нормального фізичного і психічного розвитку, формування правильної постави, розвиток різних груп м'язів тіла, зміцнення серцево-судинної системи, правильний і своєчасний розвиток всіх систем організму і їх функцій, нормалізацію обмінних процесів. Встановлено, що фізична культура це компонент життєдіяльності особистості, один з ефективних засобів її реалізації. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють фізичному розвитку, фізичній підготовленості людини, впливаючи на внутрішні системи і процеси його організму, розвиваючи і вдосконалюючи активну соціальну діяльність особистості. Також, заняття фізичною культурою сприяють підвищенню загальної та спеціальної працездатності, соціальної і біологічної адаптації до умов сучасного виробництва і забезпечують необхідний в певних соціально-історичних умовах рівень соціально-біологічної готовності до найважливіших видів соціальної діяльності. Перспективи подальших розвідок напряму вбачаємо в дослідженні сучасних підходів до фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти України.Документ Підготовка майбутніх педагогів інклюзивної освіти до професійної діяльності(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Козлова, Валентина Анатоліївна; Козлова, Валентина Анатольевна; Kozlova, Valentyna Anatoliivna(ua) У статті розглянуто проблему підготовки педагогів до виконання функцій професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти;обґрунтовано сутність понять «професійна компетентність», «готовність до діяльності вчителя»; окреслено завдання з формування ціннісних орієнтацій до майбутньої професії; запропоновано методику діагностики особистісних рис, необхідних для оволодіння якостями педагога в інклюзивному просторі; розкрито наукові підходи до формування професійних компетенцій; подано перелік завдань для виявлення реальних уявлень про готовність студентів до професійної діяльності в інклюзивному середовищі.Документ Сутність феномену вокально-хорового виховання школярів(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Дідич, Галина Степанівна; Дидыч, Галина Степановна; Didych, Galina Stepanivna(uk) У статті розкривається сутність феномену проблеми вокально-хорового виховання школярів, яке сприяє розвитку фантазії, уяви учнів, розвитку їхніх музично-вокальних здібностей, розкриттю їхньої особистості та творчих можливостей, а також допомагає у вихованні здатності сприймати, переживати, розуміти й цінувати прекрасне в мистецтві, природі, у суспільних відносинах, що є необхідною ланкою в системі всебічного виховання. Вокально-хорове виховання є дієвим засобом музично-естетичного виховання школярів, яке розвиває музикальність, пам’ять, мислення, мовлення, сприйняття та інші якості.Документ Features of collective musical activity of students in extracurricular time(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Brodsky, Gennadiy Leonidovich; Бродський, Геннадій Леонідович; Бродский, Геннадий Леонидович(uk) Успішна діяльність учителя музики неможлива без стійкого інтересу до професії, до мистецтва, без творчого пошуку, самовдосконалення, бажання працювати з дітьми. Формування зазначених якостей особистості повинно відбуватися на студентській лаві як під час навчання, так і в позанавчальній діяльності. Цьому сприяє участь студентів у роботі аматорських музичних колективів як одній із форм організації художньо-творчої діяльності майбутнього педагога-музиканта.Документ Стимулювання інтересу студентів до іміджотворення в освітньому середовищі університету(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Довга, Тетяна Яківна; Довга, Татьяна; Dovga, Tetiana(uk) У статті обґрунтовано необхідність оволодіння іміджевою діяльністю з метою побудови професійного образу. Показано значення іміджотворення для навчально-професійної діяльності майбутнього вчителя. Проаналізовано можливості освітнього середовища університету та запропоновано засоби стимулювання інтересу студентів до іміджотворення в процесі професійної підготовки.Документ Особистісно-естетичний компонент корекційної освіти(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Шишова, Інна Олексіївна; Shishova, Inna(uk) Складовою діяльності педагога є корекційна робота із дітьми, що потребують особливого підходу. Умовами підготовки майбутніх фахівців до роботи в умовах інклюзивної освіти є: поповнення змісту професійної підготовки теоретичними питаннями щодо проблеми; забезпечення студентів навичками і вміннями корекційно-виховної роботи; організація комплексу практичних занять контекстового характеру. У статті досліджено особистісно-естетичний компонент у структурі корекційної освіти.Документ Вплив народної музики на морально-естетичне виховання школярів(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Дідич, Галина СтепанівнаУ статті розкривається проблема впливу народної музики на морально-естетичне виховання школярів через активізацію розумової діяльності і естетичної чутливості.