Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
6 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Розвиток дослідницької компетентності вихованців у позашкільній освіті(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Бабенко, Тетяна Василівна; Babenko, Tetyana Vasylivna(ua) У зв’язку з необхідністю підготовки нового покоління молодих фахівців, здатних швидко та якісно розв’язувати складні завдання, не за шаблоном, а творчо, виявляючи професіоналізм та конкурентоспроможність завдання формування дослідницької компетентності гостро постало як перед педагогічної наукою, так і перед практикою освіти. В статті визначена сутність дослідницької компетентності вихованців як інтегральна особистісна якість, що виражається в усвідомленій готовності та здатності самостійно освоювати та отримувати системи нових знань у результаті перенесення смислового контексту діяльності від функціонального до перетворювального, базуючись на засвоєній сукупності знань, умінь, навичок та способів діяльності. З'ясовано, що дослідницька діяльність учнів - мотивована, самоорганізована діяльність, обумовленалогікою наукового дослідження та особистісним ставленням до розглянутої проблеми, спрямовану отримання нового знання; готовність учнів до дослідницької діяльності як складне, цілісне психічне освіту, що включає мотиваційно-потребнісний, когнітивний та діяльнісно-практичний компоненти. Встановлено взаємозв’язок дослідницької діяльності та дослідницької компетентності та взаємовплив їх один на одного. З одного боку дослідницька діяльність здійснюється ефективно, якщо людина має дослідницьку компетентність, а з іншого дослідницьку компетентність формується в умовах дослідницької діяльності. Визначено, що становлення дослідницької компетентності відбувається через дослідницьку діяльність для здійснення якої необхідна організація освітнього процесу, що ставить учня в позицію дослідника, який оволодіває універсальними способами пізнавальної діяльності, значущими за межами конкретного змісту. Виявлено та охарактеризовано показники (сформована здатність до цілепокладання, цільового виконання та рефлексії в дослідній діяльності) та рівні розвитку дослідницької компетентності (оптимальний, допустимий, недостатній). (en) n connection with the need to train a new generation of young specialists who are able to quickly and qualitatively solve complex tasks, not according to a template, but creatively, showing professionalism and competitiveness, the task of forming research competence has become acute both for pedagogical science and for the practice of education. The article defines the essence of students’ research competence as an integral personal quality, which is expressed in the perceived readiness and ability to independently master and acquire systems of new knowledge as a result of transferring the semantic context of activity from functional to transformative, based on the acquired set of knowledge, abilities, skills and methods of activity. It was found that the research activity of students is a motivated, self-organized activity, determined by the logic of scientific research and personal attitude to the problem under consideration, aimed at obtaining new knowledge; students’ readiness for research activity as a complex, holistic mental education, which includes motivational-necessary, cognitive and activity-practical components. The relationship between research activity and research competence and their mutual influence on each other has been established. On the one hand, research activity is carried out effectively if a person has research competence, and on the other hand, research competence is formed in the conditions of research activity. It was determined that the formation of research competence occurs through research activity, for the implementation of which the organization of the educational process is necessary, which puts the student in the position of a researcher who masters universal methods of cognitive activity, significant beyond the limits of specific content. Indicators (developed ability to set goals, target performance and reflection in research activities) and levels of development of research competence (optimal, acceptable, insufficient) were identified and characterized.Документ Дослідницька діяльність дітей дошкільного віку в процесі конструювання(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Котелянець, Наталка Валеріївна; Kotelianets, Natalka Valeriivna(ua) У статті розкрито проблему особливостей дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в процесі конструювання. На основі аналізу досліджень визначено, що дитяче експериментування є активною перетворюючою діяльністю дітей, яка істотно змінює об’єкти дослідження. Мотивом експериментування є отримання дитиною нових знань та відомостей про об’єкт. При цьому у дошкільників яскраво виражена дослідницька активність, яка є основою експериментування. В процесі дитячого експериментування створюються умови для прояву дітьми власної ініціативи, самостійності та творчості. Експериментування виступає засобом, що допомагає дитині опанувати самостійно певну дослідницьку діяльність. Саме в експериментуванні відпрацьовуються механізми дослідницької активності. Показано, що експериментування являє собою діяльність, яка спрямована на вивчення та перетворення навколишньої дійсності, в результаті якої суб’єкт може пізнати властивості та зв’язки об’єктів, які при безпосередньому сприйнятті не доступні. Виокремлено основні характеристики дитячого експериментування, виділено методи організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в процесі конструювання. Основна увага зосереджується на процесі конструювання як потенціалу розвитку пізнавально-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку. Важливою умовою розвитку пізнавально-дослідних здібностей дітей дошкільного віку з конструювання визначено оснащення розвиваючого середовища в групі. Окреслені головні критерії конструктивної діяльності в пізнавально-дослідницькій роботі : оригінальність ( здатність знаходити незвичайні, несподівані рішення ); гнучкість ( здатність використовувати різноманітні стратегії рішення ); продуктивність ( здатність генерувати велику кількість ідей ); розробленість ( здатність до опрацювання ідеї, насиченості придуманого зображення з подробицями та деталями ). Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку методичних рекомендацій щодо застосування дослідницької діяльності в процесі конструювання в навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти. (en) The article reveals the problem of peculiarities of preschool children’s research activity during construction process. Basing on the research analysis, it was determined that children’s experimentation is children’s active transformative activity, which significantly changes the objects of research. The motive of experimentation is the child’s acquisition of new knowledge and information about the object. At the same time, preschoolers have a pronounced research activity, which is the basis of experimentation. During children’s experimentation, conditions are created for children to show their own initiative, independence and creativity. Experimentation is a means that helps a child to master a certain research activity independently. It is in experimentation that the mechanisms of research activity are worked out. It is shown that experimentation is an activity aimed at studying and transforming the surrounding reality, as a result of which the subject can learn the properties and connections of objects that are not available with direct perception. The main characteristics of children’s experimentation are singled out, the methods of organization of preschool children’s research activity during construction process are highlighted. The main attention is focused on the process of construction as a potential for the development of preschool children’s cognitive - research activities. An important condition for the development of preschool children’s cognitive and research abilities is the equipping of the developing environment in the group. The main criteria of constructive activity in cognitive research work are outlined : originality ( ability to find unusual, unexpected solutions ); flexibility ( ability to use various decision strategies ); productivity ( ability to generate a large number of ideas ); development ( ability to develop an idea, saturation of an invented image with details and details ). Further research will be aimed at development of methodological recommendations for the usage of research activities during construction process in educational process of a preschool education institution.Документ Науково-дослідна діяльність майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana(ua) У статті розкрито основні напрями науково-дослідницької діяльності майбутніх викладачів у ЗВО. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутнього викладача є важливою умовою розвитку творчого, ініціативного фахівця з орієнтацією на постійне пізнання,прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошуку найкращих засобів розв’язання професійних проблем, постійного експериментування, самоаналізу і самооцінки. Участь у науково-дослідницькій діяльності розвиває у майбутніх викладачів рефлексію власних життєвих і професійних потреб та інтересів, яка здійснюється у процесі професійно зорієнтованих дослідницьких завдань, що забезпечує об’єктивність та формує критичне і конструктивне ставлення до себе, допомагає усвідомити свою відповідність вимогам професії і науково-дослідній діяльності, коли майбутній викладач набуває навичок самостійного осмислення, знаходить сенс і шляхи удосконалення себе у цій діяльності. Дослідницька діяльність задовольняє потреби майбутнього викладача у досягненні успіху, самопізнанні, самореалізації, в розумінні змісту своєї діяльності, у системному баченні своїх перспектив.Документ Розвиток соціальної зрілості майбутнього вчителя(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodimirovich(uk) Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя, яка складається з цільового, змістовно-операційного та оцінного компонентів. Визначено педагогічні умови: діалогізація педагогічної взаємодії викладача й студента; організація самостійної діяльності студентів в умовах інформаційно-освітнього середовища; особливості управління педагогічною практикою; залучення студентів до суспільно корисної діяльності; активізація дослідницької діяльності студентів. Результати діагностики рівня розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя за виокремленими критеріями (відповідальність, соціальна спрямованість, активність, здатність до взаємодії, самостійність, здатність до інформаційного саморозвитку) дає підстави стверджувати, що обґрунтовані та реалізовані педагогічні умови є ефективними.Документ Research work as a way of formation of professional competence of the teacher of music art(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Grosan, Svitlana Viktorivna; Грозан, Світлана Вікторівна; Грозан, Светлана Викторовна(uk) Автор статті робить спробу розкрити роль та можливості науково-дослідницької роботи викладачів вищих навчальних педагогічних закладів у процесі формування власної професійної компетентності. Аналіз наукової літератури дав підстави для ствердження, що професійна компетентність включає ціннісно-орієнтовану, загальнокультурну, комунікативну та інформаційно-технологічну компетентність; компетентність соціальної взаємодії та особистого саморозвитку, а також когнітивну компетентність як комплексну компетентність, що забезпечує процес самостійної навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності викладача.Документ Forming of the research abilities of future teachers of musical art in the conditions of level education(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Grozan, Svitlana Viktorivna; Грозан, Світлана Вікторівна(uk) Автор розглядає дослідницьку діяльність як найбільш продуктивний метод засвоєння знань та формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі їхньої фахової підготовки. Пропонується авторська класифікація дослідницьких умінь майбутніх учителів музичного мистецтва.