Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
13 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Розвиток професійної компетентності майбутніх учителів засобами проєктних технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Філоненко, Оксана Володимирівна; Буткевич, Антон Володимирович; Filonenko, Oksana Volodymyrivna; Butkevych, Anton Volodymyrovych(ua) У статті розкрито особливості використання проєктних технологій у розвитку професійної компетентність компетентності майбутніх учителів. З-поміж сучасних освітніх технологій, що сформувалися в сучасній науці, в яких поєднуються елементи інтерактивності, інтегративності, проблемності, пошуковості тощо, вирізняються проєктні технології навчання, у ході застосування яких реалізуються всі стадії творчого процесу людини: виникнення, обґрунтування, осмислення і прийняття: ідеї, технологічна розробка ідеї, практична робота над втіленням ідеї, апробування об'єкту в роботі, доробка ї самооцінка творчого вирішення ідеї . Встановлено, що в наш час проєктне навчання стало одним із способів розвитку компетентностей. Проєктування виступає як творча, інноваційна діяльність, оскільки завжди спрямована на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Саме реалізація проєктів як в освітній, так і в майбутній професійній діяльності забезпечує розвиток критичного мислення, креативності, самостійності й потребує належного рівня сформованості проєктної культури. До провідних передумов впровадження проєктної діяльності у сфері освіти відносятьть: по-перше, це комплексний характер освітнього проєкту, що передбачає можливість залучення до такої форми роботи практично всіх учасників освітнього процесу; по-друге, створення та реалізація проєктів у процесі підготовки майбутніх педагогів дозволяє охоплювати поле різноманітних проблем, завдань, дій, спрямованих на формування професійної компетентності майбутніх учителів (керівників, психологів, соціальних працівників); по-третє, саме проєктна діяльність вимагає засвоєння широкого спектру гуманітарного знання; по-четверте, такий вид діяльності в умовах навчання педагогічного ЗВО передбачає створення тимчасових колективів, діяльність яких має ґрунтуватися на принципах поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння тощо. До основних вимог організації проєктної діяльності майбутніх педагогів належать: виділення конкретної проблеми; теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів; самостійна діяльність студентів (індивідуальна, парна, групова); структуризація сутнісної частини проєкту із зазначенням поетапних результатів; використання системи наукових методів дослідження, що передбачає певну послідовність дій: визначення об'єкта, предмета, завдань дослідження; окреслення гіпотези дослідження; відбір методів дослідження; збирання, систематизація, аналіз інформації; обговорення результатів роботи; підбиття підсумків, оформлення та презентація результатів; оцінка проєкту; висновки, визначення нових проблем дослідження. (en) The article reveals the features of using project technologies in the development of professional competence of future teachers. Among modern educational technologies that have been formed in modern science, which combine elements of interactivity, integrativity, problem-solving, search, etc., project learning technologies stand out, during the application of which all stages of the human creative process are implemented: emergence, justification, comprehension and acceptance: ideas, technological development of the idea, practical work on the implementation of the idea, testing the object in work, refinement and self-assessment of the creative solution of the idea. It is established that in our time project learning has become one of the ways to develop competencies. Designing acts as a creative, innovative activity, since it is always aimed at creating an objectively and subjectively new product. It is the implementation of projects, both in education and in future professional activities, that ensures the development of critical thinking, creativity, and independence and requires anappropriate level of project culture.The leading prerequisites for the implementation of project activities in the field of education include: firstly, the complex nature of the educational project, which provides for the possibility of involving practically all participants in the educational process in this form of work; secondly, the creation and implementation of projects in the process of training future teachers allows covering the field of various problems, tasks, actions aimed at forming the professional competence of future teachers (leaders, psychologists, social workers); thirdly, it is project activities that require the mastery of a wide range of humanitarian knowledge; fourthly, this type of activity in the conditions of studying at a pedagogical higher education institution involves the creation of temporary teams, the activities of which should be based on the principles of respect, mutual assistance, mutual understanding, etc. The main requirements for organizing project activities of future teachers include: highlighting a specific problem; theoretical, practical, cognitive significance of the expected results; independent activity of students (individual, paired, group); structuring the essential part of the project with an indication of phased results; using a system of scientific research methods, which involves a certain sequence of actions: defining the object, subject, and research objectives; outlining the research hypothesis; selecting research methods; collecting, systematizing, and analyzing information; discussing the results of the work; summarizing, formatting, and presenting the results; evaluating the project; drawing conclusions, and identifying new research problems.Документ Проблема розвитку особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Журавльов, Віталій Максимович; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Kurkina, Snizhana Vitalyivna; Zhuravlev, Vitaliy Maksymovich; Stritiyevych, Tetiana Mykolayivna(ua) Сьогодні українське суспільство висуває принципово нові вимоги до всіх освітніх установ : від дошкільного навчального закладу до закладу вищої освіти. Зрештою це стосується й оновлення змісту й структурних компонентів особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти, зокрема до керівника освітнього закладу, оскільки саме від нього більшою мірою залежить забезпечення якості освіти. Окрім цього, самі механізми управління закладами освіти також потребують модернізації новітніми інформаційними технологіями, інноваційним педагогічним й управлінським інструментарієм та сучасним психолого-педагогічним супроводом. У представленій статті зроблено спробу дослідити актуальну проблему формування особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України. Автори доводять, що сьогодні, в процесі реформування системи освіти в Україні, в умовах пристосування освітньої галузі до європейських зразків, постає необхідність формування інноваційної моделі особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти. Автори переконують, що сучасний керівник має бути озброєний спеціальними знаннями для здійснення управлінської діяльності, особливу манеру поведінки, креативне мислення для розв’язування будь-якого завдання. Головне з них полягає у вмінні скласти перспективний план розвитку очолюваного ним закладу освіти, який зможе витримати конкуренцією на ринку освітніх послуг країни. В процесі роботи над статтею авторами проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які розкривали провідні положення педагогічного менеджменту, розробили теорію лідерства, вивчали теорію та практику управління закладами освіти різного рівня (від дошкільних навчальних закладів до закладів вищої освіти) та педагогічними системами. Доведено, що у відповідності з сучасними поглядами на сутність праці керівника закладу освіти, вона зводиться до виконання ряду функцій, тобто видів діяльності, серед яких можна виокремити стратегічну, експертно-інноваційну й адміністративну, яка в свою чергу, включає кілька підфункцій. (en) In the presented article, an attempt was made to investigate the actual problem of personality formation and professional competence of heads of educational institutions of Ukraine. The authors prove that today, in the process of reforming the education system in Ukraine, in the conditions of adaptation of the educational sector to European models, there is a need to form an innovative model of the personality and professional competence of the head of the educational institution. The authors are convinced that a modern manager should be armed with special knowledge to perform managerial activities, a special manner of behavior, and creative thinking to solve any task. The most important of them is the ability to draw up a long-term development plan for the educational institution headed by him, which will be able to withstand competition in the country's educational services market. In the process of working on the article, the authors analyzed the works of domestic and foreign scientists who revealed the leading principles of pedagogical management, developed the theory of leadership, studied the theory and practice of managing educational institutions of various levels (from preschool educational institutions to institutions of higher education) and pedagogical systems. It is proven that in accordance with modern views on the essence of the work of the head of an educational institution, it is reduced to the performance of a number of functions, that is, types of activity, among which one can single out strategic, expert-innovative and administrative, which in turn includes several sub-functions. In addition, there is a list of personal qualities of an effective head of an educational institution and a list of the most typical mistakes of heads, which have negative consequences in the work of the educational institutions they lead, destroy corporate culture and cause disrespect from subordinates.Документ Проблема розвитку особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Журавльов, Віталій Максимович; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна(ua) Сьогодні українське суспільство висуває принципово нові вимоги до всіх освітніх установ: від дощкільного навчального закладу до закладу вищої освіти. Зрештою це стосується й оновлення змісту й структурних компонентів особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти, зокрема до керівника освітнього закладу, оскільки саме від нього більшою мірою залежить забезпечення якості освіти. Окрім цього, самі механізми управління закладами освіти також потребують модернізації новітніми інформаційними технологіями, інноваційним педагогічним й управлінським інструментарієм та сучасним психолого-педагогічним супроводом. У представленій статті зроблено спробу дослідити актуальну проблему формування особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України. Автори доводять, що сьогодні, в процесі реформування системи освіти в Україні, в умовах пристосування освітньої галузі до європейських зразків, постає необхідність формування інноваційної моделі особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти. Автори переконують, що сучасний керівник має бути озброєний спеціальними знаннями для здійснення управлінської діяльності, особливу манеру поведінки, креативне мислення для розв’язування будь-якого завдання. Головне з них полягає у вмінні скласти перспективний план розвитку очолюваного ним закладу освіти, який зможе витримати конкуренцією на ринку освітніх послуг країни. В процесі роботи над статтею авторами проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які розкривали провідні положення педагогічного менеджменту, розробили теорію лідерства, вивчали теорію та практику управління закладами освіти різного рівня (від дошкільних навчальних закладів до закладів вищої освіти) та педагогічними системами. Доведено, що у відповідності з сучасними поглядами на сутність праці керівника закладу освіти, вона зводиться до виконання ряду функцій, тобто видів діяльності, серед яких можна виокремити стратегічну, експертно-інноваційну й адміністративну, яка в свою чергу, включає кілька підфункцій. (en) In the presented article, an attempt was made to investigate the actual problem of personality formation and professional competence of heads of educational institutions of Ukraine. The authors prove that today, in the process of reforming the education system in Ukraine, in the conditions of adaptation of the educational sector to European models, there is a need to form an innovative model of the personality and professional competence of the head of the educational institution. The authors are convinced that a modern manager should be armed with special knowledge to perform managerial activities, a special manner of behavior, and creative thinking to solve any task. The most important of them is the ability to draw up a long-term development plan for the educational institution headed by him, which will be able to withstand competition in the country's educational services market. In the process of working on the article, the authors analyzed the works of domestic and foreign scientists who revealed the leading principles of pedagogical management, developed the theory of leadership, studied the theory and practice of managing educational institutions of various levels (from preschool educational institutions to institutions of higher education) and pedagogical systems. It is proven that in accordance with modern views on the essence of the work of the head of an educational institution, it is reduced to the performance of a number of functions, that is, types of activity, among which one can single out strategic, expertinnovative and administrative, which in turn includes several sub-functions. In addition, there is a list of personal qualities of an effective head of an educational institution and a list of the most typical mistakes of heads, which have negative consequences in the work of the educational institutions they lead, destroy corporate culture and cause disrespect from subordinates.Документ Formation of Professional Competence of Future Primary School Teachers Against the Background of Large-Scale Military Aggression (a response to the challenges of the times)(2023) Демченко, Юлія Миколаївна; Андросова, Наталя Миколаївна; Цуканова, Наталія; Прибора, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Demchenko, Yulia; Androsova, Natalia; Tsukanova, Nataliia; Prybora, Tetiana; Tkachenko, Olga(en) In contemporary European literature, the problem of shaping future educators against the backdrop of crisis (military) transformations has not been explored. Ukrainian teachers demonstrate valuable experience in the teaching under warfare conditions, which should be the subject of a separate study. In addition, the problem of the professional formation of future teachers is also relevant, given the numerous terminological debates between scientists. The article aims to analyze the formation of professional competence of future elementary school teachers against the background of large-scale military aggression. The work is formed on the use of theoretical pedagogical research methods. Noticeable attention is paid to the methods of generalization, abstraction, analysis, synthesis. Among the empirical methods, the methods of experiment and SWOT-analysis were used. With the help of the latter, the strengths and weaknesses of the formation of professional competence in the system of distance learning of future elementary school teachers against the background of military aggression are reflected. The results considered terminological discussions regarding the concept of “professional competence”, highlighted the main features of professionalism of modern teachers, analyzed the use of game techniques and their impact on the formation of important skills for future teachers, developed a training model to ensure maximum exposure to professional competence in future teachers. Inthe conclusion, it was noted that the appeal to game techniques allows to deepen the assimilation of professional competence, moreover, conducting games during the war has an additional psychological effect. The best training model for future teachers is to conduct distance learning sessions according to the established program, which provides an increase in the amount of practice and actualization of the experience of independent work.Документ Музично-виконавська інтерпретація у структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті розкрито сутність і значення музично-виконавської інтерпретації як основного і важливого компонента в структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Аналіз наукових праць дозволив зробити висновки, що художньо-інтерпретаційний процес є складним, поліфункціональним утворенням, вимагає для свого здійснення володіння комплексом художньо-інтерпретаційних умінь, котрі як системоутворювальний фактор у структурі музично-виконавської компетентності, репрезентуються надалі в практичній художньо-творчій діяльності й є ознаками сформованості професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Інтроспективний пошук, пов’язаний з уточненням внутрішніх структурних компонентів художньо-інтерпретаційного процесу, його змісту та особливостей, дав змогу визначити феномен музично-виконавської компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва як інтегровану професійно значущу особистісну якість, що передбачає сформованість художньо-інтерпретаційних умінь у різних видах музично-виконавської творчості та їх успішну реалізацію у професійній діяльності. Якісні характеристики художньо-інтерпретаційних умінь (емоційно-образне мислення, здатність співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження) формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм музичної діяльності: виконавської (інструментальної, вокальної, диригентсько-хорової); самостійно-творчої (музикування, імпровізація, композиція, аранжування); рефлексивно-оцінювальної (критичне судження, аналіз, самоаналіз, рефлексія). Сформованість художньо-інтерпретаційних умінь спрямовується на досягнення таких педагогічних цілей: залучити студентів до процесу спільної творчості, вплинути на розвиток духовного світу засобами різновидів музично-виконавської діяльності, розвинути асоціативно-образне мислення, здатність осмислювати художньо-інтонаційний сенс музичного твору, виявляти особистісне, індивідуально-неповторне ставлення до музичного твору, вплинути на розвиток здатності до самовираження і само актуалізації у власній творчості.Документ Використання інтерактивних технологій в процесі розвитку професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorivna(ua) Устатті автор визначає роль застосування інтерактивних технологій в процесі формування професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Автор доводить, що в основі інтерактивних технологій лежать принципи взаємодії, активності студентів, опори на груповий досвід, обов'язковий зворотній зв'язок, що мають широкий спектр розвиваючих, виховних та рефлексивних функцій. Використання інтерактивних технологій в професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва дозволяює стимулювати творчо-пошукову, когнітивну активність особистості педагога-музиканта, орієнтувати педагога на саморозвиток і самоствердження, тим самим розвиваючи його професійну компетентність.Документ Інтерпретування оцінних суджень суб’єктів освітньої діяльності щодо іміджу викладача ЗВО(ЛА НАУ, 2019) Довга, Тетяна Яківна; Плачинда, Тетяна Степанівна; Левченко, Оксана Олександрівна(ua) У статті порушується проблема іміджу викладача закладу вищої освіти. Авторами запропоновано суб’єктам освітнього процесу висловити свої погляди щодо іміджу сучасного викладача через відповіді на питання анкети «Імідж викладача». Проведене дослідження дало змогу з’ясувати що саме необхідно робити для формування позитивного іміджу викладача, тому подальше дослідження буде спрямоване на розробку та впровадження рекомендацій щодо формування позитивного іміджу викладача закладу вищої освіти.Документ Професійна компетентність як фактор здатності до праці(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Куркина, Снежана Витальевна; Kurkina, Snezhana Vitalievna; Журавльов, Віталій Максимович; Журавльов, Віталій Максимович; Zhuravlev, Vitaliy Maksimovich(uk) У статті обґрунтовано, що на початку ХХІ століття роль професійних знань, умінь і навичок значно зросла в усіх сферах діяльності. Необхідність впровадження наукоємних технологій викликала зростання вимог й появу нових критеріїв до професійності фахівців у будь-яких галузях праці. В цих умовах «професійна компетентність» стає не просто додатковим, а найвагомішим фактором «здатності до праці».Документ Діалогічний підхід у контексті підготовки майбутніх практичних психологів до професійної діяльності(ФО-П Александрова М. В., 2016) Калашникова, Людмила Володимирівна(uk) У статті представлено теоретичний аналіз сутності діалогічного підходу. Проаналізовано особливості застосування діалогічного підходу в контексті професійної підготовки майбутніх практичних психологів. Розкрито діалогічність соціально психологічного тренінгу.Документ Сутність і структура професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Грозан, Світлана Вікторівна; Грозан, Світлана Вікторівна; Grosan, Svetlana Viktorivna(uk) У статті на основі аналізу наукових джерел розглянуто структурні компоненти професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, яка включає в себе такі важливі складові як «музична компетентність», «виконавська компетентність», «музично-виконавська компетентність», «науково-дослідна компетентність», «інформаційна компетентність» тощо.