Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
17 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Формування управлінської компетентності майбутнього педагога(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Філоленко, Оксана Володимирівна; Стукан, Андрій; Filonenko, Oksana; Stukan, Andrii(ua) У статті обґрунтовано необхідність формування управлінської компетентності майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки у ЗВО. Розглянуто управлінську компетентність як складову професійної компетентності педагога. Професійна компетентність майбутніх педагогів є результатом їх професійної підготовки та провідною умовою щодо її ефективності. Визначаючи поняття професійної компетентності як єдність її теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності, ми дотримуємося думки про те, що управлінську компетентність можна охарактеризувати як готовність до реалізації різних алгоритмів педагогічної діяльності, а формування управлінської компетентності слід розглядати як одне з основних завдань вищої педагогічної освіти. Виокремлено основні складові професійної компетентності майбутніх педагогів: операційно-технологічний компонент описує рівень володіння алгоритмами управлінської діяльності її суб’єктом; науково-теоретичний компонент характеризує коло знань, необхідних для реалізації алгоритмів управлінської діяльності; психологічний компонент відображає інтелектуальні, мотиваційні та емоційно-вольові структури психіки суб’єкта управлінської діяльності, які виступають передумовами індивідуальної успішної діяльності та розвиваються під час її здійснення. Такий підхід до визначення структури управлінської компетентності дає змогу не тільки здійснити системний і міждисциплінарний підхід до розв’язання складного і багатоаспектного питання про можливий зміст управлінської компетентності педагога, а й визначити рівні освоєння алгоритмів управлінської діяльності її суб’єктом. До основних рівнів освоєння алгоритмів управлінської діяльності педагога віднесено: професійно-діяльнісний, імітаційно-діяльнісний, змістовно-особистісний, науково-теоретичний. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні педагогічних умов ефективного формування управлінської компетенції майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки у ЗВО. (en) The article substantiates the need to form management competence of future teachers in the process of their professional training in higher education institutions. Management competence is considered as a component of the professional competence of a teacher. Defining the concept of professional competence as the unity of its theoretical and practical readiness to carry out pedagogical activity, we adhere to the opinion that managerial competence can be characterized as readiness to implement various algorithms of pedagogical activity, and the formation of managerial competence should be considered as one of the main tasks of higher pedagogical education. The main components of the professional competence of future teachers are identified: the operational and technological component describes the level of mastery of management activity algorithms by its subject; the scientific and theoretical component characterizes the range of knowledge necessary for the implementation of management activity algorithms; the psychological component reflects intellectual, motivational and emotional-volitional structures of the psyche of the subject of managerial activity, which are prerequisites for individual successful activity and develop during its implementation. This approach to determining the structure of managerial competence makes it possible not only to implement a systemic and interdisciplinary approach to solving a complex and multifaceted issue about the possible content of a teacher’s managerial competence, but also to determine the levels of mastery of the algorithms of managerial activity by its subject. The main levels of mastering the algorithms of a teacher’s managerial activity include: professional-activity, imitation-activity, contentpersonal, scientific-theoretical. We see prospects for further research in substantiating the pedagogical conditions for the effective formation of managerial competence of future teachers in the process of their professional training in higher education institutions.Документ Сучасні підходи до дослідження проблеми формування соціальної зрілості особистості(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Галета, Ярослав Володимирович; Полудень, Євген(ua) Наукові передумови дослідження проблеми соціальної зрілості обґрунтовані результатами аналізу соціокультурних тенденцій розвитку сучасної педагогічної освіти, інтеграційної сутності педагогічної діяльності та особистості вчителя дозволяють зробити висновок, що теоретичний пошук ефективних шляхів розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя зумовлений не тільки освітньою практикою, а й об’єктивними потребами суспільства. У нашій роботі ми розглядаємо концепцію розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя як єдність мети, сутності, принципів, структури, змісту та результату її реалізації в педагогічному освітньому процесі. Методологічною основою концепції розвитку соціальної зрілості на філософському рівні є ідеї активної сутності людини, її ролі у вирішенні суспільних, особистісних проблем, ідея природної та соціальної цілісності. Закони діалектики єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, принципи об’єктивності, детермінізму, розвитку, системності та взаємодії, які дозволили розкрити діалектику педагогічного освітнього процесу, реалізації концепції розвитку соціальної зрілості; виявити суперечності, взаємозв’язки кількісних і якісних змін, притаманних розвитку особистості, на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі; дослідити закономірності розвитку суб’єктів педагогічної освіти в умовах оновлення інформаційної культури суспільства з урахуванням психологічних закономірностей усіх видів діяльності Провідними методологічними засадами концепції дослідження є системний та діяльнісний підходи, які дозволили розглянути соціальну зрілість як цілісну систему, виокремити її елементи, визначити субординаційні основи взаємодії, встановити внутрішні та зовнішні зв’язки і взаємозалежності між ними, розглянути кожен елемент як систему, а «соціальну зрілість» як підсистему системного утворення вищого рівня - «зрілість». (en) The scientific prerequisites for studying the problem of social maturity are justified by the results of the analysis of social and cultural trends in the development of modern pedagogical education, the integration essence of pedagogical activity and the personality of the teacher make it possible to conclude that the theoretical search for effective ways of developing the social maturity of the future teacher is conditioned not only by educational practice, but by objective needs of society as well. In our thesis, we consider the concept of development of social maturity of the future teacher as the unity of purpose, essence, principles, structure, content and the result of its implementation in the pedagogical educational process. Methodological basis of the concept of development of social maturity at the philosophical level are the ideas of the active essence of man, his role in solving social, personal problems, the idea of natural and social integrity. The laws of the dialectic of unity and struggle of opposites, the transition of quantitative changes to qualitative, the principles of objectivity, determinism, development, systemicity and interaction, which allowed: to reveal the dialectic of the pedagogical educational process, to the implementation of the concept of development of social maturity; to identify contradictions, relationships of quantitative and qualitative changes inherent in the development of personality, at the stage of professional training in a higher education institution; to study the patterns of development of subjects of pedagogical education in the context of updating the information culture of society, taking into account the psychological patterns of all types of activity. The leading methodological foundations of the research concept are systematic and activity approaches that allowed to consider social maturity as an integral system, to identify its elements, to define the subordinate basis of interaction, to establish the internal and external relations and interdependence between them, to consider each element as a system, and «social maturity» as a subsystem of system education of a higher level – «maturity».Документ Формування професійної мобільності майбутніх учителів у закладах вищої освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana(ua) У статті розкрито особливості формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти. Професійну мобільність майбутнього педагога визначаємо як властивість особистості, що сприяє швидкому реагуванню на складну ситуацію та актуалізує всі потенційні можливості суб'єктної активності студента при виборі варіантів та способів вирішення професійно-педагогічних завдань та прогнозування професійної самореалізації. Професійна мобільність є фундаментом ефективності реагування особистості різні проблемні ситуації, що склалися у суспільстві. Вона виступає в якості особистісного ресурсу, що лежить в основі дієвого перетворення навколишнього світу і себе в цьому світі та забезпечує фахівцеві готовність до змін не тільки професійного, а й особистого життя; сприяє розвитку творчого ставлення до професійної діяльності, до саморозвитку, ефективного вирішення професійних і життєвих проблем з багатоаспектними факторами вибору. Встановлено, що у соціокультурному освітньому просторі закладу вищої освіти «перехід» з одного рівня на інший має забезпечуватись реалізацією комплексу стратегічних умов, а також педагогічних тактик, що сприяють розвитку сприйнятливості майбутнім учителям змін, новацій у процесі професійної діяльності. Педагогічна підтримка становлення та розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя в соціокультурному освітньому просторі вишу є сукупністю послідовних дій: залучення студентів до цінностей професії, організації власне творчої діяльності. Але до того ж майбутній учитель повинен бути готовий вміти організувати власну професійну діяльність орієнтуючись на кращі зразки майстрів своєї справи, а також бути готовим і здатним приймати нововведення. Педагогічний супровід включення майбутнього вчителя до проєктної діяльності полягає у відборі науково обґрунтованих стратегічних умов, а також здійснюється за допомогою активної участі в ній. Примноження соціально-професійних цінностей майбутнього вчителя як стратегія передбачає активні дії самого студента в процесі інноваційної діяльності (включення в наукові дослідження, оволодіння новими видами професійної діяльності, проєктування кар'єри, розробка та захист авторських проєктів), що здійснюється за підтримки викладача. (en) The article reveals the peculiarities of the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution. We define the professional mobility of the future teacher as a personality trait that contributes to a quick response to a difficult situation and actualizes all the potential possibilities of the student's subjective activity when choosing options and ways of solving professional and pedagogical tasks and predicting professional self-realization. Professional mobility is the foundation of the effectiveness of an individual's response to various problematic situations that have developed in society. It acts as a personal resource that underlies the effective transformation of the surrounding world and oneself in this world and ensures the specialist's readiness for changes not only in his professional life, but also in his personal life; contributes to the development of a creative attitude to professional activity, to self-development, effective resolution of professional and life problems with multifaceted factors of choice. It was established that in the socio-cultural educational space of a higher education institution, the "transition" from one level to another should be ensured by the implementation of a complex of strategic conditions, as well as pedagogical tactics, whichcontribute to the development of future teachers' receptivity to changes and innovations in the process of professional activity. Pedagogical support for the formation and development of the professional mobility of the future teacher in the socio-cultural educational space of the higher education institution is a set of consecutive actions: the involvement of students in the values of the profession, the organization of actual creative activity. But in addition, the future teacher must be ready to be able to organize his own professional activity based on the best examples of the masters of his field, as well as be ready and able to accept innovations. Pedagogical support for the inclusion of the future teacher in the project activity consists in the selection of scientifically based strategic conditions, and is also carried out with the help of active participation in it. Multiplying the socio-professional values of the future teacher as a strategy involves the active actions of the student himself in the process of innovative activity (inclusion in scientific research, mastering new types of professional activity, career planning, development and protection of author's projects), which is carried out with the support of the teacher.Документ Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana(ua) Сучасні зміни в освіті ведуть за собою реформування всієї педагогічної системи, відповідно мобілізуються інші професійні компетенції вчителя, актуалізуються інші цінності й нове бачення себе у професії. Майбутній педагог повинен приймати рішення і відповідати за них, розвивати в собі не тільки професійно значущі якості, що мають полі професійний, полі функціональний характер, але й суб’єктивну готовність до неперервної самоосвіти, що дозволяє закцентувати на прогностичній функції професійної мобільності. У статті розкрито педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти. Виходячи зі специфіки процесу формування готовності до професійної мобільності, що передбачає внутрішню організацію студента як суб'єкта свого професійного розвитку та його готовність бути мобільним, свідому рефлексію та зовнішню корекцію у вигляді педагогічної підтримки, здійснено обґрунтування педагогічних умов, що сприяють ефективному формування готовності до професійної мобільності майбутніх педагогів. У цілому педагогічні умови формування у студентів ЗВО первинної професійної мобільності можна визначити як сукупність обставин (об'єктів та заходів) освітнього процесу, а також деяких значущих внутрішніх особливостей особистості студентів, від розвитку та реалізації яких залежить вироблення у них у процесі навчання первинної професійної мобільності. Педагогічні умови в такому випадку виступають необхідним компонентом вироблення в студентів елементів їх професійної мобільності. Ефективність формування професійної мобільності майбутніх учителів спирається на забезпечення таких педагогічних умов: залучення студентів до виконання професійно орієнтованих ситуацій, завдань, проєктів, що стимулюють творчий потенціал у майбутнього педагога, діалогізація освітнього процесу, створення освітнього середовища, що запускає механізм розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя через включення в діяльність, у якій людина проживає та освоює соціокультурний досвід, побудова процесу професійної підготовки майбутніх педагогів на основі принципу коеволюції, що забезпечує одночасний розвиток професійної та особистісної мобільності. Перспективи подальших розвідок убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх педагогів. (en) Modern changes in education lead to the reformation of the entire pedagogical system, accordingly, other professional competencies of the teacher are mobilized, other values and a new vision of oneself in the profession are actualized. The future teacher must make decisions and be responsible for them, develop in himself not only professionally significant qualities that have a semiprofessional, semi-functional character, but also a subjective readiness for continuous self-education, which allows to emphasize the prognostic function of professional mobility. The article reveals the pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution. Based on the specifics of the process of formation of readiness for professional mobility, which involves the internal organization of the student as a subject of his professional development and his readiness to be mobile, conscious reflection and external correction in the form of pedagogical support, the substantiation of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of readiness for professional mobility of future teachers. In general, the pedagogical conditions for the formation of primary professional mobility among students of higher education institutions can be defined as a set of circumstances (objects and activities) of the educational process, as well as some significant internal features of the personality of students, the development and implementation of which depends on their development in the process of learning primary professional mobility . Pedagogical conditions in such a case act as a necessary component of developing elements of professional mobility in students. The effectiveness of the formation of the professional mobility of future teachers is based on the provision of the following pedagogical conditions: the involvement of students in the performance of professionally oriented situations, tasks, projects that stimulate the creative potential of the future teacher, the dialogization of the educational process, the creation of an educational environment that triggers the mechanism of the development of the professional mobility of the future teacher through inclusion in the activity in which a person lives and learns socio-cultural experience, building the process of professional training of future teachers based on the principle of co-evolution, which ensures the simultaneous development of professional and personal mobility. We see the prospects for further research in the definition of criteria, indicators and levels of formation of professional mobility of future teachers.Документ Scientific and Research Work of the Future Teacher as a Necessary Condition for the Formation of Self Educational Competence(2021) Демченко, Юлія Миколаївна; Березенко, Наталія; Demchenko, Julia; Berezenko, Natalia(en) The article describes the research activities of students as a pedagogical condition for the formation of self-educational competence of a future mathematics teacher. The specifics of the formation of the self-educational competence of the future teacher of mathematics in the conditions of the educational process of the higher pedagogical educational institution are reflected. The content, peculiarities, results of experimental work of influence of research work on formation of self-educational competence of the future teacher of mathematics are disclosed. The criteria for the formation of self-educational competence of future mathematics teachers have been identified. It has been experimentally tested and proved that the research work of the future teacher is a prerequisite for the formation of self educational competence. The research activities of the future teacher of mathematics should be based on an understanding of its structure, an awareness of a consistent algorithm aimed at solving current issues of the educational process of a general educational institution and should be determined by the model of professional training of the future teacher of mathematics. The organization of research work of students in a higher educational institution should be carried out in two areas: the scientific work of students in the framework of the educational process and the scientific work of students outside the educational process. The results of the study of the impact of research activities on the formation of self-educational competence of a future teacher of mathematics make it possible to draw the following conclusions: the participation of future specialists in research activities is an effective factor in the formation of their self-educational competence; such students have a higher level of self-educational competence; dynamics of selfeducational competence index increase in the experimental group representatives can be traced more intensively than in the control group students.Документ Науково-дослідна діяльність майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana(ua) У статті розкрито основні напрями науково-дослідницької діяльності майбутніх викладачів у ЗВО. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутнього викладача є важливою умовою розвитку творчого, ініціативного фахівця з орієнтацією на постійне пізнання,прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошуку найкращих засобів розв’язання професійних проблем, постійного експериментування, самоаналізу і самооцінки. Участь у науково-дослідницькій діяльності розвиває у майбутніх викладачів рефлексію власних життєвих і професійних потреб та інтересів, яка здійснюється у процесі професійно зорієнтованих дослідницьких завдань, що забезпечує об’єктивність та формує критичне і конструктивне ставлення до себе, допомагає усвідомити свою відповідність вимогам професії і науково-дослідній діяльності, коли майбутній викладач набуває навичок самостійного осмислення, знаходить сенс і шляхи удосконалення себе у цій діяльності. Дослідницька діяльність задовольняє потреби майбутнього викладача у досягненні успіху, самопізнанні, самореалізації, в розумінні змісту своєї діяльності, у системному баченні своїх перспектив.Документ Концертно-освітня діяльність як засіб формування виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Стукаленко, Зоя Михайлівна; Стукаленко, Зоя Михайловна; Stukalenko, Zoya Mikhailovna(uk) У статті проаналізовано теоретичний і практичний доробок у царині концертно-освітньої діяльності в процесі підготовки майбутнього педагога. Наголошено, що концертно-виконавська діяльність стимулює пізнавальний інтерес до вивчення загального культурного рівня, професійного становлення майбутніх учителів.Документ Професійне самовизначення майбутнього вчителя як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Дубінка, Микола Михайлович; Дубинка, Николай Михайлович; Dubinka, Mykola(uk) У статті автор розкриває питання професійного самовизначення, окреслюючи це як важливу психолого-педагогічну проблему; зазначає на основних засадах професійного самовизначення майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки; доводить, що представлений процес професійного розвитку особистості має специфічні властивості, а сформованість професійного самовизначення є першоосновою та запорукою ефективності подальшого професійного становлення майбутнього фахівця.Документ Соціальна зрілість майбутнього вчителя та його професійне становлення(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych(ua) У статті відображено роль соціальної зрілості майбутнього вчителя як фактор його професійного становлення. Зазначено особливості процесу становлення соціальної зрілості особистості. Акцентовано увагу на внутрішніх та зовнішніх чинниках розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя.Документ Діалогізація педагогічної взаємодії викладача і студента як умова розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Галета, Ярослав Владимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych(uk) В статті представлено результати експериментальної роботи, щодо обґрунтування та реалізації можливостей діалогізації педагогічної взаємодії в контексті розвитку соціальної зрілості майбутнього вчителя. Продуктивною в розвитку соціальної зрілості студентів виявлено технологію майстерень. Основні ідеї цієї технології відповідають суті принципів діалогізації й персоналізації освіти: усі здатні; знання однієї особи мають бути збагачені знаннями інших, потрібний постійний діалог з автором, педагогом, друзями, собою; навчання проходить в атмосфері відкритості й повної рівності осіб, де кожен має право на помилку.