Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
17 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей з ООП(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Natalia Olegivna(ua) У статті розглянуто підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей. Особливу увагу зосереджено на проблемі інтелектуального розвитку та виховання в дитячій психології та педагогіці. З цією метою розглянуто обстеження, диференціальну діагностику та медико-психолого-педагогічну корекцію порушень розвитку дітей. Визначено етапи розвитку системи ранньої допомоги в Україні на основі узагальнення законодавчого підґрунтя за роки незалежності України щодо розвитку системи освіти дітей із особливими потребами й міжнародної та вітчизняної практики ранньої допомоги дітям з народження. Проаналізовано основні положення, задекларовані в міжнародних і національних законодавчих нормативно-правових документах організації системи ранньої допомоги дітям із особливими освітніми потребами в різні часові періоди, описано існуючу практику організації ранньої допомоги на кожному етапі її становлення в Україні. Зміни в суспільстві, освітній політиці, гуманізація навчання і виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистості, її соціалізацію та індивідуалізацію, визначають зміни в спеціальній освіті, для якої одним з найважливіших завдань є створення умов для раннього виявлення, корекції і компенсації вторинних відхилень у розвитку дітей раннього віку. Адекватно організована рання діагностика і комплексна корекція з перших місяців і років життя дозволяють не тільки коригувати вже наявні відхилення в розвитку, але і попередити появу вторинних порушень, знизити ступінь соціальної непристосованості дітей, досягти максимально можливого для кожної дитини рівня загального розвитку, освіти, ступеня інтеграції в суспільство. Надання ранньої дієвої допомоги дітям з порушенням інтелекту є важливим питанням сьогодення. Раннє втручання покликано створити умови для розвитку і корекції дитини раннього віку з метою підготовки входження її в освітній простір і є фундаментом інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Факт застосування раннього втручання далеко не означає, що дитина зможе досягти необхідних успіхів в розвитку. Ключовим орієнтиром для визначення найкращих практик раннього втручання є емпіричні дослідження. Ефективність програми раннього втручання повинна бути продемонстрована у процесі експериментального застосування на відповідній групі дітей. Ретроспективний аналіз історії становлення ранньої допомоги дозволив простежити вимірювання ціннісних орієнтирів суспільства і держави у вирішенні даного питання. Пріоритетним напрямком стає забезпечення якості життя дитини раннього віку і визначення шляхів формування ефективного стилю спілкування. (en) The article discusses approaches to creating a unified system for early detection and correction of disorders in children’s development. Special attention is focused on the problem of intellectual development and education in child psychology and pedagogy. For this purpose, examination, differential diagnosis and medical-psychological-pedagogical correction of children’s developmental disorders were considered. The stages of the development of the early care system in Ukraine are determined based on the generalization of the legislative basis for the years of Ukraine’s independence regarding the development of the education system for children with special needs and international and domestic practice of early care for children from birth. The article analyzes the main provisions declared in international and national legislative and regulatory documents on the organization of the system of early assistance to children with special educational needs in different time periods, describes the existing practice of organizing early assistance at each stage of its formation in Ukraine. Changes in society, educational policy, humanization of education and upbringing aimed at the harmonious development of the individual, his or hersocialization and individualization determine changes in special education, for which one of the most important tasks is to create conditions for early detection, correction and compensation of secondary deviations in the development of young children. Adequately organized early diagnostics and comprehensive correction from the first months and years of life allow not only to correct existing developmental disorders, but also to prevent the onset of secondary disorders, to reduce the degree of social maladjustment of children, and to achieve the highest possible level of general development, education and degree of integration into society for each child. Early and effective help for children with mental retardation is an important issue today. Early intervention is intended to create conditions for the development and correction of a young child in order to prepare him or her for entry into the educational space and is the foundation of inclusive education for children with special educational needs. The fact that early intervention is applied does not mean that the child will be able to achieve the necessary developmental success. Empirical research is the key to identifying best practices in early intervention. The effectiveness of an early intervention program should be demonstrated through experimental application to a relevant group of children. A retrospective analysis of the history of early intervention has made it possible to trace the measurement of the values of society and the state in addressing this issue. The priority is to ensure the quality of life of a young child and to identify ways to form an effective communication style.Документ Історичні аспекти управління якістю освіти в Україні(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Черненко, Олександр Володимирович; Chernenko, Oleksandr Volodymyrovich(ua) Обґрунтована думка, що в педагогічній науці, ретроспективний погляд є важливим для отримання комплексного розуміння сутності та тенденцій розвитку систем управління якістю освіти, що підвищує ефективність застосування цієї галузі знань в учительській практиці. Метою статті є виклад історичних аспектів формування наукового погляду щодо сутності та розвитку управління якістю освіти в Україні. У статті систематизовано основні історичні періоди розвитку педагогічних засад управління якістю освіти в Україні та проаналізовано методи контролю навчальних досягнень учнів. Розглянуто сім періодів: від Східно-Слов'янського (VI-IX ст.) до сучасного етапу незалежності України та євроінтеграції (90-ті роки – теперішній час). Показано еволюцію педагогічних підходів до контролю якості знань – від усних іспитів у дохристиянську добу до сучасної системи письмових, усних і практичних випробувань. Наголошено на централізованому характері управління освітою за Російської імперії та в Радянський період. Сучасний етап вітчизняної системи освіти характеризується євроінтеграцією, запровадженням стандартів якості та незалежного контролю з боку стейкхолдерів, держави, громадськості. Виділено і обґрунтовано методи контролю якості освіти, які використовуються в сучасних навчальних закладах України : заліки та екзамени, тестування, усне опитування, контрольні роботи, практична перевірка умінь (лабораторні чи практичні роботи), самооцінка та взаємооцінка, моніторинг, олімпіади та конкурсні роботи, зовнішнє незалежне оцінювання. Наведено авторські рекомендації щодо покращення діючої системи управління якістю освіти в Україні на сучасному етапі розвитку : а) покращення системи державних стандартів у сфері освіти; б) Удосконалення системи ліцензування та акредитації освітніх закладів; в) розробка ефективних, гнучких механізмів контролю якості освіти; г) залучення стейкхолдерів та громадських організацій у забезпеченні контролю якості освіти. (en) The well-reasoned view is that in pedagogical science, a retrospective look is important for gaining a comprehensive understanding of the nature and development trends of quality management systems in education, which increases the effectiveness of applying this field of knowledge in teaching practice. The purpose of the article is to present the historical aspects of the formation of a scientific view on the nature and development of quality management in education in Ukraine. The article systematizes the main historical periods of development of pedagogical principles for managing the quality of education in Ukraine and analyzes methods for monitoring students' academic achievements. It examines 7 periods: from East Slavic (6th-9th centuries) to the modern stage of Ukraine's independence and European integration (1990s to present). The evolution of pedagogical approaches to quality control of knowledge is shown – from oral exams in pre-Christian times to the modern system of written, oral and practical tests. The centralized nature of education management under the Russian Empire and in the Soviet period is emphasized. The current stage of the national education system is characterized by European integration, introduction of quality standards and independent monitoring by stakeholders, state, public. The methods of quality control of education used in modern educational institutions of Ukraine are identified and substantiated : credits and exams, testing, oral questioning, tests, practical skills verification (laboratory or practical work), self-assessment and peer assessment, monitoring, competitions and contests, external independent evaluation. The author's recommendations for improving the current quality management system of education in Ukraine at the present stage of development are provided: a) improving the system of state standards in education; b) Improving the system of licensing and accreditation of educational institutions; c) developing effective, flexible quality control mechanisms; d) involving stakeholders and public organizations in ensuring quality control of education.Документ Aesthetic Education of Young People As a Necessary Condition for Cultural Development of the Individual in Modern Conditions of the Information Society(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, O.; Tiutiunnyk, M.; Bosyi, O.; Zharovska, O.; Patsaliuk, I.; Bielikova, Valentyna; Kuchai, T.(en) The article reveals the problems of aesthetic education of young people as a necessary condition for the cultural development of the individual in the modern conditions of the information society. Aesthetic education should contribute to the formation of a creatively active personality. The basis of aesthetic education of young people in the modern conditions of the information society is the core of artistic culture – art as a unique form of public onsciousness that contributes to the spiritual development and improvement of the inner world of a person. The main tasks of aesthetic education are highlighted. It is focused on the formation of aesthetic consciousness and aesthetic behavior of the individual. The formation of true aesthetic and spiritual values of students is impossible without a deep awareness of the national foundations of culture, which combines science (including technology), education, art, morality, way of life and worldview, and most importantly its information component – information culture. The effectiveness of aesthetic education of students largely depends on the skillful use of various methods and means by teachers. Aesthetic education of students involves a qualitative change in the level of their aesthetic culture in the modern conditions of the information society. In the era of information and computer technologies, the main Institute for aesthetic education of young people, as a necessary condition for the cultural development of the individual, is mass media. Television stands out especially because it has several information series (audio and video sequence), multiplied by the efficiency of providing information that increases several times compared to paper media, which allows you to report directly during the event.Документ Aesthetic Education of Young People As a Necessary Condition for Cultural Development of the Individual in Modern Conditions of the Information Society(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena; Tiutiunnyk, Mariia; Bosyi, Oleksandr; Zharovska, Olena; Patsaliuk, Iryna; Bielikova, Valentyna; Kuchai, Tetiana(en) The article reveals the problems of aesthetic education of young people as a necessary condition for the cultural development of the individual in the modern conditions of the information society. Aesthetic education should contribute to the formation of a creatively active personality. The basis of aesthetic education of young people in the modern conditions of the information society is the core of artistic culture – art as a unique form of public consciousness that contributes to the spiritual development and improvement of the inner world of a person. The main tasks of aesthetic education are highlighted. It is focused on the formation The formation of true aesthetic and spiritual values of students is impossible without a deep awareness of the national foundations of culture, which combines science (including technology), education, art, morality, way of life and worldview, and most importantly its information component – information culture. The effectiveness of aesthetic education of students largely depends on the skillful use of various methods and means by teachers. Aesthetic education of students involves a qualitative change in the level of their aesthetic culture in the modern conditions of the information society. In the era of information and computer technologies, the main Institute for aesthetic education of young people, as a necessary condition for the cultural development of the individual, is mass media. Television stands out especially because it has several information series (audio and video sequence), multiplied by the efficiency of providing information that increases several times compared to paper media, which allows you to report directly during the event.Документ Культура та соціалізація особистості(2018) Радул, Валерій Вікторович(uk) У статті репрезентовано різні підходи до розуміння поняття «культура», узагальнено тлумачення соціального змісту культури, а також акцентовано на впливові культури на соціалізацію особистості. Основним контекстом розвитку особистості при цьому обрано інтеграцію в соціальне культурне середовище.Документ Виховна компетентність майбутнього педагога: зміст та структура(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Краснощок, Інна Петрівна; Краснощок, Инна Петровна; Krasnoshchok, Inna Petrivna(uk) Стаття присвячена проблемі формування виховної компетентності майбутнього педагога. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «виховна компетентність майбутнього педагога». Розкрито зміст структурних компонентів виховної компетентності майбутнього педагога з урахуванням вимог до організації та здійснення виховання учнів в новій українській школі.Документ Виховна компетентність майбутнього педагога: зміст та структура(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Краснощок, Інна Петрівна; Краснощок, Инна Петровна; Krasnoshchok, Inna Petrivna(uk) Стаття присвячена проблемі формування виховної компетентності майбутнього педагога. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «виховна компетентність майбутнього педагога». Розкрито зміст структурних компонентів виховної компетентності майбутнього педагога з урахуванням вимог до організації та здійснення виховання учнів в новій українській школі.Документ Виховна компетентність майбутнього педагога: зміст та структура(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Краснощок, Інна Петрівна; Краснощок, Инна Петровна; Krasnoshchok, Inna Petrivna(uk) Стаття присвячена проблемі формування виховної компетентності майбутнього педагога. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «виховна компетентність майбутнього педагога». Розкрито зміст структурних компонентів виховної компетентності майбутнього педагога з урахуванням вимог до організації та здійснення виховання учнів в новій українській школі.Документ Теорія природовідповідного виховання у педагогіці Василя Сухомлинського(КОД, 2018) Кравцов, Віталій Олександрович; Кравцов, Виталий Александрович; Kravtsov, Vitalii Oleksandrovych; Кравцова, Тетяна Олександрівна; Кравцова, Татьяна Александровна; Kravtsova, Tetiana Oleksandrivna(uk) Стаття присвячена дослідженню інтерпретації та реалізації теорії природовідповідного виховання у педагогіці Василя Сухомлинського. Головна увага приділена аналізу філософсько-педагогічних поглядів В. Сухомлинського як теоретичних основ організації природовідповідного виховання у його педагогічній системі. Також здійснено аналіз методичних аспектів реалізації В. Сухомлинським теорії природовідповідності в розумовому, моральному, естетичному, трудовому, фізичному, екологічному вихованні учнів усіх вікових груп.Документ Початок створення системи позашкільної освіти в Україні (Х ст. – початок ХХ ст.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna(uk) У статті автор торкається проблеми періодизації історико-педагогічного процесу в Україні у період Х ст. – початок ХХ ст., а саме, створення системи позашкільної освіти в Україні. Проаналізовано напрацювання науковців щодо вивчення порушеної проблематики. На основі систематизації та узагальнення розвитку позашкільної освіти виділено послідовні етапи початку створення системи позашкільної освіти в Україні: І етап – до Х ст., який характеризується створенням передумов виникнення позашкільної освіти, а також спрямуванням її змісту на оволодіння елементарними трудовими вміннями і навичками; ІІ етап – Х–ХV ст.ст., де активізація освітньої діяльності призвела до розвитку шкільництва, позашкілля, появи перших методичних настанов, а також відкриття іноземних закладів, ознайомлення з іншими культурами; ІІІ етап – ХVI – початок ХХ ст., що полягав у подальшому розвитку позашкільної освіти, розширенні її змісту на засадах народних традицій, народної та козацької педагогіки, урізноманітненні форм організації в позашкільних та інших навчальних закладах.