Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
11 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Актуалізація комунікативних компетентностей у майбутніх фахівців мистецької галузі(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Кириченко, Олена Іванівна; Гарбузенко, Лариса Володимирівна; Kirichenko, Olena Ivanivna; Garbuzenko, Larisa Volodymyrivna(ua) Розглядається проблема актуалізації комунікативних компетентностей у навчальній підготовці майбутніх фахівців мистецької галузі. Виявлені підходи до означеної теми з боку дослідників, показані багатозначні аспекти у визначенні самого поняття «комунікативні компетентності», їхня важливість у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Метою статті є виявлення аспектів актуалізації комунікативних компетентностей під час професійної підготовки спеціалістів мистецької галузі, які сприяють ефективності у формуванні професійних навиків та вмінь, допомагають орієнтуватися студентам мистецьких спеціальностей у сучасному соціокультурному просторі, активізують творчу діяльність. У ході дослідження проблеми розглянуто специфіку художньої комунікації, сутність якої полягає у взаємодії автора і реципієнта, що відбувається в інтелектуально-творчому контакті і базується на ґрунті ціннісно-смислових відносин. Підкреслено, що в даному комунікаційному діалозі існує третій компонент, яким є сам художній твір, що стає своєрідним каналом інформаційного повідомлення. У розумінні змісту, що несе в себе художній твір, важливе значення набувають розуміння художньої мови та інтерпретація змісту твору. Не менше значення має сприйняття реципієнтом інформації, що закладена у художніх об’єктах, яка відрізняється умовністю висловлювання, тому реципієнт має бути налаштований на сприймання в будь-якому творі не самої реальності, а її художнього відображення в образах. У процесі формування комунікативних компетентностей у студентів мистецького напряму необхідно виробити комунікативні стратегії, які забезпечує міждисциплінарний дискурс, поєднання різних методологічних підходів багатьох навчальних дисциплін та інтегративний підхід до навчання. У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що формування і розвиток комунікативних компетентностей відбуваються протягом усього періоду навчання. Для отримання очікуваних результатів необхідно розробити ефективні комунікативні стратегії, які покращують набуття знань, умінь і навиків. Важливо створити спеціальні педагогічні умови для активізації творчої діяльності студентів, яка є вищим рівнем сформованих компетентностей. У подальшому важливо дослідити специфіку та типи комунікативних стратегій та визначити, яким чином вони здатні посилити роль комунікативних комптентностей у навчанні студентів мистецьких спеціальностей. (en) The article examines the problem of actualizing communicative competences in the educational training of future specialists in the art field. The researchers' approaches to the given topic are revealed, the multifaceted aspects in the definition of the very concept of «communicative competences» are shown, and their actualization in the educational process of higher educational institutions. The purpose of the article is to identify aspects of the actualization of communicative competences during the professional training of specialists in the art field, which contribute to the efficiency in the formation of professional skills and abilities, help students of art specialties to navigate in the modern socio-cultural space, and activate creative activity. During the study of the problem, the specifics of artistic communication were considered, the essence of which is the interaction between the author and the recipient, which takes place in intellectual-creative contact and is based on value-meaning relations. The authors emphasize that in this communication dialogue there is a third component, which is the work of art itself, which becomes a kind of channel of informational message. Understanding the artistic language and interpreting the content of the work are important in understanding the content of a work of art. No less important is the recipient’s perception of the information embedded in artistic objects, which is distinguished by the convention of expression, therefore the recipient must be tuned to perceive in any work not reality itself, but its artistic reflection in images. In the process of forming communicative competences in art students, it is necessary to develop communicative strategies that provide interdisciplinary discourse, a combination of different methodological approaches of many educational disciplines, and an integrative approach to learning. As a result of the research, it was found that the formation and development of communicative competences take place during the entire period of education. To obtain the expected results, it is necessary to develop effective communication strategies that improve the acquisition of knowledge, skills and abilities. It is important to create special pedagogical conditions for the activation of creative activity of students, which is the highest level of formed competences. In the future, it is important to investigate the specifics and types of communicative strategies and determine how they can strengthen the role of communicative competences in the education of students of art specialties.Документ Комплексний підхід до розвитку художнього сприйняття у майбутніх фахівців мистецької галузі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кириченко, Олена Іванівна; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Kirichenko, Helena Ivanovna; Strityevich, Тetyiana Mykolayivna(ua) Комплексна методика розвитку художнього сприйняття у студентів, що навчаються у галузі образотворчого мистецтва, розглядається в контексті міждисциплінарного підходу в навчальному процесі. Визначено специфіку понять «естетичне сприйняття» та «художнє сприйняття», підкреслено продуктивність різних прийомів та методів навчання мистецьким дисциплінам, що спрямовують на формування у студентів усвідомленого розуміння специфіки художньої мови творів, художнього процесу та особливостей епохи, які вплинули на створення художнього образу. Розглянуто прийоми, засоби, педагогічні методи, що діють найбільш ефективно в процесі формування художнього сприйняття у студентів мистецьких спеціальностей.Документ Формування й розвиток інтелектуальних здібностей учнів початкової школи на уроках музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Kurkina, Snezhana Vitalievna(ua) У статті проаналізовано різні підходи й погляди щодо можливостей ефективного розвитку інтелектуальних здібностей учнів початкових класів на уроках музичного мистецтва. У цьому контексті автор підкреслює особливе значення музики, творчої й виконавської діяльності. Зроблено висновки, що систематичні й цілеспрямовані уроки музичного мистецтва сприяють інтелектуальному й емоційному розвитку дітей, прискорюють процеси дорослішання й соціалізації.Документ Мистецька освіта: сутність, стан та основні тенденції розвитку культури особистості(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Негребецька, Ольга Миколаївна; Негребецкая, Ольга Николаевна; Negrebetska, Оlga Nikolaivna(uk) У статті висвітлюється теоретичні дослідження шляху розвитку митецької освіти та розглядаються можливі тенденції її трансформації і розвитку в сучасних умовах навчального середовища педагогічних університетів.Документ Author’s ability as innovative resource in the training professionals of artistic direction(КДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна(ua) У статті визначається поняття «авторська спроможність», що містить змістову і процесуальну характеристики, передбачає наявність можливостей, задатків і здатностей, досягнення певного рівня їх розвитку, а головне – результативну – реалізацію креативних якостей, можливостей, здібностей, умінь у власній творчості, що і констатує наявність високорозвиненої професійно значущої особистісної якості майбутнього фахівця мистецтва – авторської спроможності. Основою, що дає змогу майбутньому фахівцю мистецького спрямування «розкриватися» і самовиражатися у власній творчості є наявність психолого-педагогічних якостей і механізмів, індивідуально- особистісних (суб’єктних) характеристик, що породжують і створюють системну якість – «спроможність». У процесі власного творення фіксується активність особистісних засад, момент творчої свободи і самостійності, творчого осяяння і вивільнення, виявляється набутий художньо-пізнавальний і музично- виконавський досвід, що спирається на інтуїцію, емпатію, рефлексію. Якісні характеристики творчого процесу – емоційно-образне мислення, здатність до співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження, рефлексивність, критичне судження формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм художнього мислення, тобто сприйняття, інтерпретацію, власне творення. Авторська спроможність передбачає «комунікативну когерентність індивідів» та комунікативну самоорганізацію, постає як спосіб мислення, зумовлюється здатністю майбутнього фахівця усвідомлювати духовну сутність мистецтва, орієнтуватися й виявляти спроможність до творчого пошуку, самостійного розв’язання поставлених проблем і творчих завдань, творчого осмислення життєвого матеріалу, адекватної інтерпретації й відтворення психологічної моделі художнього образу, виявлення власних почуттів, особистісної позиції у розумінні мистецтва і навколишнього життя, встановленні художнього діалогу з аудиторією, проектування та прогнозування майбутньої діяльності, осмислення й інтерпретування накопиченого досвіду в його кореляції із соціокультурною реальністю.Документ Features of collective musical activity of students in extracurricular time(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Brodsky, Gennadiy Leonidovich; Бродський, Геннадій Леонідович; Бродский, Геннадий Леонидович(uk) Успішна діяльність учителя музики неможлива без стійкого інтересу до професії, до мистецтва, без творчого пошуку, самовдосконалення, бажання працювати з дітьми. Формування зазначених якостей особистості повинно відбуватися на студентській лаві як під час навчання, так і в позанавчальній діяльності. Цьому сприяє участь студентів у роботі аматорських музичних колективів як одній із форм організації художньо-творчої діяльності майбутнього педагога-музиканта.Документ Розвиток креативності майбутнього вчителя музичного мистецтва в класі хорового диригування(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Колоскова, Жанна Володимирівна; Колоскова, Жанна Владимировна; Koloskova, Zhanna Volodymyrivna(uk) Автор статті розглядає розвиток креативності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі занять у класі хорового диригування; висвітлює зміст та компоненти дефініції «креативність» – музичний інтелект та інтерпретацію, визначає методи розвитку креативності в процесі роботи з вокально-хоровим репертуаром у класі хорового диригування.Документ Integration of art current subjects into the system of school education in Ukraine(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Kyrkina, Snizhana Vitaliyivna; Куркина, Снежана Витальевна; Куркіна, Сніжана Віталіївна(uk) У запропонованій статті автор намагається визначити місце й роль дисциплін культурологічного, мистецького спрямування в парадигмі сучасної освіти в Україні. Обґрунтовано вплив вищевказаних дисциплін на процес формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості. Доведено, що лише створення єдиного освітнього простору на основі інтеграції дисциплін «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура» дозволяє підвищити ефективність навчально-виховного процесу в школі, сприяє формуванню цілісної картини світу, духовності, художньо-естетичних здібностей.Документ Гра як необхідна складова виховання дитини дошкільного віку(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Куркіна, Сніжана Віталіївна(uk) У статті зроблено спробу довести, що дитяча гра як провідний вид діяльності дитини дитячого віку є необхідною складовою художнього виховання й розвитку творчих можливостей. Обґрунтовано вплив гри на формування вміння спілкуватися з однолітками, співпрацювати з ними, прищеплення радості від спільної творчої діяльності тощо. Наведено приклади ефективного застосування цікавих дітям ігор-драматизацій, знайомлять з різними видами мистецтва, прищеплюють позитивні естетичні й художні цінності.Документ Розвиток творчої активності студентів-гітаристів через імпровізацію під час роботи над музичним твором(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Сметана, Сергій Олександрович(uk) У статті розглядається питання розвитку творчої активності студентів-гітарістів. Надається обґрунтування того, що одним з ефективних засобів розвитку творчої активності студентів-гітарістів є високий рівень засвоєння прийомів імпровізації на заняттях з основного музичного інструменту. Наголошується, що розвиток творчого потенціалу в процесі музично-творчої діяльності студентів буде ефективним за умов здійснення педагогічного керівництва.