Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Документ Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Miscellanea etymologica: Slavica. II(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).Документ Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.Документ Праслов’янський шар в гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття продовжує розпочатий автором раніше цикл публікацій, присвячений реконструкції та етимологічній інтерпретації праслов’янського гідронімного прошарку західної підгрупи південнослов’янських мов. Відновлення архаїчних слов’янських лексем і кваліфікація їх як елементів праслов’янського словника тут ґрунтується на принципах, викладених у попередній публікації.Документ Этимологические заметки по славянской лексике. 65–77(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, А. І.(uk) У статті, що продовжує авторський цикл етимологічних досліджень зі слов’янської лексики, наведені результати етимологічного аналізу ряду слів, які належать до найдавнішого хронологічного шару слов’янського словника. Реконструйовані в процесі етимологічної процедури праслов’янські форми, ізольовані в системі праслов’янського словотворення, можуть бути підставою також і для відновлення відповідних індоєвропейських прототипів. Окрім питомо слов’янських слів, дослідження дозволило виявити кілька іншомовних лексем, які досить давно потрапили до слов’янського словника.Документ Из славянской гидронимии. IV: хорв. Zaym pataka, Molvica, рус. Полга, Пулбуш, блр. Укое, укр. Псел, Псло(2008) Іліаді, Олександр ІвановичThe article is focused on the issue of etymology of archaic Slavonic hydronyms, derived from the bases * sъ-jьm- mol-, 'pel-, *Ok-, *pьstl-. The Croatian hydronym Zaym pataka is, according to the author, connected with Ukrainian dialectal соuмu, river confluence', resulting from the Ur-Slavic *sъjьmъ. The hydronym Моlviсе has been so far referred to as unclear. The author assumes the Ur-Slavic basis molъl/ mola: cf. Slovene dialectal mol, river sand*. The Russian hydronym Полга is connected with Indoeuropean *pel ,pour, saturate'. Byelorussian lake name Укое is interpreted as derived from Indoeuropean *ank- .crooked'. The Ukrainian hydronym Псел is, according to the author, connected with Ur-Slavonic *pьstlъ , varied, van-coloured.Документ Из славянской гидронимии. ІІІ: укр. Сóб, рус. Солза, пол. Solza и др.(2006) Іліаді, Олександр ІвановичThe article is focused on the issue of eymology of several Slavonic hydronyms, derived from the bases *sob-, *sel-, *pel-, and others.Документ О некоторых иранизмах славянского словаря. ІІІ(2013) Іліаді, Олександр Іванович(ru) Статья посвящена этимологическому анализу нескольких лексем, структура которых не находит удовлетворительного объяснения в системе славянского словообразования. Согласно процедуре этимологического исследования, слова, морфологически неделимые уже в древнейшую эпоху, трактуются как реликтовые (фондовые), т. е. как наследие праязыковой эпохи. Однако рассматриваемые формы стоят особняком и среди реликтовой лексики славянских языков, что свидетельствует об иноязычном источнике. При ближайшем их рассмотрении появляются основания для вывода о заимствовании их из иранской речи и определения сравнительно старой хронологии инфильтрации. Привлекаемый для процедуры этимологического анализа материал позволяет говорить об этих словах как элементах скифосарматского словаря.Документ Этимологические заметки по славянской лексике. 54–56(Вид-во Олександри Гаркуші, 2013) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, А. І.(uk) У статті, що продовжує авторський цикл етимологічних досліджень слов’янскої лексики, зосереджені результати етимологічного аналізу ряду слів, що відносяться до найдавнішого хронологічного пласту слов’янского словника. Реконструйовані у процесі етимологічної процедури праслов'янскі форми, ізольовані в системі праслов'янького словотвору, становлять основу також і для відновлення відповідних індоєвропейських прототипів.Документ Историческая антропонимия сербско-хорватского языка как источник реконструкции праславянской лексики(КірЮІ ХНУВС, 2010) Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено словотвірно-етимологічному аналізу групи слов'янських особових імен, засвідчених у пам'ятках писемності сербсько-хорватської мови. Результатом аналізу виступає реконструкція архаїчних лексем, які зникли зі слов'янського апелятивного словника.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »