Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Формування комунікативних компетенцій у молодших школярів(2024) Міщенко, Дар’я Юріївна; Mishchenko, D. Yu.(ua) У науковій роботі розкрито науково-теоретичний аспект формування комунікативних компетенцій у молодших школярів. Визначено поняття «компетенції», «комунікативна компетентність» та охарактеризовано вікові особливості зазначеної категорії здобувачів освіти, щодо процесу їх формування в освітньому процесу. Особлива увага приділена засобам формування комунікативних навичок, їх впливу на формування колективу здобувачів початкової освіти. Розкрито сучасні підходи й вплив інтерактивних технологій у комплексі із традиційними. У ході вивчення практичного досвіду вчителів початкових класів визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби формування комунікативної компетенції учнів початкових класів. (en) The scientific work reveals the scientific-theoretical aspect of the formation of communicative competences in younger schoolchildren. The concepts of «competencies», «communicative competence» are defined and the age characteristics of the specified category of education seekers are characterized, in relation to the process of their formation in the educational process. Special attention is paid to the means of formation of communication skills, their influence on the formation of the collective of students of primary education. Modern approaches and the influence of interactive technologies combined with traditional ones are revealed. During the study of the practical experience of primary school teachers, the most effective methods, forms and means of forming the communicative competence of primary school students were determined.Документ Використання фольклору у вихованні молодших школярів(2024) Медвідь, Яна Юріївна; Medvid, Y. Y.(ua) Кваліфікаційна робота «Використання фольклору у вихованні молодших школярів» була присвячена вивченню та аналізу ролі та значення фольклору як важливого педагогічного засобу у формуванні морально-естетичних і культурних цінностей Росії дітей молодшого шкільного віку. У першому розділі розділу розглядалися теоретичні основи використання фольклору як важливого засобу виховання молодших школярів. Розглянуто термін «фольклор» та проаналізовано жанри фольклору та їх дидактичне та виховне значення. Проаналізовано фольклор як засіб виховання молодших школярів. У дослідженні підкреслюється важливість використання фольклору для розвитку духовності молодших школярів, оскільки він сприяє засвоєнню культурної спадщини, привертає увагу до історії та традицій рідної країни. Аналіз матеріалів загальноосвітнього навчального закладу підтвердив, що використання фольклору в навчально-виховному процесі сприяє формуванню національної самосвідомості дітей, підвищує інтерес до історії та традицій свого народу, розвиває уяву, мову та комунікативні здібності. Фольклор допомагає вчителю. створити емоційно насичене середовище, яке сприяє глибокому засвоєнню морально-етичних цінностей. Друга частина магістерської роботи присвячена розкриттю використання фольклору в навчально-виховному процесі початкової школи. Аналіз сучасних методик показав, що використання фольклорних творів у навчанні молодших школярів є ефективним засобом підвищення мотивації навчання, розвитку емоційної сфери та формування морально-етичних цінностей. Фольклор дозволяє створити на заняттях емоційно насичену атмосферу, яка сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та активізує інтерес дітей до знань. Вивчення досвіду використання вчителями фольклорного матеріалу в початкових класах показало, що багато вчителів активно використовують у своїй роботі народну творчість. Зазначають, що фольклор позитивно впливає на розвиток особистісних якостей учнів, інтерес до навчання, сприяє підвищенню успішності. Завдяки фольклорним матеріалам навчальний процес стає більш захоплюючим і різноманітним, сприяє формуванню в учнів національної свідомості, поваги до культурних традицій свого народу та розширенню їх світогляду. (en) The qualification work "Use of folklore in the education of younger schoolchildren" was devoted to the study and analysis of the role and significance of folklore as an important pedagogical tool in the formation of moral, aesthetic and cultural values of children of primary school age. The first section of the part examined the theoretical principles of using folklore as an important tool in the education of younger schoolchildren. The term "folklore" is considered and the genres of folklore and their didactic and educational value are analyzed. Folklore is analyzed as a means of educating younger schoolchildren. The study emphasizes the importance of using folklore to develop the spirituality of younger schoolchildren, as it contributes to the assimilation of cultural heritage, draws attention to the history and traditions of their native country. Analysis of materials from a comprehensive secondary school confirmed that the use of folklore in the educational process contributes to the formation of children's national identity, increases their interest in the history and traditions of their own nation, develops imagination, language and communication skills Folklore helps teachers create an emotionally rich environment that contributes to the deep appropriation of moral and ethical values. The second part of the master's thesis is devoted to revealing the use of folklore in the educational process of primary school. Analysis of modern methods showed that the use of folklore works in teaching younger schoolchildren is an effective way to increase motivation for learning, develop the emotional sphere and form moral and ethical values. Folklore allows you to create an emotionally rich atmosphere in classes, which contributes to better assimilation of educational material and activates children's interest in knowledge. A study of teachers' experience in using folklore materials in primary school showed that many teachers actively use folk art in their work. They note that folklore has a positive effect on the development of students' personal qualities, their interest in learning and helps to increase their academic performance. Thanks to folklore materials, the educational process becomes more exciting and diverse, contributes to the formation of national consciousness in students, respect for the cultural traditions of their people and the expansion of their worldview.Документ Формування системи цінностей в учнів молодшого шкільного віку в контексті Нової української школи(2024) Клокова, Людмила Василівна; Klokova, L. V.(ua) У науковій роботі розкрито науково-теоретичний аспект формування системи цінностей у молодших школярів. Визначено поняття «цінності» та охарактеризовано вікові особливості зазначеної категорії здобувачів освіти, щодо процесу формування ціннісних орієнтирів під час виховного процесу. Особлива увага приділена поняттю «наскрізний виховний процес» Розкрито педагогічні умови його організації в контексті НУШ. Охарактеризовано складники системи цінностей молодших школярів. У ході вивчення практичного досвіду вчителів початкових класів визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби формування ціннісних орієнтирів учнів початкових класів. (en) The scientific paper reveals the scientific and theoretical aspect of the formation of a system of values in primary school students. The concept of ‘values’ is defined and the age characteristics of this category of students are characterised in relation to the process of forming value orientations during the educational process. Particular attention is paid to the concept of ‘cross-cutting educational process’. The pedagogical conditions of its organisation in the context of the NUS are revealed. The components of the value system of primary schoolchildren are characterised. In the course of studying the practical experience of primary school teachers, the most effective methods, forms and means of forming the value orientations of primary school students are identified.Документ Методика виховної роботи(2024) Андросова, Наталя МиколаївнаДокумент Теорія і методика організації виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах(2024) Андросова, Наталя МиколаївнаДокумент Символічна інтеграція дітей в сільську громаду українців ХІХ – першої чверті ХХ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Пилипчук, Віталій Анатолійович; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna; Pylypchuk, Vitalii Anatoliyovych(ua) У публікації, при висвітленні питання інтеграції дітей в сільський соціум з використанням звичаєво-обрядової практики автори виходять із наступних засад: світоглядні засади традиційної культури українців ХІХ – першої чверті ХХ ст. базувалися на комплексі вірувань та уявлень християнської релігії і принципах магічної свідомості язичництва; функціональним чинником залишалися елементи архаїчної свідомості як іманентні компоненти світоглядної системи часів індоєвропейської спільноти. У традиційній культурі, яка базувалася на уявленні про циклічність часу, регуляторною парадигмою виступав ритуал. Комплекс народної звичаєво-обрядової культури чітко фіксував та символізував межі дитячого життя, відзначаючи проходження дитиною певного етапу на шляху її дорослішання. Важливим моментом в житті дитини було досягнення нею річного віку. Значення цієї вікової межі в народній педагогіці українців виявлялося в знятті цілого ряду старих і появи нових заборон та приписів. Від 1 до 3-4 років дитина переживала новий етап свого життя, під час якого відбувалося її входження у «світ культури», і з яким також пов’язувалися деякі зміни в побутовому та ритуальному ставленні до неї. Наступним важливим перехідним етапом в житті дітей був 7-річний вік, що пов’язувався в народній педагогіці українців із новою зміною їх статусних позицій. Це відбувалося шляхом їх включення в активну трудову діяльність сім’ї. У статті приділяється увага суб’єктам соціалізації, котрі безпосередньо впливали на інкорпорацію дитини в сільську громаду. Основну роль у цьому процесі відігравали батьки. Крім них, активну учать у процесі соціалізації та енкультурації дитини відігравали бабусі та дідусі. Найстарше покоління виступало передусім в якості агентів непрямої трансмісії етнокультурних цінностей. Починаючи з шести-семи років, дитина все більше починала спілкуватися в колі старших дітей. Ця категорія соціалізаторів забезпечувала освоєння дитиною соціального досвіду та традицій культури у спілкуванні зі своїми однолітками. Однією з форм соціалізації підростаючого покоління через посередництво громади, односельчан був інститут приймацтва. У ролі посередників, медіаторів громади в процесі соціалізації дитини виступали хрещені батьки. Саме на інститут кумівства була покладена громадою відповідальність за подальшу соціалізацію дитини. (en) In the publication, when covering the issue of integration of children into rural society using customary ritual practice, the authors proceed from the following principles: the ideological foundations of the traditional culture of Ukrainians of the 19th – the first quarter of the 20th centuries were based on a complex of beliefs and ideas of the Christian religion and the principles of the magical consciousness of paganism; the functional factor remained elements of archaic consciousness as immanent components of the worldview system of the times of the Indo-European community. The ritual was used as a regulatory paradigm in traditional culture that was based on the idea of the cyclical nature of time. The complex of folk custom-ritual culture clearly defined and symbolized the boundaries of children’s lives, noting the passage of a child at a certain stage on the path of their growing up. Reaching the age of one was a significant moment in a child’s life. The significance of this age limit in the folk pedagogy of Ukrainians was manifested in the removal of certain old rules and the emergence of new prohibitions and regulations. From 1 to 3–4 years old, the child experienced a new stage in his life, during which he entered the «world of culture», and with it, some changes in everyday and ritual attitudes towards him were also associated. The next important transitional stage in the life of children was the age of 7, which was associated in folk pedagogy of Ukrainians with a new change in their status positions. The inclusion of them in the family’s active work resulted in this happening. The article centers on the subject of socialization, which has a direct impact on the child’s incorporation into rural society. Parents played a key role in this process. Furthermore, grandparents played a significant role in the process of socialization and enculturation of the child. The oldest generation primarily acted as agents of indirect transmission of ethnocultural values. From the age of six to seven, the child increasingly began to communicate with older children. This category of socializers ensured that the child mastered social experience and cultural traditions when communicating with their peers. One of the forms of socialization for the younger generation through the community, the fellow villagers was the institute of admission. Godparents acted as intermediaries and mediators of the community in the process of socializing the child. It was the institution of nepotism that the community was responsible for further socializing the child.Документ Підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей з ООП(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Natalia Olegivna(ua) У статті розглянуто підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей. Особливу увагу зосереджено на проблемі інтелектуального розвитку та виховання в дитячій психології та педагогіці. З цією метою розглянуто обстеження, диференціальну діагностику та медико-психолого-педагогічну корекцію порушень розвитку дітей. Визначено етапи розвитку системи ранньої допомоги в Україні на основі узагальнення законодавчого підґрунтя за роки незалежності України щодо розвитку системи освіти дітей із особливими потребами й міжнародної та вітчизняної практики ранньої допомоги дітям з народження. Проаналізовано основні положення, задекларовані в міжнародних і національних законодавчих нормативно-правових документах організації системи ранньої допомоги дітям із особливими освітніми потребами в різні часові періоди, описано існуючу практику організації ранньої допомоги на кожному етапі її становлення в Україні. Зміни в суспільстві, освітній політиці, гуманізація навчання і виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистості, її соціалізацію та індивідуалізацію, визначають зміни в спеціальній освіті, для якої одним з найважливіших завдань є створення умов для раннього виявлення, корекції і компенсації вторинних відхилень у розвитку дітей раннього віку. Адекватно організована рання діагностика і комплексна корекція з перших місяців і років життя дозволяють не тільки коригувати вже наявні відхилення в розвитку, але і попередити появу вторинних порушень, знизити ступінь соціальної непристосованості дітей, досягти максимально можливого для кожної дитини рівня загального розвитку, освіти, ступеня інтеграції в суспільство. Надання ранньої дієвої допомоги дітям з порушенням інтелекту є важливим питанням сьогодення. Раннє втручання покликано створити умови для розвитку і корекції дитини раннього віку з метою підготовки входження її в освітній простір і є фундаментом інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Факт застосування раннього втручання далеко не означає, що дитина зможе досягти необхідних успіхів в розвитку. Ключовим орієнтиром для визначення найкращих практик раннього втручання є емпіричні дослідження. Ефективність програми раннього втручання повинна бути продемонстрована у процесі експериментального застосування на відповідній групі дітей. Ретроспективний аналіз історії становлення ранньої допомоги дозволив простежити вимірювання ціннісних орієнтирів суспільства і держави у вирішенні даного питання. Пріоритетним напрямком стає забезпечення якості життя дитини раннього віку і визначення шляхів формування ефективного стилю спілкування. (en) The article discusses approaches to creating a unified system for early detection and correction of disorders in children’s development. Special attention is focused on the problem of intellectual development and education in child psychology and pedagogy. For this purpose, examination, differential diagnosis and medical-psychological-pedagogical correction of children’s developmental disorders were considered. The stages of the development of the early care system in Ukraine are determined based on the generalization of the legislative basis for the years of Ukraine’s independence regarding the development of the education system for children with special needs and international and domestic practice of early care for children from birth. The article analyzes the main provisions declared in international and national legislative and regulatory documents on the organization of the system of early assistance to children with special educational needs in different time periods, describes the existing practice of organizing early assistance at each stage of its formation in Ukraine. Changes in society, educational policy, humanization of education and upbringing aimed at the harmonious development of the individual, his or hersocialization and individualization determine changes in special education, for which one of the most important tasks is to create conditions for early detection, correction and compensation of secondary deviations in the development of young children. Adequately organized early diagnostics and comprehensive correction from the first months and years of life allow not only to correct existing developmental disorders, but also to prevent the onset of secondary disorders, to reduce the degree of social maladjustment of children, and to achieve the highest possible level of general development, education and degree of integration into society for each child. Early and effective help for children with mental retardation is an important issue today. Early intervention is intended to create conditions for the development and correction of a young child in order to prepare him or her for entry into the educational space and is the foundation of inclusive education for children with special educational needs. The fact that early intervention is applied does not mean that the child will be able to achieve the necessary developmental success. Empirical research is the key to identifying best practices in early intervention. The effectiveness of an early intervention program should be demonstrated through experimental application to a relevant group of children. A retrospective analysis of the history of early intervention has made it possible to trace the measurement of the values of society and the state in addressing this issue. The priority is to ensure the quality of life of a young child and to identify ways to form an effective communication style.