Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Інтеграція різних видів мистецтва у формуванні художнього сприйняття учнів початкової школи(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті проаналізовано широкий спектр наукового пошуку з питань підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до застосування інтеграції різних видів мистецтва у формуванні художнього сприйняття учнів молодшого шкільного віку. Підкреслено роль мистецької освіти, яка є могутнім засобом розвитку і формування цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності й неповторності, інтелектуального й емоційного багатства, потреби духовно-творчого розвитку, саморозитку і самовдосконалення. Відтак, професійна підготовка майбутніх учителів мистецтва має бути спрямована на забезпечення готовності майбутніх фахівців до формування творчого потенціалу, розвитку художньо-творчих якостей, зокрема, уяви, фантазії, художньо-образного мислення учнів у процесі художнього сприйняття мистецьких творів. Охарактеризовано структуру й основні етапи художнього сприйняття, що передбачає органічну єдність інтелектуально-розумової, емоційно-почуттєвої, аналітико-синтетичної діяльності свідомості й відбувається у тісному взаємозв’язку художнього мислення, переживання, оцінки, самооцінки, самоусвідомлення. Підкреслено, що художнє сприйняття розглядається українськими педагогами-музикантами як необхідна умова забезпечення ефективності художнього виховання засобами мистецтва, формування в учнів здатності глибокого розуміння і пізнання духовних цінностей. Досягнення таких педагогічних результатів має забезпечити використання інтеграції різних видів мистецтва у процесі художнього сприйняття музичного твору. Це дасть змогу ефективно вплинути на ціннісно-орієнтаційну сферу учнів, викликати інтерес і потребу в художньо-діалоговому спілкуванні й пізнанні художнього образу різних видів мистецтва, сформувати знання, вміння адекватно сприймати та інтерпретувати зміст твору, а головне – виявити індивідуально-неповторні якості, можливості, таланти, художньо-творчі здібності, сприяти їх формуванню, розвитку здатності до самовираження і самореалізації через мистецтво. (en) The article analyzes a wide range of scientific research on the issues of training future teachers of music to use the integration of various types of art in the formation of artistic perception of primary school students. The role of art education is emphasized, which is a powerful means of developing and forming a holistic personality, its spirituality, creative individuality and uniqueness, intellectual and emotional wealth, the need for spiritual and creative development, self-expression and self -improvement. Therefore, the professional training of future art teachers should be aimed at ensuring the readiness of future specialists to form creative potential, develop artistic and creative qualities, in particular, imagination, fantasy, and artistic and figurative thinking of students in the process of artistic perception of works of art. The structure and main stages of artistic perception are characterized, which involves the organic unity of intellectual-mental, emotional-sensual, analytical-synthetic activity of consciousness and occurs in close interrelationship of artistic thinking, experience, evaluation, self-esteem, and self-awareness. It is emphasized that artistic perception is considered by Ukrainian music teachers as a necessary condition for ensuring the effectiveness of artistic education through the means of art, for forming in students the ability to deeply understand and know spiritual values. Achieving such pedagogical results should ensure the use of integration of various types of art in the process of artistic perception of a musical work. This will make it possible to effectively influence the value-orientation sphere of students, arouse interest and need in artisticdialogical communication and knowledge of the artistic image of various types of art, to form knowledge, the ability to adequately perceive and interpret the content of the work, and most importantly - to identify individually unique qualities, opportunities, talents, artistic and creative abilities, to promote their formation, the development of the ability to self-expression and self-realization through art.Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.