Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
6 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Alanica в топонимии Дона(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(en) The aim of the proposed study is to determine the Iranian trace in the toponymy (mostly in hydronymy), attested in the basin of the Don river. In particular, taking into account the results of the etymological analysis of a toponym group in the Don river region, the author considers that the conclusion about its Alanian genesis is very likely. An important factor leads to this thought: the words reconstructed in this study have a close equivalent or full identity only in the archaic Ossetian vocabulary (appellative and toponymic), which inherits Alanian lingual tradition. There is a reason to reconstruct the following Alanian words: *aspa-sāg, *aspa-[s]nav-, *mar-āf, *sāga-stān, *sūs-at, *uz-tarp, *us-tarp, *xalxal-an, *xanʒa. *Aspa-[s]nav- and *uz-tarp, *us-tarp are of particular interest for the practice of etymology and comparative-historical linguistics. The first example is an Iranian word-coinage of a Slavic toponym such as Кобылья Снова and consequently indicates the ancient Alanian and Slavonic language contacts. The second lexeme can be evidence of Iranian and Baltic lingual interaction in the Don and the Dnieper region. The conclusion on Alanian heritage in the Don toponymy can be supported with data from archaeology and history, therefore it is clear that further search of evidences of Iranian lexical relicts in this region will be in perspective.Документ Miscellanea etymologica: toponymica(КОД, 2021) Iliadi, Alexander; Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено перегляду кількох версій етимологічного тлумачення гідронімів (назв водних географічних об’єктів) давньої Словаччини, раніше віднесених до іранського (сармато-аланського) субстрату в місцевому слов’янському історичному топоніміконі. Автор порівнює наявні в науковому обігу етимології, виявляючи вразливі місця в їхній аргументації, а також констатує недостатність доказів для тих чи тих тверджень. Спеціальну увагу приділено проблематичному питанню неоднозначності орфографії документальних форм гідронімів, яка часто дає підстави для кількох (абсолютно різних) тлумачень одного слова. Відповідно, акцентується на проблемі вибору якогось певного варіанта як найбільш «авторитетного» (максимально наближеного до питомої, етимологічної форми) для дослідження. Критична оцінка етимологій, запропонованих раніше, виявила нові ресурси для генетичної інтерпретації розглянутих п’яти водних назв, які досить упевнено можна віднести до кельтського та германського лексичного спадку в гідронімії Словаччини. З-поміж них виділяється питомо германський гідронім, дооформлений середньоіранським терміном географічної номенклатури, що свідчить про лексичну рецепцію залишків германського топонімічного стратуму в мовленні сармато-аланського населення і, відповідно, про мовну взаємодію двох етносів.Документ Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.Документ Праслов’янський шар у гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії. I(2007) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(uk) Статтю присвячено проблемам реконструкції та етимології праслов’янського шару в гідронімії західної частини південнослов’янського ареалу. Пропонована публікація є фрагментом більшого за обсягом дослідження з відповідної проблематики.Документ Праслов’янський гідронімікон Словенії. І(2007) Іліаді, Олександр Іванович(uk) Статтю присвячено проблемам реконструкції та етимології праслов’янського шару в гідронімії Словенії як частини західної зони південнослов’янського ареалу. Пропонована стаття — фрагмент більшого за обсягом дослідження з відповідної проблематики.Документ К исторической ономастике Словакии: несколько сарматских гидронимов(Наука, 2016) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(ru) Статья посвящена этимологическому анализу группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих слов не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского вокабуляра, напротив находя соответствия в рамках иранского словаря, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских терминов топографической номенклатуры.