Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
5 результатів
community.search.results.head
Документ Вербалізація символів російсько-українського збройного конфлікту (моделювання асоціативно-семантичного поля)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті представлено фрагмент змодельованої структури асоціативно-семантичного поля «ВІЙНА». Аналізу піддано 176 конституентів, об’єднаних в асоціативно-семантичні групи «волонтери» і «символи» в межах асоціативно-семантичного мікрополя «ЗАХИСНИК». Матеріал дослідження (слова й сполуки, за допомогою яких вербалізовано символи російсько-українського збройного конфлікту в період з 2014 до першої половини 2021 року) дібрано із текстів інформаційних ресурсів, висловлювань українських посадовців/ політиків, а також дописів і коментарів у соціальній мережі Facebook. Застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля як основний. У межах АСГ «волонтери» (114 конституентів) виділено дві асоціативно-семантичні мікрогрупи – «волонтери» і «дії». АСмГ “волонтери” представлена словами та сполуками, використовуваними в інформаційному полі на позначення тих, хто допомагає армії. АСмГ «дії» маніфестована сполуками з позитивною семантикою на позначення волонтерської діяльності. У межах АСГ «символи» виокремлено шість АСмГ (62 конституенти), на позначення подій, явищ, що мали суспільний резонанс і закріпилися в мовному лексиконі на рівні концептів-символів: «героїзм/стійкість», «міжнародні відносини», «метафори», «перемир’я», «іронічні крилаті фрази».Документ Linguistic accompaniment of information warfare (based on the Russian-Ukrainian armed conflict)(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga(en) Language is an important means of waging an information war. The study of linguistic units, through which each of the parties to the armed conflict affects the recipients, makes it possible to model a fragment of the language picture of the world of society forced to live in war. Often this picture is formed under the influence of the mass media and social networks. In this paper, the associative-semantic field “enemy” in the context of the Russian-Ukrainian armed confrontation is structured on the basis of the language units used by Ukrainian information resources. Particular attention is paid to the peculiarities of the associative-semantic group (ASG) “enemy media”, which include three microgroups (ASmG) with core lexemes “mass media”, “journalists”, “phenomena”. The constituents of ASmG “mass media” are divided into semantic rows: associations that reveal the Russian affiliation of information resources (Russia- media, Putin-TV); lexemes that indicate the propagandistic nature of the media (information Spetsnaz); lexemes to denote the harmfulness of actions (to sow confusion, to lie through one’s teeth). The components of ASmG “journalists” are lexemes that indicate the privilege of individual employees of the media industry (generals of information troops) and their financial interest (millionaires from TV). ASmG “phenomena” combines terms formed from the names of famous journalists (Kyselov – kyselovshchyna, Skabeieva – skabeievshchyna), as well as phraseological units that appeared as a result of the Russian media spreading false or manipulative information (crucified boy, into radioactive ash).Документ Структура асоціативно-семантичного поля «ворог» в дискурсі інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(ua) У пропонованій статті з’ясовано способи лінгвальної репрезентації образу ворога в дискурсі інформаційної війни, пов’язаної з подіями на Сході України. З 2014 р. мовна картина світу пересічного українця збагатилася новими понят-тями, вираженими за допомогою або нових лексем, або розширення значень наявних раніше слів. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, змушує суспільство зануритися у процес, активно ретранслюючи мовні засоби однієї зі сторін конфлікту (залежно від політичних поглядів). Особливу увагу в ході інформаційних війн приділено створенню образу ворога, проти якого має бути налаштоване суспільство. Такий підхід дозволяє владі мобілізувати населення на боротьбу або заручитися його підтримкою щодо відбиття збройної агресії. Лінгвістичні одиниці є одним із головних засобів формування образу ворога. Шляхом аналізу цих одиниць, а також контекстів, у яких вони вжиті, дослідже-но структуру асоціативно-семантичного поля «ворог». У межах поля виокремлено асоціативно-семантичні групи «країна-ворог», «ворожі війська», «вороже суспільство», «ворожі ЗМІ», «ворожі явища». Усі вони, у свою чергу, поді-ляються на кілька мікрогруп і рядів. Мікрогрупу «країна-ворог» формують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Ця мікрогрупа найбільш детально розглянута у пропонованому дослідженні. У її межах виділено два типи асо-ціативно-семантичних рядів (АСР): «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує п’ятнадцять основних рядів, що на асоціативному рівні пов’язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, брат, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Таким чином, у дослі-дженні змодельовано структуру асоціативно-семантичного поля «ворог», визначено семантичні та синтагматичні особливості конституентів, а також досліджений вплив номенів на адресата.Документ Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.Документ Асоціативно-семантичне поле «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ» в мовній свідомості мешканців центральної частини України(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Оlha(ua) Метоюпропонованої розвідки є визначення особливостей мовного сприйняття євроінтеграційних процесів мешканцями центральної частини України.На першому етапі проведеного дослідження використано метод вільного асоціативного експерименту з метою виявлення реакції респондентів на слово-стимул ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. На другому етапі застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля (АСП).Наукова новизнапредставленої розвідки полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві змодельова-но структуру репрезентації асоціативно-семантичного поля ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ в мовній свідомості українців.У результаті аналізу семантичних ознак отриманих асоціатів визначено, що структура досліджуваного поля складається із 15 асоціативно-семантичних груп. Найчастотнішу групу досліджуваного поля формують рефлексеми, за допомогою яких респонденти позитивно оцінюють європейське суспільство (50 конституентів). Другою за частотністю (40 одиниць) є група рефлексем, семантика яких вказує на дотримання законів як одну з визначальних рис Європейського Союзу. Також потужною (30) є група асоціатів на позначення можливостей, які отримає Україна зі вступом до ЄС. Дещо поступаються групи, що вказують на оцінку мовцями європейського політикуму (27) та на визнання високого рівня соціальних благ (22). Менше представлені рефлексеми, які вказують на асоціювання вступу до ЄС із відривом від Росії (13). Близькими за кількістю є групи слів на позначення персоналій (11) та реакцій, які свідчать про відсутність чітких асоціацій зі словом-стимулом (11). Решта груп представлені спорадичними асоціатами (менше 10 одиниць у групі).Здійснений аналіз також засвідчує перевагу в досліджуваному матеріалі лексем із позитивною семантикою (191 асоціат проти 13 негативних та 53 нейтральних), що дає підстави говорити про переважно позитивне сприйняття респондентами європейського поступу України.