Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
6 результатів
Фільтри
Налаштування
community.search.results.head
Документ Смак у тексті й поза текстом: естетичний та літературознавчий аспекти(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Михида, Сергій Павлович(ua) Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником форму-вання людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального стано-вища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мис-тецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мис-тецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналі-зовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до пере-оцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розу-мова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індиві-дуального вибору особистості.Документ Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.Документ Євген Маланюк: «Проза» поета(Видавництво «Український пріоритет», 2019) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Головний пафос цієї книжки, що складається зі збірки статей відомого літературознавця Григорія Клочека, породжений прагненням звернути увагу на «прозу» Євгена Маланюка (так поет визначав жанр своєї есеїстики) як на феноменальне явище української літератури. І не лише «звернути увагу», а й розкрити її змістові глибини, що залишаються гостро актуальними для нашого часу, бо стосуються таких життєво важливих для Нації проблем як державність, національна свідомість, малоросійство, національна культура, Тарас Шевченко… Євген Маланюк умів буквально вирізблювати головне у цих проблемах, надавав їм такого завершено-витонченого вираження, що піднімало його есеїстику до висот мистецтва слова. У прикінцевій частині книги розміщені додатки, які органічно доповнюють основну частину книжки як ілюстративний матеріал. Книга рекомендується як навчальний посібник для студентів – філологів, що вивчають історію української літератури ХХ ст. Водночас, вона розрахована й на більш широке коло читачів, зацікавлених творчістю Євгена Маланюка як видатного поета та есеїста-мислителя.Документ Іван Франко: психопоетикальна характеристика(ЛНУ ім. І. Франка, 2008) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, SergijДокумент Психологічний портрет письменника: на шляху до створення методології реконструкції(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті розглядаються літературознавчі та психологічні підходи до створення психологічного портрету митця. Узгоджуючи здобутки біографічного методу психоаналізу та гуманістичної психології окреслюються джерела матеріал та прийоми експлікації образу особистості письменника.Документ Якому богу служити? Або: хто відвертіший? : (Леся Українка і Володимир Винниченко у ставленні до проблеми «чистого мистецтва»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2002) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті осмислюється ставлення двох представників української» модернізму: Лесі Українки та Володимира Винниченка, до проблеми «чистого мистецтва, що гостро постала в загальномистецькому дискурсі на межі XIX і ХX століть.