Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
9 результатів
community.search.results.head
Документ Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві(2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.Документ Сучасні засади української діалектної текстографії(СПД «Охотнік», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.Документ Українські словники народної географічної термінології і проблеми діалектології(Ліра, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(ua) Аналіз лексикографічних видань слов’янської географічної термінології засвідчує недостатнє з цього погляду дослідження українського діалектного континууму. Проаналізовано два словники народної географічної термінології. Констатовано регіональні лексикографічні начала до заповнення лакун народної географічної термінології на всеукраїнському континуумі, які сприятимуть створенню Словника народної географічної термінології України.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.Документ Семантичні процеси в народних географічних термінах на позначення рельєфу (на матеріалі говірок центральної України)(Центр наукових публікацій, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hrotnko, T.V.(uk) Народні географічні терміни становлять значний семантичний і структурний інтерес. При спільності географічної семантики спостерігається ряд семантико-словотвірних моделей, серед яких є як утворення, представлені в інших слов’янських мовах, українських говорах, так і вузьколокальні діалектизми.Документ Актуальні аспекти вивчення зоонімної лексики в говірках центральної України(2017) Громко, Тетяна ВасилівнаДокумент Народні географічні терміни на позначення каменя в центральноукраїнських говірках(Аксіома, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна(uk) Народні географічні терміни на позначення каменю об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: розмір, походження. Діалектні й говіркові особливості зумовлюють варіативність аналізованих слів за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення.Документ Становлення та перспективи української діалектної текстографії Північно-західного ареалу степового говору(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Громко, Тетяна Василівна(uk) У статті констатується, що дослідження українських говорів упродовж останніх десятиліть значно активізувалися, однак степові говірки південно-східного наріччя досі залишаються обділеними увагою діалектологів. У статті описані й наведені усі відомі зразки діалектних текстів Кіровоградщини. З’ясовано значення діалектних текстів для вивчення української мови та її говорів, а також окреслено перспективи збирання матеріалів для текстотеки Центральної України і створення належної емпіричної бази для досліджень діалектного мовлення, поповнення корпусу текстів української діалектної мови.Документ Стан і перспективи дослідження середньонаддніпрянсько-степового та подільського діалектного порубіжжя в межах Кіровоградщини(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Громко, Тетяна Василівна(uk) Проблема уточнення середньонаддніпрянсько-степової діалектної межі є актуальною й потребує розв’язання в докладному регіональному дослідженні. У статті визначено перспективи збирання і подальшого студіювання діалектного матеріалу в межах Кіровоградщини.