Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Образ автора в романтичній ліриці Амвросія Метлинського (на матеріалі українських поезій збірки “Думки і пісні та ще дещо”)(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У статті акцентовано на ключових засадах романтичного світогляду. Обґрунтовано художньо виражений у творах українського поета-романтика А. Могили індивідуальний досвід – авторське бачення, осмислення та ставлення до довколишнього й власного “я” в ньому. Окреслено основні інтереси, уподобання, риси образу автора.Документ Вивчення роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей(КОД, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості французького письменника В. Гюго в курсі історії зарубіжної літератури для студентів філологічних спеціальностей. До розгляду пропонується відомий роман «Собор Паризької Богоматері», який засвідчив, що письменник залишився у полоні романтичної естетики, автор твору доводить, що вся історія людства –це безперервна боротьба добра і зла, любові і ненависті. У статті досліджується типово романтична поетика твору: засоби гротеску і контрасту, концепт долі, система образів.Документ Художній світ «Кримських сонетів» Адама Міцкевича: методичний аспект(КОД, 2018) Вечірко, Оксана Леонідівна; Вечирко, Оксана Леонидовна; Vechirko, Oksana(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості польського письменника А.Міцкевича в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес у контексті україно-польських літературних взаємин, дослідження доробку відомого романтика Польщі залишається актуальним і до сьогодні. Розглянуто питання щодо дискусії культурно- національної приналежності письменника: за право називати Адама Міцкевича своїм національним поетом сперечаються одразу декілька держав — Польща, Литва та Білорусь. Засновник польського романтизму, відомий діяч визвольного руху, цей письменник глибоко національний, але й водночас загальнолюдський. У статті розглянуто літературні взаємини А.Міцкевича і О.Пушкіна, попри традиційність думок про велику дружбу двох поетів сучасні літературознавці неоднозначно інтерпретують характер їх стосунків. Вивчаючи думки критиків автор статті дійшов висновку, що у цьому творчому діалозі двох митців позиція російського романтика зайвий раз доводить, що великодержавна хвороба майже невиліковна. Польській поет залишався вірним високим ідеалам за звільнення своєї батьківщини, за духовну свободу всього людства. До розгляду пропонується відома збірка А. Міцкевича «Кримські сонети», досліджується типово романтична поетика сонетного циклу, зокрема жанрові особливості, характер ліричного героя, орієнтальні мотиви, пейзаж та ін.Документ Народнопісенність лірики Т. Шевченка: генеза, жанрові та поетикальні взаємозв’язки(МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2014) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S.(uk) У статті осмислюється зумовленість поетики Т. Шевченка фольклорним компонентом; розвивається теза щодо генетичних взаємозв’язків народної пісні й лірики митця та творчого переосмислення ним фольклорних мотивів, сюжетів, засобів; досліджується проблема трансформації поетики романтизму в ідіостилі поета під впливом уснопоетичного матеріалу.Документ Світоглядно-творчі домінанти раннього Тараса Шевченка в осмисленні Євгена Маланюка(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Цепа, Олександра ВолодимирівнаУ статті висвітлено ключові аспекти роздумів Євгена Маланюка про світоглядно-творчі домінанти раннього Шевченка. Обгрунтовано відповідну специфіку осмислення через залучення результатів дослідження, отриманих під час комплексного аналізу образу автора в поетичній творчості Кобзаря 1837-1847 років.Документ Практика монографічного портретування Євгена Маланюка (на матеріалі розвідок про Т. Шевченка та М. Гоголя)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Гольник, Оксана ОлександрівнаУ статті проаналізовано оригінальну методологію монографічного портретування Є. Маланюка, проаналізовано її концептуальні складові, окреслені підходи і прийоми осягнення критиком творчих постатей Т. Шевченка і М. Гоголя.