Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Матеріали до словника говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. А(ТОВ «фірма Планер», 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна; Hromko, Tetiana(uk) У статті запропоновано фрагмент словника говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області (Центральна Україна) як продовження сучасних підходів до лексикографічного опрацювання лексики мовлення мешканців одного населеного пнкту. Разом з апелятивною лексикою у словник введено й оніми (вуличні прізвиська, мікротопоніми, топоніми, клички тварин), а також фразеологізм, узвичаєні вислови. Стаття є першою спробою уведення до наукового обігу діалектних слів говірки, які починаються на літеру А. Кожна словникова стаття ілюстрована максимальною кількістю значень, зафіксованих у говірці, прикладів-цитат із розмовного діалектного мовлення, особливо при тих значеннях, які можуть відрізнятися від значень певної лексеми у літературній мові.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.