Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Linguistic accompaniment of information warfare (based on the Russian-Ukrainian armed conflict)(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga(en) Language is an important means of waging an information war. The study of linguistic units, through which each of the parties to the armed conflict affects the recipients, makes it possible to model a fragment of the language picture of the world of society forced to live in war. Often this picture is formed under the influence of the mass media and social networks. In this paper, the associative-semantic field “enemy” in the context of the Russian-Ukrainian armed confrontation is structured on the basis of the language units used by Ukrainian information resources. Particular attention is paid to the peculiarities of the associative-semantic group (ASG) “enemy media”, which include three microgroups (ASmG) with core lexemes “mass media”, “journalists”, “phenomena”. The constituents of ASmG “mass media” are divided into semantic rows: associations that reveal the Russian affiliation of information resources (Russia- media, Putin-TV); lexemes that indicate the propagandistic nature of the media (information Spetsnaz); lexemes to denote the harmfulness of actions (to sow confusion, to lie through one’s teeth). The components of ASmG “journalists” are lexemes that indicate the privilege of individual employees of the media industry (generals of information troops) and their financial interest (millionaires from TV). ASmG “phenomena” combines terms formed from the names of famous journalists (Kyselov – kyselovshchyna, Skabeieva – skabeievshchyna), as well as phraseological units that appeared as a result of the Russian media spreading false or manipulative information (crucified boy, into radioactive ash).Документ Структура асоціативно-семантичного поля «ворог» в дискурсі інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(ua) У пропонованій статті з’ясовано способи лінгвальної репрезентації образу ворога в дискурсі інформаційної війни, пов’язаної з подіями на Сході України. З 2014 р. мовна картина світу пересічного українця збагатилася новими понят-тями, вираженими за допомогою або нових лексем, або розширення значень наявних раніше слів. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, змушує суспільство зануритися у процес, активно ретранслюючи мовні засоби однієї зі сторін конфлікту (залежно від політичних поглядів). Особливу увагу в ході інформаційних війн приділено створенню образу ворога, проти якого має бути налаштоване суспільство. Такий підхід дозволяє владі мобілізувати населення на боротьбу або заручитися його підтримкою щодо відбиття збройної агресії. Лінгвістичні одиниці є одним із головних засобів формування образу ворога. Шляхом аналізу цих одиниць, а також контекстів, у яких вони вжиті, дослідже-но структуру асоціативно-семантичного поля «ворог». У межах поля виокремлено асоціативно-семантичні групи «країна-ворог», «ворожі війська», «вороже суспільство», «ворожі ЗМІ», «ворожі явища». Усі вони, у свою чергу, поді-ляються на кілька мікрогруп і рядів. Мікрогрупу «країна-ворог» формують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Ця мікрогрупа найбільш детально розглянута у пропонованому дослідженні. У її межах виділено два типи асо-ціативно-семантичних рядів (АСР): «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує п’ятнадцять основних рядів, що на асоціативному рівні пов’язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, брат, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Таким чином, у дослі-дженні змодельовано структуру асоціативно-семантичного поля «ворог», визначено семантичні та синтагматичні особливості конституентів, а також досліджений вплив номенів на адресата.