Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
30 результатів
community.search.results.head
Документ Translation peculiarities in the cultural aspect(Видав. дім "Гельветика", 2024) Лелека, Тетяна Олександрівна; Leleka, T. O.(en) The problem of the interrelation of the language and cultural peculiarities of different countries is very relevant today. Given the trend towards intercultural interaction against the background of globalization and the new role of the English language in this process, we can state that the cultural dialogue is constantly taking place. The intercultural interaction leads to the cultural boundaries blurring and it is a demand of the global world. The translator is faced with the difficult questions about the transmission of the various cultural phenomena in the target language. The development of such translation strategies and methods began to be studied actively at the beginning of the XXI century. The translator's immersion in the world of the new cultural images is the same as the realisation of the new reality, where there is a completely different language picture of the world with its own dimensions. The phenomenon of the cultural interaction is considered is represented as a cultural phenomenon that led to a shift in emphasis from the language aspects to the cultural ones. The study emphasizes the inseparability of the culture and translation and their role in achieving the determined results. Their interaction contributes to recipient's worldview broadening, gaining the background knowledge about the diverse cultures and weakens the cultural barriers. It causes the intercultural communication. The attention is focused on the role of the translator in this process, his individuality, and the important translation competences. The special attention is paid to the translator's knowledge of the differences between the cultures, which has a direct impact on obtaining translation quality. It is emphasized that the different cultures use different language and cultural codes, which are characterized by the certain coincidences that need to be shown. The study analyses the translation of the cultural realities, paying attention to the importance of introducing the additional explanations to facilitate new phenomena understanding. (ua) Проблема взаємозв'язку мовних та культурних особливостей різних країн є дуже актуальною сьогодні. Враховуючи тенденцію до міжкультурної взаємодії на тлі глобалізації та нову роль англійської мови в цих процесах, можна констатувати, що культурний діалог відбувається постійно. Міжкультурна взаємодія призводить до розмивання культурних кордонів і є умовою глобального світу. Перед перекладачем постають складні питання щодо передачі різних культурних явищ мовою перекладу. Розробка таких перекладацьких стратегій і методів почала активно розвиватися на початкуXXI століття. Занурення перекладача у світ нових культурних образів – це те саме, що усвідомлення нової реальності, де існує зовсім інша мовна картина світу зі своїми вимірами. Розглянуто феномен культурної взаємодії та виявлено, що переклад представлений як культурний феномен, що призводить до зміщення акцентів з мовних аспектів на культурні. У дослідженні підкреслено нерозривність культури та перекладу, а також їх роль у досягненні визначених результатів. Їх взаємодія сприяє розширенню світогляду реципієнта, отриманню фонових знань про різні культурні знання, що послаблює культурні бар'єри та призводить до міжкультурної комунікації. Увагу зосереджено на ролі перекладача в цьому процесі, його індивідуальності та важливих перекладацьких компетенціях. Особлива увага приділяється обізнаності перекладачем відмінностей між культурами, що має безпосередній вплив на отримання якісного перекладу. Підкреслюється, що різні культури використовують різні мовні та культурні коди, які характеризуються певними збігами, які необхідно показати.У дослідженні аналізується переклад культурних реалій, звертається увага на важливість введення додаткових пояснень для полегшення розуміння нових явищ.Документ «Енциклопедія перекладознавства» українською мовою: рецензія та історичний штрих її публікації(КОД, 2021) Білоус, Олександр Миколайович; Білоус, Ольга Іванівна; Bilous, Oleksandr; Bilous, Olha(uk) Наприкінці 2020 року сталася велика неординарна подія в історії саме українського перекладознавства – побачили світ перший та другий томи «Енциклопедії перекладознавства». Це – переклад оригіналу Hаndbook of Translation Studiesз англійської мови українською. Одна з найпомітніших у світі праць у галузі теорії перекладу опублікована в одному з найвідоміших видавництв літератури з перекладознавства «Джон Бенджамінз паблішінг компані» (John Benjamins Publishing Company) в чотирьох томах за редакцією французького та бельгійського перекладознавців Іва Ґамб’є, який нині працює в університеті Турку (Фінляндія) та Люка ван Дорслара, який наразі очолює кафедру перекладознавства університету Тарту в Естонії.Документ Перекладацький аспект маркетингової стратегії туристичної літератури(КОД, 2019) Верезубенко, Микола Миколайович; Verezubenko, Mykola(uk) У статті розглянуто особливості розвитку та сучасного стану туристичної галузі, у запропонованому дослідженні окреслено основні аспекти успішного ведення туристичних справ, а також визначено пріоритетні трансформації для оптимального перекладу з німецької мови українською, наведено найоптимальніші варіанти подачі інформативних матеріалів, а також передача з мови оригіналу мовою перекладу, проаналізовано найбільші складнощі оформлення інформативних матеріалів з урахуванням історико-культурних традицій народів.Документ Метафоричні терміни сфери інформаційних технологій: до питання перекладу українською мовою(КОД, 2019) Бондаренко, Олександр Сергійович; Bondarenko, Oleksandr(uk) Статтю присвячено визначенню способів походження термінів сфери інформаційних технологій в англійській та українській мовах. Установлено шляхи утворення відносних термінів української та англійської терміносистем. Виявлено стратегії перекладу термінів сфери інформаційних технологій з англійської мови українською.Документ Фахова мова теленовин: шляхи аналізу та перекладу(КОД, 2019) Білоус, Олександр Миколайович; Bilous, Oleksandr(uk) Текст теленовин повинен бути максимально зрозумілим. У більшості випадків перекладачі зіштовхуються з перекладацькими труднощами, які є наслідком різниці між культурами та світоглядом. Перекладач теленовин має справу з різноманітною інформацією, різної тематики та сфер людської діяльності, він повинен вміло та максимально наближено до оригіналу передати зміст новини, дотримуючись при цьому часових рамок конкретної новини, так як кожна теленовина має суворі часові обмеження. В процесі перекладу тексту теленовин важливим є збереження відповідності конкретних сегментів тексту конкретним візуальним зображенням, які їх супроводжують. Тобто, надзвичайно важливо передати не лише зміст новини, а і її форму.Документ Wege zur Äquivalenz bei der Übersetzung schongeistiger werke(КОД, 2018) Bilous, Oleksandr; Білоус, Олександр Миколайович(uk) На відміну від письменника, перекладач має перед собою вже готовий витвір словесного мистецтва. Завдання передбачає адекватне відтворення тексту мовою оригіналу. Критерій якості художнього перекладу – це проблема точності відтворення першотвору. Повноцінність визначається двома факторами: об'єктивним - ступенем спорідненості культур, близькості мов текстів першотвору і перекладу; суб'єктивним, коли йдеться про не лише талант перекладача, але і його досвід, теоретичну підготовку. Все це визначає можливості адекватно осмислити першотвір, збагнути, яким чином неодмінно зберегти властивості твору словесного мистецтва в перекладі. Питання про стрижневі ознаки художнього перекладу тісно пов’язані з проблемою його аналізу. Погляд на переклад як на літературну творчість вимагає його підпорядкування аналізу естетичних критеріїв, осмислення кожної його деталі у контексті виявлення ідейно-образного змісту першотвору.Документ Взаємодія літератур як система ланок: зв'язки, рецепція, переклад(КОД, 2018) Білоус, Олександр Миколайович; Bilous, Oleksandr; Білоус, Ольга Іванівна; Bilous, Olga(uk) Проблема міжлітературної рецепції, що ґрунтується на синтезі складових взаємодії літературних систем і передусім сполуки – переклад – літературні зв’язки – у теоретичному аспекті ще недостатньо вивчена. Належним чином ще не осмислене й питання про роль перекладу та його місце в міжлітературному контексті. Слід зважати на якість репрезентації тих внутрішніх і зовнішніх чинників, що виокремлюють як потенційні можливості взаємодії літератур, так і особливості німецькомовної рецепції українського письменства в екстериторіальних координатах, які впливають на духовний розвиток народу-реципієнта. Для адекватного прочитання цього процесу важливою постає парадигма, коли кожна літературна паралель розглядається не ізольовано, а в загальноісторичному й художньому контексті, що охоплює тривалу часову дистанцію. Вона дозволяє розкрити зміст взаємодії літературних явищ з одного боку, а також причини «зіткнення» неспоріднених культурних традицій німецького й українського народів – з іншого. На їхню еволюцію мали вплив кардинально несхожі – для Німеччини та України – суспільно-історичні умови, які диктували оцінювальну позицію та науково-пізнавальне ставлення критиків та перекладачів до творів української літератури в німецькомовному середовищі.Документ Translation as a constituent part of bilingual education(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Smirnova, Lina Leonidivna; Смірнова, Ліна Леонідівна; Смирнова, Лина Леонидовна(en) Teaching translation is considered to be a necessary step for the formation of students' bilingual skills. With regard to the translation process, systematic accumulation of knowledge and skills gradually leads not only to students’ high leveled perception of professional subtleties of the content of the text, but at the same time to a deeper understanding of cross-cultural and bilingual features. It should be noted that the outdated today is the attitude of the teacher of a foreign language to the translation as a mere multi-step process of processing professional information. Thus, we consider it inappropriate to reduce the translation process to the mechanical finding of interlingual correspondences. Translation is different from other types of speech activity that is carried out in terms of bilingualism. Mastering a foreign language vocabulary creates a need for students to enhance the knowledge in specialty. According to Vinay and Darbelnet’s classification there are seven basic procedures operating on three levels of style: lexis, distribution (morphology and syntax) and message. The procedures were classified as direct (or literal) or oblique, to coincide with their distinction between direct (or literal) and oblique translation. At the same time, from the point of view of bilingual education, mastering such communication strategy as translation, the use of appropriate planning stages of the session and translation levels gains a new important evaluation. Translation is considered as a special type of speech activity and a special form of communication with the use of two languages and can be determined as such having the essential role and place in the system of bilingual education.Документ Семантичні аспекти перекладу поезії Й. Бродського(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Перцова, Інна Василівна(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми художнього перекладу: особливості відтворення мовленнєвого стилю автора, співвідношення контексту автора та контексту перекладача, збереження емоційного забарвлення, неспівпадіння стилістичної виразності слів в оригіналі та перекладі тощо. Відтворити у перекладі всі конструктивні елементи оригіналу неможливо – це б призвело до спотворення першотексту. Тож основна мета перекладу – досягти семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відбити неповторну індивідуальність художнього стилю автора. З одного боку, специфіка перекладу близькоспоріднених мов –спокуса, що вабить своєю легкістю, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян повинна полегшувати процес перекладу. З іншого, навіть переклад на рівні близькоспоріднених мов, якими є російська та українська, також має свої особливості в функціонально-естетичному та формально-лінгвістичному аспектах. Ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і генетично близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художіх втрат. Справжній перекладач, вносячи свої інтерпретації, використовуючи певні семантичні трансформації, через призму мови перекладу повинен відтворити національний дух оригіналу. У статті на конкретних прикладах аналізуються семантичні перетворення у процесі перекладу поезії російського поета Й. Бродського українською мовою. Бродському властиве недискриміноване ставлення до різних пластів російської мови. Його мова –сплав незвичайно різнорідних елементів: поет вводить у свої вірші архаїзми та вульгаризми, технічну термінологію та іншомовні слова. Тож, перекладати Бродського –справа складна, адже необхідно максимально передати російський текст, відтворити завуальовані цитати, гру слів та алюзії. Серед семантичних трансформацій найбільш поширені: семантичні заміни (у тому числі контекстуально-семантичні); антонімічні трансформації; опущення.Документ Wechselseitgkeit vonkulturen: translation und rezeption(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Білоус, Ольга Іванівна; Белоус, Ольга Ивановна; Bilous, Olha; Білоус, Олександр Миколайович; Белоус, Александр Николаевич(uk) Активне духовне відродження українського народу, зумовлене новим суспільно-правовим статусом України як незалежної, суверенної держави, припадає на останні десятиріччя ХХ– початок ХХІ століть. Воно сприяло усвідомленню національної ідентичності і водночас викликало нагальну потребу переосмислення процесу входження кращих надбань української культури у свідомість близьких і віддалених народів Східної, Центральної та Західної Європи. З цього погляду особливої уваги заслуговує проблема німецькомовної рецепції української літератури, з’ясування як її контактно-генетичних зв’язків зі світовим літературним процесом, так і виявлення й окреслення координат, що набули сталої величини – перекладацької традиції в контексті переємності літературного досвіду – в системі української діаспори. Вивчення процесу взаємодії літератур споріднених(слов’янських) і неспоріднених(німецькомовних) народів постає одним з найбільш плідних дослідницьких напрямків у сучасній філологічній науці. З ним органічно пов’язана проблематика засвоєння літературного досвіду крізь призму втілених у ньому концепцій взаємодії різних культурних явищ, тенденцій, закономірностей, традицій. Ідеться про національне, з одного боку, і глобальне значення цієї парадигми – з іншого, що визначає рівень необхідності природної рецепції художньої спадщини найбільш активних носіїв тієї чи іншої культури. За природних умов відбувається таке результативне сприйняття фактів та подій, коли процес рецепції містить орієнтацію на системну інтерпретацію, що єодним з максимально активних шляхів збагачення гуманістичного змісту кожної національної літератури. Цей напрямок є виявом не тільки інтенсивності чину, тобто дієвості, але й плодотворної її констатації –домінанти перекладу.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »