Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Проблема голоду в оповіданнях Бориса Грінченка «Без хліба» й Володимира Винниченка «Голод»(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Lavrusenko, M.(ua) Розмірковування над тим, що керує поведінкою людини, котра опинилася у межовій ситуації, – розум чи інстинкт – стало предметом зображення художніх творів зарубіжних й українських авторів на зламі ХІХ і ХХ ст. Актуальною для української прози означеного періоду виявилася проблема поведінки людини, котра опинилася у скрутному матеріальному стані, що призвів до голоду. Вона порушена в оповіданнях «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. У своїх творах письменники лише штрихово окреслюють час подій, їхня увага зосеред-жується на психології людини, котра позбавлена засобів для фізичного існування. Аналіз досліджень З. Фрейда, А. Маслоу, К. Лоранца, К. Рімана дає право зробити висновок, що людиною у стані стресу, зокрема голоду, керують інстинкти самозбереження, тобто несвідоме, природні фізіологічні інстинкти. Із цих позицій ми проаналізували оповідання «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. Змалювання психології людини, яка опинилася у ситуації голоду, в оповіданні Б. Грінченка «Без хліба» відпо-відає канонам реалістичної стильової манери. Ходом оповіді автор визнає, що діями та вчинками Петра керує несвідоме, однак ключовим у визначенні Я головного героя, його життя у соціумі стає Над-Я, мораль. Оповідання В. Винниченка «Голод» підтверджує висновки вчених-психоаналітиків, що в межовій ситуації поведінкою і вчинками людини керують інстинкти, несвідоме. Проблема оповідань Б. Грінченка «Без хліба» й В. Винниченка «Голод» суголосна – поведінка людини, котра йде на злочин під тиском нестерпних умов існування, що призвели до голоду. Письменники об’єктивно змальову-ють обставини, що штовхають їхніх героїв на неприпустимий учинок. Реаліст Б. Грінченко виправдовує свого героя, верх над його поведінкою бере християнська мораль, яка змушує людину визнати свій гріх і стати на шлях праведного життя. Модерніст В. Винниченко доводить, що Над-Я, мораль поступається Воно, несвідомому, коли вирішується питання життя і смерті. Проведені спостереження над творами Б. Грінченка й В. Винниченка дають нам право зробити висновок, що обидва митці прагнули правдиво висвітлити психологію людини в умовах голоду, але мотивація вчинків персона-жів творів суголосна тим стильовим манерам, прихильниками яких є автори оповідань.Документ Східне й західне трактування символічного плану повісті Г. Гессе «Сіддгартга»(КОД, 2019) Фока, Марія Володимирівна; Foka, Mariia(uk) У статті досліджується символічний план повісті Г. Гессе «Сіддгартга» крізь призму східних і західних учень. Автор доводить, що самопізнання головного героя можна інтерпретувати психоаналітичним методом, де відокремлюються етапи відмови від Персони, дистанціювання та інтеграція Тіні й Аніми, досягнення Самості. Східні духовні традиції дозволяють тлумачити долю Сіддгартги як шлях до злиття з Дао. Об’єднуючим мотивом двох протилежних світоглядних систем стає поняття Любові.