Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
4 результатів
community.search.results.head
Документ Identity Drama: Anti-And Postcolonial Discourse(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Цепа, Олександра Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Lavrusenko, Mariia; Buriak, Olena; Holnyk, Oksana; Tsepa, Oleksandra; Vechirko, Oksana(en) The article highlights the artistic specifics of the anti- and postcolonial discourse of the stories "Lullaby" by the American writer of Indian origin Leslie Marmon Silko and "Thunderstorms over Turovets" by the Ukrainian novelist VolodymyrDanylenko. Through the prism of the conflict "globalized world - ecumenical world" the peculiarities of the embodiment of the drama of national self-awareness are considered.Документ «Він хотів бути «шикарним, як леопард» (М. Хвильовий у контексті есеїстики Є. Маланюка)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Вечирко, Оксана Леонидовна; Vechirko, Oksana Leonidivna(ua) Стаття присвячена творчим взаєминам українських митців Євгена Маланюка і Миколи Хвильового – людям, що відіграли важливу роль у процесі національного державотворення 20-их років минулого століття. Розглянуто есеїстичні студії «13 травня 1933 року» та «13. 5. 1933» представника «празької школи», проаналізовано його спроби наукового осмислення художньо-естетичних поглядів М. Хвильового, акцентовано увагу на багатовимірності розуміння творчого феномену яскравого представника генерації «Розстріляного відродження». Досліджуючи постать М. Хвильового в особистісному і творчому аспектах, Є. Маланюк наголошує, що наслiдки революції, які б мали згармонiзувати життя й наповнити його змістом, у М. Хвильового сформували трагічне світовідчуття й глибоке розчарування в ідеології, що, зрештою, розвинуло суперечливість його особистості, світоглядну амбівалентність. (ru) Статья посвящена творческим взаимоотношениям украинских писателей Евгения Маланюка и Николая Хвылевого – людям, которые сыграли важную роль в процессе создания украинского государства двадцатых годов прошлого века. Рассмотрены эссеистические студии «13 мая 1933» и «13. 5. 1933» представителя «пражской школы», проанализированы его попытки научного осмысления художественно-эстетических взглядов Хвылевого, акцентировано внимание на многомерности понимание творческого феномена яркого представителя поколения «Расстрелянного возрождения». Исследуя наследие Н. Хвылевого в личностном и творческом аспектах, Е. Маланюк отмечает, что последствия революции, которые должны гармонизировать жизнь и наполнить её содержанием, у Н. Хвылевого сформировали трагическое мироощущение и глубокое разочарование в идеологии, что, в конце концов, развило противоречивость его личности, мировоззренческую амбивалентность. (en) The article is devoted to the creative relationships between Ukrainian artists Yevhen Malaniuk and Mykola Khvylovyi, who played a key role in the 1920s national state building. In particular, the critical works by the representative of the Prague School were reviewed; his attempts to comprehend scientifically the artistic and aesthetic views of M. Khvylovyi were analyzed. The article is focused on the multidimensional understanding of the creative phenomenon of the prominent representative of the Executed Renaissance generation. Names of several Ye. Malaniuk’s essays dedicated to the worshipper of the commune behind the mountains and related to the tragic number “13”, such as “Trynadtsiate Travnia Tysiacha Deviatsot Trydtsiat Tretioho Roku” (the 13th of May 1933) and “13. 5. 1933”, have become eloquent. In the literary and critical essay of Ye. Malaniuk we can note personal and creative vectors of investigating the M. Khvylovyi’s figure. The consequences of the revolution, which should have made life more balanced and meaningful, just made M. Khvylovyi see the world from the tragic side and feel deep disappointment in ideology, which eventually developed into a contradictory personality, worldview ambivalence of the artist. Yevhen Malaniuk has been on the warpath against false Ukrainianness all his life, he blamed Little Russianness, betrayal and slave instincts of his own nation, which, in his opinion, led to the defeat of Ukrainian statehood. Considering this, an important place in his studios, as well as in M. Khvylovyi’s pamphlets, is allocated for interpreting the essence of Little Russianness. While living as an emigrant, Ye. Malaniuk closely watched the artistic process in Ukraine, acting as an analyst. He created a concise psychologized portrait of a “romantic with unbending spirit”.Документ Переклад і рецепція в німецькомовному ареалі (ХІХ–ХХ ст.): історичний погляд(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Білоус, Олександр Миколайович; Білоус, Ольга Іванівна(uk) Активне духовне відродження українського народу, зумовлене новим суспільно-правовим статусом України як незалежної, суверенної держави, припадає на останні десятиріччя ХХ – початок ХХІ століть. Воно сприяло усвідомленню національної ідентичності і водночас викликало нагальну потребу переосмислення процесу входження кращих надбань української культури у свідомість близьких і віддалених народів Східної, Центральної та Західної Європи. З цього погляду особливої уваги заслуговує проблема німецькомовної рецепції української літератури, з’ясування як її контактно-генетичних зв’язків зі світовим літературним процесом, так і виявлення й окреслення координат, що набули сталої величини в системі української діаспори.Документ Поезія Ліни Костенко «Лідія койдула на чужині»: необароковий дискурс(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Таран, Олег Іванович; Сусол, Лілія Олександрівна; Taran, Oleg; Susol, Liliya(uk) У статті розглядається творчість Ліни Костенко в контексті семіосфери необароко. Ліна Костенко окреслює самою своєю творчою присутністю специфіку національної української ідентичності. Прагнення зберегти власний внутрішній простір поєднує художній світ Ліни Костенко з представниками українського бароко І. Вишенським, М. Смотрицьким, Г. Сковородою та іншими. Один з важливих чинників барокової культури – драматизм буття людини, народу близькій творчості Ліни Костенко. Особливо гостро він проявляється, коли поетеса осмислює долю народів, що зазнали імперських утисків, зокрема, вірменського та естонського. У статті дослідницьким матеріалом, що ілюструє перегук культур, спільність національних проблем народів постає поезія «Лідія Койдула на чужині». Естонська поетеса середини ХІХ ст. була активним чинником національного пробудження. Ситуація саможертовності, відданості власному народові стала суголосною духовним й устремлінням Ліни Костенко. Знаковими образами поезії постають: море, самотність, чесність, внутрішня краса, зовнішня (побутова) непривабливість, птах, зламані крила, кораблі, вранішня зірка тощо. Їхня інтерпретація здійснюється в контексті необарокового дискурсу.