Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Корпусне дослідження медіаобразу « Україна » в американських новиннних текстах
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бондаренко, Катерина Леонідівна; Бурлака, В. С.; Єршова, А. А.
    (ua) Мета дослідження – встановлення лексичних особливостей формування медійного образу України у новинних текстах. Досліджень лінгвістів медіаобразу України в американських медіа під час президентських виборів в США недостатньо, незважаючи на його вагомість як політичного інструменту, яка стала очевидною на початку 2024 року. Ретельний аналіз медіаобразу вимагає значного часового ресурсу та великого обсягу релевантних даних. Комп’ютерна обробка текстів дозволяє лінгвістам зібрати необхідну інформацію. Дослідження базується на корпусному аналізі присвячених Україні новинних текстів, опублікованих у передвиборчий період джерелами, які орієнтуються на прихильників демократів (The New York Times) і республіканців (The Wall Street Journal). Зібраний корпус статей складає 291565 лексичних одиниць в 194 публікаціях, на основі яких було проаналізовано тематику новин. Використовуючи статистичний аналіз у програмі WordSmith 8.0 для обробки виділених текстів, було визначено найчастіше вживані (ключові) слова : war, Russia, military, forces, defense, drone, weapon, time, soldiers, president, officials, Biden, government, Zelensky тощо. Згодом за допомогою корпусного аналізу в програмі Sketch Engine було проаналізовано контексти, в яких вжито ці ключові слова. Виділені ключові слова (93 одиниці) за спільними семантичними ознаками і з урахуванням контекстів було об'єднано у лексико-семантичні групи, що вказують на фрагменти дійсності, актуальні для американських медіа : 1. ЛСГ «Назви військових дій» (22,6% від кількості ключових слів), «Назви актів підтримки» (21,5%), «Назви представників влади (адміністрації)» (17,2%), «Назви зброї» (13,9%), «Назви супротивників» (12,8%), «Назви територій» (7,5%), «Назви громадян» (7,5%). Кількісні та якісні параметри ЛСГ свідчать про їхню значимість у контексті висвітлення цих аспектів, що, в свою чергу, підкреслює їх важливість для створення медіаіобразу України. Розуміння ролі та важливості мовних засобів у медіатекстах може сприятливо вплинути на створення або корекцію образу країни за її межами. (en) The objective of the research is to identify the lexical features that shape the media image of Ukraine in news texts. There is a lack of linguistic studies on Ukraine's media image in the American media during the U.S. presidential elections, despite its significance as a political tool, which became evident at the beginning of 2024. Thorough analysis of the media image requires significant time resources and a large volume of relevant data. Computer processing of texts allows linguists to collect the necessary information. The study is based on the corpus analysis of news texts dedicated to Ukraine, published during the pre-election period by sources catering to the supporters of the Democrats (The New York Times) and the Republicans (The Wall Street Journal). The compiled corpus of articles consists of 291565 lexical units in 194 publications, which were used to analyze the thematic content of the news. Using statistical analysis in WordSmith 8.0 to process the extracted texts, the most frequently used (key) words were determined : war, Russia, military, forces, defense, drone, weapon, time, soldiers, president, officials, Biden, government, Zelensky, etc. Subsequently, the contexts in which these key words were used were analyzed using corpus analysis in the program Sketch Engine. The identified key words (93 units) were grouped into lexicalsemantic groups (LSGs) based on common semantic characteristics and considering the contexts, which reflect the reality fragments that are current for the American media : 1. LSG «Names of military actions» (22.6% of the number of key words), «Names of support acts» (21.5%), «Names of government (administration) representatives» (17.2%), «Names of weapons» (13.9%), «Names of adversarie» (12.8%), «Names of territories» (7.5%), «Names of citizens» (7.5%). The quantitative and qualitative parameters of the LSGs highlight their significance in the context of highlighting these aspects, which in turn emphasizes their importance for creating the media image of Ukraine. Understanding the role and significance of linguistic means in media texts can positively influence the creation or correction of the country's image abroad. Key words : media text, media image, corpus analysis, frequency analysis, lexical-semantic field, lexical semantic group.
  • Ескіз
    Документ
    Змістове наповнення лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української війни
    (2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна
    (ua) У статті проаналізовано мовні засоби, використовувані на позначення військового української армії, в межах дискурсу російсько-українського збройного протистояння. Воєнний конфлікт, що триває з 2014 року, вплинув на мовну картину українського суспільства. У медіапросторі сформувався комплекс мовних засобів, що віддзеркалюють збройне та інформаційне протистояння. Особливу роль відіграють мовні одиниці, які об’єктивують позитивний образ воїна власної армії. Метою статті є моделювання структури лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української інформаційної війни. З цією метою проаналізовано тексти українських інформаційних порталів та сторінок у соціальних мережах, у результаті чого зафіксовано 90 лексем і сполук на позначення військового української армії. У результаті аналізу змодельовано структуру лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» як складника мікрополя «ЗАХИСНИК» у межах лексико-семантичного поля «ВІЙНА». Здійснено семантико-когнітивний аналіз концептів ЗАХИСНИК та ВОЇН у дискурсі інформаційної війни. Результати аналізу свідчать, що мовне позначення захисника в сучасному українському медіадискурсі збігається з традиційної картиною світу мовців, відповідно до якої воїн власної армії наділений винятково позитивними якостями. У межах лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» виокремлено два типи мікрогруп: на позначення загальних понять та спеціалізовані позначення – з приблизно однаковим набором конституентів – 46 і 44 одиниці відповідно. У кожному з цих типів виділено по десять лексико-семантичних мікрогруп. Встановлено, що в аналізованому медіапросторі на позначення захисника використовують як готові номінативні одиниці, так і морфологічні новотвори. Поширеним є використання перифраз і метафоричних сполук. Також зафіксовано вплив суспільно важливих подій на вибір мовних одиниць на позначення військових.
  • Ескіз
    Документ
    Засоби вербалізації аддиктивної поведінки в німецькій мові (на метеріалі лексико-семантичного мікрополя «drogensucht/ наркозалежність»)
    (КОД, 2019) Кіт, Лариса Миколаївна; Kit, Larysa
    (uk) У статті розглядається специфіка вираження аддиктивної поведінки на позначення залежності, зокрема наркотичної залежності (Drogensucht) в сучасному німецькомовному газетному дискурсі, визначено структуру лексико-семантичного мікрополя „DROGENSUCHT/ НАРКОЗАЛЕЖНІСТЬ“ в сучасній німецькій мові.
  • Ескіз
    Документ
    Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках
    (КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana
    (uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.
  • Ескіз
    Документ
    Neologisms in the english language at the beginning of the ХХІ century
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Leleka, Теtiana; Лелека, Тетяна Олександрівна
    (uk) У статті аналізуються неологізми соціально-економічної сфери, що увійшли в англійську мову на початку ХХІ століття. Розглядаються їх семантичні особливості, а також виокремлюються лексико-семантичні групи. Проаналізований матеріал демонструє відображення позамовних чинників у мові, як однієї з причин мовних перетворень в аспекті соціолінгвістичної парадигми.
  • Ескіз
    Документ
    Лексико-семантичні особливості запозичень з англійської мови в українському та іспанському сленгу
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Бондаренко, Катерина Леонідівна
    (uk) Мета статті – з’ясувати вплив англійської мови на іспанський та український сленг на лексичному рівні. Матеріал для аналізу – дані українських та іспанських словників субстандартної лексики. В результаті суцільної вибірки з’ясовано, що відсоток запозичень з англійської в обох досліджуваних субмовах є доволі незначним:лексичний субстандарт переважно формується засобами рідної мови. Семантичні особливості англіцизмів (зокрема, їхня концентрація в межах певних лексико-семантичних груп) свідчить про антропоцентричний характер сленгу, і водночас – про наявність у ньому лінгвокультурних особливостей.
  • Ескіз
    Документ
    Лексика та фразеологія на позначення грому в українських говірках кіровоградщини
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Громко, Тетяна Василівна
    (uk) Пізнання лексики діалектів вимагає повноти вияву її складу, семантики, фразеології, географії, функціональної диференціації та генези. У зв’язку з недостатнім вивченням окремої з цих ланок постає необхідність поповнення наукового обігу діалектними даними центральноукраїнських говірок Кіровоградської області. Більшість із зафіксованих назв виявляють паралелі в інших українських говірках. Лексема грім входить до фразеологічних та паремійних одиниць, які активно функціонують у говірках.
  • Ескіз
    Документ
    Іменники pluralia tantum в англійській та українській мовах
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Скляніченко, Ганна Володимирівна
    (uk) У статті здійснена спроба порівняльного аналізу іменників pluralia tantum в англійській та українській мовах. Розглянуто критерії виділення множинних іменників у кожний порівнюваній мові, джерела їх походження, а також основні лексико-семантичні групи, у межах яких вони функціонують.
  • Ескіз
    Документ
    Ізоморфність лексико-семантичного поля та багатозначного слова
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Бондаренко, Олександр Сергійович
    (UA) У даній статті досліджуються деякі спільні та відмінні риси двох основних мовних систем: лексико-семантичного поля т а багатозначного слова. Автор стверджує, що, незважаючи на певні недоліки теорії ізоморфізму, між лексико-сем античним полем та словом як одиницями різних мовних рівнів існує певна подібність. Матеріалом дослідження є гендерно маркована лексика в українській та англійській мовах.
  • Ескіз
    Документ
    Соціальна стратифікація в українській та англійській лінгвокультурах
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Бондаренко, Олександр Сергійович
    У статті розглянуто особливості відбиття поняття “соціальна стратифікація” в українській та британській лінгвокультурах. Виявлено спільні та відмінні риси наповнення відповідних лексико-семантичних угрупувань у досліджуваних мовах/