Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Інструменти креативного письма в медійному сторітелінгу(2024) Гундерук, олександра Олександрівна; Гуманенко, Олександра Олександрівна; Фенько, Наталія Миколаївна; Hunderuk, O. O.; Fenko, N. M.(ua) У статті досліджується креативна площина медійного сторітелінгу. Розглядаються конкретні інструменти, ефективні для залучення уваги та створення змістовних і впливових матеріалів. Підкреслюється необхідність розвитку творчого мислення в журналістиці та надаються практичні поради щодо використання сторітелінгу для ефективної комунікації з аудиторією. Аналіз останніх досліджень у сфері медійного сторітелінгу демонструє затребуваність вивчення його креативного інструментарію. Об᾿єктом вивчення стали публікації із всеукраїнських онлайн-видань «Рубрика», «Reporters», «TheUkraіnians» та кропивницького онлайн-видання «Гречка». Пропонується аналіз журналістських матеріалів у розрізі креативного письма та сторітелінгу. Актуалізується думка, що мистецтво розповіді й робить медіатексти такими привабливими для читача, який хоче не просто почути історії людей, а й співпереживати й надихатися ними. Креативне письмо допомагає не лише передати факти, але й пояснити їхнє значення в контексті, перетворюючи знання у легкі для сприйняття та емоційно насичені повідомлення. Доводиться, що інструментами креативного письма в медійному сторітелінгу можуть розглядатися описи, деталі, діалоги тощо. Усі ці наративні гачки роблять історію живою і привабливою для читача. Такий інструментарій формує в кожній історії важливі акценти, а саме: місце і час, переломні моменти, діалоги та прямі цитати, деталі, емоції, мудрість тощо. Для історії важливо, щоб вона була написана живим текстом. Говорити через діалоги та пряму мову героїв, запамʼятовуватися яскравими деталями та використовувати прості слова та речення – це ключові елементи живого тексту історії. Журналісти за допомогою особистих історій своїх героїв можуть допомогти аудиторії глибше розібратися з причинами та наслідками соціальних проблем; влучно проілюструвати складні процеси; показати контекст і перешкоди, щоденний досвід і переживання. Інструменти креативного письма допомагають створити цікаві та емоційно насичені матеріали. Вони необхідні в роботі журналістів, які працюють у сфері художньої репортажистики. (en) The article explores the creative side of media storytelling. The article examines specific tools that are effective in attracting attention and creating meaningful and influential materials. It emphasises the need to develop creative thinking in journalism and provides practical advice on how to use storytelling for effective communication with the audience. The analysis of the latest research in the field of media storytelling demonstrates the demand for studying its creative tools. The object of the study is publications from the all-Ukrainian online editions “Rubryka”, “Reporters”, “TheUkrainians” and the Kropyvnytskyi online edition “Hrechka”. The article analyses journalistic materials in the context of creative writing and storytelling. The author argues that the art of storytelling is what makes media texts so attractive to readers who want not only to hear people's stories, but also to empathise and be inspired by them. Creative writing helps not only to convey facts, but also to explain their meaning in context, transforming knowledge into easy-to-understand and emotionally charged messages. It is proved that descriptions, details, dialogues, etc. can be considered as creative writing tools in media storytelling. All these narrative hooks make the story lively and attractive to the reader. Such tools form important accents in each story, namely: place and time, turning points, dialogues and direct quotes, details, emotions, wisdom, etc. It is important for a story to be written in a living text. Speaking through dialogues and direct speech of the characters, being memorable with vivid details, and using simple words and sentences are the key elements of a living story. Journalists can use the personal stories of their characters to help their audience understand the causes and consequences of social problems; illustrate complex processes; show context and obstacles, daily experiences and feelings. Creative writing tools help to create interesting and emotionally charged materials. They are essential in the work of journalists working in the field of feature reporting.Документ Лексико-словотвірні інновації в медіадискурсі періоду війни(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті розглянуто специфіку сучасного медіатексту й медіадискурсу періоду війни в мовознавчому аспекті. З’ясовано мотиваційні функції та специфіку лексико-словотвірних новотворів у сучасному медій- ному дискурсі. Зазначено, що функціонування й активне використання новотворів у медіадискурсі пояснюється врахуванням комунікативно-інформаційних суспільних потреб у номінації процесів, опредметнених дій, явищ із прагматичним спрямуванням і використанням у публіцистичному стилі й інтернет-джерелах. Характерно, що всі структурні компоненти неолексем відповідають мовній і мовленнєвій системності мовної практики, активності дериваційних ресурсів української мови. Інноваційні лексико-словотвірні процеси сприяють формуванню та інтерпретації мовної картини світу. Реципієнти масової комунікації добирають найраціональніші неологійні мовні засоби. У період росій- сько-української війни зросла кількість новотворів, це переважно відантропонімні та відойконімні утво- рення. Помітна тенденція до творення десубстантивів, денумеративів, девербативів вербативного блоку. Військові терміни й похідні від них активно використовуються в мовленні пересічних українців та адап- туються до української мовної системи. У мові помітні переходи лексем із пасивного до активного вжитку, явища термінологізації та детермінологізації властиві для воєнної й військової лексики. Аналіз медіатексту як комунікаційного продукту, авторської позиції та стилю сприяє виявленню лексико-словотвірних інновацій, специфіки онімів, відантропонімних і відойконімних похідних. У неолексемах відбувається переосмислення семантичного навантаження, переважно розширення семантики похідного. Функції новотворів у медіатекстах розкривають принципи системної організації мови, сприяють узго- дженню з ментальною онтологією української мови, забезпечують існування метамовних аналогів, слово- твірних типів і моделей, усі компоненти яких релевантні щодо змісту, конотативного забарвлення та структури мовленнєвої діяльності суб’єктів.Документ Formation of Media Educational Skills of a Future Teacher in the Professional Training(2020) Пикалюк, Роман Володимирович; Pykaliuk, R.; Semenog, O.; Semenikhina, O.; Oleshko, P.; Prima, R.; Varava, O.(en) The article deals with the solution of the problem of media education skills formation of the future teacher in the process of vocational training. The concept of “media education skills of the future teacher” is interpreted as a set of intellectual and practical actions that provide the ability of the individual to perform actions in search consciously, selection, processing, analysis, creation of media texts of different styles and genres, projecting and preparation of the results of media education activities. The groups of media-educational skills of the future teacher-dictionary are distinguished: language- communicative, analytical-interpretative, text-genre skills, information-technological, projecting. The model of media and educational skills formation of future language-teachers in the process of vocational training is developed and implemented. The model covers theoretical and methodological, substantive-procedural and diagnostic- resultant blocks, and is based on personal, competence, praxeological, cultural, text-centric approaches, involves taking into account didactic principles of interdisciplinary integration and aesthetics value of media texts. The effectiveness of the selected forms, methods and means, the result of which are formed by the ability to perceive, critically read, analyze, interpret, create media texts of different styles and genres through the creative application of professional theoretical knowledge, practical skills and techniques of media analysis, has been empirically confirmed. The sample size comprised the experimental group (EG) – 132 students and the control group (CG) – 124 students. Exclusive author’s tests were developed to confirm the validity of the results, which were processed according to Pearson’s criterion.