Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

(en) Language is an important means of waging an information war. The study of linguistic units, through which each of the parties to the armed conflict affects the recipients, makes it possible to model a fragment of the language picture of the world of society forced to live in war. Often this picture is formed under the influence of the mass media and social networks. In this paper, the associative-semantic field “enemy” in the context of the Russian-Ukrainian armed confrontation is structured on the basis of the language units used by Ukrainian information resources. Particular attention is paid to the peculiarities of the associative-semantic group (ASG) “enemy media”, which include three microgroups (ASmG) with core lexemes “mass media”, “journalists”, “phenomena”. The constituents of ASmG “mass media” are divided into semantic rows: associations that reveal the Russian affiliation of information resources (Russia- media, Putin-TV); lexemes that indicate the propagandistic nature of the media (information Spetsnaz); lexemes to denote the harmfulness of actions (to sow confusion, to lie through one’s teeth). The components of ASmG “journalists” are lexemes that indicate the privilege of individual employees of the media industry (generals of information troops) and their financial interest (millionaires from TV). ASmG “phenomena” combines terms formed from the names of famous journalists (Kyselov – kyselovshchyna, Skabeieva – skabeievshchyna), as well as phraseological units that appeared as a result of the Russian media spreading false or manipulative information (crucified boy, into radioactive ash).

(uk) У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА в українській мові. На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту. У дослідженні ми обрали методику семантико-когнітивного аналізу концептів, запропоновану З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним. У якості основних експериментальних методик були використані вільний, спрямований і рецептивний експерименти, експериментальне виявлення символіки. Першим етапом моделювання концепту є описання макроструктури концепту. Виявлені когнітивні ознаки концепту розподіляються за його основними структурними компонентами – образним компонентом, інформаційним змістом й інтерпретаційним полем. Інформаційний зміст концепту утворюється когнітивними ознаками, які характеризують суть і диференційні складові елементи досліджуваного концепту. Інтерпретаційне поле концепту зазвичай є дуже об’ємним і включає багаточисленні когнітивні ознаки, які характеризують ставлення народу до дружби і різноманітні енциклопедичні знання про її ознаки, функціонування, що отримані із досвіду. Окремо описується пареміологічна зона інтерпретаційного поля. Ця зона відображує інтерпретацію концепту свідомістю народу переважно в історичній перспективі. Результати дослідження паремій включені у модель концепту. Польова організація когнітивних ознак відображає ієрархію окремих когнітивних ознак у структурі концепту. Членування змісту концепту на ядро і периферію здійснюється за критерієм яскравості когнітивних ознак. Яскравість когнітивної ознаки визначається кількістю асоціатів, що об’єктивують цю ознаку під час аналізу результатів асоціативних експериментів і тлумачних словників. Слід зазначити, що тлумачні словники української мови подають лише невелику кількість цих ознак, що не відображає повністю структуру концепту. Проведення експериментальних методик дає змогу зробити це більш ефективно. (en) The main results of the experimental research of the concept FRIENDSHIP in the Ukrainian language are given in the article. On the base of the received data, the concept’s model was built and the main cognitive signs were analyzed. The description of the structure of the concept is also proposed. The method of semantic and cognitive analysis of concepts was chosen. The latter was proposed and multiply used by Russian linguists Z. Popova and J. Sternin. The free, directed, receptive, and symbolic experimental techniques were used as main ones. The first stage of building the concept’s model is the description of its macrostructure. The found cognitive signs of the given concept are distributed according to its main structural components – image component, informational sense and interpretation field. Thus, the informational sense of the concept includes cognitive signs that characterize its essence and defining components. The interpretation field is usually very large and includes many cognitive signs, which characterize the attitude of the folk to the given concept and various encyclopedic knowledge about its features, functions, and they are usually gained from the individual’s experience. The phraseological zone of the interpretation field is analyzed separately. It describes the understanding of the concept by the folk’s consciousness mainly in historic perspective. The results of researching proverbs and sayings are included into the concept’s model. The structure of the concept’s model is build in a way of different fields and it depicts the hierarchy of separate cognitive signs in the structure. The division of separate cognitive sign in to the fields (nuclear, periphery) was made on the basis of their “brightness” (the quantity of association proposed during the experiments). It is worth noting that dictionaries give only small part of such sighs, which does not depict the whole structure of the concept. Proposed experimental research of the structure of a separate concept gives the opportunity to describe them more effectively.

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

community.search.results.head