Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Корпусне дослідження медіаобразу « Україна » в американських новиннних текстах(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бондаренко, Катерина Леонідівна; Бурлака, В. С.; Єршова, А. А.(ua) Мета дослідження – встановлення лексичних особливостей формування медійного образу України у новинних текстах. Досліджень лінгвістів медіаобразу України в американських медіа під час президентських виборів в США недостатньо, незважаючи на його вагомість як політичного інструменту, яка стала очевидною на початку 2024 року. Ретельний аналіз медіаобразу вимагає значного часового ресурсу та великого обсягу релевантних даних. Комп’ютерна обробка текстів дозволяє лінгвістам зібрати необхідну інформацію. Дослідження базується на корпусному аналізі присвячених Україні новинних текстів, опублікованих у передвиборчий період джерелами, які орієнтуються на прихильників демократів (The New York Times) і республіканців (The Wall Street Journal). Зібраний корпус статей складає 291565 лексичних одиниць в 194 публікаціях, на основі яких було проаналізовано тематику новин. Використовуючи статистичний аналіз у програмі WordSmith 8.0 для обробки виділених текстів, було визначено найчастіше вживані (ключові) слова : war, Russia, military, forces, defense, drone, weapon, time, soldiers, president, officials, Biden, government, Zelensky тощо. Згодом за допомогою корпусного аналізу в програмі Sketch Engine було проаналізовано контексти, в яких вжито ці ключові слова. Виділені ключові слова (93 одиниці) за спільними семантичними ознаками і з урахуванням контекстів було об'єднано у лексико-семантичні групи, що вказують на фрагменти дійсності, актуальні для американських медіа : 1. ЛСГ «Назви військових дій» (22,6% від кількості ключових слів), «Назви актів підтримки» (21,5%), «Назви представників влади (адміністрації)» (17,2%), «Назви зброї» (13,9%), «Назви супротивників» (12,8%), «Назви територій» (7,5%), «Назви громадян» (7,5%). Кількісні та якісні параметри ЛСГ свідчать про їхню значимість у контексті висвітлення цих аспектів, що, в свою чергу, підкреслює їх важливість для створення медіаіобразу України. Розуміння ролі та важливості мовних засобів у медіатекстах може сприятливо вплинути на створення або корекцію образу країни за її межами. (en) The objective of the research is to identify the lexical features that shape the media image of Ukraine in news texts. There is a lack of linguistic studies on Ukraine's media image in the American media during the U.S. presidential elections, despite its significance as a political tool, which became evident at the beginning of 2024. Thorough analysis of the media image requires significant time resources and a large volume of relevant data. Computer processing of texts allows linguists to collect the necessary information. The study is based on the corpus analysis of news texts dedicated to Ukraine, published during the pre-election period by sources catering to the supporters of the Democrats (The New York Times) and the Republicans (The Wall Street Journal). The compiled corpus of articles consists of 291565 lexical units in 194 publications, which were used to analyze the thematic content of the news. Using statistical analysis in WordSmith 8.0 to process the extracted texts, the most frequently used (key) words were determined : war, Russia, military, forces, defense, drone, weapon, time, soldiers, president, officials, Biden, government, Zelensky, etc. Subsequently, the contexts in which these key words were used were analyzed using corpus analysis in the program Sketch Engine. The identified key words (93 units) were grouped into lexicalsemantic groups (LSGs) based on common semantic characteristics and considering the contexts, which reflect the reality fragments that are current for the American media : 1. LSG «Names of military actions» (22.6% of the number of key words), «Names of support acts» (21.5%), «Names of government (administration) representatives» (17.2%), «Names of weapons» (13.9%), «Names of adversarie» (12.8%), «Names of territories» (7.5%), «Names of citizens» (7.5%). The quantitative and qualitative parameters of the LSGs highlight their significance in the context of highlighting these aspects, which in turn emphasizes their importance for creating the media image of Ukraine. Understanding the role and significance of linguistic means in media texts can positively influence the creation or correction of the country's image abroad. Key words : media text, media image, corpus analysis, frequency analysis, lexical-semantic field, lexical semantic group.Документ Інструменти креативного письма в медійному сторітелінгу(2024) Гундерук, олександра Олександрівна; Гуманенко, Олександра Олександрівна; Фенько, Наталія Миколаївна; Hunderuk, O.; Fenko, N.(ua) У статті досліджується креативна площина медійного сторітелінгу. Розглядаються конкретні інструменти, ефективні для залучення уваги та створення змістовних і впливових матеріалів. Підкреслюється необхідність розвитку творчого мислення в журналістиці та надаються практичні поради щодо використання сторітелінгу для ефективної комунікації з аудиторією. Аналіз останніх досліджень у сфері медійного сторітелінгу демонструє затребуваність вивчення його креативного інструментарію. Об᾿єктом вивчення стали публікації із всеукраїнських онлайн-видань «Рубрика», «Reporters», «TheUkraіnians» та кропивницького онлайн-видання «Гречка». Пропонується аналіз журналістських матеріалів у розрізі креативного письма та сторітелінгу. Актуалізується думка, що мистецтво розповіді й робить медіатексти такими привабливими для читача, який хоче не просто почути історії людей, а й співпереживати й надихатися ними. Креативне письмо допомагає не лише передати факти, але й пояснити їхнє значення в контексті, перетворюючи знання у легкі для сприйняття та емоційно насичені повідомлення. Доводиться, що інструментами креативного письма в медійному сторітелінгу можуть розглядатися описи, деталі, діалоги тощо. Усі ці наративні гачки роблять історію живою і привабливою для читача. Такий інструментарій формує в кожній історії важливі акценти, а саме: місце і час, переломні моменти, діалоги та прямі цитати, деталі, емоції, мудрість тощо. Для історії важливо, щоб вона була написана живим текстом. Говорити через діалоги та пряму мову героїв, запамʼятовуватися яскравими деталями та використовувати прості слова та речення – це ключові елементи живого тексту історії. Журналісти за допомогою особистих історій своїх героїв можуть допомогти аудиторії глибше розібратися з причинами та наслідками соціальних проблем; влучно проілюструвати складні процеси; показати контекст і перешкоди, щоденний досвід і переживання. Інструменти креативного письма допомагають створити цікаві та емоційно насичені матеріали. Вони необхідні в роботі журналістів, які працюють у сфері художньої репортажистики. (en) The article explores the creative side of media storytelling. The article examines specific tools that are effective in attracting attention and creating meaningful and influential materials. It emphasises the need to develop creative thinking in journalism and provides practical advice on how to use storytelling for effective communication with the audience. The analysis of the latest research in the field of media storytelling demonstrates the demand for studying its creative tools. The object of the study is publications from the all-Ukrainian online editions “Rubryka”, “Reporters”, “TheUkrainians” and the Kropyvnytskyi online edition “Hrechka”. The article analyses journalistic materials in the context of creative writing and storytelling. The author argues that the art of storytelling is what makes media texts so attractive to readers who want not only to hear people's stories, but also to empathise and be inspired by them. Creative writing helps not only to convey facts, but also to explain their meaning in context, transforming knowledge into easy-to-understand and emotionally charged messages. It is proved that descriptions, details, dialogues, etc. can be considered as creative writing tools in media storytelling. All these narrative hooks make the story lively and attractive to the reader. Such tools form important accents in each story, namely: place and time, turning points, dialogues and direct quotes, details, emotions, wisdom, etc. It is important for a story to be written in a living text. Speaking through dialogues and direct speech of the characters, being memorable with vivid details, and using simple words and sentences are the key elements of a living story. Journalists can use the personal stories of their characters to help their audience understand the causes and consequences of social problems; illustrate complex processes; show context and obstacles, daily experiences and feelings. Creative writing tools help to create interesting and emotionally charged materials. They are essential in the work of journalists working in the field of feature reporting.Документ Лексико-словотвірні інновації в медіадискурсі періоду війни(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті розглянуто специфіку сучасного медіатексту й медіадискурсу періоду війни в мовознавчому аспекті. З’ясовано мотиваційні функції та специфіку лексико-словотвірних новотворів у сучасному медій- ному дискурсі. Зазначено, що функціонування й активне використання новотворів у медіадискурсі пояснюється врахуванням комунікативно-інформаційних суспільних потреб у номінації процесів, опредметнених дій, явищ із прагматичним спрямуванням і використанням у публіцистичному стилі й інтернет-джерелах. Характерно, що всі структурні компоненти неолексем відповідають мовній і мовленнєвій системності мовної практики, активності дериваційних ресурсів української мови. Інноваційні лексико-словотвірні процеси сприяють формуванню та інтерпретації мовної картини світу. Реципієнти масової комунікації добирають найраціональніші неологійні мовні засоби. У період росій- сько-української війни зросла кількість новотворів, це переважно відантропонімні та відойконімні утво- рення. Помітна тенденція до творення десубстантивів, денумеративів, девербативів вербативного блоку. Військові терміни й похідні від них активно використовуються в мовленні пересічних українців та адап- туються до української мовної системи. У мові помітні переходи лексем із пасивного до активного вжитку, явища термінологізації та детермінологізації властиві для воєнної й військової лексики. Аналіз медіатексту як комунікаційного продукту, авторської позиції та стилю сприяє виявленню лексико-словотвірних інновацій, специфіки онімів, відантропонімних і відойконімних похідних. У неолексемах відбувається переосмислення семантичного навантаження, переважно розширення семантики похідного. Функції новотворів у медіатекстах розкривають принципи системної організації мови, сприяють узго- дженню з ментальною онтологією української мови, забезпечують існування метамовних аналогів, слово- твірних типів і моделей, усі компоненти яких релевантні щодо змісту, конотативного забарвлення та структури мовленнєвої діяльності суб’єктів.