Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Humor as an opposition to enemy propaganda in the conditions of the struggle for the independence of Ukraine (20th–21st centuries)(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, O.; Mytrofanenko, Y.; Dmytruk, V.; Doroshchuk, N.; Kryvko, I.; Pryimachok, О.; Vakulyk, I.(ua) У статті досліджено особливості використання лінгвальних та візуальних засобів гумору в текстах листів до ворога, створених з метою протидії російській пропаганді в контексті боротьби за незалежність України в ХХ – ХХІ ст. З цією метою вивчено текст «Листа запорожців турецькому султанові» (1676) та дев’яти листів, що є його варіаціями, створеними в різні періоди визвольних змагань українців проти Росії. Зокрема, аналізу піддано тексти періоду більшовицько-української війни 1917 – 1921 рр. та російсько-української війни ХХІ ст. Також вивчено візуальні засоби втілення текстів у вигляді картин та ілюстрацій. Частина джерел, виявлених дослідниками в архівосховищах, вперше вводиться до наукового обігу. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що в аналізованих текстах наявний узагальнений образ адресата, яким є ворог. Концепт ВОРОГ репрезентований в особах очільників держав, наприклад О. Керенського, А. Гітлера, В. Путіна, чи в особі чиновників нижчого рівня: комісарів або ж окремого адміністративного органу. Найзатребуванішими мовними засобами творення комічного є традиційне для українського фольклору використання: а) лексики зі знелюднювальною семантикою, переважно із зооморфними характеристиками; б) слів із семантикою вказівки на фізичні вади опонента; в) фразеологізмів; г) лайливих слів та обсценної лексики; ґ) прокльонів; д) конотативних власних назв та відконотонімних похідних; е) концептуальних метафор. Зафіксовано також творення парадоксів та використання омонімів як основи для мовної гри. Особливістю текстів, присвячених сучасному російсько-українському протистоянню (2014–2023), є вживання засобів, що висміюють негативні реалії російської дійсності. Зокрема, зафіксовано наративи: а) відсталості російських регіонів; б) порушення демократичних прав і свобод у Росії; в) відсутності якісних доріг у російських регіонах; г) російських воєнних втрат; ґ) пограбування російськими військовими українських будинків.Документ Вербалізація символів російсько-українського збройного конфлікту (моделювання асоціативно-семантичного поля)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті представлено фрагмент змодельованої структури асоціативно-семантичного поля «ВІЙНА». Аналізу піддано 176 конституентів, об’єднаних в асоціативно-семантичні групи «волонтери» і «символи» в межах асоціативно-семантичного мікрополя «ЗАХИСНИК». Матеріал дослідження (слова й сполуки, за допомогою яких вербалізовано символи російсько-українського збройного конфлікту в період з 2014 до першої половини 2021 року) дібрано із текстів інформаційних ресурсів, висловлювань українських посадовців/ політиків, а також дописів і коментарів у соціальній мережі Facebook. Застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля як основний. У межах АСГ «волонтери» (114 конституентів) виділено дві асоціативно-семантичні мікрогрупи – «волонтери» і «дії». АСмГ “волонтери” представлена словами та сполуками, використовуваними в інформаційному полі на позначення тих, хто допомагає армії. АСмГ «дії» маніфестована сполуками з позитивною семантикою на позначення волонтерської діяльності. У межах АСГ «символи» виокремлено шість АСмГ (62 конституенти), на позначення подій, явищ, що мали суспільний резонанс і закріпилися в мовному лексиконі на рівні концептів-символів: «героїзм/стійкість», «міжнародні відносини», «метафори», «перемир’я», «іронічні крилаті фрази».Документ Змістове наповнення лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української війни(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті проаналізовано мовні засоби, використовувані на позначення військового української армії, в межах дискурсу російсько-українського збройного протистояння. Воєнний конфлікт, що триває з 2014 року, вплинув на мовну картину українського суспільства. У медіапросторі сформувався комплекс мовних засобів, що віддзеркалюють збройне та інформаційне протистояння. Особливу роль відіграють мовні одиниці, які об’єктивують позитивний образ воїна власної армії. Метою статті є моделювання структури лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української інформаційної війни. З цією метою проаналізовано тексти українських інформаційних порталів та сторінок у соціальних мережах, у результаті чого зафіксовано 90 лексем і сполук на позначення військового української армії. У результаті аналізу змодельовано структуру лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» як складника мікрополя «ЗАХИСНИК» у межах лексико-семантичного поля «ВІЙНА». Здійснено семантико-когнітивний аналіз концептів ЗАХИСНИК та ВОЇН у дискурсі інформаційної війни. Результати аналізу свідчать, що мовне позначення захисника в сучасному українському медіадискурсі збігається з традиційної картиною світу мовців, відповідно до якої воїн власної армії наділений винятково позитивними якостями. У межах лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» виокремлено два типи мікрогруп: на позначення загальних понять та спеціалізовані позначення – з приблизно однаковим набором конституентів – 46 і 44 одиниці відповідно. У кожному з цих типів виділено по десять лексико-семантичних мікрогруп. Встановлено, що в аналізованому медіапросторі на позначення захисника використовують як готові номінативні одиниці, так і морфологічні новотвори. Поширеним є використання перифраз і метафоричних сполук. Також зафіксовано вплив суспільно важливих подій на вибір мовних одиниць на позначення військових.Документ Фреймова мережа концепту КРУТИ в українському інформаційному просторі(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті представлено результати дослідження особливостей фреймової мережі концепту КРУТИ в українському інформаційному просторі. Крути є одним із важливих символів боротьби за українську незалежність, однак у публічному дискурсі часто трапляється різне трактування ролі цієї події в українській історії. Тому актуальності набуває дослідження особливостей вербалізації концепту КРУТИ з метою визначення відбиття важливої історичної події в мовній картині світу українців. Аналізу піддано 745 контекстів слововживань, в яких виокремлено 146 лексем і сполук як вербалізаторів концепту КРУТИ. До уваги бралися контексти, які характеризують подію доби визвольних змагань початку ХХ століття (Бій під Крутами) з погляду символізму в українській історії. Концепт КРУТИ розглянуто як домен для чотирьох інших концептів: власне КРУТИ, БІЙ під КРУТАМИ, УЧАСНИКИ БОЮ, ВЛАДА. Матеріал дослідження уможливлює структурування пропозицій слотів відповідно до трьох базових фреймів – таксономічного (ідентифікаційного), предметного (квалітативного) та акціонального. Найбільшою продуктивністю відзначається наповнення мережі таксономічного фрейму (72 одиниці/531 контекст) за схемою КРУТИ / є / чимось. Наступними за кількісними показниками є предметний фрейм – 43/129 та акціональний – 31 /85, які вказують на якісні характеристики та вчинення певних дій. Структуру фреймових мереж концептів сформовано в межах двох груп: з 1) героїчною та 2) трагічною семантикою. У першій групі виділено 77 (52%) слів та сполук, які 553 (74%) рази вжиті в різних контекстах. Другу групу репрезентують 69 слів та сполук (47%), вжитих у 192-х контекстах (26%). Такі результати засвідчують, що в науковій та публіцистичній літературі серед вербалізаторів концепту КРУТИ переважають лексеми з позитивною семантикою та героїчним сприйняттям бою під Крутами.Документ Мовні засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війни(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено мовні засоби сугестивного впливу на суспільство в умовах інформаційної війни. Оскільки сугестія передбачає вплив на психіку людини, то застосування таких способів в умовах збройних конфліктів стає особливо важливим супроводжувальним засобом ведення воєнного протистояння. Мовні одиниці, використовувані кожною зі сторін конфлікту, стають суттєвим елементом формування громадської думки. На основі аналізу текстів ЗМІ та соціальних мереж визначено основні мовні засоби впливу на суспільство в межах дискурсу російсько-української інформаційної війни. Установлено вісім головних способів здійснення мовного сугестивного впливу на реципієнта в умовах інформаційного протистояння: 1) використання «прийому зв’язки» (уведення слова в потрібний мікроконтекст); 2) уживання емоційно забарвлених слів із метою викликання відповідних емоцій та зниження рівня раціонального мислення реципієнта; 3) використання трюїзмів/псевдотрюїзмів (загальників), які надають інформації умовної достовірності, роблять її такою, що не може піддаватися сумніву; 4) уживання конструкцій з іллокуцією заклику; 5) використання слів з об’єднавчою семантикою; 6) уживання конструкції «так званий» із семантикою нелегітимності; 7) маніпуляція прийменниками «на/в»; 8) уживання префікса «недо-» як способу знецінення або невизнання. Використання мовних засобів відбувається в межах бінарних опозицій «хорошепогане», «позитивне-негативне». Також у пропонованій розвідці розглянуто такий різновид семного варіювання, як «наведення», яке полягає у внесенні контекстної семи, що відсутня в системному значенні слова. У межах досліджуваного дискурсу такий процес потрактовано як «нав’язування семи з метою впливу на реципієнта». Зазначені способи здатні суттєво вплинути на свідомість суспільства, змінити його когнітивні установки, змусити переглянути усталені поведінкові сценарії.Документ Структурна модель концепту дружба у свідомості українців(КОД, 2021) Чернишенко, Ірина Анатоліївна; Chernyshenko, Iryna(uk) У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА в українській мові. На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту. У дослідженні ми обрали методику семантико-когнітивного аналізу концептів, запропоновану З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним. У якості основних експериментальних методик були використані вільний, спрямований і рецептивний експерименти, експериментальне виявлення символіки. Першим етапом моделювання концепту є описання макроструктури концепту. Виявлені когнітивні ознаки концепту розподіляються за його основними структурними компонентами – образним компонентом, інформаційним змістом й інтерпретаційним полем. Інформаційний зміст концепту утворюється когнітивними ознаками, які характеризують суть і диференційні складові елементи досліджуваного концепту. Інтерпретаційне поле концепту зазвичай є дуже об’ємним і включає багаточисленні когнітивні ознаки, які характеризують ставлення народу до дружби і різноманітні енциклопедичні знання про її ознаки, функціонування, що отримані із досвіду. Окремо описується пареміологічна зона інтерпретаційного поля. Ця зона відображує інтерпретацію концепту свідомістю народу переважно в історичній перспективі. Результати дослідження паремій включені у модель концепту. Польова організація когнітивних ознак відображає ієрархію окремих когнітивних ознак у структурі концепту. Членування змісту концепту на ядро і периферію здійснюється за критерієм яскравості когнітивних ознак. Яскравість когнітивної ознаки визначається кількістю асоціатів, що об’єктивують цю ознаку під час аналізу результатів асоціативних експериментів і тлумачних словників. Слід зазначити, що тлумачні словники української мови подають лише невелику кількість цих ознак, що не відображає повністю структуру концепту. Проведення експериментальних методик дає змогу зробити це більш ефективно. (en) The main results of the experimental research of the concept FRIENDSHIP in the Ukrainian language are given in the article. On the base of the received data, the concept’s model was built and the main cognitive signs were analyzed. The description of the structure of the concept is also proposed. The method of semantic and cognitive analysis of concepts was chosen. The latter was proposed and multiply used by Russian linguists Z. Popova and J. Sternin. The free, directed, receptive, and symbolic experimental techniques were used as main ones. The first stage of building the concept’s model is the description of its macrostructure. The found cognitive signs of the given concept are distributed according to its main structural components – image component, informational sense and interpretation field. Thus, the informational sense of the concept includes cognitive signs that characterize its essence and defining components. The interpretation field is usually very large and includes many cognitive signs, which characterize the attitude of the folk to the given concept and various encyclopedic knowledge about its features, functions, and they are usually gained from the individual’s experience. The phraseological zone of the interpretation field is analyzed separately. It describes the understanding of the concept by the folk’s consciousness mainly in historic perspective. The results of researching proverbs and sayings are included into the concept’s model. The structure of the concept’s model is build in a way of different fields and it depicts the hierarchy of separate cognitive signs in the structure. The division of separate cognitive sign in to the fields (nuclear, periphery) was made on the basis of their “brightness” (the quantity of association proposed during the experiments). It is worth noting that dictionaries give only small part of such sighs, which does not depict the whole structure of the concept. Proposed experimental research of the structure of a separate concept gives the opportunity to describe them more effectively.