Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
244 результатів
Результати пошуку
Документ Психоавтобіографізм малої прози Валерія Підмогильного(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Михида, Сергій Павлович; Гонтар, А. І.(ua) У статті досліджено специфіку психоавтобіографізму Валер’яна Підмогильного в малій прозі. Це дозволяє наблизитися до розуміння психопортрету митця в авторській рефлексії за допомогою синтезу літературознавчого осмислення художніх прийомів і засобів з елементами психологічного аналізу. Методологічно дослідження вписано в психопоетикальну парадигму, що визначає теоретичну основу та прикладний інструментарій. Для визначення чіткого вектору розвідки опрацьовано літературно-критичні знахідки щодо поетики та філософії В. Підмогильного. Окреслено поточний стан психопоетикального осмислення письменника та перспективи подальших досліджень, які передбачають детальну роботу з текстом «під мікроскопом» із метою виокремлення психологічних деталей, які забезпечують психоавтобіографізм художньої прози митця. У практичній частині дослідження на матеріалі двох оповідань («Важке питання» і «Військовий літун») проілюстровано динаміку психофізіологічного розвитку особистості та становлення світогляду В. Підмогильного й визначено авторський інструментарій, який уможливлює такі спостереження. Для цього виокремлено повторювані психічні феномени й проаналізовано, яким чином це відображає штрихи до авторського психосвіту. Зокрема, виявлено тенденції до змалювання колізії між мораллю та природою, яку символізує конфлікт головного героя оповідання «Важке питання» Андрія та його товариша Миколи як персоналізованого Ід із мефістофелівським началом. Це розщеплення повторюється також у творі «Військовий літун». На текстуальному матеріалі оповідань окреслено особливості застосування художніх прийомів та засобів (композиційної домінанти, групування персонажів, внутрішнього конфлікту) в інтелектуальній прозі В. Підмогильного для оприявлення персональних переживань самого автора. Крім цього помічено використання біографічних елементів, як от навчання в церковно-приходській школі, юнацькі душевні перипетії тощо. (en) The article examines the specifics of Valerian Pidmohylnyi's psychoautobiography in short fiction. This allows us to come closer to understanding the psychoportrait of the artist in the author's reflection through the synthesis of literary comprehension of artistic techniques and means with elements of psychological analysis. Methodologically, the study is based on the psychopoetical paradigm, which determines the theoretical basis and applied tools. In order to define a distinct vector of the research, the literary and critical findings on the poetics and philosophy of V. Pidmohylnyi are processed. The current state of the writer's psychopoetical comprehension and prospects for further research, which involve detailed work with the text “under a microscope” in order to highlight the psychological details that provide psychoautobiographical prose of the artist, are outlined. In the practical part of the study, on the basis of two stories (“A Hard Question” and “The Military Flyer”), the author illustrates the dynamics of psychophysiological development of the personality and the formation of V. Pidmohylnyi's worldview and identifies the author's tools that make such observations possible. To this purpose, recurring mental phenomena are singled out and analyzed how they reflect the author's touches on the psychological world. In particular, the author reveals a tendency to depict the conflict between morality and nature, symbolized by the conflict between the protagonist of the story “A Hard Question” Andriy and his friend Mykola as a personalized Id with a Mephistophelean beginning. This split is also repeated in “The Military Flyer”. On the basis of the textual material of the stories, the article outlines the peculiarities of the use of artistic techniques and means (compositional dominance, grouping of characters, internal conflict) in V. Pidmohylnyi's intellectual prose to reveal the author's personal experiences. In addition, the use of biographical elements, such as studying in a parochial school, youthful emotional turmoil, etc. is noticed.Документ Розвиток української ІТ-термінології в процесі локалізації ( на прикладі поштових клієнтів “Microsoft Office Outlook” та “Google Gmail” )(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бондаренко, Катерина Леонідівна; Булгакова, К. В.(ua) Дослідження присвячене аналізу термінології галузі IT на матеріалі двох поштових клієнтів – “Microsoft Office Outlook” та “Google Gmail”. Основними завданнями стало встановлення відповідності глосаріїв вимогам Стандартів термінологічної роботи (ДСТУ 3966:2009 та ISO 704:2009) та Настановам зі cтилю (“Microsoft language guides” та “Google Translation style guide”), розроблених компаніями “Microsoft” та “Google”. Матеріалом дослідження стали термінологічні глосарії загальною кількістю 177 та 183 термінів відповідно. Завданнями дослідження стала оцінка відповідності глосаріїв поштових клієнтів Microsoft Office Outlook і Google Gmail вимогам Стандартів термінологічної роботи і Настанов зі cтилю, спрямованих на клієнтоорієнтованість та дотримання маркетингових стратегій з урахуванням особливостей української локалі. Аналіз дефініцій, елементи етимологічного аналізу та опозиційного аналізу було використано для встановлення закономірностей щодо створення та усталення української термінології під час адаптації продуктів “Microsoft Office Outlook” та “Google Gmail” для української локалі. Найбільшою невідповідністю вимогам Стандартів в аналізованих продуктах виявилась термінологічна варіативність. Удалось з’ясувати, що причиною такої варіативності є переважно співіснування термінів, неоднаково відповідних Настановам зі стилю компанії, які акцентують на користувацькому досвіді. В деяких випадках варіативність зумовлена співіснуванням варіантів, різною мірою відповідних вимогам дотримання мовних норм (необхідністю диференціації віддієслівних іменників або відмови від мови посередника (російської). Відсоток неумотивованої варіативності є мізерним, що свідчить про послідовну політику компаній щодо покращення якості локалізованих продуктів. Проведене дослідження підкреслює важливість інтегрованості термінологічної роботи в локалізаційний процес і необхідність її подальшого вивчення на українському матеріалі для розвитку якісної та узгодженої української термінології в галузі IT. (en) The study is dedicated to analyzing IT terminology of two email clients – “Microsoft Office Outlook” and “Google Gmail”. The primary objectives were to assess the compliance of the glossaries with the requirements of Terminology Standards (DSTU 3966:2009 and ISO 704:2009) and Style Guides (Microsoft Language Guides and Google Translation Style Guide), developed by “Microsoft” and “Google”. The research data included terminological glossaries with a total of 177 and 183 terms, respectively. The study aimed to evaluate the adherence of the glossaries from Microsoft Office Outlook and Google Gmail to the Terminology Standards and Style Guides, focusing on customer orientation and adherence to marketing strategies with consideration for Ukrainian locale. Definition analysis, etymological analysis, and oppositional analysis were used to identify patterns in the creation and establishment of Ukrainian terminology during the adaptation of “Microsoft Office Outlook” and “Google Gmail” for the Ukrainian locale. The most significant non-compliance with standards in the analyzed products was terminological variability. It was found that this variability is primarily due to the coexistence of terms that vary in their alignment with the company's style guides, which emphasize user experience. In some cases, variability is caused by different degrees of compliance with language norms (e.g., the need to differentiate between Ukrainian verbal nouns or avoid intermediary languages such as Russian). The percentage of unjustified variability is minimal, indicating a consistent company policy towards improving the quality of localized products. The study highlights the importance of integrating terminology work into the localization process and the need for further research of Ukrainian data to develop high-quality and consistent Ukrainian IT terminology.Документ Варіативність термінології програмного забезпечення в контексті локалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бондаренко, Катерина Леонідівна; Булгакова, К. В(ua) У статті досліджується важливість термінології для локалізації програмного забезпечення, зокрема для позиціонування продуктів на ринку. Аналізуються термінологічні розбіжності в поштових сервісах Microsoft Outlook і Google Gmail. Було висунуто гіпотезу про те, що термінологічна варіативність у межах одного продукту може розглядатися як вада. Водночас використання різної термінології для позначення схожих понять у різних продуктах може бути частиною маркетингової стратегії, спрямованої на створення унікального мовного образу кожного продукту. Хоча функції обох продуктів подібні, відмінності в термінах, які позначають елементи інтерфейсу, є свідомими рішеннями виробників. Google орієнтується на користувацький досвід, уникаючи формалізму в термінах. Microsoft, навпаки, дотримується більш традиційних принципів термінотворення. Результати аналізу термінології в оригінальних і локалізованих версіях Google Gmail та Microsoft Outlook не засвідчують брак уваги до термінів з боку розробників або локалізаторів. Очевидно, що компанії прагнуть створити унікальний термінологічний портрет своїх продуктів, тому, незважаючи на схожість функцій, кількість однакових термінів для однакових понять незначна, а відсоток монолінгвальної термінологічної варіативності суттєвий. Незважаючи на подібний функціонал поштових клієнтів, частка однакових англомовних термінів, що використовуються для однакових понять, є відносно невеликою і здебільшого охоплює загальноприйняті ІТ-терміни. Значно більшу частку становлять випадки, коли однакові поняття позначені різними термінами як в оригінальній (англійською), так і в адаптованій українською версіях продукту. Зіставний аналіз англомовної та україномовної версій довів, що українська термінологія здебільшого відповідає стандартам стилю, прийнятим розробниками, забезпечуючи необхідну ясність і точність. (en) The article examines the importance of terminology in software localization, particularly for product positioning in the market. It analyzes the terminological differences in Microsoft Outlook and Google Gmail mail services. A hypothesis was proposed that terminological variability within a single product could be seen as a flaw that should be addressed. At the same time, using different terminology to denote similar concepts in different products may be part of a marketing strategy aimed at creating a unique linguistic image for each product. Although the functions of both products are similar, the differences in terms describing interface elements are deliberate choices by the developers. Google focuses on user experience, avoiding formality in its terminology, whereas Microsoft adheres to more traditional principles of term creation. The results of the terminology analysis in the original and localized versions of Google Gmail and Microsoft Outlook indicate no lack of attention to terminology from the developers or localizers. It is evident that the companies aim to create a unique terminological profile for their products, so despite functional similarities, the number of identical terms for identical concepts is minimal, and the percentage of monolingual terminological variability is significant. Despite the similar functionality of the email clients, the proportion of identical English terms used for the same concepts is relatively small and mainly covers commonly accepted IT terms. A much larger share comprises cases where identical concepts are labeled with different terms in both the original (English) and the localized (Ukrainian) versions of the product. A comparative analysis of the English and Ukrainian versions confirmed that the Ukrainian terminology generally adheres to the style guidelines established by the developers, ensuring the necessary clarity and accuracy.Документ Лінгвістичні особливості українських заголовків інформаційно-новинних текстів та способів їх перекладу англійською мовою(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Головенко, Крістіна Вікторівна(ua) Стаття присвячена медіадискурсу – потужному інструменту ціннісно-символічного впливу на масову свідомість. Визначено сутність, функції та критерії класифікації медіадискурсу. Особлива увага приділена інформаційно-новинним текстам, серед важливих ознак яких – оперативність, об’єктивність, неупередженість, максимальна популярність викладу, доступність мови. Об’єктом дослідження постають заголовки інформаційно-новинних текстів. Матеріал дослідження представлений українськими та англомовними новинними заголовками військової тематики електронної версії газети «Українська правда». Сфера призначення даних текстів охоплює широке коло адресантів. Проаналізовано класифікацію українських заголовків електронних інформаційно-новинних текстів. Серед них – суто інформативні, частково інформативні, заохочувальні або інтригувальні заголовки. Визначено основні мовні засоби маніпуляції та маніпулятивні техніки у заголовках, серед яких – використання стереотипів, наклеювання ярликів, повтор інформації, анонімний авторитет, констатація факту, відволікання уваги, принцип контрасту, психологічний шок. Запропоновано перелік основних лінгвістичних особливостей українських заголовків електронних інформаційно-новинних текстів. Окрема увага приділена питанням медіаперекладу – самостійному напрямку в області перекладу мови засобів масової інформації. Виокремлено декілька способів перекладу заголовків – аутентичне відтворення, повноеквівалентний та частковоеквівалентний переклад, повна заміна одного заголовку на інший з мови оригіналу на мову перекладу. Зроблено висновки з приводу найбільш розповсюджених способів перекладу. Надано деякі поради для адекватного перекладу заголовків інформаційно-новинних текстів з української мови англійською. Серед них – розуміння теми матеріалу, функцій заголовку, його лінгвістичних, соціокультурних та фонових особливостей. (en) The article is devoted to media discourse – a powerful tool of value and symbolic influence on mass consciousness. The essence, functions and classification criteria of media discourse are determined. Special attention is paid to news texts, among the important features of which are efficiency, objectivity, impartiality, the maximum popularity of the presentation, accessibility of the language. The object of research is the headlines of news texts. The research material is presented by Ukrainian and English news headlines on military topics of the electronic version of the newspaper «Ukrainska Pravda». The sphere of application of these texts covers a wide range of addressees. The classification of Ukrainian headlines of electronic news texts was analyzed. Among them are purely informative, partially informative, encouraging or intriguing headlines. The main language means of manipulation and manipulative techniques in headlines are identified, including the use of stereotypes, labeling, repetition of information, anonymous authority, statement of fact, distraction of attention, principle of contrast, psychological shock. The list of the main linguistic features of Ukrainian headlines of electronic news texts is proposed. Special attention is paid to the issues of media translation – an independent sphere in the field of media language translation. Several methods of headline translation are distinguished – authentic reproduction, fully equivalent and partially equivalent translation, complete replacement of one headline for another from the original language to the language of translation. Conclusions have been made regarding the most common methods of translation. Some tips are provided for adequate translation of headlines of news texts from Ukrainian into English. Among them is an understanding of the topic of the material, the functions of the headline, its linguistic, social, cultural and background peculiarities. Key words: media discourse, news texts, headline, media translation, fully equivalent translation, partially equivalent translation.Документ Новий лексикон періоду повномаштабної російсько-укранської війни : лексико-семантична деривація та особливості словозміни(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ковтюх, Світлана Леонідівна(ua) У статті проаналізовано частину великого пласту нових слів української мови – як апелятивів, так і онімів, переважна більшість яких утворена в період повномасштабної російсько-української війни з використанням наявних у питомому словникові лексичних одиниць унаслідок переосмислення їхньої семантики. Досліджено алгоритм дериваційного процесу та словозмінні особливості (останні на засадах морфологійної парадигматики) переважно воєнно-політичних словотвірних інновацій, а також новотворів-пропріативів на позначення населених пунктів на теренах України та внутрішніх міських, селищних або сільських об’єктів, що з’явилися внаслідок перейменувальних процесів 2022 – 2024 років. З’ясовано, що нові похідні одиниці в межах лексико-семантичного способу утворено внаслідок онімізації, трансонімізації, апелятивації (останню засвідчено спорадично). Найчастіше при цьому бувають задіяні дериваційно-семантичні механізми метафоризації чи метонімізації. У мовознавстві активно послуговуються запропонованим Л. Гуссенсом 1990 року поняттям «метафтонімія», яке кваліфікують як концептуальну взаємодію між метафорою та метонімією. Пропонуємо новий термін «метафтонімізація» для позначення синкретизму дериваційних процесів метафоризації та метонімізації, тобто у випадках переосмислення лексичних значень лексико-семантичних варіантів, набуття ними нової семантики внаслідок одночасного перенесення і за подібністю, і за суміжністю без використання додаткових словотворчих засобів. У процесі семантичної деривації зазнає змін як лексичне значення слова, так і його словозмінна парадигма. При цьому іменники з повною парадигмою можуть переходити до розряду субстантивів, які вживають тільки або переважно в множині, рідше – тільки в однині. Іменник, який відмінювався лише в однині, може трансформуватися в лексему, яку формально використовують у формах множини, хоч потенційно вона може мати повну словозмінну парадигму. Зафіксовано також перехід іменника singularia tantum у лексичну одиницю, що відмінюється в однині та множині. Крім цього, засвідчено випадки синтаксично-позиційної невідмінюваности, коли переважно відіменникові (часто відантропонімні) назви вулиць, провулків, площ, проспектів тощо у формі родового відмінка однини, рідше множини функціонують як застиглі словоформи генітива навіть у разі редукції родової апелятивної назви. (en) The article analyzes part of a large stratum of new words of the Ukrainian language – both appellatives and onyms, the vast majority of which were formed during the full-scale Russian-Ukrainian war using lexical units available in the specific dictionary as a result of rethinking their semantics. The algorithm of derivation process and wordchanging features (the latter on the basis of morphological paradigmatics) of mainly military-political word-forming innovations, as well as new-creation-propriatives for designating settlements on the territory of Ukraine and internal urban, settlement or rural objects that appeared as a result of the renaming processes of 2022–2024 are investigated. It was found that new derivative units within the lexical-semantic method are formed due to onimization, transonymization, appellation (the latter is witnessed sporadically). Most often, derivational-semantic mechanismsof metaphorization or metonymization are involved. Linguistics actively uses the concept of "metaphthonymy" proposed by L. Hussens in 1990, which is qualified as a conceptual interaction between metaphor and metonymy. We propose a new term "metaftonymization" to refer to the syncretism of derivational processes of metaphorization and metonymization, that is, in cases of reconsidering the lexical meanings of lexical-semantic variants, their acquisition of new semantics due to simultaneous transfer both in similarity and in adjacency without the use of additional word-forming means. In the process of semantic derivation, both the lexical meaning of the word and its word-changing paradigm undergo changes. In this case, nouns with a full paradigm can move to the category of substantives used only or mainly in the plural, less often – only in the singular. A noun that was conjugated only in singular can be transformed into a lexeme that is formally used in plural forms, although potentially it can have a complete word-changing paradigm. There are cases of the noun singularia tantum passing into a lexical unit that is conjugated in the singular and plural. In addition, cases of syntactic-positional invariability have been witnessed, when the names of streets, alleys, squares, avenues, etc. in the form of a generic case of singular are predominant, less often the sets function as invariable word forms of the genitive even in the case of reduction of the generic appellative name.Документ З низин до вершин : спільнослов'янські та самобутні риси української мови (2)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Крижанівська, Ольга Іванівна(ua) Ця стаття є продовженням розгляду складного питання про гармонійність поєднання праслов’янських і власне українських мовних рис у сучасному фонемно-фонетичному ладі нашої мови, яке знайшло своє відбиття у публікації, вміщеній у попередньому числі цього ж часопису – Наукові записки. Серія: Філологічні науки, Випуск 1 (208). У цій розвідці порушуємо проблему становлення сучасної підсистеми приголосних фонем, яка має своїм опертям спільнослов’янську консонантну основу, що стала базою для витворення своєрідних фонетичних підвалин й інших споріднених мов; розглядаємо причини втрати старих і появи нових приголосних фонем; пробуємо відшукати зовнішні чинники, які так чи так внесли зміни в консонантну підсистему. Традиційно на заняттях з історичної граматики у ЗВО студенти кваліфікують праслов’янську мову найдавніших часів як вокально-консонантну, тобто таку, в якій кількість голосних переважала над кількістю приголосних. Разом з тим вони простежують, як через процеси часокількісного вирівнювання та монофтонгізації дифтонгів зменшується кількість голосних, коли на межі тисячоліть (до і нашої ери) приголосних стає все більше після трьох палаталізацій задньоязикових та змін Г, К, Х, Д, Т, З, С у сполуках з j. На час розпаду праслов’янського мовного континиуму племінні мови уже були консонантно-вокальними. Подальший розвиток фонетичних систем споріднених слов’янських мов ішов своїм шляхом, хоч їхня спільна історія у якихось рисах зберігалася, почасти видозмінюючись, віддаляючись від близького. Як показує практика викладання історії мови, здобувачі освіти відносно легко запам’ятовують, які фонетичні процеси відбувалися в системі приголосних, більш-менш вільно орієнтуються в їхній хронології, але професійні комунікативні компетентності, які виявляються у здатності обговорювати питання про фонетичні особливості своєї мови на тлі інших, дискутувати і переконувати незаперечними фактами сформовані не в усіх. Тому усвідомлені знання з історичної фонетики повинні стати одним із комунікативно задіяних здобутків, однією з складових світоглядних переконань про своєрідність рідної мови, про відповідальність за її збереження. Заплановано продовження розгляду самобутніх рис української мови на прикладі одиниць інших рівнів мовної системи. (en) This article continues the examination of the complex issue of harmony in the combination of Proto-Slavic and Ukrainian language features in the modern phonemic-phonetic system of our language, which was reflected in the article in the previous issue of the same journal – Scientific Notes. Series: Philological Sciences Issue 1 (208). In this investigation, we raise the problem of the modern subsystem of consonant phonemes formation, which has as its support the common Slavic consonant base and became the basis for the creation of peculiar phonetic foundations and other related languages; we consider the reasons for the loss of the old and the appearance of the new consonant phonemes; we are trying to find external factors that somehow made changes to the consonant subsystem. Traditionally, students attending historical grammar classes at higher education institutions qualify the ProtoSlavic language of the most ancient times as vocal-consonant, one in which the number of vowels prevailed over the number of consonants. At the same time, they trace how the number of vowels decreased due to the processes of time-quantity equalization and monophthongization of diphthongs when at the turn of the millennium (BC and AD), the number of consonants increased after three back-lingual palatalizations and changes of Г, К, Х, Д, Т, З, С in compounds with j. At the time of the Proto-Slavic language continuum disintegration, tribal languages were already consonant-vocalic. Further development of phonetic systems of related Slavic languages followed its path, although their common history in some ways was preserved, partly changing, moving away from the close one. As the practice of the history of language teaching shows, students relatively easily remember what phonetic processes took place in the consonant system, and navigate more or less freely in their chronology, but professional communicative competence, which is manifested in the ability to discuss questions about the phonetic features of their language against the background others, to discuss and convince with indisputable facts is not developed for everyone. Therefore, conscious knowledge of historical phonetics should become one of the communicative achievements, one of the components of worldview beliefs about the originality of the native language, and the responsibility for its preservation. We plan to continue the examination of the distinctive features of the Ukrainian language on the example of units of other levels of the language system.Документ Передумови формування польського й українського мовного ареалів постпраслов'янського періоду(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті визначено передумови формування польського й українського ареалів постпраслов’янського періоду. Обґрунтовано близькість слов’янських мов, їхню генетику й типологію в безпосередньому зв’язку з відомостями про територію, яку займали давні слов’яни до розселення на історично засвідчені місця проживання. Проаналізовано найбільш поширені гіпотези прабатьківщини слов’ян – дунайсько-карпатську, віслоодерську, вісло-дніпровську (середньонаддніпрянську). Відзначено, що хоч дунайська гіпотеза не знайшла загального визнання через відсутність надійних археологічних та лінгвістичних даних, проте літописець Нестор дає важливі свідчення про історичне минуле слов’ян. Вісло-Одерська гіпотеза визначає найдавнішими землями слов’ян територію сучасної Польщі між Віслою й Одером. У ХХІ ст. її з лінгво-статистичних позицій доводить W. Mańczak. Наведені вченим аргументи спонукають до думки про виникнення праслов’янської та індоєвропейської мов на території сучасної Польщі, однак залишаються без відповіді протиріччя історико-археологічного характеру і проблема відсутності на цій території праслов’янського субстрату. Згідно з середньонаддніпрянською гіпотезою, праслов’яни є автохтонами Європи. Прабатьківщина слов’ян збігається з ядром українських етнічних територій і охоплює північно-західну частину України. Гіпотезу визнає більшість учених, вона підтверджується даними археології й топоніміки й узгоджується з виділеними В. Лучиком чинниками визначення прабатьківщини слов’ян. Отже, витоки українського й польського народів та їхніх мов тісно пов’язані з проблемою походження слов’янства на північно-західній частині етнічних українських територій. Етногенез поляків і українців попри певні конкретно-історичні особливості має спільні закономірності й близькі хронологічні межі. Спільні території носіїв праслов’янських діалектів важливо окреслити з метою вивчення подальших періодів розвитку мови та задля усвідомлення сучасного стану слов’янських мов, зокрема порівняльно-типологічного аналізу польської та української лінгвістичних систем. (en) The article defines the prerequisites for the formation of Polish and Ukrainian areas of the post-proto-Slavic period. The cognation of Slavic languages, their genetics and typology is substantiated in connection with the information about the territory used by the ancient Slavs before settling in historically attested places of residence. The prevalent hypotheses of the ancestral homeland of the Slavs: Danubian-Carpathian, Vistula-Oder, VistulaDnieper, are analyzed. It is remarked that although the Danubian hypothesis has not found general acceptance due to the absence of reliable archaeological and linguistic data, the chronicler Nestor gives an important account of the historical past of the Slavs. The Vistula-Oder hypothesis identifies the territory of modern Poland between the Vistula and the Oder as the oldest land of the Slavs. In the 21st century W. Mańczak proves it from the linguo-statistical points of view. The arguments presented by the scientist suggest the emergence of Proto-Slavic and Indo-European languages on the territory of modern Poland, but historical and archaeological contradictions and the problem of the absence of a Proto-Slavic substrate on this territory remain unanswered. According to the Vistula-Dnieper hypothesis, the Proto-Slavs are the autochthons of Europe. The ancestral homeland of the Slavs coincides with the core of Ukrainian ethnic territories and covers the northwestern part of Ukraine. The hypothesis is recognized by the majority of scientists, confirmed by the data of archeology and toponymy, and is consistent with the factors identified by V. Luchyk for determining the ancestral homeland of the Slavs. Therefore, the origins of the Ukrainian and Polish peoples and their languages are closely related to the problem of the origin of Slavs in the northwestern part of ethnic Ukrainian territories. The ethnogenesis of Poles and Ukrainians, despite certain specific historical features, has common patterns and close chronological boundaries. It is important to delineate the common territories of the speakers of Proto-Slavic dialects in order to study further periods of language development and to understand the current state of Slavic languages, in particular for the purpose of comparative typological analysis of the Polish and Ukrainian linguistic systems.Документ Соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської (на основі малої прози)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Михида, Сергій Павлович; Замороз, С. О.(ua) У статті досліджено соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської на основі малої прози, зокрема, новел «Некультурна», «Природа», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique» та мемуарів. Наукова новизна виявилася в розкритті зв’язку між тілесним і духовним у мегатексті письменниці, що відкриває нові аспекти її художньої саморефлексії. Застосування психопоетикального підходу дозволяє проаналізувати автобіографічний та психоавтобіографічний матеріал через призму класичних та сучасних психологічних теорій, що корелюють із літературознавчими прийомами. Стаття обґрунтовує, що тілесні маркери, представлені у творах письменниці, виступають символами глибоких психічних станів, розширюючи традиційне уявлення про її літературну спадщину. Авторка систематично актуалізує фізичні вияви переживань героїв, що сумірні з її психоемоційною сферою. На матеріалі описів зовнішності та соматичних станів авторка новел підкреслює інтроспективну природу характерів персонажів, які часто відтворюють особистісні риси самої письменниці. Особливу увагу приділено використанню фізіогномічних методів аналізу, зокрема теорії Ернста Кречмера, яка дозволяє увиразнити залежність між статурою та характером. На основі мемуарних описів, світлин та образів героїнь творів підкреслено астенічний тип тілесності Ольги Кобилянської, що зумовлює шизотимічні риси характеру: інтроспективність, емоційну стриманість, чутливість до рефлексії та дистанційованість від соціуму. Результати дослідження дозволяють краще визначити психологічні аспекти творчості Ольги Кобилянської, зокрема роль тілесного досвіду у формуванні авторського художнього світу. Це відкриває нові можливості для подальшого інтердисциплінарного аналізу її доробку. (en) The article examines the somatic markers of Olga Kobylianska's psychological portrait based on her short fiction, in particular, the novels «Uncultured», «Nature», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique», and her memoirs. The scientific novelty was revealed in the disclosure of the connection between the corporeal and the spiritual in the writer's megatext, which opens up new aspects of her artistic self-reflection. The application of the psycho-poetic approach allows us to analyze autobiographical and psycho-autobiographical material through the prism of classical and modern psychological theories that correlate with literary techniques. The article substantiates that the bodily markers presented in the writer's works are symbols of deep mental states, expanding the traditional understanding of her literary heritage. The author systematically actualizes the physical manifestations of the characters' experiences, which are commensurate with her psycho-emotional sphere. The author of the short stories emphasizes the introspective nature of the characters' characters, who often reproduce the personal traits of the writer herself, using descriptions of their appearance and somatic states. Particular attention is paid to the use of physiognomic methods of analysis, in particular the theory of Ernst Kretschmer, which allows to emphasize the relationship between physique and character. On the basis of memoir descriptions, photographs, and images of the heroines of the works, the author emphasizes the asthenic type of Olha Kobylianska's physicality, which determines schizotypal character traits: introspection, emotional restraint, sensitivity to reflection, and distance from society. The results of the study allow us to better define the psychological aspects of Olha Kobylianska's work, in particular the role of bodily experience in shaping the author's artistic world. This opens up new opportunities for further interdisciplinary analysis of her work.Документ З низин до вершин : спільнослов'янські та самобутні риси української мови (3)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Крижанівська, Ольга Іванівна(uа) Ця стаття є продовженням розгляду складного питання про гармонійність поєднання праслов’янських і власне українських мовних рис у сучасному фонемно-фонетичному ладі нашої мови, яке знайшло своє відбиття у публікаціях, вміщених у попередніх числах цього ж часопису – Наукові записки. Серія: Філологічні науки Випуск 1 (208) та Випуск 2 (209). У цій розвідці продовжуємо описувати становлення сучасної української підсистеми приголосних фонем, яка має своїм опертям спільнослов’янську консонантну основу, яка стала базою для витворення своєрідних фонетичних підвалин й інших споріднених мов; розглядаємо тільки ті приголосні фонеми, яких не було у праслов’янській мові або ж вона втратила подібні до наявних у сучасній українській мові. Йдеться про фонеми /г/, /ф/, /дз/ та /дзʹ/. Оскільки і їхнє походження, й особливості вимови, і передача на письмі багато в чому мають особливості, то власне фонетико-фонологічні описи доповнюємо ортоепічними та ортографічними. У сучасних навчально-методичних працях з фонетики української мови, у підручниках та посібниках для здобувачів освіти фонеми /г/, /ф/, /дз/ та /дзʹ/ вивчають разом з іншими, визначаючи їхнє місце в класифікаційних системах і не порушуючи питання їхнього походження, особливостей їхнього закріплення в системі консонантизму, специфіки вимови та передачі на письмі. Хіба що в старшій профільній школі (профіль: українська філологія) є згадка про появу фонеми /г/ та її зв’язок з /Ґ/, а на рівні базової школи йдеться про розрізнення звукосполуки [д]+[з] та звука мови і мовлення [дз]. На заняттях з історичної граматики у ЗВО студенти знайомляться з історією появи фонем /г/ та /ф/, хоч про час і причини виникнення /дз/ та /дзʹ/, про їхнє поширення в літературному і діалектному варіантах, проблема диграфічного їхнього позначення згадується хіба що принагідно. За таких дидактичних підходів важко сподіватися на те, що випускник школи чи вишу може усвідомлювати самобутність нашої мови на фонетичному рівні, що він буде цікавитись подальшим розвитком своєї мови, що матиме необхідні знаннєві підвалини, щоб виявляти власні комунікативні компетенції на високому рівні, чого вимагає сьогоднішнє життя суспільства, а відтак і НУШ. Заплановано продовження розгляду самобутніх рис української мови на прикладі одиниць інших рівнів мовної системи. (en)This article continues studying the complex issue of the harmony of the combination of Proto-Slavic and Ukrainian language features in the modern phonemic-phonetic order of our language, which was reflected in the articles included in the previous issues of the same journal – Scientific Notes. Series: Philological Sciences Issue 1 (208) and Issue 2 (209). In this investigation, we continue to describe the modern Ukrainian subsystem of consonant phonemes formation, which has as its support the common Slavic consonant base, which became the basis for peculiar phonetic foundations creation for other related languages as well; we consider only those consonant phonemes that did not exist in the Proto-Slavic language or that it lost similar to those in the modern Ukrainian language. These are the phonemes /г/, /ф/, /дз/, and /дз′/. Since their origin, pronunciation features, and written transmission in many respects have peculiarities, we supplement the actual phonetic-phonological descriptions with orthographic and orthographic ones. In modern educational and methodological works on the Ukrainian language phonetics, in textbooks and manuals for students, the phonemes /г/, /ф/, /дз/ and /дз′/ are studied together with others, determining their place in classification systems and not raising questions about their origin, features of their consolidation in the system of consonantism, specifics of pronunciation and transmission in writing. However, in the senior school (profile: Ukrainian philology) the appearance of the phoneme /г/ and its connection with /Ґ/ is mentioned, and at the basic school the sound combination [д]+[з] is distinguished from the sound [дз]. In historical grammar classes at universities, students get acquainted with the history of the phonemes /г/ and /ф/ appearance, although the time and reasons for the appearance of /дз/ and /дз′, their distribution in literary and dialectal versions, and the problems of their digraphic notation are rarely mentioned. With such didactic approaches, it is difficult to hope that a school or university graduate will be able to realize the uniqueness of our language at the phonetic level, that he or she will be interested in the further development of their language and will have the necessary knowledge base to demonstrate their communicative competence at a high level, which is required by today's the life of society, and hence the NUS. We will continue studying the distinctive features of the Ukrainian language on the example of units of other levels of the language system.Документ Мікротопоніми села Казавчина Голванівського району Кіровоградської області(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Волчанська, Ганна Василівна; Закордонець, О. П.; Василик, С. С.(ua) У статті здійснено комплексний аналіз власних назв дрібних географічних об᾽єктів с. Казавчина Голованівського району Кіровоградської області. З’ясовано специфіку мікротопонімів у системі власних назв; зібрано назви дрібних географічних об’єктів с. Казавчина; виявлено локальні особливості мікротопонімів, які раніше не були об’єктом дослідження лінгвістів : природні, історичні та соціально-культурні чинники виникнення мікротопонімів на досліджуваній території; визначено семантичні групи мікротопонімів; здійснено лексико-семантичний та словотвірно-структурний аналіз досліджуваних одиниць; виявлено діалектні особливості мікротопонімів. Проаналізований у роботі матеріал свідчить, що виникнення мікротопонімів залежить від історичних і соціально-культурних чинників; у мікротопонімії села активно функціонують як назви власне природних об’єктів, так і найменування, пов’язані з господарською діяльністю людини; виокремлено відапелятивні, відонімні та відонімно-відапелятивні мікротопоніми; за структурою мікротопоніми поділяються на прості, складі та складені; основним способом творення є суфіксальний; частина мікротопонімів мають фонетичні, морфологічні та лексичні особливості, притаманні подільським говіркам південно-західного наріччя і степовим говіркам південно-східного. Мікротопоніми в мовному портреті сучасного українського села є елементом, який тісно пов’язаний з його історичним розвитком. Аналіз онімів с. Казавчина показав, що велика кількість цих назв є символами радянської епохи. Характерною рисою оновлення онімного простору с. Казавчина є поява мікротопонімів, пов’язаних із сучасними подіями та героями сьогодення. Мікротопоніми є елементами маркування певних територій і виконують функцію локальних орієнтирів на прилеглій місцевості. Вони є одним із способів впливу на особистість : зі зміною назв мікротопонімів твориться нова система координат. (en) A comprehensive analysis of the proper names of small geographical objects of Kazavchyna village, Golovanivsk district, Kirovohrad region, is carried out. The specificity of microtoponyms in the system of proper names has been clarified; the names of small geographical objects of Kazavchyna village have been collected. Local features of microtoponyms, which were not previously the object of research by linguists, were revealed : natural, historical, and socio-cultural factors of the emergence of microtoponyms in the studied territory. Semantic groups of microtoponyms are defined; lexical-semantic and word-formation-structural analysis of the studied units was carried out; dialectal features of microtoponyms are revealed. The material, analyzed in the work, shows that the occurrence of microtoponyms depends on historical and sociocultural factors; in the microtoponymy of villages, both the names of natural objects and names related to human economic activity actively function. Appellative, homonymous and homonymous-vidapellative microtoponyms are distinguished; by structure, microtoponyms are divided into simple, compound and compound; the main method of creation is suffixation; some of the microtoponyms have phonetic, morphological and lexical features inherent in the Podil dialects of the southwestern dialect and the steppe dialects of the southeastern dialect. Microtoponyms in the language portrait of a modern Ukrainian village are an element closely related to its historical development. The analysis of the names of Kazavchyna village showed that a large number of these names are symbols of the Soviet era. A characteristic feature of the renewal of the nameless space of Kazavchyna village is the appearance of microtoponyms associated with modern events and today's heroes. Microtoponyms are elements of marking certain territories and perform the function of local landmarks in the surrounding area. They are one of the ways to influence a person: with the change of the names of microtoponyms, a new coordinate system is created.