Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
6 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.Документ Формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «вступу до слов’янської філології»(КОД, 2021) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, T.(uk) Статтю присвячено визначенню шляхів формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «Вступу до слов’янської філології». Визначено мету й завдання дисципліни, сформульовано проблемні питання, робота над якими формує компетентності майбутнього вчителя-філолога. Запропоновано структуру та прогнозований результат вивчення курсу – перелік предметних компетентностей. Визначено перспективні завдання курсу: розвивати лінгвістичне мислення студентів, здатність розуміти й ілюструвати дію мовних законів, аналізувати, синтезувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки, що існують у мові.Документ До питання про частини мови та принципи їх класифікації в сучасному мовознавстві(КОД, 2019) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, T.(uk) У статті узагальнено різноманітні підходи до класифікація лексико-граматичних класів слів в українській мові. Розглянуто й проаналізовано традиційні та сучасні класифікації частин мови. Визначено проблеми, які протягом тривалого часу заважають представникам різних лінгвістичних шкіл дійти згоди щодо одного з найбільш актуальних питань граматики.Документ Особливості формальної організації умовного способу в українській мові(КОД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, T.(uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.Документ Наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, T.(ua) У статті розглянуто наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу як обов’язковий складник всебічної філологічної підготовки. Наступність у пізнанні мовознавчих дисциплін історичного циклу забезпечує послідовне вивчення курсів «Вступ до слов’янської філології», «Старослов’янська мова», «Історична граматика української мови» та «Історія української літературної мови», які дають знання, потрібні не лише для поглиблення спеціальної лінгвістичної підготовки студентів, а й для світоглядного формування особистості.Документ Старослов’янізми в прозі В. Винниченка (на матеріалі повісті «На той бік»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, T.(uk) Статтю присвячено розглядові старослов’янізмів у прозових творах В. Винниченка. На базі низки фонетичних, словотвірних, лексичних та семантичних ознак визначено старослов’янізми, ужиті письменником у повісті «На той бік» у номінативній функції, та їхнє місце в системі сучасної української літературної мови. Особливу увагу приділено стилістичному потенціалу старослов’янізмів у творі. Стилістичне навантаження старослов’янізмів у повісті «На той бік» полягає в поглибленні психологічної характеристики персонажів, індивідуалізації їхньої мови, у створенні урочисто-піднесеного чи, навпаки, іронічно-сатиричного звучання. Стилістичного ефекту їдкої іронії, сарказму В. Винниченко досягає за рахунок взаємодії в тексті урочисто-піднесеної старослов’янської лексики з розмовно-побутовою.