Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
16 результатів
community.search.results.head
Документ Українська мова в журналістській діяльності. Словотвір. Морфологія. Синтаксис(2024) Нестеренко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.Документ Розвиток поглядів на модальність в українському мовознавстві(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(uk) У статті розглянуто погляди на модальність у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці; робиться огляд праць українських мовознавців, присвячених даній проблемі; визначаються етапи формування української модальної думки.Документ Формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «вступу до слов’янської філології»(КОД, 2021) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tetіana(uk) Статтю присвячено визначенню шляхів формування лінгвістичних компетентностей на заняттях зі «Вступу до слов’янської філології». Визначено мету й завдання дисципліни, сформульовано проблемні питання, робота над якими формує компетентності майбутнього вчителя-філолога. Запропоновано структуру та прогнозований результат вивчення курсу – перелік предметних компетентностей. Визначено перспективні завдання курсу: розвивати лінгвістичне мислення студентів, здатність розуміти й ілюструвати дію мовних законів, аналізувати, синтезувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки, що існують у мові.Документ До питання про частини мови та принципи їх класифікації в сучасному мовознавстві(КОД, 2019) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tetіana(uk) У статті узагальнено різноманітні підходи до класифікація лексико-граматичних класів слів в українській мові. Розглянуто й проаналізовано традиційні та сучасні класифікації частин мови. Визначено проблеми, які протягом тривалого часу заважають представникам різних лінгвістичних шкіл дійти згоди щодо одного з найбільш актуальних питань граматики.Документ Умовний спосіб: функційно-семантичний аспект(2020) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Тetіana(uk) Стаття присвячена функційно-семантичному аналізу грамеми умовного способу та з’ясуванню впливу контексту на формування модальних значень умовного способу дієслова на матеріалі української мови. Визначено, що інваріантне значення умовного способу полягає у вираженні гіпотетичної дії: ймовірної, можливої, бажаної, залежної від певних умов. Проаналізовано функціонування умовного способу дієслова в реченні, виділено дві основні групи його модальних значень: імовірності та оптативності.Документ Когнітивна організація ірреальної модальності(РОДОВІД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна(uk) Висвітлено когнітивну організацію ірреальної модальності. Особливу увагу приділено морфологічній репрезентації цієї категорії, зокрема формам способу, що засвідчують у реченні-висловленні відношення дії до дійсності з погляду мовця. Визначено, що морфологічним маркером ірреальних інтенцій прогнозування, фантазування, зумовленої гіпотетичності є умовний спосіб дієслова, а маркерами інтенцій волевиявлення й бажання — імператив та оптатив, представлені різними формами наказового та умовного способів.Документ Особливості формальної організації умовного способу в українській мові(КОД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Tetyana(uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.Документ Наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Nesterenko, Tatіana(ua) У статті розглянуто наступність у навчанні мовознавчих дисциплін історичного циклу як обов’язковий складник всебічної філологічної підготовки. Наступність у пізнанні мовознавчих дисциплін історичного циклу забезпечує послідовне вивчення курсів «Вступ до слов’янської філології», «Старослов’янська мова», «Історична граматика української мови» та «Історія української літературної мови», які дають знання, потрібні не лише для поглиблення спеціальної лінгвістичної підготовки студентів, а й для світоглядного формування особистості.Документ Категорія роду українського іменника: деякі самобутні риси й тенденції розвитку(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(uk) У статті розглянуто категорію роду іменника української мови, з’ясовано, які особливості визначили її самобутній характер, визначено зміни й тенденції розвитку категорії роду в українській мові. Доведено, що самобутні риси категорії роду українського іменника формувалися в давньоукраїнський період. Вони виявляються в специфічному поділі на роди, особливих порівняно з іншими слов’янськими мовами флексіях українських іменників. Міжслов’янські відмінності в роді іменників є лише окремими рисами оригінального характеру української мови, цілісну картину якого можна вималювати за умови ґрунтовного дослідження її самобутніх виявів.