Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Когнітивна організація ірреальної модальності(РОДОВІД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна(uk) Висвітлено когнітивну організацію ірреальної модальності. Особливу увагу приділено морфологічній репрезентації цієї категорії, зокрема формам способу, що засвідчують у реченні-висловленні відношення дії до дійсності з погляду мовця. Визначено, що морфологічним маркером ірреальних інтенцій прогнозування, фантазування, зумовленої гіпотетичності є умовний спосіб дієслова, а маркерами інтенцій волевиявлення й бажання — імператив та оптатив, представлені різними формами наказового та умовного способів.Документ Особливості формальної організації умовного способу в українській мові(КОД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Tetyana(uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.Документ Теоретичні засади дослідження ірреальної модальності в українській мові(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(uk) Статтю присвячено аналізу підходів до опису модальності як лінгвістичної категорії, визначенню теоретичних засад дослідження ірреальної модальності.